Ім'я файлу: Ющенко, реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 41кб.
Дата: 29.06.2020

Зміст

Вступ

  1. Фізична культура і система фізичного виховання у вищих навчальних закладах.

  2. Організація та зміст навчального процесу у навчальних відділеннях.

  3. Залікові вимоги та обов'язки студентів.

  4. Позанавчальні форми занять фізичною культурою та спортом.

  5. Мета і завдання спортивного клубу ВНЗ.

Списки використаної літератури

Вступ
У процесі навчання у вузі за курсом фізичного виховання передбачається вирішення наступних завдань: виховання у студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивної праці; збереження і зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання; всебічна фізична підготовка студентів ;професійно - прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності; набуття студентами необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичного виховання і спортивного тренування, підготовка до роботи в якості громадських інструкторів, тренерів і суддів; вдосконалення спортивної майстерності студентів - спортсменів; виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.



  1. Фізична культура і система фізичного виховання у вищих навчальних закладах


Фізична культура відіграє значну роль у професійній діяльності студентів. Заняття фізичною культурою знімають втому нервової системи і всього організму, підвищують працездатність, сприяють зміцненню здоров’я.

На жаль, серед сучасної учнівської й студентської молоді в Україні фізкультура не в пошані. Якщо раніше студенти після занять відпочивали, займаючись рухливими іграми, то тепер пріоритети інші – телевізор і комп’ютер. За даними опитування, проведеного Інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в межах міжнародного проекту ВООЗ  та поведінкової орієнтації учнівської молоді в 2008 році, близько 50% опитаних молодих людей займалися фізичною активністю півгодини або годину на тиждень. Натомість 75% щодня 1-4 години витрачали на перегляд телевізора, до 90% опитаних проводили за комп’ютером щодня щонайменше півгодини.

Для багатьох студентів заняття фізкультурою є фактично єдиним часом, де вони можуть розвивати свої фізичні якості і загартовувати організм. Разом з тим, це є одним з головних завдань предмету “фізичне виховання”.

Але, на жаль, програма з курсу “фізичне виховання” застаріла і нецікава для сучасного покоління студентської молоді. Вона передбачає багато навантажень і контрольних нормативів, які можуть виконати на “відмінно” чи, навіть, “добре” лише деякі студенти. Звісно, це не є позитивним, а тому студентам нецікаво на заняттях з фізкультури. Вони змушені  здавати заначені нормативи, хоча визначити, скільки студент може пробігти, підтягнутися, стрибнути – треба індивідуально. Адже якщо він не тренувався 3-4 місяці перед здачею нормативу з бігу, то він не зможе пробігти 3000 м за 12,30 хв. Біг на такі дистанції спеціалісти рекомендують здавати без урахування часу. Бо відомо, що самі тести фізичного здоров'я не додають, а от нашкодити можуть, тому доречно їх використовувати лише як орієнтир. Важливо, щоб у студента не було страху перед оцінкою, бо яке ж може бути заняття спортом, якщо в його основі — переляк та бажання якнайшвидше відбути нецікавий урок. А тому важливо, на нашу думку, пробудити у молодої людини цікавість до занять спортом. Зважаючи та те, що заняття фізичною культурою мають бути різнонаправленими, студенти самі повинні обрати той вид спорту, який їм до вподоби займатись (до речі, такого принципу дотримуються на Заході).

Хоча не варто далеко ходити за досвідом. В Україні, в окремих ВНЗ, уже декілька років тому запровадили схожу систему навчання. Зокрема, у Київському національному торговельно-економічному університеті вона діє з 2006 року. Там студенти самі можуть обирати напрямок занять, у навчальному закладі є секції футболу, міні-футболу, настільного тенісу, бадмінтону, волейболу, баскетболу, спортивної аеробіки, атлетичної гімнастики, рукопашного бою і плавання. Для тих студентів, які не цікавляться нічим, а таких, за словами завідувача кафедрою фізкультури Олега М’ясоєденкова, близько 10%, створені групи загальної фізичної підготовки, де вони займаються в полегшеній формі. При цьому студенти можуть обирати не лише напрям занять, а й час. Заняття з фізичної культури відбуваються протягом дня і не внесені до загального розкладу, (студенти займаються тоді, коли їм зручно). Оцінювання відбувається за 100-бальною системою, а основну кількість балів (60, в групі фізичної реабілітації – 90) студенти отримують за відвідування занять. Звісно, що такий підхід до викладання дисципліни дав свої позитивні результати – молодь зацікавилася фізкультурою, а відвідування занять значно покращилося.

