ЗАКОНИ XII ТАБЛИЦЬ - ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО СТАРОДАВНЬОГО РИМСЬКОГО ПРАВА

Найдавнішою пам’яткою права Стародавнього Риму є Закони ХІІ таблиць, складені за традицією в 451 – 450 р. до н.е., вважається що саме вони є першим систематизованим записом звичаїв (mores majorum - звичаї предків).

Джерело походження цього збірника законів залишається спірним. На той час звичаєвого права тлумачили жерці-понтифіки - вихідці з патриціїв. Під тиском плебеїв у 45 р. до н. е. було обрано спеціальну комісію децемвірів (десяти мужів). Закони були схвалені народними зборами, їх текст був написаний на ХІІ дерев’яних (бронзових) дошках (через, що вони і отримали свою назву), які виставили на форумі перед будинком сенату. Закони були, здебільшого, записом панівних на той час звичаїв, оснащених юридичними санкціями. Більше за всіх їх потребували плебеї (для захисту від сваволі патриціанських суддів). Кодифікація права була для них етапом у боротьбі за зрівняння у правах з патриціями. Самі закони до нашого часу не дійшли. Первісний текст законів, очевидно, був знищений під час завоювання Риму галлами. Деякі закони нам відомі лише з уривків, що збереглися у творах давніх авторів, особливо римських юристів - Цицерона, Ульпіана, Модестина, Гая та ін.

ТАБЛИЦЯ I П Р О Ц Е С У А Л Ь Н Е П Р А В О : З А П Р О Ш Е Н Н Я Н А П Р О Ц Е С

1. Якщо викликають [кого-небудь] на судочинство, нехай [викликаний] йде. Якщо [він] не йде, хай [той, хто викликав] підтвердить [свій виклик] при свідках, а потім веде його насильно.

2. Якщо [викликаний] вигадує відмовки [для неявки] або намагається сховатися, нехай [той, хто його викликав] накладе на нього руку.

3. Якщо перешкодою [для явки викликаного на судочинство] буде його хвороба або старість, нехай [зробив виклик] дасть йому в'ючну тварину (jumentum)... Вози (arceram), якщо не захоче, представляти не зобов'язаний.

4. Нехай поручителем [на судочинстві] за живе своїм господарством буде [тільки] той, хто має своє господарство. За безгосподарного громадянина поручителем буде той, хто забажає.

6. На чому домовляться, про те нехай [позивач] і просить [на судочинстві].

7. Якщо [сторони спору] не приходять до згоди, нехай [вони] до полудня зійдуться для позову на форумі або на коміціях. Нехай обидві присутні сторони по черзі захищають [свою справу].

8. Після полудня [магістрат] затвердить вимогу тієї сторони, яка присутня [при судочинстві].

9. Якщо [на судочинстві] присутні обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном [судочинства].

ТАБЛИЦЯ II П Р О Ц Е С У А Л Ь Н Е П Р А В О : В И Д И П О З О В І В Т А С К А Р Г

1. (Гай, Інституції, IV. 14: За позовами до 1000 і більше асів стягувалась [в касу понтифіків] судова застава [в сумі 500 асів], за позовами на меншу суму - 50 асів, так було встановлено законом XII таблиць. Якщо суперечка йшла про свободу якої-небудь людини, то, хоча б його ціна була найвищою, однак, тим же законом пропонувалося, щоб тяжба йшла про заставу [за людину, свобода якого оскаржувалася, всього лише] в розмірі 50 асів).

2. Якщо одна з таких причин, як ... тяжка хвороба або [збіг дня судового розгляду] з днем, покладеним для обвинувачення [кого-небудь] у зраді, [буде перешкоджати] судді, третейському посереднику або сторонам спору [з'явитися на судовий розгляд], то [таке] повинно бути перенесено на інший день.

3. Нехай [одна із сторін спору], якій бракує показань свідків, іде до воріт будинку свідка, що не з’явився і протягом трьох днів привселюдно волає [до нього].

ТАБЛИЦЯ III П Р О Ц Е С У А Л Ь Н Е П Р А В О : В И К О Н А В Ч Е П Р А В О

1. Нехай будуть [дані боржнику] 30 пільгових днів після визнання [їм] боргу або після постанови [проти нього] судового рішення.

2. [Після закінчення зазначеного терміну] нехай [позивач] накладе руку [на боржника]. Нехай веде його на судочинство [для виконання рішення].

3. Якщо [боржник] не виконав [добровільно] судового рішення і ніхто не звільнив його від відповідальності при судоговорінні, нехай [позивач] веде його до себе і накладе на нього колодки або кайдани вагою не менше, а, якщо забажає, то й більше 15 фунтів .

4. [Під час перебування в ув'язненні боржник], якщо хоче, нехай годується за свій власний рахунок. Якщо ж він не перебуває на своєму утриманні, то нехай [той, хто тримає його в ув'язненні,] видає йому по фунту муки в день, а при бажанні може давати і більше.

5. (Авл Гелій, Аттичні ночі, XX. 1. 46: Тим часом, [тобто поки боржник перебував в ув'язненні], він мав право помиритися [з позивачем], але якщо [сторони не мирилися, то [такі боржники] залишалися в ув'язненні 60 днів. Протягом цього терміну їх три рази підряд у базарні дні приводили до претора на коміціум і [при цьому] оголошувалася присуджена з них сума грошей. На третій базарний день вони піддавалися смертній карі чи продовалися за кордон, за Тибр .)

