Сценарій свята « Провісник долі України «
Ведучий 1: Поговорім сьогодні про Шевченка,
Про того, хто босоніж із народу,
Творив мистецтво і творив свободу.
За вік короткий, як свіча, дощенту
Згорів, розливши світло на століття,
І висвітлив генетику глибинну.
Поговорім сьогодні про Шевченка,
Поговорім про нашу Україну.
Ведучий 2: Подумаймо сьогодні про Шевченка,
Про шлях широкий і багату душу,
Про те, що в казематах не задушиш
Духовності криницю невичерпну.
Помислімо про шлях, який за нами,
Незламну гідність і в лиху годину.
Подумаймо сьогодні про Шевченка,
Подумаймо про долю України
Ведучий 1: Молімося, читаючи Шевченка,
Там кожне слово, як місток до себе,
Там кожен знак, то – код, то ключ від неба
Молімося, читаючи Шевченка.
Нам Бог поможе перейти руїну,
І кров живими квітами востане,
Вклонившись непохитному Майдану,
Молімося за вічну Україну.
Мелодія голосніше
Ведучий1:Цілий світ задивлений на Канів.
Дивне місто – що не говори.
Скільки чути – шириться осанна
З висоти Чернечої гори
В2:День у день – хурделиця чи спека –
З різних сіл, з містечок і країн
Йдуть до неї люди, наче в Мекку.
Йдуть з усього світу на поклін.
В1: Йдуть хоч стежка стелиться терново.
Йдуть і йдуть - без ліку і числа,
Щоб вогнем Тарасового слова
Очищати душі і серця.
«Заповіт» (хор)
В1: Гарно твоя кобза грає,
Любий наш Тарасе!
Вона голосно співає,
Голосно і плаче.
В2: І сопілкою голосить,
Бурею лютує,
І чогось у Бога просить,
І чогось сумує.
Пісня «Бандуристе, орле сизий» (соліст Назар Катинський)
Ведучий 1: Тарас Шевченко – апостол правди й волі. Він – співець історичної слави та гіркої долі, виразник сподівань і прагнень народних. Він не сирота. У нього була Україна. У нього був Бог. У нього був народ.
Ведучий 2: Україна стане для нього Голгофою, воля – його хрестом. Він буде розіп’ятий за свою Вітчизну і воскресне у поетичному слові. Воно триматиме над рідною Україною національне небо.
Пісня «Колискова Україні» (Муз.і сл. Наталії Май)
Вірш «Біль» читає Марта Луць.( на авансцені)
Ведучий1: Коли безмежна вся Україна
Святкує пам'ять свойого сина,
Навіть найменші Вкраїни діти
Поклін приходять йому зложити.
Ведучий 2: Клоняться низько тобі, Співаче,
За силу віршів твоїх гарячих,
За те, що серцем любив Україну
І служив вірно їй до загину.
Вітальні слова першокласників
Пісня « Зацвіла в долині» (ансамбль сопілкарів)
Інсценівка « Із дитячих літ»
Пісня «Зоре моя вечірняя» у виконанні Назара Проця
Танець «Віночок Україні»(3-А,3-Б кл.)
Ведучий 1: Він був як полум’я . Його рядки –
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито , і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.
Ведучий2: Він був як полум’я. Його слова –
Легкі, як небо, ніжні, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав.
Ведучий 1: Він був як полум’я. В серця беріть
Його могутнє заповітне слово,
Що зерно відділяє від полови,
І Україну рідну бороніть.
«Пісня про Україну» .(4-А,Б)
Ведучий 1: Для нас Шевченко різний. Ось він спраглий до знань безвусий хлопчина з пензлями в кишені. А ось – знаний поет у товаристві панночок, у сліпучому світлі кришталевих люстр, серед людей , які хизуються достатком – дещо честолюбний і поважний, як і всі поети,- такий собі європейський українець.
Ведучий2: А я уявляю його у вишиванці в затінку яблунь – він мрійливо виводить слова…А ось на засланні – худорлявий, вимучений, але нескорений.
Ведучий1: Мій Шевченко усміхався діточкам і засмучувався від невдач. Переживав драми кохання. Ганна Закревська, Варвара Рєпніна, Гликерія Полусмакова були його натхненням.
