1   2   3
Ім'я файлу: Курсова робота Антона Івановича Гала народженого в мальовничому
Розширення: docx
Розмір: 615кб.
Дата: 03.01.2023
скачати
Пов'язані файли:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА АРХЕОЛОГІЇ, ЕТНОЛОГІЇ ТА КУЛЬТОРОЛОГІЇ


Реєстраційний номер:________

Дата реєстрації:_____________
КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Середньовічні замки Європи»

Студента I курсу

Напряму підготовки - «Середня освіта.Історія»

Гала Антона Івановича

Науковий керівник: доц. Керецман Надія Павлівна
Національна шкала:_____________

Кількість членів:_______________

Оцінка у системі ECTS:__________

УЖГОРОД - 2021

ЗМІСТ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 1

34

Додаток: мініатюра з «Великих французьких хронік» 34

35


ВСТУП

Актуальність теми дослідження: Звички та звичаї кожного періоду втілені в предмети, такі як: меблі, посуд та одяг. За розкопками зруйнованих міст, предметами побуту і надгробними написами ми потроху почали пізнавати античність, але оскільки з того часу збереглося мало документів, тому точно визначити як тоді було- неможливо. Щодо епохи Середньовіччя то там трохи легше, тому що середні віки більш наближені і стикаються з нашим часом. Ми ще досі зберігаємо велику частину тогочасних традицій, документів з того часу збереглось набагато більше, і тому нам відомі звичаї середньовічних людей. Мистецтво з тих віків існує й понині. Саме тому дослідження саме тієї доби актуальне і зараз. Якщо візитною карткою Античності є колони і вази то в Середньовіччя це саме замки. На даний момент вони є найцікавішими пам’ятками в історії, цим вони перемагають античні руїни, і збирають багато туристів. Воно і не дивно, адже в старій Європі замки можуть знаходитися неподалік сучасної архітектури,хоча зазвичай вони розміщені на пагорбах,болотистих та лісистих територіях що навіть і добре. Вони єдине що тримає наш зв’язок з тим часом, бо звичайні будинки простояти 1000 років не змогли.

Мета дослідження: Зрозуміти,чим собою насправді являли середньовічні замки, як вони були облаштовані, як їх будували, які були їхні типи, як вони виглядали в різних роках , культура і народах Європи. Щоб проходячи повз певний замок, можна було запевнитись що замок дійсно середньовічний, і щоб було зрозуміло що не всі 1000 років існування епохи це просто кам’яні стіни і башти.

Об’єктами дослідження є середньовічні замки країн Західної Європи.

Предметом дослідження є особливості,відмінності,властивості і роки середньовічних замків.

Хронологічні рамки охоплюють від початку IX ст. коли нормани почали будувати укріплення на завойованих територіях, і тим самим заклали основи для побудови більших і міцніших фортець в подальшому житті Європи, які стали популярними за часів хрестових походів, тобто в XII столітті. Закінчується все на XVI столітті, коли вже настає Доба відродження і витісняє традиції романізму та готики.

Географічними рамками дослідження є регіони Західної Європи, території сучасної Британії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії.

Методи наукового дослідження : в даній справі було використано такі методи як:

1.пошуковий-в процесі якого я шукав джерела .

2.теоретичний-де я ті самі джерела аналізував.

3. метод уявного моделювання-який дозволив скласти повну картину у вивченні даної теми.

4. структурно-типологічний за яким було структуровано роботи за розділами.

5.принцип об’єктивності що був використаний для з’ясувння вірогідності джерел.

Джерелознавча основа роботи складається з таких праць як:

А. Иванов. «Многоликое средневековье»- вона описує історію замків і якими вони були на початку,що собою являли в різний час.

І. С. Пустиннікова Н. Ю. Безпалова «Середньовічні замки Європи», В.О. Кодін, П.В.Панов-«Архітектура та містобудування Західної Європи і Візантії III – XV століть», С.М.Бурыгин, Н.Н. Непомнящий, Н.И. Шейко «Замки Франции, Путешествие вглубь истории», М.А. Запорожцев «Замки Британии,в компании королей и призраков »- це праці які допомогли мені знайти хороші приклади середньовічної архітектури в різних країнах Європи.