6. У третій базарний день хай розрубають боржника на частини. Якщо відсічуть більше або менше, то хай це не буде поставлено їм [в провину].  7. Нехай зберігає [свою] силу навіки позов проти зрадника.

ТАБЛИЦЯ IV С І М Е Й Н Е П Р А В О ( В И З Н А Н Н Я Б А Т Ь К І В С Т В А , К У П І В Л Я - П Р О Д А Ж Д І Т Е Й )

1. (Цицерон, Про закони, III. 8. 19: З такою ж легкістю було позбавлене життя, як по XII таблиць, немовля, [відрізнялося] винятковим каліцтвом.)

2. Якщо батько тричі продасть сина, то нехай син буде вільний [від влади] батька.

3. (Цицерон, Філіппіки, II. 28. 69: [Користуючись] постановою XII таблиць, наказав своїй дружині взяти належні їй речі і, віднявши [у неї] ключ, вигнав [її].)

4. (Авл Гелій, Аттические ночі, III. 16. 12: Мені відомо, що [коли] жінка ... народила на одинадцятому місяці після смерті чоловіка, то [з цього] виникла справа, нібито вона зачала після того, як помер її чоловік, бо Децемвіри написали, що людина народжується на десятому, а не на одинадцятому місяці.)

ТАБЛИЦЯ V С П А Д К О В Е П Р А В О ( З А П О В І Т , С П А Д К О В І С Т Ь , В И З Н А Ч Е Н Н Я З А К О Н Н О Г О П О Р Я Д К У С П А Д К О Є М Ц І В ) .

1. (Гай, Інституції, I. 144-145: Предки [наші] стверджували, що навіть повнолітні жінки внаслідок властивого їм легкодумства повинні знаходитися під опікою ... Виняток допускався лише для весталок, яких давні римляни в повагу до їх жрецького сану звільняли від опіки. Так було постановлено законом XII таблиць.)

2. (Гай, Інституції, II. 47: Законом XII таблиць було визначено, що res mancipi, що належать жінці, яка перебувала під опікою агнатов, не підлягали давності, за винятком лише того випадку, коли сама жінка передавала ці речі із згоди опікуна.)

3. Як хто розпорядиться на випадок своєї смерті щодо свого домашнього майна або щодо опіки [над підвладними йому особами], так нехай те і буде непорушним.

4. Якщо хто-небудь, у кого немає підвладних йому осіб, помре, не залишивши розпоряджень про спадкоємця, то нехай його господарство візьме собі [його] найближчий агнат.

5. Якщо [у померлого] немає агнатів, нехай [залишилося після нього] господарство візьмуть [його] родичі.

6. (Гай, Інституції, I. 155: За законом XII таблиць опікунами над особами, яким не було призначено опікуна за заповітом, є їх агнати.)

7а. Якщо людина впала у божевілля, то нехай влада над ним самим і над його майном візьмуть його агнати або його родичі. Тощо.

ТАБЛИЦЯ VI З О Б О В ' Я З А Л Ь Н Е П Р А В О ( Д О Г О В І Р, К У П І В Л Я - П Р О Д А Ж , П О З И К А , К Р Е Д И Т І К Р Е Д И Т Н І С Т А В К И , К У П І В Л Я І В Т Р А Т А Р У Х О М О Г О Т А Н Е Р У Х О М О Г О М А Й Н А )

1. Якщо хто укладає угоду самозаклада або відчуження речі [в присутності 5 свідків і вагаря], то нехай слова, які вимовляються при цьому, вважаються непорушними.

2. (Цицерон, Про обов'язки, III. 16: За XII таблицями вважалося достатнім представити докази того, що було вимовлено [при укладанні] угоди, і той хто відмовлявся від своїх слів підлягав штрафу вдвічі.) 3. (Цицерон, Тор. IV. 23: Давність володіння щодо земельної ділянки [встановлювалася] в два роки, щодо усіх інших речей-в один рік).

4. (Гай, Інституції, 1. 3: Законом XII таблиць було визначено, що жінка, яка не бажала встановлення над собою влади чоловіка [фактом давностного з нею співжиття], повинна була щорічно відлучатися зі свого будинку на три ночі і таким чином переривати річну давність володіння [нею].)

5а. (Авл Гелій, Аттичні ночі, XX. 17. 7. 8: Власноруч відстояти [свою річ] при судочинстві ... це значить накласти свою руку на ту річ, про яку йде суперечка при судочинстві, [тобто, іншими словами], змагаючись з противником, вхопитися рукою за спірну річ і в урочистих виразах відстоювати право на неї. Накладення руки на річ вироблялося в певному місці в присутності претора на підставі XII таблиць, де було написано: "Якщо хто-небудь власноручно відстоює свою річ при судочинстві ".) Тощо.

ТАБЛИЦЯ VII П Р А В О С У С І Д С Ь К Е .

1. (Фест, De verb. Signif., 4: Обхід, [тобто незабудоване місце], навколо будівлі повинен бути шириною в два з половиною фути.)

2. (Гай, 1. 13. DX