Ім'я файлу: Реферат пз 3 Матвєєв О.М. ЕТЕС 2201м.doc
Розширення: doc
Розмір: 2082кб.
Дата: 21.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
СРС Стабілізатори Напруги.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра енергетики та електротехнічних систем

Реферат

з дисципліни «Телемеханіка і АСУ систем електропостачання»

на тему:

«Завадостійкість приймача Котельникова»


Студента 1м курсу,

групи ЕТЕС 2201м

спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

Матвєєв О.М.
Перевірив: Кравченко В.О.


Суми – 2022 р.



Зміст

Ідеальний приймач 3

Структурна схема каналу зв’язку 4

Побудова графіка  і розрахунок  9

Список використаної літератури 10


Ідеальний приймач


Ідеальний приймач або приймач Котельникова це приймач, який у визначених умовах приймання забезпечує мінімальну середню імовірність помилки, тобто максимально можливу або гранично досяжну завадостійкість приймання. Алгоритм роботи приймача Котельникова для двійкових сигналів



де   - енергії переданих сигналів  ,

  – вхідний сигнал

С
×



×




хема приймача Котельникова для двійкових рівномірних сигналів наведена на рис. 9. Для реалізації оптимальної вирішальної схеми для рівномірних двійкових сигналів потрібно апріорно знати енергії елементів сигналів  . Кожна гілка обробки має в своєму складі перемножував сигналів, інтегратор і віднімальний пристрій. Послідовно з’єднані перемножував і інтегратор утворюють корелятор що забезпечує максимально можливе перевищення сигналу над завадою.



У віднімальному пристрої відбувається збільшення динамічного діапазону сигналу чим забезпечується підвищення завадостійкості.

Пристрій визначення максимуму порівнює величини відліків і визначає номеру “k” для якого величина відліку   виявляється максимальною.

Структурна схема каналу зв’язку


Структурна схема каналу зв’язку, що задана згідно умови задачі зображена на рис. 10, до її складу входять наступні структурні блоки:

Згідно вихідних даних використовується метод здвоєного приймання, за яким дві приймальні антени повинні бути рознесені в просторі на відстань, що забезпечуватиме такий прийом сигналу, при якому імовірність одночасного глибокого завмирання буде значно меншою, ніж одного з них. Для сантиметрових і дециметрових хвиль ця відстань повинна бути (10…100) , де λ – довжина хвилі.

Сигнали, що були прийняті приймачами ПРМ – 1 і ПРМ – 2, аналізуються пристроєм визначення вагового коефіцієнта у якому відбувається порівняння рівнів обох сигналів, якщо рівні двох сигналів   приблизно однакові то вони лінійно додаються, якщо ж сигнал сильно завмирає в одному з приймачів то цей приймач закривається. Пристрій визначення вагових коефіцієнтів також регулює коефіцієнти підсилення   підсилювачів К1 і К2 відповідно. Для забезпечення оптимального значення   (перевищення сигналу над завадою), необхідно щоб    .

Максимальна ефективність рознесеного приймання досягається шляхом когерентного додавання сигналів, що здійснюється шляхом приведення сигналів до однієї фази. У фазовому детекторі ФД відбувається порівняння фаз двох сигналів   і  , якщо різниця фаз цих сигналів дорівнює нулю, то на виході виробляється напруга, яка здійснює регулювання фази коливання гетеродина G, що проходить через керований фазообертач, так щоб на виході ФД напруга була близька до нуля. В схемі додавання відбувається вже безпосереднє складання сигналів. Внаслідок того, що сигнали   і   підсилюються не однаково, відбувається зміна спектральної щільності   білого гауссівського шуму протягом всього часу роботи приймача. Для подальшої обробки такого сигналу, за допомогою узгодженого фільтра УФ, необхідно вирівняти значення  .

На вході УФ в загальному випадку буде діяти суміш   корисного сигналу і завади (рис. 11)




де   - корисний сигнал з несучою частотою  
  – завада



рис. 11

На виході УФ діє суміш як завади так і корисного сигналу, максимальне значення відліку якого дорівнює



де   – енергія радіоімпульсу, з тривалістю  , що подається на УФ в якості узгоджувального сигналу




 

Дана суміш   поступає на вхід перемножувала фазового детектора ФД, де відбувається її перемноження з коливанням, що когерентне по частоті з корисним сигналом. В результаті цього на виході перемножувала ФД буде діяти сигнал:




де   - амплітуда синфазної складової завади з сигналом  
  - амплітуда складової завади, яка знаходиться в квадратурі з сигналом  






Коливання подвоєної несучої частоти при проходженні через ФНЧ буде подавлено, тому коливання на виході ФД можна записати у вигляді:



Ключем К сигнал   реєструється у визначені моменти часу. У піднімальному пристрої відбувається збільшення динамічного діапазону сигналу, що забезпечує збільшення завадостійкості, шляхом віднімання   енергії відліку (рис. 12).



де   - енергія елемента сигналу
  - відлік завади

при передачі сигналу   (наприклад логічної одиниці) величина відліку Z визначається



при передачі сигналу   (наприклад логічного нуля) величина відліку Z визначається





рис. 12

У пороговому пристрої ПП формується імпульс позитивної полярності (“1”), якщо   або негативної (“0”) при   (рис. 13), тобто формується первинний кодований сигнал  , що був переданий на модулятор. В подальшому він декодується і проходить обробку в ЦАП, на виході якого отримується аналоговий сигнал  .



рис. 13




















Побудова графіка   і розрахунок  
При здвоєному когерентному прийомі в каналах з завмираннями імовірність помилка   визначається за наступною формулою:



де   =0,5 для АМ

  - відношення сигнал/шум



Згідно задачі №1  . Визначивши з графіка   розраховуємо мінімально необхідне значення  :


Список використаної літератури




  1. В.Э. Воротницкий. Повышение эффективности управления распределительными сетями — М.: Энергосбережение №10-юбилейн/2005

  2. С.В. Глушаков, А.С. Сурядный. Персональный компьютер — Харьков: «Фолио», 2002

  3. Баринов В.А. и др. Автоматизация диспетчерского управления в електро­энергетике: М.: Изд-во МЭИ. — 2004 г.

  4. Черемісін М. М., Зубко В.М. Автоматизація обліку та управління електроспоживанням: Посібник для вищих навчальних закладів.— Xарків: Факт, 2005.

  5. С.М. Диго. Проектирование и использование баз данных — М.: Финансы и статистика, 1995.





скачати

© Усі права захищені
написати до нас