Ведуча2: Мій Шевченко – це і поет, і пророк, і голос української душі.
Ведучий 1: Мій Шевченко – то надія. Надія, яка допомагає українському народові жити, творити й захищати свободу.
Ведучий 2: Мій Шевченко - це поетичні первоцвіти, сповнені краси, любові й віри.
Пісня « І стеляться на папері» (Слова Т.Шевченка, муз.Іванни Попович у виконанні Соломії Копцюх).
Інсценівка за баладою « Тополя»
Пісня «Сіла птаха» (Сл.Юрія Рибчинського, муз.Ігоря Поклада)
Гуморески про Шевченка. Читає Н.Бандура
Ведучий1: Поклонімось сьогодні поету,
Рідні сестри і брати мої,
Його славі й орлиному злету
Нема рівних ніде на землі.
Ведучий2:
Поклонімось Тарасу святому
За слова чарівні крізь віки,
Що навчав нас долати утому,
Вперто йти до своєї мети.
Ведучий1:Поклонімось великій людині,
Що стоїть на Чернечій горі
І шукає по всій Україні
Патріотів живої душі.
Ведучий2:Поклонімось, дорослі і діти,
За натхнення, що в душу лягло,
За Кобзарськії вірші -первоцвіти,
За оспіване мальовниче село.
Ведучий1: Поклонімося знову і знову
У весняні ці дні осяйні,
Вічна слава пророчому слову,
Вічна слава, Тарасе, Тобі!
Пісня «Караока Україна» (сл.і муз.Наталії Май) у виконанні Іванни Вовчків
Танець « Україночка» (виконують четвертокласники)
Пісня «Стежина добра»
Вірш «Досить нас топтати» (Читає Діана Кокоць)
Ведучий1: Тарасе, плачеш разом з нами…
На домовини впали матері
Ну як же так? В твій час було те ж саме,
Й тепер могили свіжі на землі
Ведучий 2: Кобзарю, вбили вірменина,
Він, як молитву твій «Кавказ» читав.
Заплакала над ним вся Україна.
А кат московський руки потирав.
Ведучий1: Забрали все. Ще й насміхались з тебе
До «Заповіту» втерли кирзаки.
Продали землю, ще хотіли – небо.
На Храмах наших ставили зірки.
Ведучий 2: А ти хотів , щоб квітла Україна.
Вона й цвіла за владним парканом
Героїв наших поселялася родина
На цвинтарях новеньких за селом.
Ведучий1: Врага не буде супостата
Скажи, коли? Скажи мені:
Коли ж то будуть син і мати
Вже на оновленій землі.
Вірш-лист «Привіт, солдате! Ти мене не знаєш»
Ведучий1: Стоїть Шевченко на Чернечій –
До неба глобусом чоло,
Здушив сіряк широкі плечі,
Ніяк не вивільнить крило.
Ведучий2: Зійди, наш Батьку, з п’єдесталу!
Розкрий народові вуста!
Його так довго розпинали,
Що не зійде ніяк з хреста.
Ведучий 1: Прости нас, Батьку, Світоче й Пророче,
До тебе йдем у щирім каятті,
Бо ми ж таки добра Вкраїні хочем,
Бо неможливо жить у розбратті.
Ведучий2:Пошли нам, Отче, мудрості та сили,
Щоб в душах світлі помисли нести,
Щоб Україну-матір всі любили
І мирне небо берегли.
Мелодія «Апасіоната» виконує Марічка Башак на скрипці
Ведучий1: Думаю, варто крізь століття попросити пробачення.
Вибач, Тарасе за те, що дозволили розпинати рідну Україну.
В2:…за те, що дозволяємо переписувати нашу історію
В1: за те, що їдемо на чужину у пошуках кращої долі
В2: за те, що торгуємо правдою й вірою
В1: за те, що
В2:за те ,що
Ведучий1: Шевченко – духовний символ України, наш великий сучасник.
Ведучий2: Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами.
Учень1: Схаменіться…
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає.
І на небі, а не тілько
На чужому полі,
В своїй хаті й своя правда
І сила і воля.
Учень2: Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Учень3:обніміте ж , брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благослови дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними вустами
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться , брати мої,
Молю вас, благаю!
Фінальна пісня «Україна» у виконанні Тетяни Топільницької