Суб’єкт кримінального правопорушення
Поняття “суб’єкт кримінального правопорушення”
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Юридичні особи (установи, підприємства, організації) кримінальну відповідальність не несуть. За злочинні дії від імені юридичних осіб відповідають фізичні особи, від імені яких вони виступають
Види суб’єктів
- Загальний Визначений в ч.1 ст. 18 КК України
- Спеціальний – це фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Ознаки загального суб’єкта
вік
- особа, яка досягла віку передбаченого законом з якого настає кримінальна відповідальність (16 років, а за деякі злочини з 14 років – ст. 22 КК)
осудність
Осудність – особа, в момент вчинення злочину усвідомлює значення своїх дій і керує ними (ч. 1 ст. 19 КК України)
Вік кримінальної відповідальності
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років.
- Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від 14 до 16років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:
- умисне вбивство, посягання на життя,
- умисне тяжке тілесне ушкодження,
- жорстоке поводження з тваринами,
- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,
- диверсію,
- бандитизм,
- терористичний акт,
- Захоплення заручників,
- зґвалтування, сексуальне насильство,
- крадіжку, грабіж, розбій, вимагання,
- умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів,
- угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна,
- незаконне заволодіння транспортним засобом,
- хуліганство .
Ознаки спеціального суб’єкта
Загальні (вік, стать)
Додаткові:
- Що характеризують соціальний та правовий стан:
громадянство (ст.ст. 111, 114 КК); службове становище (ст.ст. 364-370 КК); характер роботи та вид діяльності (ст.ст. 225, 354 КК); учасник судового процесу або засуджений (ст.ст. 371, 389 КК); відношення до військової служби (ст.ст. 401-435 КК); раніше засуджений (ст.ст. 248, 249 КК); повторність (ст.ст. 185, 186 КК)
- Що характеризують фізиологічні та демографічні властивості: стать (ст. 117 КК); стан здоров’я (ст. 133 КК)
- Що характеризують відносини суб’єкта з потерпілим:
родинні відносини (ст. 164 КК); службові або інші відносини залежності (ст. 154 КК)
Службова особа як вид спеціального суб’єкта
- Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
- Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Поняття осудності, неосудності та обмеженої осудності
Осудність – психічна властивість особи усвідомлювати фактичний зміст вчиненого нею діяння та керуватись такою усвідомленістю.
Неосудність – нездатність особи, яка вчинила діяння, усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпечність свого діяння або керувати ним внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу душевної діяльності, недоумства, або іншого хворобливого стану (ч. 2 ст. 19 КК) Обмежена осудність - особа, під час вчинення діяння, через наявний у неї психічний розлад не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та не може в повній мірі керувати своїми діями (бездіяльністю).Критерії неосудності:
Юридичний
Нездатність особи усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпечність свого діяння (інтелектуальний момент)
Нездатність особи керувати своїми діями або бездіяльністю (вольовий момент)
Медичний
- Хронічне психічне захворювання (епілепсія, шизофренія)
- Тимчасовий розлад психічної діяльності (гарячка)
- Недоумство (олігофренія, дебільність, ідіотія)
- Інший хворобливий стан (психопатія, неврози)
Підставою для визнання особи неосудною є сукупність одного медичного та одного юридичного критерію
неосудність
Хоча б один юридичний критерій
Хоча б один медичний критерій
Обмежена осудність:
особа під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад,
Підлягає кримінальній відповідальності
Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності.
не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.