Відповідно до навчальної програми заняття з фізичної культури є обов’язковими лише на першому й другому курсі. Але є велика кількість старшокурсників, що продовжує займатись фізичною культурою, хоча у них і немає заліків, та вони самі зрозуміли, що фізична культура – це основа нашого повноцінного життя.

Таким чином, фізичне виховання, як система соціально-педагогічних заходів спрямованих на зміцнення здоров’я та загартування організму, має бути реорганізовано так, щоб студентська молодь сама була зацікавлена в заняттях. Це дасть змогу закласти підвалини розвитку фізичного і морального здоров’я у студентів, підготує їх до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу.


  1. Організація та зміст навчального процесу у навчальних відділеннях


Основним принципом при визначенні змісту роботи в різних навчальних відділеннях є диференційований підхід до навчально-виховного процесу. Його суть полягає в тому, що навчальний матеріал формується для кожного навчального відділення з урахуванням статі, рівня фізичного розвитку, фізичної та спортивно-технічної підготовленості студентів.

Навчально-виховний процес у відділеннях проводиться відповідно до науково-методичних основа фізичного виховання.

Програмний матеріал на навчальний рік розподіляється з урахуванням кліматичних умов та навчально-спортивної бази.

Для проведення практичних занять з фізичного виховання на кожному курсі створюються три навчальні відділення: підготовче, спортивного вдосконалення та спеціальне.

Кожне відділення має особливості комплектування специфічні завдання.

Основою для вирішення цих завдань служить система організаційних форм і методів навчання.

Ця система об'єднує традиційні методичні принципи та прийоми фізичної підготовки з новітніми методами організації передачі і засвоєння матеріалу, передбачає чітку регламентацію співвідношення обсягу та інтенсивності фізичного навантаження, послідовності навчання, чергуванн ярізних видів і форм навчальної роботи.

Першим критерієм розподілу студентів з навчальних відділеннях є результати їх медичного огляду, який проводиться на кожному курсі на початку навчального року.

Після проходження обстеження лікар визначає стан здоров'я,фізичний розвиток кожного студента і розподіляє його в одну з медичних груп: основну, підготовчу або спеціальну.

Другим критерієм є рівень фізичної і спортивно-технічної підготовленості, який визначається на перших заняттях після перевірки стану фізичної та спортивно-технічної підготовленості по контрольним вправам і нормативам програми з фізичного виховання.

В результаті медичного обстеження та контрольних перевірок фізичної та спортивно-технічної підготовленості на підготовче навчальне відділення зараховуються студенти, віднесені за станом здоров'я,рівнем фізичного розвитку та підготовленості до основної і підготовчої медичних груп.

Чисельний склад кожної навчальної групи в цьому відділенні повиненстановити 12-15 чоловік.

У підготовчому навчальному відділенні навчальний процес спрямований на різнобічну фізичну підготовку студентів та на розвиток у них інтересу до занять спортом.

Студенти підготовчої медичної групи займаються окремо від студентів основної медичної групи.

Навчальні групи відділення спортивного вдосконалення. У них зараховуються студенти основної медичної групи, які виконали контрольн івправи і нормативи, необхідні для зарахування до відповідної групи відділення спортивного вдосконалення.

На спеціальне навчальне відділення зараховуються студенти, віднесені заданими медичного обстеження в спеціальну медичну групу. Навчальні групи цього відділення комплектуються з урахуванням статі, характеру захворювання та функціональних можливостей організму студентів.

Чисельність навчальної групи становить від 8 до 15 чоловік на одного викладача.

