Ім'я файлу: практична 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 73кб.
Дата: 26.11.2023
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

РЕФЕРАТ

Тема: Збереження і зміцнення фізичного здоров’я вихователя. Раціональне харчування як важливий чинник збереження здоров’я педагога.

Виконала студент

Групи ДО(у)-617

Головко Олена Юріївна

Полтава 2023

Зміст

  1. Вступ 3

  2. Показники фізичного здоров’я 4

  3. Основи раціонального харчування 6

  4. Роль вітамінів у харчуванні людини 8

  5. Культура харчування українців: історичний аспект 9

  6. Висновки 11



  1. Вступ


Здоровя є фундаментом соціально-ефективної діяльності особистості та основою якості цієї життєдіяльності, передумовою максимального розкриття можливостей кожної людини. Від формування можливостей людини (поліпшення стану здоровя, рівня набуття знань та професійних навичок), а також їх використання для праці, відпочинку, культурної, суспільної та політичної діяльності в першу чергу й залежить ефективність розвитку людства.
Педагоги - як професійна група відзначається дуже низькими показниками фізичного і психічного здоров’я. Це пояснюється тим, що праця педагога відноситься до розряду складних, стресогенних, найбільш напружених у психологічному плані, таких, що вимагають від людини великих резервів самовладання й саморегуляції. На це є певні об’єктивні причини: комунікативні перевантаження, велике емоційне напруження, поява певних професійних деформацій, соціальна незахищеність і низький статус професії у масовому сприйманні.

Крім того, професія вихователя належить до так званих хелперських (від англ. help – допомагати), оскільки пов’язана з роботою у системі "людина-людина", наданням підтримки і допомоги підопічним. Саме у вихователів дуже високий ризик психічних і соматичних реакцій на напружені ситуації в роботі. На сьогодні у Міжнародній класифікації хвороб навіть виявлено окремий стан – "професійний стрес". Один із наслідків тривалого професійного стресу – синдром емоційного згорання стан фізичного, емоційного і розумового виснаження фахівця. 
Тому проблема збереження й зміцнення здоров’я вихователя дошкільного навчального закладу має бути однією з пріоритетних у сфері його життєвих і фахових інтересів.


2.Показники фізичного здоров’я.
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.

Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. Тому справедливі є слова: «Ваше здоров’я у ваших руках». Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.

Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.

Здоровий   спосіб  життя  передбачає  дотримання виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини. Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

  • раціональне харчування;

  • оптимальний руховий режим;

  • загартування організму;

  • особиста гігієна;

  • відсутність шкідливих звичок;

  • позитивні емоції;

  • інтелектуальний розвиток;

  • моральний і духовний розвиток;

  • формування  розвиток вольових якостей.

Фізичне здоров’я (благополуччя) характеризує рівень розвитку і функціональні можливості органів і систем людського організму. Базовими показниками фізичного здоров’я є робота серця, стан імунної системи і здатність організму засвоювати кисень. Ознаки фізичного здоров’я: чиста гладка шкіра, здорові зуби, блискуче, міцне волосся, рухливі суглоби, пружні м’язи, здорове серце, відчуття бадьорості протягом дня, висока працездатність. Фізичне здоров’я забезпечує енергію для повсякденного життя, полегшує адаптацію до навколишнього середовища (наприклад, до погодних умов), допомагає виживати в екстремальних ситуаціях. Воно підвищує наші шанси захиститися від інфекцій і уникати травм, а також швидко одужувати, якщо захворів. Для підтримки фізичного здоров’я важливо повноцінно відпочивати, мати нормальну вагу тіла, піклуватися про свою фізичну форму, особисту гігієну, а також проходити регулярний медичний огляд і лікуватися в разі потреби. Також важливо уникати шкідливого впливу на організм тютюну, алкоголю, інших психоактивних і токсичних речовин.

3.Основи раціонального харчування.

Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

  • Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;

  • Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;

  • Правильно організований режим прийому їжі;

  • Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;

  • Щоб їжа не була шкідливою.

За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику? Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності. Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 горіхів. Столовий буряк містить багато заліза, що входить до складу гемоглобіну крові. Крім основних складових, наша їжа сьогодні дедалі більше містить харчових добавок, які не дають продуктам черствіти, окислюватись, пліснявіти, поліпшують зовнішній вигляд. Державний комітет із захисту прав споживачів України пропонує список шкідливих добавок. Для прикладу: Е102, 110, 120, 124, 127 – признані небезпечними.  Е131, 142, 210, 213, 215, 217, 240, 330 – визнані канцерогенними. Вчені довели, що найбільше страждають саме діти. Штучні харчові барвники впливають на мозок дитини так само, як свинець, крім того, деякі з них можуть викликати звикання. Коли малюк регулярно вживає їжу з добавками і замінниками, в його організмі перестає працювати так звана «система сповіщення» про отриману отруту. Наслідком вживання барвників із солодощами стає неуважність, неконтрольована поведінка, що часто переростає в синдром гіперактивності. Що більше дитина вживає яскравих солодощів, то більше вона ризикує захворіти нервовими і психічними розладами. Не можна обминути таку загрозу для здоров’я як генетично-модифіковані продукти, що дедалі частіше появляються на нашому столі. Сьогодні маємо до 60% модифікованої сої, кукурудзи салатної, гороху. Багато вчених світу домагаються, щоб уряди країн заборонили визнавати такі продукти, як такі, що можна вживати в їжу. У нас на державному рівні такого закону нема.

Що є основою раціонального харчування? Основа раціонального харчування — збалансованість, тобто оптимальне співвідношення компонентів їжі. За такого харчування до організму надходять різноманітні поживні речовини в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.

Що вважають раціональним харчуванням?



Раціональне харчування (ratio — розумний) — достатнє й помірне в кількісному та повноцінне в якісному відношенні харчування; фізіологічно повноцінне харчування людей із врахуванням їх потреб, особливостей, віку, статі, характеру праці та інших факторів.

4. Роль вітамінів у харчуванні людини.

Вітаміни – низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної природи, що не синтезуються (чи такі, що синтезуються в недостатній кількості) в організмі людини і більшість тварин, що надходять з їжею і необхідні для каталітичної активності ферментів, які визначають біохімічні і фізіологічні процеси в живому організмі. Вітаміни відносяться до незамінних мікрокомпонентів їжі, на відміну від макрокомпонентів – білків, ліпідів і вуглеводів.

Вітаміни поділяють на водо- і жиророзчинні:

– водорозчинні вітаміни: вітамін С, вітаміни групи В, РР і вітамін Н.

– жиророзчинні – вітаміни А, D, E і K.

Виділяють також групу вітаміноподібних сполук, до яких відносять біофлавоноїди (вітамін Р), холін, інозит, вітамін U, карнітин, оротову (вітамін В13), пангамову (вітамін В15) і параамінобензойну кислоти, вітамін F.

Потреба людини у вітамінах залежить від її віку, стану здоров’я, характеру діяльності, пори року, вмісту в їжі основних макрокомпонентів харчування.

Розрізняють три ступеня забезпеченості організму вітамінами :

– авітаміноз – коли вітаміни відсутні повністю;

– гіповітаміноз – нестача вітамінів, іноді відсутність якого-небудь одного або декількох вітамінів;

– гіпервітаміноз – надмірний їх вміст.

Частіше ми зустрічаємося з гіповітамінозом, особливо в зимовий і весняний періоди.

Авітамінози є причиною серйозних захворювань, часто з летальним наслідком. Абсолютна потреба у вітамінах привела до сучасної вітамінної терапії в мегадозах.

Потенційна токсичність надлишку в організмі жиророзчинних і водорозчинних вітамінів є різною. Жиророзчинні вітаміни здатні накопичуватися в жировій тканині організму. Їх підвищена кількість в результаті надмірного споживання окремих продуктів або додаткового прийому вітамінних препаратів може призвести до появи симптомів токсичної дії. Підвищений прийом водорозчинних вітамінів призводить тільки до виділення їх надлишків з організму – в організмі вони не накопичуються. Проте за великого передозування і водорозчинні вітаміни можуть бути небезпечними для організму. Особливо це відноситься до ніацину, за надлишку якого можливе ураження печінки, і вітаміну В6 – його передозування супроводжується порушенням функцій нервової системи. Норми споживання вітамінів наведені в нормативних документах, розроблених національними органами, що займаються питаннями харчування.

5. Культура харчування українців: історичний аспект.

Невід’ємною і чи найважливішою складовою повсякденного життя народу є система харчування, що у народній побутовій культурі є найбільш стійкою серед інших компонентів матеріальної культури, незважаючи на постійну змінність її окремих елементів. До складових елементів культури харчування відносять продукти і страви, звичаї, застільний етикет, режим харчування, гастрономічні уподобання і табу. З часів Київської Русі на наших землях закріпилася греко-римська модель харчування (пріоритет рослинного харчування, на противагу м’ясної моделі Середньовічної Європи), водночас до ХVІІІ ст. вагому частку гастрономії складали м’ясні і рибні продукти, збалансовуючи таким чином основні моделі харчування. Із ХVІІ ст. в міру поширення російської колоніальної соціально-економічної системи та природно-географічних умов в Україні почало переважати рослинне харчування, яке лише в новітні часи повернулося до збалансованого рослинно-м’ясо-молочного.

За багатовіковий період змінився раціон, уподобання і звичаї, пов’язані з виготовленням та подачею страв, однак, стабільними залишаються багатство української кухні, любов до традиційних національних страв (борщ, вареники, сало), українська гостинність. Серед поширених способів тривалого консервування продуктів були соління, квашення, сушіння, в’ялення, головним способом переробки зерна був млинарський, а серед термічних способів обробки переважало варіння та тушкування, що зумовлено конструкцією печі в Україні.

Рослинна їжа в Україні складалася із зернових та овочевих культур. Сьогодні закцентуємо нашу увагу на такій важливій для українців страві як хліб, який у харчовому раціоні був головним продуктом упродовж багатьох століть. Його випікання за часів Київської Русі документально та археологічно підтверджено вже в ХІ ст. Його вирощування, різновиди, рецептура виготовлення має регіональні особливості. На більшій частині України поширення набув житній хліб (чистий чи з різноманітними домішками), а на півдні – білий пшеничний. Українські етнографи ХІХ – початку ХХ ст. говорили про хліб як головну поживу українського населення. Народна кухня вирізнялася розмаїттям страв з борошна – печених (хліб, перепічки, пампушки, пироги, книші і т. д.) і варених (затірки, галушки, локшина, вареники тощо), повсякденних і обрядових. Далі суттєву частину народної їжі складали каші (гречана, пшоняна, вівсяна кукурудзяна тощо), рідкі страви з круп (пшоняний куліш, ячний крупник та ін.) та кашоподібні борошняні страви з різних злаків (гречана лемішка, житня соломаха, кукурудзяна мамалига тощо), у тому числі ферментовані (вівсяний кисіль, житньо-гречана кваша). А з ХVІІІ ст. конкуренцію хлібним продуктам почала становити картопля, розмаїття страв з якої не лише міцно увійшло в народну кулінарію, але й доповнило досить багатий овочевий раціон української кухні. Серед страв останнього до сьогодні лідирують борщ і капусняк.

Продукти тваринного походження в Україні здавна представлені м’ясними, молочними і рибними стравами. М'ясо у повсякденному побуті було рідкістю, тому популярні блюда з нього представляють, як правило, святкові страви (ковбаси, кров’янки, голубці, печеня). Популярністю в українців користувалося сало, через свою калорійність, певні лікувальні можливості та смакові якості його використовували як у сирому вигляді, так і в усіх можливих видах термічної обробки. Крім того, відсутність термопосуду та інших благ цивілізації спонукали споживати продукти практичні у зберіганні. Популярністю користувалися молочні страви, продукція яких становила левову частину «жіночих» прибутків у домашньому господарстві.

Ще в дані часи люди помітили, що існує прямий зв’язок між харчуванням та станом здоров’я людини. Сучасні фахівці з раціонального харчування стверджують, що стан здоров’я людини на 80 % залежить від правильного харчування, а для нормальної життєдіяльності організму потрібно вживати 32 види продуктів.
В основі ж раціону більшості сучасних людей є продукти, які були піддані потужній кулінарній обробці та консервуванню. Така їжа містить недостатню кількість поживних речовин і вітамінів, тваринних білків, рослинних жирів та мінералів, які необхідні для підтримання здоров’я та високого рівня активності людини. Ми живемо в епоху фаст-фуду, коли на перше місце виходять захворювання, пов’язані з неправильним та нераціональним харчуванням. Для багатьох розвинутих країн великої актуальності набула проблема ожиріння. Люди вживають багато висококалорійних рафінованих та промислово оброблених продуктів, що призводить до порушень травлення та обміну речовин і різко підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Але існує і позитивна тенденція: у розвинутих країнах все більшої популярності набуває здоровий спосіб життя. Багато людей відмовляються від фаст-фудів та їжі з ГМО і консервантами на користь натуральних продуктів.

6.Висновки

Здоровий спосіб життя – це принцип, що дозволяє зберегти здоров'я, поєднавши всі необхідні маніпуляції з роботою, соціальною зайнятістю. Основа здорового способу життя – це правильне харчування, достатня фізична активність. Саме вживання натуральних, екологічних продуктів дозволяє знизити навантаження на серце, а також перешкодити виникненню захворювань, пов'язаних із серцево-судинною системою та ожирінням.

Як зберегти здоров'я? У значної кількості людей після 50 років спостерігається зайва вага та діабет другого типу, який пов'язаний з неправильним харчуванням, вживанням жирних, солодких продуктів, а також їжею, багатою на прості вуглеводи. Якщо виникають проблеми зі здоров'ям і лікар призначає медикаменти, їх можна придбати, відвідавши сайт www.ama.dp.ua. Якщо коригувати своє харчування у молодому віці, це допоможе перешкодити проявам серйозних захворювань у старості.

Здоров'я кожної людини в руках самої людини і залежить значною мірою від здорового способу життя, виконання рекомендованих заходів профілактики захворювань, правильного вибору своєї професії та раціонального працевлаштування.

Молодь – майбутнє нашої держави. Здоров'я у кожного нового покоління за всіма параметрами повинне бути краще, ніж у попереднього. Це необхідна умова просування людського суспільства через науково-технічний прогрес.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас