Формула кваліфікації (ФК) – це вказівка на ті статті кримінального закону, які передбачають ознаки юридичного складу злочину (далі - ЮСЗ) певного виду, вчиненого суб’єктом злочину.
Правила написання ФК
У ФК завжди має бути вказана стаття Особливої частини КК.
Якщо стаття містить лише одну частину, то у ФК зазначається лише номер статті (Пр.: ст. 112 КК).
Якщо стаття містить декілька частин, то у ФК має бути вказана конкретна частина статті (Пр.: ч. 3 ст. 185 КК). При цьому, якщо злочин вчинено з декількома обтяжуючими обставинами, які передбачені у різних частинах статті, у ФК зазначається лише та частина, яка передбачає найбільш обтяжуючу обставину. Пр.: крадіжка з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах – ФК: ч. 5 ст. 185 КК.
Якщо у статті є ще й пункти, то у ФК вказується спочатку пункт, потім частина, потім стаття (Пр.: п. 6 ч. 2 ст. 115 КК). При цьому можна вказувати декілька пунктів, оскільки вона містять ознаки одного ЮСЗ (Пр.: п. п. (або слово «пункти») 1, 6 ч. 2 ст. 115 КК).
Статті Загальної частини КК можуть з’явитися у ФК лише в двох випадках:
А) у разі вчинення незакінченого злочину. При цьому при готуванні до злочину у ФК записується ч. 1 ст. 14, стаття (частина статті) Особливої частини КК. Пр.: ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 185 КК.
У разі вчинення закінченого замаху у ФК здійснюється посилання на ч. 2 ст. 15, статтю (частину статті) Особливої частини КК.
У разі вчинення незакінченого замаху на злочин, у ФК робиться посилання на ч. 3 ст. 15 КК, статтю (частину статті) Особливої частини КК. Приклад ФК: ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.
Б) коли наявна співучасть з розподілом ролей при кваліфікації дій всіх співучасників, крім виконавця.
Дії організатора кваліфікуються з посиланням на ч. 3 ст. 27 Загальної частини КК.
Дії підбурювача – з посиланням на ч. 4 ст. 27, а пособника – ч. 5 ст. 27.
Приклад ФК підбурювача до крадіжки: ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 185 КК.
При цьому, якщо суб’єкт виконав у злочині декілька ролей і серед цих ролей немає ролі виконавця, то у ФК зазначається та частина статті 27 КК, яка передбачає більш небезпечну роль (ч. 3 ст. 27 передбачає більш небезпечну роль співучасника, ніж ч. 4 ст. 27, а ч. 4 ст. 27 – більш небезпечну роль порівняно з ч. 5 ст. 27). Наприклад, особа у злочині виконала роль підбурювача і пособника – ФК: ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 185 КК.
Якщо суб’єкт вчинив декілька злочинів і ці злочини мають різний ЮСЗ, то у ФК його дії кваліфікуються за сукупністю і записуються ці склади через крапку з комою («;»).
Пр.: ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК.
Якщо злочини, вчинені суб’єктом, мають однаковий ЮСЗ, то у ФК вони позначаються одним ЮСЗ. Наприклад, якщо суб’єкт вчинив 10 крадіжок з проникненням у житло, ФК його дій матиме такий вигляд: ч. 3 ст. 185 КК.
У процесуальних документах ФК починається зі слів «Дії П.І.Б. слід кваліфікувати за … (за сукупністю злочинів, передбачених …)».
Закінчується ФК вказівкою на КК або КК України, або КК України 1960 р., або КК в редакції до …
Юридичне формулювання обвинувачення (далі - ЮФО) – це словесна роз шифровка формули кваліфікації, яка є відтворенням ознак того ЮСЗ, що вчинив суб’єкт.
В процесуальних документах ЮФО починається зі слів «П.І.Б. вчинив…».
Правила написання ЮФО
ЮФО – є відтворенням ознак складу злочину, передбачених у диспозиції статті Особливої частини КК (а не у її назві).
При написанні ЮФО «переписується» не весь текст диспозиції, а лише та її частина, яка відповідає фактичним обставинам.
Обов’язкові ознаки для конкретного ЮСЗ відтворюються повністю, а альтернативні – лише в тій частині, в якій відповідають фактичним обставинам.
Пр.: якщо суб’єкт за фактичними обставинами вчинив лише зберігання вогнепальної зброї – ФК: ч. 1 ст. 263КК
ЮФО: П.І.Б. вчинив зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (а не носіння, зберігання, придбання…).
Формулювання, які використовує законодавець у диспозиції статті, за загальним правилом, не змінюються. Не можна, навіть, міняти множину на однину і навпаки (Пр.: ст.. 257 КК).
Винятки:
Коли у диспозиції альтернативно викладаються ознаки за допомогою сполучників «або», «чи», а за фактичними обставинами наявні декілька із таких ознак (змінюється на «та», «і» або ставиться кома («,»));
У деяких випадках зміст альтернативної ознаки може розкриватися, виходячи зі змісту попередньої ознаки, наприклад, у ч. 1 ст. 187 КК замість слова «такого» дається відповідь «якого?» - «насильства небезпечного для життя … особи, яка зазнала …».
Пр.: ч. 1 ст. 152 – замість слова «його» вказується «чого?» - «погроза застосування фізичного насильства».
У кваліфікованих ЮСЗ, які починаються зі слів «ті ж дії», «дії, передбачені частиною… цієї статті», «те саме діяння» тощо написання ЮФО передбачає відтворення ознак основного ЮСЗ (вказати, які дії вчинив суб’єкт).
Так само і для тих кваліфікованих ЮСЗ, диспозиція яких починається з назви злочину (розшифрувати цю назву).
* Назва злочину може зазначатись:
а) в кінці диспозиції у дужках, наприклад, ч. 1 ст. 185 КК;
б) на початку диспозиції, коли після неї вживається слово «тобто» або використовується тире (« - »). Пр.: ч. 1 ст. 115 КК, ч. 1 ст. 152 КК.
В такому разі ЮФО формулюється за схемою:
Ознаки основного ЮСЗ – назва злочину, кваліфікуючі ознаки.
* Якщо злочин вчинено з декількома обтяжуючими обставинами, навіть, передбаченими у різних частинах статті – у ЮФО зазначаються всі такі обставини (кваліфікуючі ознаки). Порядок: спочатку - на кінець.
Пр.: суб’єкт, застосовуючи обман, заволодів майном потерпілого в особливо великих розмірах і вчинив це повторно. ФК: ч. 4 ст. 190 КК. ЮФО: заволодіння чужим майном шляхом обману – шахрайство, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.
При написанні ЮФО з диспозиції «випускаються»:
Формулювання «будь-яким способом», «з будь-якою метою», «у будь-якій формі» (де є слова «будь-який»). Пр.: ст.. 340 КК.
Слова «інший», «інша», «інше» та їх похідні. Пр. ч. 3 ст. 185 КК.
Негативні ознаки складу злочину («за винятком…», «за відсутності ознак…», «крім випадків…». Ці слова, як правило, містяться в кінці диспозиції.). Пр.: ч. 1 ст. 198 КК, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК.
Якщо у ФК дії суб’єкта кваліфіковані за сукупністю злочинів, то ЮФО пишеться по кожному складу окремо (через крапку з комою («;»)).
Ознаки різних складів змішувати не можна.
Пр.: суб’єкт під час розбою заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть. ФК: ч. 4 ст. 187; ч. 2 ст. 121 КК. ЮФО: суб’єкт вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу – розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Якщо у ФК є посилання на статті Загальної частини КК, то у ЮФО ці статті «розшифровуються» так:
Ч. 1 ст. 14, ст. ОЧ КК – «готування до …»
Ч. 2 ст. 15, ст. ОЧ КК – «закінчений замах на …»
Ч. 3 ст. 15, ст. ОЧ КК – «незакінчений замах на …»
Ч. 3 ст. 27, ст. ОЧ КК – «організацію…»
Ч. 4 ст. 27, ст. ОЧ КК – «підбурювання до …»
Ч. 5 ст. 27, ст. ОЧ КК – «пособництво у …».
Якщо особа як співучасник виконала кілька ролей, крім ролі виконавця, – у ЮФО вказується лише та роль, яка визначила кваліфікацію (та, яка відображена в ФК).
Якщо в діях суб’єкта наявні ознаки і співучасті і незакінченого злочину, то в ЮФО (як і в ФК) спочатку вказується вид співучасника, далі вид незакінченого злочину, далі стаття (частина статті) Особливої частини КК. Пр.: ФК: ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК. ЮФО: суб’єкт вчинив підбурювання до незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна – крадіжку.