Ім'я файлу: Спеціальні служби фінвнсового контролю.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 26.05.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 26.05.2021
скачати
ВСТУП У процесі переходу до ринкових відносин в економіці України спостерігаються не тільки позитивні досягнення, зв'язані з розвитком підприємництва, конкуренції, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, утворенням багаточисельного шару власників, що стало можливим завдяки приватизації, але i певні негативні прояви. Як показує практика, в цей перехідний період різко зростає кількість порушень фінансової дисципліни.
За таких умов особливу увагу має бути звернуто на необхідність посилення контролю з боку держави за витрачанням бюджетних коштів. Саме на це спрямований Указ Президента України «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету i запобігання фінансовій криз» і від 21 січня 1998 року.
Особливу роль у виконанні цього Указу Президента України відіграє Державна контрольно-ревізійна служба в Україні, що була створена 26 січня 1993 року. Тому в системі фінансового контролю виникла цілком нова підгалузь - контрольно-ревізійна служба, діяльність якої відіграла значну роль у забезпеченні цілості державних матеріальних цінностей, у правильному i обгрунтованому витрачанні бюджетних коштів, у зміцненні фінансової дисципліни, бухгалтерського обліку. Але через ускладнення фінансової обстановки в Україні, збільшення дефіциту державного бюджету постають нові задачі в області підвищення ефективності фінансового контролю взагалі та контролю за доцільним витрачанням бюджетних коштів у першу чергу.
Змістом фінансового контролю є забезпечення виконання і додержання законів і фінансової дисципліни всіма державними, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. При цьому фінансова діяльність не тільки повинна відповідати закону, але бути доцільною. Таким чином, в перевірці законності і доцільності проявляється суть фінансового контролю. Правовою основою здійснення фінансового контролю є Конституція України, в якій визначені принципи, основні права і обовязки державних органів і громадських організацій в галузі контролю. Головними нормативними актами, що регулюють сферу фінансового контролю, є Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс, Митний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Закони України «Про Державну податкову службу в Україні», «Про Державну контрольну-ревізійну службу в Україні», «Про аудиторську діяльність» та ін.
7 ЕлементЗміст Обєкт Комплекс господарських процесів та грошових відносин сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери; фінансові ресурси субєкта господарювання та управлінські рішення керівництва субєкта господарювання з питань фінансово-господарської діяльності. Субєкт - органи державної та місцевої влади, які уповноважені здійснювати фінансовий контроль; - субєкти господарювання (незалежні аудитори, служби внутрішньогосподарського контролю, громадські контролери). Підконтрольні субєкти Субєкти господарювання (підприємства. Установи, організації) Предмет - фінансові показники господарської діяльності; - бюджетні показники бюджетного процесу; - податки, збори та платежі, які надходять до бюджету та цільових фондів. Контрольні заходи Дії субєкта контролю з метою встановлення відповідності фактичних результатів діяльності підконтрольного субєкта, які стали предметом контролю, нормативним. Складові системи фінансового контролю на фінансовому ринку
8 Завдання фінансового контролю Попередження вчинення фінансових правопорушень субєктом господарювання та неефективного управління фінансовими ресурсами Сприяння усуненню недоліків у процесі фінансово-господарської діяльності та організація відповідних заходів Визначення результатів і якості роботи підприємства (організації, установи) Мета контрольних заходів - зміцнення фінансової дисципліни, забезпечення економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також повного, своєчасного та доцільного формування і використання грошових коштів у суспільстві для досягнення ефективного результату. Рис Основні завдання фінансового контролю
9 ФункціїХарактеристика Нормативна визначає правове забезпечення здійснення фінансового контролю та необхідність його зміни Управлінська визначає організацію управління системи фінансового контролю Аналітична проведення аналізу фінансового-господарської діяльності і управлінських рішень та розробка пропозицій по усуненню виявлених недоліків Координаційнаєдність дій органів фінансового контролю Профілактична, превентивна проведення розяснювальної та консультаційної роботи органами фінансового контролю з метою попередження фінансових правопорушень та неефективного управління фінансовими ресурсами Мобілізуюча в результаті фінансового контролю фінансові ресурси мобілізуються Прогнозувальнаформування прогнозів (планів) та порівняння з реальними показниками Функції фінансового контролю