Також було використано матеріали з інтернету та з енциклопедії «Книги знань»

Структура курсової роботи це зміст, вступ, два розділи та висновок.Перший розділ дає нам зрозуміти що таке замок, а другий наводить приклади конкретних замків з конкретних країн, що дозволяє нам зрозуміти коли, де і як вони функціонували.

РОЗДІЛ 1.ЩО ТАКЕ ЗАМОК

Коли ми уявляємо середньовічний замок то перше що приходить в наші голови це: кам’яні зубчасті стіни, підвісні мости та високі вежі, однак це було не завжди так. Перші замки були представлені як земляні окопи що мали більш-менш великі розміри і були оточені ровом та обкладені дерев'яним палісадом. Будувалися вони за принципом римських таборів тому і були на них схожі. Їх в IX ст. будували нормани на завойованих територіях. Це були пагорби, насипні чи природні, на яких стояла дерев’яна вежа, в якій жив господар і його родина. Вежа була оточена стінами. Поряд були господарські споруди, наприклад стайня. Звичайно все було захищено частоколом і додатковим захистом був рів, інколи наповнений водою. Такі замки будували нормани на завойованих землях. Щоб добратися до цієї дерев’яної споруди потрібно було лізти в гору по спеціальному мосту,який міг бути підйомним. Дерев’яний замок захищав досить таки надійно, але була одна проблема, його легко можна було спалити, разом з цим починала з’являтися більш нищівна зброя і війни стали частіше проводитись. Саме тому на зміну прийшли міцні кам’яні споруди, які стають окремим укріпленням усередині іншого.1

Най­старіші з цих споруд мали квадратну форму, а вже з XII ст. у європей­ських замках з’являються круглі башти, такі як донжон, французького феодала Ангерраном де Кусі, який збудував його в 1200 році, але поки ми не будем забігати так далеко і повернемось до IX-X ст.. 2

У IX-X ст. державна влада припинила своє існування. Тільки що створені князівства розпалися на незалежні графства. В XI ст. розчленовується і саме графство, адміністративною одиницею стає кастелянство, завдяки останньому розпаду всієї державної влади. Саме навколо замку починаючи з X ст.зароджуються нові феодальні інститути. Замок був перш за все укріпленим місцем, фортецею. Замок був показовою

і основною підставою влади каштеляна, стяг якого майорів над донжоном. Замок швидко став центром економічного і соціального панування. Починаючи з XI ст. лицарі і каштелян прагнуть утворити касти, спосіб життя якої стає все витонченішим, тоді як конструкція замків і їх внутрішнє оздоблення поступово поліпшуються. Замок був центром особливого суспільства – воєнізованого суспільства і цивілізації лицарської і артистичної.1

X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.) знаменується як романський період розквіту архітектури. Будувати старанно немає ніякого сенсу, всеодно прийдуть завойовники та все зруйнують, і добре, коли після цього у місті або селищі залишиться хоч хтось живий. Тому маленькі володіння все ж таки почали об'єднуватися у державні утворення на чолі з найбільш могутніми можновладцями. За їх наказом на рубежах держав почали будувати численні, хоча і невеликі фортеці – замки. Свої замки – бурги в Німеччині, шато – у Франції, кастелі – в Італії, фортреси – в Англії тощо, зводили і місцеві володарі, котрі залишалися досить самостійними й опиралися будь-яким спробам центральної влади обмежити їхні права. Часто фортецями були і чисельні розкидані по усій Західній Європі монастирі. В замках постійно перебували сторожові загони, а місцеве населення ховалося там від нападників. Міста здебільшого були залежними від місцевих феодалів, чиї замки височіли поблизу на пагорбах. Політично і економічно вони були слабкими, у них невистачало ані працівників, ані коштів на зведення власних укріплень. Єдиними притулками у випадку небезпеки були у містах і селищах церкви, вони ж були напочатку періоду і єдиними в них громадськими будівлями, якщо відкинути поодинокі житла найзаможніших громадян. 2

В часи хрестових походів, європейці стали у всьому запозичувати знання з Ближнього Сходу, в тому числі й архітектури. Мова йде про концентричну фортецю, яка мала кілька ліній оборони. Зовнішня лінія більш легкої конструкції, і на максимум на 15 м. віддалена від внутрішньої. Було спеціально зроблено низький гребінь куртини, щоб можна було стріляти з нього поверх внутрішньої стіни. Якщо ворог здолає зовнішню лінію оборони, тоді він мусить побачити значно могутніші мури і опинитися під вогнем. Найдавніші концентричні фортеці були збудовані хресто­носцями в Сирії, згодом деякі європейські замки перебудували під цей стиль,наприклад: Тауер, Дувр, Каркассон. 3

Разом з посиленням обороноздатності, зі Сходу було запозичено любов до розкоші, - екзотична тканина, прикрашені меблі та посуд. Клюнійська реформа середини XI ст. та цистеранський рух XI-XII ст. сприяли збагаченню церкви. Прелати давали приклад вишуканої розкоші, сеньйори дивлячись на все це прагнули оздоблювати свої замки нічим не гірше церков. Володар замку який хотів у ньому зберігати багатство, повинен бути впевненим не лише в його безпеці але й і в надійності охоронців, потрібно щоб володара боялися сусіди. Замок вже став комфортним житлом з усіма зручностями, а не просто лігвом. 1

У ньому жило багато людей і в кожного були свої обов’язки. У головній башті була велика простора зала, де мешканці замку їли і спали. У підвалі влаштовували комори. Кухня, стайня, кузня та інші господарські споруди розташовували на внутрішньому дворі замку. Стайню зазвичай розміщували на внутрішньому дворі замку. Найчастіше її прилаштовували до зовнішніх стін. Поряд зі стайнею була кузня, де піковували коней. За утримування коней і роботу слуг у стайні відповідав маршал. 2

Важливу роль в захисті замку відігравав звичайно ж ландшафт. В цьому плані пощастило Аквітанії і Ландегоку. Вони розміщувались поблизу гранітних скель, а добратися до них через круті тропи було важко. Прикладом може служити замок віконтів Вентадорських. На рубежі XII-XIII століть, він славився зразковим куртуазним двором, багато в чому завдяки дружині віконта Еблеса V, Марії Вентадорської - однієї з небагатьох відомих нам жінок- трубадурів. 3

Як говорив Грановський характеризуючи середньовіччя що: «Майже кожен пагорб, кожна величина увінчана міцним замком, при побудові якого, очевидно, не зручність життя, не те що ми називаєм тепер комфортом, а безпечність була головною метою. Войовничий характер суспільства різко позначився на цих будівлях, які разом із залізним обладунком становили необхідну умову феодального існування.» 4

XII ст. стає епохою архітектурних експериментів. Як стверджують археологи рубіж 1200 року, є часом технологічних інновацій. Значно підвищується рівень комфорту в житлах. Простежуються нововведення в освітленні й обігріву приміщень. В цей час розвиваються міста і будуються вежі, в яких жили заможні люди. Гарним прикладом є вежа Мауранд, яка знаходилась в Тулузі (на території південної Франції). Щоправда після того як власника вежі було визнано еретиком, її було знищено. 1

В час коли XII ст.. добігало кінця, під керівництвом Річарда I Левове Серце було збудовано замок Шато-Гаяр. На нього варто звернути увагу, тому що це перший європейський замок де були споруджені машикулі. До XIII століття замість машикулей замок мав дерев’яні галереї, які легко можна було спалити і вони витримували не всі погодні умови. Ідею такої інновації Річард I Левове Серце запозичив від арабів, під час хрестових походів. 2

Варто зазначити що перші вежі були квадратної форми, коли їх стали будувати круглими, це створювало велику опірність ударам, з них зручніше було вести сторожовий дозір, вони були надійно захищені від підкопів, відкривався кращий огляд і захисники могли стріляти в будь-якому напрямі. 3

У XIII столітті у європейських замків з’являються башти з кутами які розгорнуті відносно площини стіни. Таким чином збільшувався простір для ефективного обстрілу противника. Одними з першими взяли цей винахід архітектори замків Провен, Лош і Каркассон. Щоправда будувати квадратні башти продовжували до XV століття через те що це дешевше обходилось. 4

Як видно з першої сторінки розділу, першою перешкодою була глибока канава, перед якою було розкопано земляний насип. Рів може бути вбік (що відокремлює стіни від плато) або вигнутий уперед у формі півмісяця. Якщо ландшафт дозволяв, рів об’їжджав весь замок, а в замку рили канави, що ускладнювало пересування ворогів по території. Форма днища паза може бути V-подібною та U-подібною. 5

Велику роль у захисті замку відіграє його підвісний міст.Він розташований між двома вежами і тісно пов’язаний зі стінами. Міст рухався вгору-вниз ланцюгом або мотузкою. Це було зроблено наступним чином: Над воротами в стіні, що з’єднує дві вежі, було створено два витягнуті отвори. Вони йшли зверху вниз. Через які було вставлено по балці. Зсередини, у замковому саду, ці балки з’єднувала перекладина, і з одного кінця балки відразу спускався залізний ланцюг. За допомогою цього пристрою міст піднімався і опускався при потребі. 1

Стіни замку, мабуть, заслуговують на цілий окремий розділ, оскільки вони насправді самі складають замок. Отже, насамперед, стіни середньовічного замку мали мати глибокий фундамент, що ускладнювало ворогам копання під ним. Самі стіни були зроблені з обробленого каменю або цегли, а замки часто були з подвійними стінами: високими зовнішніми стінами та трохи меншими внутрішніми стінами. Серед них був порожній простір з німецькою назвою "цвінгер". Цей цвінгер був важливим для захисників замку. Коли ворогові вдалося перемогти зовнішню стіну, він опинився в тому ж вузькому "цвінгері" між двома стінами і став великою мішенню для стрільця. 2

У верхній частині стіни була галерея для оборонних солдатів. З зовнішньої сторони замку їх захищало міцне півдерево, на якому регулярно клали кам’яні зуби. Ви могли б стояти за ними на повний зріст і, наприклад, заряджати арбалет. Форма зубів була надзвичайно різноманітною - прямокутна, округла, ластівчаста, багато прикрашена. У деяких замках галереї були вкриті дерев'яним навісом, щоб захистити солдатів від негоди. Окрім зубів, за якими було зручно ховатися, стіни замку були обладнані бійницями. Через особливості використання металевої зброї (свобода пересування та певне положення стрільби), бійниці були довгі та вузькі для стрільців, а короткі для арбалетчиків, з продовженням по боках. Особливий вид бійниці був кульовим. Вона представляла собою закріпленою в стіні, дерев'яною кулею, яка вільно повертається з прорізом для ведення стрільби. 3

Класична країна замків - Франція. Там їх почали будувати раніше, ніж в інших країнах, і там вони найбільше збереглися. Житлову оборонну вежу-замок у Франції називали підземеллям. Підземелля часто височіло над крутою скелею. Потрапити сюди було непросто. Вхід був влаштований високо над землею, і до нього піднімався підйомний міст на вершині стіни. Іноді до приміщення підземелля вела додаткова драбина, яку можна було швидко затягнути всередину або зруйнувати. Лебідки для підйому мостів розміщували в еркерах - кімнатах, що виступали за фасадну поверхню зовнішньої стіни будівлі. Еркери (у модифікованому вигляді) широко використовуються в сучасному житлі з метою поліпшення освітлення, та збільшення площі приміщення. Площинний дах підземелля також був сторожовою вежею. Звідси трубач сигналізував про наближення ворога. Були також пристосування, які кидали каміння. 1