Навчальний процес з фізичного виховання в спеціальному навчальному відділенні переважно спрямований на: зміцнення здоров'я,загартовування організму,підвищення рівня фізичної працездатності;можливе усунення функціональних відхилень у фізичному розвитку;ліквідацію залишкових явищ після перенесених захворювань;придбання необхідних і допустимих для студентів професійно - прикладних умінь та навичок.

Заняття для студентів, зарахованих на це відділення, є обов'язковими і проводяться на всьому періоді навчання у вузі в обсязі 4 годин на тиждень.

Програма курсу цього відділення включає теорію, практичний програмний матеріал, обов'язковий для всіх навчальних відділень,професійно-прикладну фізичну підготовку, а також спеціальні засоби для усунення відхилень у стані здоров'я і фізичному розвитку

Навчальні групи всіх навчальних відділень закріплюються за викладачами фізичного виховання на весь період навчання. Якщо у студентів спеціального та підготовчого навчальних відділень в процесі навчальних занять покращилися стан здоров'я, фізичний розвиток і підготовленість, то вони на підставі висновку лікаря та рішення кафедри за закінчення навчального року (або семестру) переводяться в наступну медичну групу або навчальне відділення. Якщо в результаті хвороби або інших об'єктивних причин спостерігається погіршення стану здоров'я, то студенти переводяться в спеціальну медичну групу в будь-який час навчального року.


  1. Залікові вимоги та обов'язки студентів


Програмою передбачена здача студентами заліків з фізичного виховання. Залік проводиться у вигляді співбесіди викладача з кожним студентом. У ході співбесіди визначається ступінь оволодіння студентом теоретичного програмного матеріалу. До заліку допускаються студенти, які повністю виконали практичний розділ навчальної програми, тобто виконали всі заплановані практичні контрольні вправи і нормативи. Контрольні вправи і нормативи з оцінки фізичної підготовленості студентів виконуються тільки в умовах спортивнихзмагань.

Строки і порядок виконання контрольних вимог, вправ і нормативів визначаються навчальною частиною вузу спільно з кафедрою фізичного виховання на весь навчальний рік і доводяться до відома студентів.

До виконання залікових вимог, вправ і нормативів допускаються студенти, які регулярно відвідували навчальні заняття і одержали необхідну підготовку.

Відмітка про виконання заліку з фізичного виховання вноситься до залікової книжки студентів в кінці кожного семестру.

У процесі проходження курсу фізичного виховання кожен студент зобов'язаний: систематично відвідувати заняття з фізичного виховання (теоретичні та практичні) в дні та години, передбачені навчальним розкладом; підвищувати свою фізичну підготовку і виконувати вимоги і норми і удосконалювати спортивну майстерність; виконувати контрольні вправи і нормативи, здавати заліки з фізичного вихованню у встановлені строки; дотримувати раціональний режим навчання, відпочинку та харчування; регулярно займатися гігієнічною гімнастикою, самостійно займатися фізичними вправами і спортом, використовуючи консультації викладача;активно брати участь у масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходах у навчальній групі, на курсі, факультеті, у вузі; проходити медичне обстеження у встановлений термін, здійснювати самоконтроль за станом здоров'я, фізичного розвитку, за фізичною і спортивною підготовкою; мати акуратно підігнані спортивний костюм і спортивне взуття, відповідають виду занять.


  1. Позанавчальні форми занять фізичною культурою та спортом


До позанавчальних форм (додаткових занять) з фізичного виховання у вищих навчальних закладах належать такі:

  • заходи, які здійснює студент у режимі дня: ранкова, вступна, профілактична та відновлювальна гімнастика; фізкульт-паузи, фізкульт-хвилинки, мікропаузи, корегуюча гімнастика тощо;

  • самостійні заняття фізичними вправами: групові (у спортивних клубах, секціях, групах загальної фізичної підготовки (ЗФП), “Здоров’я” тощо) та індивідуальні заняття, які є улюбленим видом рухової активності студента;

  • масові фізкультурно-спортивні заходи: спортивні розваги, прогулянки, екскурсії, походи, фізкультурні виступи, свята, бесіди, виставки, огляди, конкурси, а також змагання, спартакіади, табори відпочинку.

Основне завдання таких занять – сприяти підвищенню фізичної активності.

Самостійні заняття рекомендується проводити зі студентами на період екзаменаційних сесій і канікул. Для забезпечення самостійних занять студентам надаються спортивні споруди, а викладачі кафедри здійснюють методичне керівництво. Як самостійну форму занять можна практикувати домашні завдання в межах розширеного активного відпочинку. Для мало підготовлених студентів організовуються додаткові заняття. Їх завдання – зміцнення здоров’я, розвиток фізичних якостей, необхідних для засвоєння програмного матеріалу, підготовка до складання нормативів.

Як правило, до початку занять студент виконує вправи ранкової гігієнічної гімнастики, ранкову прогулянку тощо. Такі форми занять відіграють допоміжну роль, збільшують загальний обсяг рухової активності, а у де­яких випадках повністю забезпечують добову потребу студентів у русі. Хоча такі заняття і не вирішують глобальних завдань і не викли­кають суттєвих перебудов в системах організму людини, проте допомагають прискоренню пристосування до конкретного виду ді­яльності, сприяють оптимізації психічного стану та працездатності. Крім того, такі заняття мають велике самовиховне зна­чення, оскільки потребують певних вольових зусиль, самодисципліни і наполегливості. Відносно невелика тривалість фізичних вправ на таких заняттях робить їх зручними для виконання реальних умовах. Маючи, як правило, загальнофізичну направленість, вони можуть не ма­ти окресленої підготовчої, основної і заключної частин.

Самостійні заняття фізичними вправами є основною формою особистої організації фізичного самовиховання. Вони проводяться як групові або індивіду­альні заняття, зберігаючи ознаки навчальних форм занять. За змістом – це однопредметні, або комплекс­ні заняття. За змістом однопредметні заняття містять один вид рухової активності: оздоровча хо­дьба, біг підтюпцем, атлетична гімнастика тощо. Їх завдання полягає в тому, щоб підтримати працездатність і зміцнити здоров’я студентів. Водночас вони мають і суттєвий тренувальний ефект, особливо під час розвитку витривалості, м’язової сили, координації та гнучкості.

Комплексні заняття обіймають декілька видів фізичних вправ на одному занятті. Наприклад, загальнорозвивальні вправи, плавання та гру, скажімо, у футбол. Тривалість таких занять залежатиме від рівня фізичної підготовленості студента і коливатиметься від 35-40 хвилин до 2 годин з присутністю всіх ознак навчальної форми заняття.

Заняттям фізичними вправами у межах розширеного активного відпочинку притаманне задо­волення потреби студента в здоровому та цікавому відпочинку. Це – пішохідні, водні, велосипедні прогулянки, спортивні ігри за спрощеними правилами та ін. Основне завдання таких занять – підтримати нормальний фізичний стан студента, його працездатність і гарний настрій. Зважуючи на те, що рухова активність під час проведення активного відпочинку не має жорсткої регламентації, підхо­дити до організації і проведення таких занять слід уважно. Так, одноденний піший перехід може дати як позитивний ефект, так і негативний, якщо його не обмежити за відстанню.



  1. Мета і завдання спортивного клубу ВНЗ



Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи спрямовані на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної і спортивної підготовленості студентів. Вони організуються у вільний від навчальних занять час, у вихідні та святкові дні, в оздоровчо-спортивних таборах, під час навчальних практик, табірних зборів, у студентських будівельних загонах. Ці заходи проводяться спортивним клубом ВНЗ на основі широкої ініціативи і самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання і активної участі профспілкової організації вузу.

.

Списки використаної літератури


  1. Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. - М.: Высш. школа, 1983.

  2.  Коц.Я.М., Спортивная физиология. –М.: Физкультура и спорт, 1986. 

  3. Ткач П.М. Фізичне виховання студентів вузу: Навчальний посібник. - Кн. I. - Луцьк: “Надстир’я”, 1996. - 178 с.

  4. Выдрин В.М. Физическая культура студентов вузов: Учебное пособие. - В.: ВГУ, 1991. - 128 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас