Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Кафедра адміністративного права і процесу
Адміністративна відповідальність
Київ - 2015
1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення (проступку) 2. Поняття та види складів адміністративного проступку 3. Структура складу адміністративного проступку
ТЕМА 2. Адміністративне правопорушення та його юридичний склад
1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення (проступку)
Законодавче визначення поняття адміністративного проступку дає Кодекс України про адміністративні правопорушення
протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає
адміністративне правопорушення як
Адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові ознаки:
1.
це дія чи бездіяльність, тобто - діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей
суспільна шкідливість (цю ознаку дехто ототожнює з антигромадською спрямованістю або суспільною небезпекою)
2.
3.
протиправність (подібне діяння завжди посягає на загальнообов'язкові правила, встановлені законодавством)
винуватість (діяння, як прояв волі і свідомості особи, повинно бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності)
4.
адміністративна карність (ли за його правопорушення законодавством передбачено адміністративну відповідальність)
5.
КУпАП виділяє наступні групи адміністративних правопорушень (проступків):
- у галузі охорони праці і здоров'я населення (глава 5);
- що посягають на власність (глава 6);
- у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини (глава 7);
- у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (глава 8);
- у сільському господарстві(глава 9);
- на транспорті, галузі шляхового господарства і зв'язку (глава 10);
- у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (глава 11);
- в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (глава 12);
- у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (глава 13);
- адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-а);
- що посягають на громадський порядок і громадську безпеку(глава 14);
- що посягають на встановлений порядок управління (глава 15);
- що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (глава 15-а).
2. Поняття та види складів адміністративного проступку
Склад адміністративного правопорушення становить собою сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності
Склад – це опис діяння у законі. Опис ще не вчиненого, а тільки передбачуваного чи можливого діяння. Для такого опису використовуються лише юридично значущі ознаки, які характеризують діяння, як правопорушення. Вони отримали назву конструктивних ознак.
При описі складів у КУпАП досить широко використовуються оцінні ознаки :
- “грубе порушення” (статті 85, 86, 108 КУпАП);
- “істотна шкода” (ст. 186 КУпАП);
- “аварійна обстановка” (ст. 128-1 КУпАП);
- “забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання” (ст. 184 КУпАП);
- “безгосподарне утримання” (ст. 150 КУпАП);
- “об’єкти, що сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден” (ст. 111 КУпАП);
- “образливе чіпляння до громадян” (ст. 173 КУпАП);
- стан, “що ображає людську гідність і громадську мораль” (ст. 178 КУпАП);
- “злісна непокора” (ст. 185 КУпАП);
- “злісне ухилення” (статті 185-3, 185-4 КУпАП);
- “поважні причини” (ст. 210 КУпАП) тощо.
Ознаки правопорушення можна розрізняти за ступенем узагальнення:
б) родові або видові
в) конкретні або одиничні
а) загальні
Загальні ознаки
властиві всім складам адміністративних правопорушень
(вина, діяння тощо)
Родові (видові) ознаки
характерні для групи складів, наприклад, для складів, що описують правопорушення у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, специфічним буде об’єкт – суспільні відносини, що складаються в цій сфері.
Конкретні (одиничні) ознаки
характеризують окремі конкретні склади, наприклад, “безпека польотів” (ст. 111 КУпАП), “безквитковий проїзд пасажирів” (ст. 135 КУпАП), “ворожіння” (ст. 181 КУпАП), “виклик спеціальних служб” (ст. 183 КУпАП), “неповага до суду” (ст. 185-3 КУпАП) тощо
1) ступеня суспільної небезпеки — на основні і кваліфіковані
Види складів адміністративного проступку
залежно від:
2) характеру шкоди — на матеріальні і формальні
3) суб’єкта проступку — на особисті і службові (посадові)
4) структури — на однозначні й альтернативні
5) ступеня суспільної небезпеки — на основні і кваліфіковані
Основні і кваліфіковані склади
законодавець у ряді випадків конструює кілька складів адміністративних проступків, належних до одного типу діянь, вони різняться ступенем суспільної небезпеки, на більш високий ступінь небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими
Матеріальні і формальні склади
1) до матеріальних належать склади, у яких: міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння або описується дія, що обов’язково спричиняє шкідливі наслідки, хоч останні законом і не названі
2) до формальних (термін умовний) належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків
Особисті і службові склади
Склади адміністративних правопорушень поділяються на особисті і службові (посадові) залежно від того, хто є суб’єктом проступку — просто громадянин чи посадова особа, для посадового проступку характерно, що протиправне діяння має бути вчинене через дію по службі
Однозначні і альтернативні склади
1) однозначні склади описують ознаки одного діяння у межах однієї статті нормативного акта
2) альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта, проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (чи усіх)
Описові і бланкетні (відсильні) склади
1) описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається адміністративним правопорушенням
2) бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах
3. Структура складу адміністративного проступку
Юридичний склад
правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності, відсутність хоча б одного з елементів складу виключає її.
а) об'єкт
в) суб'єкт
Під юридичним складом розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення,
до цих ознак належать:
б) об'єктивна сторона
г) суб'єктивна сторона
загальний
об'єкт
Залежно від рівня узагальнення виділяють:
родовий об'єкт
видовий об'єкт
безпосередній об'єкт
ОБ’ЄКТ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Загальний об'єкт
це суспільні відносини, що:
1) регулюються різними галузями права
2) охороняються адміністративними санкціями
такий об’єкт є спільним для усіх видів адміністративних правопорушень
Родовий об'єкт
однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об'єкт, розподіл загального об’єкта на родові об’єкти може проводитися за різними критеріями
Видовий об'єкт
самостійний складовий різновид родового об'єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для ряду проступків, вони виступають відокремленою і досить самостійною частиною родового об’єкта
Безпосередній об'єкт
одне або декілька суспільних
відносин, яким спричиняється
шкода певним правопорушенням
Об'єктивна сторона
це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку, вона включає в себе передусім такі ознаки, як:
обов’язкові ознаки:
- протиправне діяння
- шкідливі наслідки діяння;
- причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили
факультативні ознаки:
- час, місце, умови, способи та засоби вчинення
правопорушення
СУб'єкт ПРАВОПОРУШЕННЯ
це фізичні осудні особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), та юридичні особи
осудність – це здатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними, а отже і нести за них відповідальність
вік, з якого може настати адміністративна відповідальність, визначається не в день народження особи, а з нуля годин наступної за днем народження доби
Спеціальний суб'єкт
це особа, якій властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших правопорушень або, яка не несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, до них належать:
- за ознаками трудової та службової діяльності: посадові особи; капітани кораблів; працівники підприємств торгівлі та громадського харчування; водії; підприємці; військовослужбовці та працівники ОВС;
- за ознаками протиправної поведінки в минулому: особи, які раніше притягалися до адміністративної відповідальності; перебували під адміністративним наглядом; хворі на наркоманію;
- за ознакою знаходження на спеціальному обліку у військоматі: призовник; військовозобов'язаний; резервіст; особа, яка знаходиться на військових зборах тощо.
суб'єктивна сторона
адміністративного правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності
- проступок визнається умисним, якщо особа, яка його вчинила: усвідомлювала протиправний характер свого діяння; передбачала його шкідливі наслідки; бажала настання цих наслідків (прямий) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий)
- правопорушення вчинене з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (недбалість)