Також у замків була така оборонна споруда як донжон, їх середній розмір найдавніших донжонів становить 15х15х30 метрів, товщина стін - близько 3-4 м. Іноді їх додатково посилювали кутові вежі. Вхід влаштовували на рівні другого ярусу. Перший поверх, як правило, був глухим і використовувався як склад або в’язниця. Дістатися до нього можна було лише через вертикальний колодязь у підлозі другого поверху. В очікуванні облоги нижнє приміщення забивали землею чи камінням, для того аби башта була невразливою для стінопробивних гармат чи підкопу. 2

Головна вежа була однією з найпотужніших будівель замку, тому все найцінніше зберігалося під землею. Вище була кімната власника замку, а також ще вище кімнати для родини. Верхні поверхи займали слуги. 3

Коли ми стоїмо під стінами середньовічного замку, перше, що спадає на думку - це війна. Але для жителів середньостатистичного англійського замку на кожен день війни припадало тисячі днів миру. Багато замків за всю свою історію ніколи не піддавалися облозі. Значення середньовічного замку полягає в тому, що він був не просто фортецею - він був головним будинком знатної родини. Замок вирішував усі справи в районах, сюди стікався нескінченний потік відвідувачів та гостей, і це були не тільки лицарі, а й художники, ремісники, музиканти, письменники та юристи. Наприклад, тут ви могли зустріти мулярів, які працювали на будівництві великих соборів та абатств. Хоча в ті часи цих людей вважали мулярами, в наш час, швидше за все, їх можна було б назвати архітекторами. 4

До середини XII століття замки стали центрами громадського життя. Під ними селився простолюд і скупчувалися ремісничі майстерні, саме біля них виникали справжні міста. 1

Усередині брами досить просторий двір, зарослий зеленою травою. Існує навіть невеликий замковий сад з лікарськими травами та рослинами, які поповнюють просту аптеку дружини барона. До того ж, у цьому саду можна погрітися на сонці, промені якого досить погано проникають в інші замкові закутки. Тут, у дворі, є вільна зона для виїздки молодих коней та військових вправ барона та його синів. На цьому місці, як тільки їм досягає семирічного віку, діти починають вчитися їздити верхи на коні, метати спис, стріляти з лука, битися мечами. всі селяни підконтрольних барону сіл зобов'язані молоти своє зерно і випікати хліб. Частина зерна та хліба поповнює сарай власника замку. У цьому ж дворі селяни разом із сім'ями, худобою та простими скарбами знаходять притулок на випадок ворожої навали. Житлові та комерційні будівлі цього двору знаходяться впритул один до одного без особливого замовлення - очевидно, що будівельник мало піклувався про красу, прагнучи лише до того, щоб будівлі були міцними, надійними та займали найменшу площу. Сам барон та його родина живуть у величезній вежі, що височіє посеред подвір’я, на видному місці.2

Важливою частиною внутрішньої структури замку була наявність колодязя, а оскільки замки часто будувались на скелястих височинах, іноді колодязь доводилося закладати на глибину більше 100 метрів. (Наприклад, криниця замку Кенігштайн у Саксонії була закладена на глибину 140 метрів). Через те, що воду добували такими зусиллями, питання особистої гігієни та санітарії для мешканців замку залишали бажати кращого. Власник замку зазвичай мешкав у його центральній вежі, яка, залежно від його багатства та періоду часу, могла бути як розкішно обставленою, так і дуже аскетичною.3

Стайню зазвичай розміщували на подвір’ї замку, найчастіше її прикріплювали до зовнішніх стін. Поруч із стайнею була кузня, де підковували коней. Маршал відповідав за утримання коней та роботу слуг у стайні. У більшості у замків не було ванних кімнат, адже це була велика розкіш, тому милися в тазу з водою. Туалет це було дерев’яне сидіння яке розміщене над кам’яним столиком і було виведеним у рів за стіну замку. Туалети були дуже холодними і в них завжди панував сморід, тому що стік відкривався назовні. 1

Час від часу замок повністю вичищали, а сеньйор та його дружина завбачливо залишали будівлю на тиждень або навіть два, за цей час житло очищали та провітрювали. Неприємне завдання очищення вигрібних ям лягло на плечі спеціально призначених людей, яких називали золотарями. 2

Разом з досить рідкісними археологічними знахідками, наші знання про інтер’єри міських та сільських будівель можна знайти також у книжкових мініатюрах та скульптурних зображеннях. На зорі Середньовіччя в будинках майже не було меблів, ліжко - це розкіш, яку можуть дозволити собі лише багаті. Частіше за все у якості меблів були всілякі сидіння, безліч ящиків та скринь. Такі меблі можна швидко та легко закинути у візок та перевезти до іншого помешкання, або якщо будинок зазнає нападу, у безпечне місце, якщо це необхідно. При необхідності скрині можуть служити сидіннями і навіть диванами. Спальня - спеціальна кімната, дозволяється лише близьким родичам; поріг спальні - це своєрідна проведена межа між громадським та приватним життям; багато придворних лицарів мріють переступити цей поріг, бо цим залом з повним авторитетом править прекрасна і важкодоступна дама, дружина сеньйора. У спальні зберігаються скарби - скрині, в яких зберігаються ювелірні вироби та золото. Іноді там є шафа з сімейними архівами або навіть рукописи з красивими мініатюрами. Але головна тема спальні - дорогоцінне ліжко, розраховане на величезну пару. Родичі господаря та його поважні гості сплять на довгих скринях, які вдень виконують роль сидінь та шаф; на ніч поверх ящиків кладуть великі мішки, наповнені вовною або порожніми стручками гороху та соломою, а вранці ці простирадла знімають. 3

Сильний запах диму та сажі чути у всіх житлових приміщеннях. Кажани живуть у довгих вузьких коридорах, щури бігають під ногами. Похмуро, темно і в тих кімнатах над залом, які служать спальнями для барона, членів його родини та гостей. Внизу, в підвалі під залом, знаходяться найвірніші слуги, а ще нижче - підземелля з казематами для в’язнів низького рангу та роду. Як правило, тут є потайні двері, які ведуть до підземного ходу, який закінчується десь у хащах сусіднього лісу. Через цей шлях вдалося здійснити несподівані вилазки під час облоги замку або врятуватися з його сім’єю та слугами, якщо нічого іншого не залишилося. У замку жив і священик, який знаходиться біля домашньої каплиці, не кажучи вже про численних слуг. Роботи в слуг завжди було достатньо. Це були теслі, зброярі, муляри та покрівельники. У разі потреби на допомогу їм закликали кріпаків, яким також доводилося обробляти панські поля та працювати в замку, а також забезпечувати замок льоном, птицею, яйцями, ягодами. Чим численнішими були слуги барона, тим сильнішим і багатшим він вважався. 1

Мешканці замку їли те, що вирощували селяни навколишніх сіл. Після вдалого полювання яловичину або баранину заміняли олениною та кабаном. М’ясо подавали з хлібом, як правило, скибочками хліба, який служив тарілкою. Вони їли птицю, яйця та рибу. Найпопулярнішими овочами були квасоля та горох. Поширеними напоями є ель та вино. Їжу заправляли цибулею, часником та спеціями. 2

Замок був домівкою не лише для сеньора його сім’ї та слуг. Замок був невід’ємною частиною життя трубадура. Якщо трубадур є членом лицарської родини то стіни замку оточують його з самого дитинства, якщо ж він веде бродячий спосіб життя то замок був для нього прихистком. Окрім трубадурів замок досить часто прихищав друзів, родичів, союзників, благородних васалів господаря замку, які приїжджали по різним причинам. Сеньйору доводилося приймати гостей деліклька раз на рік саме тому замки мали так багато кімнат. 3

Підсумовуючи вище написане, ми детальніше роз’яснили що таке замок. Замок це був осередок воєнного, соціального, економічного і культурного розвитку.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас