Як Мурашка в гості ходив
Жив собі в одному лісі в одному мурашнику один Мурашка. Звісно, що не сам жив, а з тисячами своїх побратимів – таких самих мурашок. Цілими днями вони тільки те й робили, що працювали: знаходили та добували їжу, лагодили та будували помешкання та ходи, прибирали в лісі, відбивали атаки ворогів і ще тисячу і одну справу, без яких не може існувати мурашник.
Наш Мурашка працював в будівельній бригаді розвідником – шукав гілочки, хвою, камінчики та інші речі, які так потрібні при зведенні та укріпленні стін, стелі, тунелів у мурашнику. А треба вам сказати, що тунелів тих – видимо-невидимо, ледь не більше, ніж самих мурашок. Навряд чи хоч один трудівник знав їх усі.
Одного разу Мурашка пішов на пошуки потрібних гілочок і вирішив обрати тунель, яким він ще ніколи не ходив. Як ми вже знаємо, він був розвідником, а розвідники люблять досліджувати все нове та незнайоме. Тож нічого дивного в тому, що він вирушив незнайомим шляхом, немає. Дивним було інше. Чим далі Мурашка просувався вперед, тим глибше під землю вів хід. Скільки він себе пам’ятав, вони ніколи не споруджували таких глибоких тунелів. Йому стало трішки лячно, але цікавість перемогла і розвідник продовжив свій шлях.
Коли Мурашка нарешті вийшов на поверхню і побачив денне світло, він довго не міг зрозуміти, де ж він опинився. Навколо був зовсім незнайомий ліс, незнайомі дерева, незнайомі рослини, незнайомі гриби і… незнайомі мурашки! Вони відразу ж оточили нашого дослідника і відрядили посланця по військовий загін, який незабаром і прибув.
Під вартою Мурашку повели на суд до чужого мурашника. Відомо, що мурашки ворогують між собою і не люблять незнайомців. Адже незнайомець може виявитися шпигуном, який потім приведе цілу армію… Тож нічого дивного в тому, що наш дослідник опинився в полоні, немає.
В ролі судді виступала сама королева. От якраз вона і повелася дуже дивно. Спочатку вона, як зазвичай, хотіла засудити полоненого на смерть, але щось не давало їй це зробити. Вона пильніше придивилася до нього, потім старанно обнюхала і враз на її обличчі засяяла радісна посмішка.
– Та це ж мій небіж і ваш кузен з сусіднього мурашника! – вигукнула вона. – Багато років тому ми з сестрою заснували свої власні мурашники. Але так жодного разу і не ходили одна до одної в гості. От це якраз і є один з її синів. Ласкаво просимо до нас на гостину! – додала вона.
Можливо, ви вже знаєте, що всі мурашки в мурашнику – це діти одної і тої ж королеви. Тому всі вони доводяться один одному рідними братами. Час від часу королева народжує королівну. Коли вона виростає то йде в ліс і засновує свій власний мурашник. Так сталося, що в одному мурашнику народилося відразу дві королівни, які разом вирушили на пошуки свого нового дому. І кожна з них стала королевою у своєму власному мурашнику.
Погостювавши в своїх кузенів декілька днів, Мурашка повернувся додому тим самим тунелем, яким і прийшов. Побратими і королева дуже зраділи, коли побачили його живим і здоровим, адже вони думали, що він уже десь загинув. А мандрівник розповів їм про таємничий хід і про те, як він побував у гостях. З того часу мурашки часто ходять один до одного в гості, а також допомагають у різних справах. Адже разом все робити значно легше.