Ім'я файлу: Водний транспорт.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Гулахмедова 248 ЗНФ Комплекс вправ для ніг.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Гулахмедова 248 ЗНФ Комплекс вправ для ніг.docx
Морський транспорт має велику універсальність, високу пропускну здатність і низьку собівартість.
Організація перевезення вантажів водним транспортом регламентується Кодексом морського плавання, Статутом внутрішнього водного транспорту, а також правилами перевезень, розробленими для морського і річкового транспорту.
Заявки на перевезення вантажів повинні містити відомості про вантажовідправника, а також дані про обсяг перевезень у тоннах, найменування вантажів та упакування, нормах відправлення і призначення.
При здачі вантажу до перевезення відправник оформляє ордер на вантаж, на підставі якого контора порту виписує перевізний документ – коносамент. Якщо перевезення вантажу здійснюється в прямому, змішаному повідомленнях (залізнично-водне або автомобільне), то оформлення проводиться випискою накладної і дорожної відомості, а замість коносамента – видається квитанція, по пред’явленню якої відпускається вантаж у пункті призначення.
Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами і засобами порту відправників і одержувачів.
У порту зберігається вантаж безкоштовно протягом доби, якщо більше – здійснюється плата за тарифами.
+У момент одержання вантажу вантажоодержувач повинен пред’явити оригінал коносамента і доручення. У випадку виявлення нестачі або псування вантажу одержувач зобов’язаний зажадати складання комерційного акта.
При пред’явленні вантажу до відправлення відправник вантажу заповнює накладну, а для одержання в річковому порту – накладну і доручення.
Роль водного транспорту в народному господарстві неоднозначна. З одного боку, він найменш поширений. Лише п’ять областей України та Автономна республіка Крим мають вихід до моря, а у більшій половині областей України водний транспорт взагалі не використовується. З другого ж боку, водний, особливо морський, транспорт має надзвичайно велике значення у здійсненні міжнародних перевезень. Порядок управління водним транспортом врегульовано досить слабо. Окремі норми розпорошено по значній кількості нормативних актів різної юридичної сили. Державне управління у цій сфері здійснюється через Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот), який є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв’язку. До повноважень Укрморрічфлоту належать: розроблення державних науково-технічних та інших програм і планів розвитку галузі; здійснення державного нагляду у морських торговельних і річкових портах, територіальних водах України відповідно до законодавства про судноплавство, а також вимог міжнародних договорів України всіма морськими і річковими суднами незалежно від форми власності, галузевої належності та прапора держави, під яким плаває судно; організація проведення розслідувань причин аварій і катастроф на морському і річковому транспорті; координація робіт з проведення сертифікації, класифікації транспортних засобів і технологічного устаткування та технічного нагляду за їх експлуатацією; забезпечення розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та участю України в міжнародних морських організаціях за дорученням Мінтрансу; реєстрація лінії закордонного плавання. До сфери управління Укрморрічфлоту належать підприємства, установи та організації морського та річкового транспорту всіх форм власності. Одну з ключових позицій в управлінні морським транспортом займає морський порт. Це державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту. Його очолює начальник морського порту, який видає обов’язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони довкілля, порядку заходу суден у морські порти тощо. Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського порту, який очолює місцеву Інспекцію державного портового нагляду. Щодо морських та річкових суден, то їх правовий статус та багато питань взаємовідносин з державою (державна реєстрація суден, надання дозволу на використання прапора України, надання статусу національного морського перевізника, арешт судна) врегульовано Кодексом торговельного мореплавства України.