10 Принцип незалежності встановлює недопустимість будь-якого силового, матеріального чи морального впливу на субєкт контролю. Принцип законності забезпечує дотримання усіма органами фінансового контролю норм та правил, встановлених законодавством та охорону інтересів суспільства і громадян. Органи фінансового контролю та їх посадові особи при виконанні своїх обовязків повинні дотримуватись Конституції і законів України. Принцип гласності встановлює відкритість діяльності органів фінансового контролю. Результати державного контролю повинні бути доступні кожному громадянину, як правило їх доводять через засоби масової інформації; про результати внутрішнього контролю повідомляють колектив, чия діяльність перевірялась, та посадові органи вищого управління. Оприлюднення результатів контролю і прийнятих у звязку з ним рішень мобілізує на вилучення виявлених негативних факторів і забезпечення успішного виконання покладених на них обовязків, виховує їх у дусі дотримання чинних законів і положень. Принцип системності забезпечує наявність системи органів фінансового контролю. При проведенні контрольних заходів повинні розглядатися всі сторони обєкта контролю і вся система його взаємозвязків по вертикалі та горизонталі структури управління. Принцип обєктивності визначає правильне, повне та обєктивне аргументування результатів контролю на основі зіставлення змісту перевірених фактів із законами, основними положеннями, інструкціями і розпорядженнями керівних органів, що регулюють перевірочну діяльність і дії посадових осіб при її виконанні. Принцип ефективності проявляється у своєчасності і повноті виявлення відхилень від певних норм, їх причин і відповідальних осіб, а також оперативності у виправленні допущених негативних результатів і забезпеченні відшкодування завданої матеріальної шкоди. Принципи фінансового контролю
11 2. Класифікація фінансового контролю Час проведення контрольних заходів (дій) -попередній (превентивний); -поточний; -наступний (ретроспективний) Регламент здійснення контрольних заходів -обовязковий; ініціативний Субєкти контрольних дій -державний: урядовий [54], парламентський [55]; -муніципальний; -недержавний - субєктів господарювання (незалежний аудиторський, внутрішній контроль фірми громадський контроль) Обєкти контрольних заходів-Бюджетний; податковий; кредитний; валютний; страховий; інші Обсяг контрольних заходів -комплексний; -вибірковий;(перевіряються або всі документи певних періодів протягом року, або частина документів, але за весь звітний період) -тематичний (зосереджується на окремих аспектах діяльності) Залежно від взаємовідносин субєкта та обєкта -внутрішній; -зовнішній Від характеру контрольного заходу -плановий; позаплановий Класифікація видів фінансового контролю Від цільової спрямованості контрольних дій - стратегічний, тактичний Від місця здійснення контрольних дій - на місцях; дистанційний
12 3. Субєкти фінансового контролю. До системи органів державного фінансового контролю входять: При чому Рахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів.
Державна казначейська служба України виконує заедания реалізації державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів та внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
До основних функцій Казначейства України належать такі:
– забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема:
а) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
б) здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків;
в) здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства;
г) здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
д) здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
е) здійснює операції з повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
є) проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб'єктами господарювання;
ж) формує та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і базу даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
з) формує і доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяги з розпису державного бюджету, витяги з розпису державного бюджету за територіями, територіальний розподіл за міжбюджетними трансфертами та зміни до них;
и) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
і) здійснює платежі за дорученнями розпорядників та одержу вачів бюджетних коштів відповідно до законодавства, в тому числі платежі, пов'язані з виконанням зобов'язань, взятих під державні та місцеві гарантії;
ї) перераховує міжбюджетні трансферти;
й) здійснює операції в іноземній валюті для проведення витрат розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
к) здійснює погашення та обслуговування державного боргу, провадить платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань держави, в національній та іноземній валютах за дорученням Мінфіну;
л) забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів під час реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів;
Державна контрольноревізійна служба в Україні створена у відповідності із Законом України "Про державну контрольноревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року і є системою органів державної виконавчої влади. Щоб уявити міру впливу її на державну фінансову систему, достатньо сказати, що в Україні в даний час в Контрольноревізійній службі працює біля 14 тис. чоловік, абсолютна більшість з яких біля 13700 чоловік здійснюють свою діяльність безпосередньо на місцях.
Державна контрольноревізійна служба в Україні складається з Головного контрольноревізійного управління і контрольноревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі, контрольноревізійних відділень і груп в районах, містах і районах в містах. Державна Контрольноревізійна служба в Україні в своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну контрольноревізійну службу в Україні" і іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про державну контрольноревізійну службу в Україні від 5 липня 1993 року та наказами міністра фінансів.
Головним завданням Контрольноревізійної служби в Україні є здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів всіх рівнів чи державних валютних фондів.
Витрати на утримання Державної контрольноревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України та фінансуються з Державного бюджету.
Головне управління Контрольноревізійної служби очолює заступник міністра фінансів начальник Головного управління Контрольноревізійної служби, який призначається Кабінетом Міністрів України на пропозицію міністра фінансів України.
Контрольноревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються начальником Головного управління Контрольноревізійної служби за погодженням з урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольскою міськими державними адміністраціями. Начальники контрольноревізійних відділень і груп в районах, містах і районах в містах призначаються начальниками вищестоящих територіальних органів державної контрольноревізійної служби за погодженням їх кандидатур з начальником Головного управління Контрольноревізійної служби.
З метою скоординованого розв’язання питань, віднесених законодавцем до компетенції Державної контрольноревізійної служби, обговорення найважливіших завдань її діяльності в Головному управлінні Державної контрольноревізійної служби утворюється колегія в складі начальника Головного управління (голова колегії), його заступників і інших керівників Державної контрольноревізійної служби. Члени колегії Державної контрольноревізійної служби затверджуються наказом міністра фінансів. Рішення колегії втілюються в життя, як правило, наказами начальника Головного управління Державної Контрольноревізійної служби.
Головне управління Державної контрольноревізійної служби, контрольноревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках, печатку із зображенням Державного гербу України і своїм найменуванням. Вони здійснюють головним чином наступні функції:
організовують роботу контрольноревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі по проведенню ревізій і перевірок, обговорюють підсумки документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених чинним законодавством, інформують про них органи законодавчої і виконавчої влади;
здійснюють ревізії і перевірки фінансової діяльності, стану зберігання коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з Державного бюджету місцевих бюджетів або державних валютних фондів;
перевіряють правильність використання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
проводять ревізії і перевірки повноти оподаткування, правильності збереження і витрачання валютних коштів;
здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень виявлених попередніми ревізіями і перевірками;
розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій і перевірок;
здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольноревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій і перевірок і розповсюджують його серед контрольноревізійних служб, розробляють пропозиції по вдосконаленню контролю.
Органи контрольноревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно передаються ними правоохоронним органам для оперативного прийняття рішень у відповідності з чинним законодавством.
Контрольноревізійні відділення і групи в районах, містах і районах в містах виконують в основному такі ж функції.
З метою успішного здійснення своїх функцій Головне контрольноревізійне управління України, контрольноревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольноревізійні відділення і групи в районах, містах і районах в містах наділені правом:
проводити ревізії і перевіряти в міністерствах, державних комітетах і інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошториси і інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, здійснювати перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
вільно входити в склади, сховища, виробничі й інші приміщення з метою їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією чи перевіркою. Призупиняти на розрахункових та інших рахунках в банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об’єкта ревізії чи перевірки перешкоджає працівнику державної контрольноревізійної служби виконувати свої обов’язки;
залучати на договірних началах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на такі цілі коштів;
вимагати від керівників об’єктів ревізії чи перевірки проведення інвентаризації основних фондів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, а в необхідних випадках опечатувати каси і касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до завершення ревізії чи перевірки, складаючи при цьому акт вилучення і копії чи реєстри вилучених документів;
одержувати від Національного банку України і його установ, комерційних банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції і залишки коштів на рахунок об’єктів ревізії та перевірок, а від інших підприємств та організацій, в тому числі недержавної форми власності довідки і копії документів про операції і розрахунки з об’єктами, що ревізуються або перевіряються;
одержувати від службовців і матеріально відповідальних осіб об’єктів ревізій та перевірок письмові пояснення з питань, що виникають в ході ревізій і перевірок;
пред’являти посадовим особам і іншим службовцям об’єктів ревізій та перевірок вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з питань зберігання і використання державної власності і фінансів, перераховувати до бюджету виявлені ревізіями чи перевірками приховані або занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про призупинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, коли одержані підприємством, установою чи організацією кошти і позики використовуються з порушенням чинного законодавства;
вилучати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами і фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без передбачених законом підстав і з порушенням чинного законодавства;
у випадках, передбачених законодавством, накладати на керівників та інших службовців підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;
застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Державна контрольноревізійна служба в ході виконання покладених на неї функцій взаємодіє з центральними органами державної виконавчої влади і правоохоронними органами України, органами Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Службовці Державної контрольноревізійної служби України є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги обов’язкові для виконання службовцями об’єктів ревізій та перевірок.
Рішення Головного управління Контрольноревізійної служби України у питаннях його статутної діяльності, прийняті в рамках його компетенції, обов’язкові для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм їх власності.
Висновки Багаторічний досвід роботи органів Державної контрольно-ревізійної служби України дозволяє з упевненістю сказати, що контроль - є важливою ланкою системи керування, випробуваним засобом досягнення поставлених цілей та вирішення найскладніших завдань.
Контроль - широко розповсюджене об'єктивне явище в економічному житті, яке одночасно тісно переплетене з іншими явищами і тому не завжди оцінюється його справжня роль в процесах керування.
Контрольно-ревізійна робота, як об'єкт керування, являє собою сукупність взаємовідносин між структурними підрозділами ДКРС, а також підприємств, установ, організацій з приводу використання державних коштів і матеріальних цінностей, їхнього збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Саме за допомогою механізму контролю здійснюється зворотній зв'язок між об'єктом і суб'єктом управління, тобто до державних органів управління надходить необхідна інформація про стан і поведінку об'єктів керування.
Першочерговим завданням для контрольно-ревізійного управління й надалі залишається постійний моніторинг і контроль за цільовим, законним і ефективним використанням коштів бюджетів усіх рівнів, а також контроль за використанням матеріальних ресурсів, які забезпечують життєдіяльність суспільства і держави. Однак треба, щоб ця робота мала не тільки "бухгалтерський напрям", але й відзначалася глибоким інформаційно-аналітичним змістом, який би дозволяв використовувати результати роботи КРУ для удосконалення державної фінансової і соціальної політики загалом.
Варто, зокрема, зосередити увагу на аналізі ефективності розпорядження державним майном в Україні, враховуючи нинішні зміни форми власності і методи господарювання. В цих питаннях, потрібна скоординована взаємодія Контрольно-ревізійного управління, Міністерства фінансів, Державного казначейства і Міністерства внутрішніх справ країни. Уряд нині турбують питання нецільового використання коштів соціального призначення, на що теж потрібно звернути особливу увагу. "Використання бюджетних коштів, які призначені для соціальної сфери, має у собі не тільки фінансовий і матеріальний зміст, а й величезну моральну основу. Зловживання в цій сфері є неприпустимими.
Основним завданням органів ДКРС по виконанню Державного бюджету України та реалізації Бюджетного кодексу України є перехід від кількісних до якісних показників у роботі, щоб на основі аналітичних довідок ГоловКРУ можна було приймати управлінські рішення, спрямовані на ріст ефективності роботи вітчизняних підприємств і економіки держави в цілому.
Тому контроль повинен бути всебічним, він має базуватися на чіткій організаційній основі, а також систематичним, практичним, реальним, результативним, а в деяких випадках - і раптовим. Щоб контроль виконання досяг мети, необхідно проводити його не епізодично, не як випадковий захід або кампанію, а постійно, повсякденно.
Під систематичністю контролю я розумію його дійовість і результативність. Це дозволить своєчасно одержувати необхідну інформацію, розкривати й усувати недоліки.