Вступ
ЕОМ відкрили нову сторінку в історії людських знань і можливостей, звільнили тисячі обчислювачів, значно полегшили працю вчених, дали можливість вивчати найскладніші процеси. З моменту використання обчислювальної техніки стало можливим вирішення низки проблем, пов’язаних з автоматизацією виробничих процесів, підвищенням якості наукових досліджень, продуктивностю праці, економією матеріалів та енергії. У теперішній час важко назвати сфери науки або виробництва, де б не застосовувались обчислювальні пристрої та, зокрема, що одержали особливий розвиток мiкропроцесорнi пристрої. Вид інформації, яка обробляється ЕОМ, впливає на структуру обчислювальних машин, які в залежності від цього поділяються на два основних класи: аналогові і цифрові.
Загальна теорія автоматів розбиваєтся на дві великі частини – абстрактна і структурна теорія автоматів. Абстрактна теорія автоматів близька теорії алгоритмів. В структурній теорії вивчаються способи побудови автоматів із елементарних автоматів.
+Процес вирішення задачі на ЕОМ перш за все має бути виражений будь-яким алгоритмом. Розробка алгоритмів вирішення задачі – задача програміста. Тобто розвиток електронної техніки іде не лише в напрямку ускладнення структур технічних засобів, але і в напрямку апаратної реалізації багатьох функцій, які раніше реалізовувались з допомогою програмних засобів.
ЗМІСТ
Завдання на виконання курсової роботи 2
Реферат 3
Цифровий автомат 5
Способи завдання цифрових автоматів 8
Синтез автомата 10
Висновок 17
Список використаної літератури 18
Додатки 19
1. ЦИФРОВІ АВТОМАТИАвтоматами називаються цифрові схеми, стан виходів яких залежить не тільки від значень вхідних сигналів в даний момент часу, а й від внутрішнього стану схеми в даний та попередній моменти часу. З цього визначення випливає, що автомат має не один елемент пам'яті, інформація в яких залежить як від комбінації вхідних сигналів, так і від значення цієї інформації в попередні моменти часу. Аналогічний взаємозв'язок має місце і для вихідних сигналів. Таким чином, однією з особливостей цієї схеми є те, що вона має свій внутрішній стан, від якого залежить реакція на вхідні сигнали. Наявність елементів пам'яті, які можуть бути синхронним і працювати строго у відповідності з тактовими сигналами зовнішнього генератора, або синхронним, і працювати строго у відповідності з тактовими сигналами зовнішнього генератора, або асинхронним, і працювати у відповідності з зовнішніми сигналами. Він використовується для керування окремими механізмами та електронними пристроями.
Математичною моделлю автомата є абстрактний автомат А. Автомат А задається множинами X, У, Z, а також двома функціями δ і λ.
A={X, Y, Z, δ, λ, z0 }
де X={x1, x2,.., xn} – множина вхідних сигналів; Y={y1, y2,.., ym}- множина вихідних сигналів; Z={z1, z2,…, zk}- множина станів; δ - функція переходів автомата; λ - функція виходів автомата; z0 Є Z - початковий стан автомата.
Абстрактний автомат має один вхідний і один вихідний канали.
В кож ний момент t=0,1,2,... дискретного часу автомат знаходиться в певному станіZ(t) із множини Z станів автомата, в початковий момент t=0 він завжди знаходиться в початковому стані z(0)= Z0. В момент tперебуваючи в стані z(t),автомат здатний видати на вихідному каналі сигнал У(t) = λ(z(t), (t)), переходячи в стан z(t+1) = δ(z(t), х(t)), z(t) Є Z, у(t) Є Y.
В залежності від способу визначення значень вихідних сигналів автомати поділяються на автомати Мілі та автомати Мура.
Закон функціонування автомата Мілі задається рівнянням:
Z(t+1) = δ (Z(t), Х(t));
Y(t) = λ(Z(t), Х(t))
де Z(0)=zо - початковий стан автомата; t=0,1,2,... - дискретний сигнал.
Функція δ (Z,Х) визначає наступні стани автоматів і називається функ-
цією переходів. Функція λ (Z,Х) визначає вихідні сигнали і називається функ цією виходів автомата. Структура автомата Мілі:
6
1 2 3