Ім'я файлу: для студентів Сл. р. 2 ЗАВДАННЯ.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 08.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
реферат право в туризмі Горова тур-41.docx

Завдання словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу

Якщо звернутися до історії цього питання, то вперше завдання щодо словникової роботи з дошкільниками визначила Є. Тихєєва у праці «Розвиток мовлення дітей». Вона вважала формування словника -головним напрямом мовленнєвої роботи з дітьми дошкільного віку і запропонувала чітку систему завдань, методів і прийомів засвоєння ними слів. Пізніше російські методисти М. Коніна та О. Соловйова уточни­ли й доповнили окремі аспекти проблеми лексичного розвитку.

У сучасній дошкільній лінгводидактиці виокремлюють три основні завдання розвитку лексики:

• збагачення кількісного складу лексики новими, раніше не відомими словами, а також збільшення словникового запасу за рахунок за­своєння дітьми нових значень багатозначних слів, що вже наявні в їхньому лексичному запасі;

• якісне засвоєння лексики, що виявляється в поглибленому розумінні значення й смислових відтінків слів і словосполучень, подальшому оволодінні узагальненням, яке в них виражене. Особливої актуаль­ності у зв'язку з цим набуває завдання уточнення значення слів на основі протиставлення антонімів і зіставлення слів, близьких за змістом, тобто розвиток гнучкості словника, вміння доречно користу­ватися загальновживаною лексикою у мовленнєвій практиці;

• активізація словника - застосування дітьми лексичних засобів у різних мовленнєвих ситуаціях. Лінгвісти поділяють засвоєні дити­ною слова на дві категорії - пасивну (слова, які вона розуміє, пов'я­зує з конкретними уявами, але сама ними не користується) і активну (слова, які дитина не тільки розуміє, а й доречно, свідомо використо­вує у своєму мовленні) словник. Нові слова у мовленні дітей акти­візуються за умови уточнення значення та закріплення способів їх відтворення на практиці.

Зазначені завдання словникової роботи можна справедливо визначити як триєдину мету розвитку словника дитини, оскільки процеси збага­чення-уточнення-активізації словникових одиниць відбуваються постій­но. Вони тісно пов'язані один з одним, і тому важко виділити межу, коли закінчується один процес і розпочинається інший. Щодо одного відокремленого слова така послідовність є логічною. Саме за такою логікою і будується робота в дошкільному закладі, коли вихователь реалізує завдання введення у словник дитини нового слова. В процесі мовлення у словниковому запасі дитини з'являються нові слова, уточ­нюється значення інших, а знайомі, засвоєні раніше слова дитина ак­тивно застосовує в обігу.

Завдання збагачення словникового запасу в дошкільному віці немож­ливе поза пізнавальною діяльністю дітей. Проголошений у часи К. Ушин-ського та Є. Тихєєвої діяльнісний принцип засвоєння лексики^ об'єк­тивним і точно відображає процес засвоєння дитиною слів. У прак­тичній діяльності з різноманітними предметами дитина засвоює їх назву спочатку на рівні розуміння, встановлюючи зв'язок між самим предме­том і словом. Поступово у процесі практичних дій відбувається усві­домлення, уточнення значення нового слова, відчуття його смислових відтінків. Таким чином дитина починає використовувати слова в ак­тивному мовленні. Однак нерідко буває, що почуте від дорослих чи однолітків нове слово миттєво підхоплюється дитиною і у вигляді зву­кової гри промовляється на різні лади, недоречно включається у різні смислові контексти. Дитина дослідним шляхом прагне визначити зна­чення нового слова, класифікувати його, віднести до певної смислової групи. Враховуючи обмежений життєвий досвід дошкільника, слід за­уважити, що його «дослідна діяльність* здебільшого буває, помилко­вою. Численні приклади того, як, орієнтуючись на звукову будову слова, малюк доходить помилкових висновків щодо його значення, наведені К. Чуковським, а також подані у дослідженнях С. Цейтлін, В. Харчен­ко та інших учених.

Завдання збагачення словникового запасу новими словами передба­чає представлення не лише звукової будови (правильного звучання) слова, а й смислової його реалізації відповідно до контексту, а потім усвідомлення значення виокремленого слова.

Робота над словом як структурною одиницею мови має велике зна­чення, оскільки головна властивість слова полягає в його семантичному значенні. Слова як знаки системи мови, що визначають об'єкти дійсності, характеризуються багатозначністю, полісемією, вступають у різноманітні семантичні зв'язки (синонімічні, антонімічні тощо), які потрібно роз­крити дітям з метою забезпечення повноцінного володіння ними рідної мови.

На жаль, у практиці роботи з розвитку мовлення в дошкільних закла­дах вихователі нерідко віддають перевагу завданням кількісного нако­пичення та активізації лексики, а семантиці слова приділяють недо­статньо уваги. Проте слово, що визначає предмет, явище, якість та інше, включене не лише до системи упорядкованої номінації об'єктів дійсності, а й до системи внутрішньомовних відношень. Отже, розкриття семанти­ки слова, семантичних відношень між словами - важливий напрям слов­никової роботи, який дає можливість звернути увагу дітей на особливості сполучуваності слів, точність їх вживання, формування вмінь буду­вати зв'язне висловлювання, знаходити найбільш правильні слова. На підставі цього у дошкільнят формуються увага й інтерес до слова, відчут­тя мови, активізуються розумові процеси.

У сучасній методиці крім трьох основних завдань розвитку слов­ника науковці визначають І це одне, спрямоване не тільки на опану­вання мовною нормою, а й на підвищення рівня мовленнєвої куль­тури. Цс усунення з мовлення дітей ненормативних слів (діалектних, розмовних, жаргонних), особливо тоді, коли діти знаходяться в умо­вах неблагополучного мовленнєвого середовища. Всі завдання в до­шкільному віці вирішуються без використання відповідної терміно­логії.


Завдання словникової роботи

--- збагачення кількісного складу лексики;

--- якісне засвоєння лексики, уточнення значення слів;
--- активізаціясловника;

--- усунення з мовлення дітей ненормативних слів;

--- виховання поважного ставленнядо рідного слова, розуміння відповідальності за промовлене слово.

Завдання збагачення кількісного складу лексики:

Методи та засоби:

  • спостереження;

  • екскурсії-огляди;

  • читання художніх творів;

  • розглядання картин, предметів та бесіда за їх змістом;

  • розповіді-бесіди;

  • використання засобів медіатехнологій;

  • усна народна творчість;

  • досліди;

  • моделювання…

Прийоми:

  • називання з показом;

  • пояснення;

  • словесний коментар;

  • наголошування під час читання…


Завдання якісного засвоєння лексики, уточнення значення слів:

Методи та засоби:

  • лексико-граматичні вправи;

  • бесіди за змістом художніх творів;

  • бесіди за змістом картин;

  • мовленнєвотворчі завдання;

  • відгадування та складання загадок;

  • термінологічні вправи.

Прийоми:

  • тлумачення значення;

  • пояснення;

  • зіставлення слів близьких за змістом;

  • запитання на уточнення розуміння.



Завдання активізації словника:

Методи:

  • дидактичні ігри;

  • сюжетні інсценівки;

  • декламування віршів;

  • словесна творчість;

  • складання історій;

  • театралізації;

  • переказ літературних творів;

  • лексико-граматичні вправи;

  • відгадування загадок;

  • метод уявлюваних ситауцій;

  • включення слова в речення.

Прийоми:

  • повторення;

  • називання;

  • відповіді-запитання;

  • схвалення…


Завдання виховання поважного ставлення до рідного слова, розуміння відповідальності за промовлене слово:

Методи:

  • заучування прислів’їв, приказок про рідне слово;

  • лексичні ігри;

  • тематичні бесіди;

  • тематичні розваги;

  • декламування віршів;

  • розповіді про життя та творчість українських поетів;

  • слухання казок у виконанні майстрів художнього слова;

  • перегляд театралізованих вистав;

  • розповіді-роздуми про можливості слова.


Прийоми:

  • повторення;

  • називання;

  • відповіді-запитання;

  • схвалення.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас