Злочин матеріальна дія, яка завдавала шкоди особистим, чи майновим правам окремого козака або всього ВійськаЗапорізького, а також формальну дію, яка полягала в порушенні встановлених правових звичаїв. Мета покарання

Злочин - матеріальна дія, яка завдавала шкоди особистим, чи майновим правам окремого козака або всього Війська
Запорізького, а також формальну дію, яка полягала в порушенні встановлених правових звичаїв.
Мета покарання передбачала відплату за вчинений злочин, відшкодування збитків козакові чи Війську
Запорозькому, попередження злочинів.

Основні аспекти
Суб’єктом злочину могли бути особи, що досягли 16-річного віку
Осудними вважалися навіть психічно хворі люди (проте це була пом’якшуюча обставина)
Корисливі злочини не були поширеними на Запорізькій Січі, а крадіжки чи грабежі мали не стільки корисливий мотив, скільки хуліганський і були «виявом молодецтва та зухвалості».
Покарання завжди мали лише публічний характер

Військові злочини
Дезертирство
Програш бою
Ухилення від заняття
Пияцтво під час походу
Майнові злочини
Крадіжка
Розбій
Неповернення боргу
Злочини проти життя
Вбивство козака
Злочини проти здоров’я
Заподіяння тілесних ушкоджень у п’яному вигляді з використанням зброї

См
ертна
кар
а
Проста
Повішання
Відсікання голови
Розстріл
Кваліфікована
Насильницька
Закопування живим в землю
Повішення на крюк за ребро
Посадження на кіл
Биття при стовбі
киями
Обрядова
Кваліфікована
насильницька смертна
кара супроводжувалася великими страданнями винуватого ще до позбавлення його життя.
Кваліфікована обрядова
смертна кара проходила у вигляді нанесення різних позорящих і принизливих церемоніях.

Повішання
Просте
За ноги вниз головою
Кваліфікована форма повішення - повішання за ребро гаком
Повішання застосовувалось за кражу коней і скота, дрібну і велику крадіжку, покупку завідомо краденого і прийняття краденого на зберігання, розбій, грабіж
і деякі інші.
Просте повішання – «до шибениці
приставляли драбину, підіймали на ній злочинця, а потім накинувши на нього зашморг, драбину забирали».
Інколи це робили за допомогою коня.
Повішання за ребро гаком – «Злочинця вішали за ребро на залізний крюк, а він залишався в такому положенні поки не помирав, і кістки його не розсипались; це робилось в приклад і страх іншим, і зняти йогоз крюка ніхто не міг під загрозою смертної кари».
Від шибениці, за козацьким звичаєм, можна було врятуватися, коли якась дівчина виявляла бажання вийти за злочинця заміж.