ЗМІСТ
| ВСТУП………………………………………………………………….. РОЗДІЛ I. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ О.ІВАНЕНКО…………………………………………5 1.1 Формування особистості в початкових класах……………………. 1.2.Творчість Оксани Іваненко як дитячої письменниці……………… 1.3. Аналіз програмових вимог щодо обраної теми…………………… РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ ОКСАНИ ІВАНЕНКО…………….........................................................................12 2.1. Особливості подачі біографічного матеріалу на уроках літературного читання…………………………………………………………………... 2.2. Особливості подачі словникової роботи…………………………... 2.2.1.Словникова робота- важливий вид роботи з розвитку мовлення учнів………………………………………………………………………. 2.2.2. Інтерактивні технології під час проведення словникової роботи…………………………………………………………………… 2.3. Первинне знайомство із змістом твору ……………………………. 2.4.Організація роботи на етапі вторинного синтезу………………… ВИСНОВКИ……………………………………………………………... СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………… ДОДАТКИ………………………………………………………………... | 3 5 7 10 12 14 14 15 18 22 23 24 26 |
ВСТУП
Початкова школа пережила складний і водночас цікавий період реформування. Одним із найважливіших напрямів удосконалення навчання учнів у початкових класів є пошуки впровадження у навчально-виховний процес новітніх технологій навчання. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень.
Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки і не боятись помилитись, вміння спілкуватись з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Всебічний розвиток особистості потребує з перших днів перебування дитини в школі мобілізації її активності, здатності до саморозвитку, формування цілісної картини навколишнього світу. Це передбачає переосмислення і перебудову самої організації перебігу навчально-виховного процесу в початкових класах, його орієнтації на принципи цілісності, системності, інтегративності, реалізації виховного потенціалу всіх соціальних інститутів.
Нова українська школа розглядає дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що розвивається в процесі навчальної діяльності.
Оксана Дмитрівна Іваненко — автор багатьох книжок: літературних казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних романів про життя і творчість класиків української літератури. Вона пише для малюків, які вперше розкрили буквар, для юнаків, що серйозно замислюються над сенсом життя, і для дорослих. Всі її книжки, хоча б кому вони адресувалися, сповнені гарячим трепетом життя, вони чарують своєю безпосередністю і щирістю.
Метою творчості О. Іваненко є залучення дітей до читання, до книги.
Водночас потрібно зауважити, що завдяки майстерності педагога посилюється й стає домінуючою одна з функцій її творів (дидактична, виховна)
Все це і обумовлює актуальність теми курсової роботи. «Особливості опрацювання творі Оксани Іваненко»
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках літературного читання
Предмет дослідження є опрацювання творів Оксани Іваненко на уроках літературного читання.
Мета дослідження – узагальнення методичних прийомів та форм роботи над творчістю письменниці О.Іваненко в початковій школі.
Для реалізації мети нашого дослідження нам необхідно було реалізувати такі завдання:
Опрацювати літературознавчу та методичну літературу з обраної теми та науково обґрунтувати основи формування мотивації навчальної діяльності учнів.
Проаналізувати програмові вимоги щодо обраної теми.
Розкрити сучасні технології навчання, які впливатимуть на підвищення мотивації учнів до уроків літературного читання.
4.узагальнити та запропонувати нові методичні прийоми роботи над творчістю О.Іваненко.
Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, аналіз і синтез, узагальнення, спостереження, систематизація, пошуковий метод, моделювання педагогічних ситуацій та інші.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ I. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ О.ІВАНЕНКО
1.1. Формування особистості в початкових класах
Освіта в Україні модернізується, нині важливо формувати творчу особистість учнів, і школа має впливати на динаміку цього процесу. Новації шкільної освіти пов’язані з упровадженням компетентнішого підходу, а це — формування змісту та організації навчального процесу, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, спрямованому на розвиток конкретних цінностей та життєво необхідних знань і умінь учнів [1].
В оновлених навчальних програмах початкової школи змістилися акценти зі знаннєвих результатів на діяльнісні. Державний стандарт початкової загальної освіти побудований на особистісно-зорієнтованому та компетентнісному підході до навчально-виховного процесу, наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти.
Одне з найважливіших завдань нової школи – сформувати в учнів уміння самостійно здобувати знання, створити сприятливі умови, аби явити у вихованця всебічно розвинуту, свідому особистість, яка може робити свідомий вибір і застосовувати отримані знання у життєвому просторі [2].
Знання мають поступатися способам діяльності і в першу чергу, — творчим. Стає важливим не стільки обсяг знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати необхідні знання та застосовувати їх у конкретних ситуаціях. Виховувати дитину теоретично, тільки на словах — неможливо. Значно більший виховний потенціал має реальна діяльність, виховні справи, власний приклад, досвід дітей. Тому діяльнісний підхід має активніше впроваджуватися в організацію не тільки навчальної, а й виховної роботи.
В умовах сучасної школи шлях до демократичної, цивілізованої держави зумовлений не стільки економічними та політичними пріоритетами, скільки загальним рівнем розвитку кожної особистості, її свідомості й самосвідомості, реалізацією творчого потенціалу [11, с. 10].
Головний закон усіх змін у житті — творчість. Успішне суспільство складається з неординарних особистостей, здатних до самоактуалізації, розвитку творчих здібностей.
Молодший шкільний вік — важливий етап у становленні дитини, і тому в формуванні особистості в початкових класах слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. Тому є важливо:
Організувати спостереження. (Молодші школярі «дивляться», але не «бачать»). Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, оригінальному.
Стимулювати творчу уяву. (Діти цього віку яскраво сприймають світ, для них характерна особлива емоційність, уява). Треба допомогти їм зрозуміти побачене, почуте, пережите, віднайти зв’язки між явищами та предметами й тим само закласти основи творчого мислення.
Розвинути потребу творчості. Створити атмосферу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність і спрямувати її на творчість: запропонувати придумати загадку, казку, риму, самостійно знайти щось цікаве у природі тощо.
Підтримати позитивні емоції. (Відомо, що діти молодшого шкільного віку цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам). Тому завдання педагога — дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних творчих досягнень.
Виховувати вольові риси характеру. (У творчому процесі, зокрема у творчому мисленні, важливу роль відіграють такі вольові риси характеру, як самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, здатність до ризику).
Будь-який вид діяльності має містити елементи творчості.
Як відомо, готовність до творчої діяльності складається з трьох основних компонентів: мотиваційного, змістового, емоційного.
Саме мотиваційний компонент — провідний у творчій навчально-трудовій діяльності, він створює опору для втілення двох інших його складових. Учитель відчуває в роботі з учнями потребу творити, і тому завжди матиме позитивну мотивацію до творчої діяльності та розвитку здібностей учнів. Для створення атмосфери творчої діяльності має бути використана система позитивних мотивів і стимулів, аби активізувати особистісні якості учнів [13].
Розвиток вільної творчої особистості відбувається лише в творчості.
Отже, процес навчання та виховання також має бути творчим, у якому беруть участь два або більше рівних, але цілковито різних суб’єкти. Всі учасники мають різні інтелектуальний та культурний рівні, різний життєвий досвід і творчий потенціал, кожен — унікальна особистість, безумовно цінна для тих, хто її оточує, і всі займають рівні партнерські позиції у творчому процесі.
1.2.Творчість Оксани Іваненко як дитячої письменниці
О.Іваненко увійшла в історію української літератури для дітей XX ст. як одна з її активних творців.
Десятирічною гімназисткою Оксана написала казку "Квіти", яку старшокласники вмістили у своєму друкованому журналі. Сама письменниця вважає, що це була її перша казка, сюжет якої був підказаний сумними роками першої світової війни. У творі мовиться, що квіток було багато-багато. Вони різні - блакитні, сині, червоні - за одну ніч виросли на галявині. Напередодні на цій галявині точився кривавий бій. Після баталії прийшли сюди сестри, дружини, матері вбитих, там, де падали сльози скорботи з блакитних очей сестер, виросли блакитні квіти, з синіх очей дружин - сині, з старечих вицвілих очей матерів - білі, а там, де на землі була кров солдатів, - червоні.
О.Іваненко не просто мала потяг до праці й навчання, а робила все з вогником і передусім творчо.
Пробою пера слугують написані Іваненко оповідання "На кризі", "До царя". Останнє побачило світ у дитячому журналі "Червоні квіти"
Найбільше письменниця любила писати казки, відчувала хист до її творення . Коли Оксана працювала в дитячому будинку вона завжди вигадувала різноманітні цікаві казочки про звірів і природу і розказувала їх дідям. Тому коли діти надокучали завідувачці дитячого будинку, з проханням почитати казки , вона відповідала їм: „Потрусіть тьотю Оксану, з неї посипляться казки”.
Але в той час перед тогочасною дитячою літературою стояла одна із проблем- ставлення до казки, визначення її ролі в житті радянської дитини, яку намагалися виховувати в матеріалістичному дусі. Тому педологи повністю заперечували право казки на існування. Вони намагалися повністю вилучити ці твори з дитячого читання. Мовляв, казка, фантастика, а значить, не правда, несумісні дійсністю. Ці твори не сприяють формуванню комуністичного ідеалу в дитини.
О.Іваненко брала активну участь у літературному процесі, порушувала ряд слушних питань з поступу дитячої літератури як на засіданні секції, так і на сторінках преси. Так, ще за життя вона звернула мою увагу на третю сторінку "Літературної газети", яка була повністю присвячена проблемам дитячої літератури. Тут вміщено її статтю "Про яку книжку я дбаю". "Нам потрібні, - наголошує О.Іваненко, - нові книги на сучасні теми, книги, які давали б відповідь дитині на багато питань, що хвилюють її... Нам треба глибше поставити питання жанрів, стилю, мови дитячої книжки з цією новою тематикою"
У цей же період О.Іваненко значно урізноманітнила й активізувала свої творчі пошуки. Завжди вимоглива до свого літературного доробку, вона вважала, що її "справжня творчість для дітей починалася" з казки "Сандалики, повна скорість!". Від себе додам, що всього через чотири роки після публікації цієї казки О.Іваненко висловила у вже згаданій статті вагомі роздуми про даний жанр дитячої літератури. За порадою письменниці вперше вводжу їх у науковий обіг.
"На перший погляд здається, - зазначає О.Іваненко, - що казка - найвільніший жанр, адже все там може трапитися, все можливо, все дозволено, там і килими літають, і речі розмовляють, і люди в тварин перетворюються. Але це лише здається. В казці все суворо обумовлено. Вся дія і всі образи, кожна дія, кожний образ, коли ми придивимося до старих казок, мусять служити розкриттю основної ідеї казки... В казці мусить більше, ніж в творі якогось іншого жанру, щось трапитися, вона вимагає динамічного сюжету, зав’язки, розв’язки, обов’язкового конфлікту... Казка - це ж улюблений дітьми жанр".
Не лише природничими, фантастичними і казками на моральні теми відома О. Іваненко молодим читачам. Діти знають і люблять також її реалістичні оповідання про життя школярів (збірка «У першому класі») та про бойові і трудові подвиги дітей в грізні роки війни з німецьким фашизмом (збірка «Школа»).
Всі шість оповідань збірки «У першому класі» об'єднані спільним мотивом і спільними героями — учнями першого класу. Мабуть, тому цей цикл оповідань іноді називають повістю.
В оповіданні «Галочка» змальовано перший день навчання учениці-першокласниці Галі Татарської. Письменниця передає радість дівчинки, показує пригоди її в школі, розкриває початок дружби між дітьми. Про зустріч учнями першого класу новорічного свята розповідається в оповіданні «Новий рік». Найбільш цікавим оповіданням з цього циклу є «Друг Марс». У ньому письменниця розказала про велику любов дітей до « Армії.
Мужності й героїзму дітей і безмежній відданості їх Батьківщині присвячені оповідання циклу «Школа» і «Пошта прийшла». Центральним мотивом усіх оповідань цих двох циклів є прославлення патріотичних подвигів дітей у роки Великої Вітчизняної війни. Учень шостого класу Льоня Шевченко («Школа») не відзначався в класі ні зразковою поведінкою, ані блискучими успіхами в навчанні. Та коли в його рідне місто вдерлися німецькі фашисти, Льоня разом зі своїм учителем Флором Яковичем обороняє тяжкопоранених солдатів. На очах у Льоні його улюблений учитель помирає від німецької кулі, а він, як і личить радянському школяреві, бореться з ворогами.
Про згуртованість і дружбу людей письменниця розповідає в оповіданнях «Подарунок» і «Моя сестричка».
Де б не опинилася людина в роки війни, а скрізь між своїми людьми вона була рідна, бажана. Дівчинка Орися («Молодша сестричка») лишилась сама у вагоні поїзда під час евакуації населення на Схід. Мати її зійшли, щоб окропу набрати на станції, і відстала від свого ешелону. Але люди не дали загинути дівчинці. Вони годували її, допомагали, чим тільки могли, а потім передали в дитячий будинок, де згодом її відшукала мати.
Маленький хлопчик Сергійко разом з матір'ю відправляє посилку на фронт у подарунок бійцям («Подарунок») і кладе туди свого найулюбленішого Ведмедика (іграшку). В посилку Сергійко поклав також листа, в якому писав: «Любий боєць! Ми не знаємо, де наш тато, і посилаємо посилку тобі на Новий рік. Я посилаю тобі ведмедика , щоб тобі було веселіше».
Читаючи оповідання Оксани Іваненко про школярів і дітей-дошкільників, відчуваєш, як глибоко письменниця знає життя і побут дітей і як уміло розкриває вона психологію дитини.
1.3. Аналіз програмових вимог щодо обраної теми
У Типовій освітній програмі (1-2 класи) мовно-літературну галузь структуровано таким чином:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова» «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;
3-4 класи – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».
Назва предмета – «Літературне читання» зумовлює необхідність визначення його мети і завдань, що вимагає відповідної конкретизації змістових ліній і очікуваних результатів.
Мета предмета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.
Проаналізувавши програму, календарно- тематичне планування і безліч підручників , ми визначили, що початкових класах вивчаються такі твори Оксани Іваненко:
-«Кисличка» , «Бурулька» 4 клас За підручником О.Я Савченко
-«Тарас у наймах» 3 клас За підручником О.Я Савченко
-«Чорний шлях» (уривок з повісті «Тарасові шляхи») 3 клас М.
Чумарна
-«Синичка» 3клас В.Науменко
-«казка про білочку мандрівницю» 3 клас М. Чабайовська.
-«Галочка» 2 клас О.Іщенко
-«Маленьким про великого Тараса» 2 клас О.Коваленко
На позакласне читання виносяться такі твори Оксани Іваненко:
-« Найперший буквар»
-«Казка про маленького Піка»
-«Зимова казка»
-«Друкар книжок небачених»
Отже, проаналізувавши освітню програму можна зробити висновок, що в початкових класах є безліч цікавих творів Оксани Іваненко за допомогою яких розвивається образне, критичне і логічне мислення, а також збагачується пізнавальний та естетичний досвід молодших школярів
РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ
ОКСАНИ ІВАНЕНКО
2.1. Особливості подачі біографічного матеріалу на уроках літературного читання
У системі неперервної освіти важлива роль належить початковій школі, покликаній розвивати в учнів бажання та уміння вчитися, формувати допитливість, пізнавальний інтерес. Одним із шляхів реалізації цих завдань вчені виділяють інформативність уроку, тобто насичення змісту навчального матеріалу яскравими прикладами, цікавими фактами, інформацією, що відповідає потребам дітей даного віку.
Великі потенційні можливості мають уроки читання. Крім суто дидактичної мети — навчити дітей читати й розуміти художній твір, педагог прагне прищепити школярам бажання читати, прилучити їх до красного письменства.
Той чи інший твір сприймається з більшою зацікавленістю, якщо його вивченню передує розповідь про автора, про обставини, які спонукали його взятися за перо.
Доцільним для молодших школярів буде повідомлення про дитячі роки письменника, про цікаві випадки з його життя, що, безперечно, заінтригує дітей. Значно активізує навчальну діяльність молодших школярів використання відомостей про походження псевдоніма того чи іншого письменника. Значний інтерес викликають в учнів повідомлення про письменників, пов’язані зі словом «перший» (перший вірш, твір, перша книжка), спогади про те, як починав митець свою літературну діяльність. Зацікавити дітей може й інформація про те, як народжується художній текст, які почуття охоплюють автора, коли він береться за перо. А, можливо, в основі твору лежить щось побачене, пережите?
Для того, щоб налаштувати дитину на довге та тривале слухання тексту, щоб розбудити його емоції, інтерес до твору, треба розповісти короткий, але яскравий епізод з життя письменника. Він може бути пов’язаний з історією створення, змістом твору, а може бути просто згадкою про дитинство, про формування особистості письменника. Усе це перекликається зі зображеним у творі. Розповідь повинна бути яскравою, доступною, але не спрощеною, виразною, але без надмірної театральності.
Щоб створити відповідну емоційну атмосферу, свою розповідь про письменника можна почати із своєрідного епіграфа. Емоційне повідомлення про автора може бути доповнене демонструванням його портрета, фотоілюстрацій, виставкою книжок, презентацією, тощо. Наведемо приклад розповіді про письменницю Оксану Іваненко:
«- Діти, яких українських письменників ви знаєте? Погляньте на цей портрет, чи можете ви сказати, хто це?
- Це Оксана Дмитрівна Іваненко. Народилася вона в Полтаві. Її мама була вчителькою, і дівчинка спостерігала як вона навчала дітей вдома. Оксана сиділа на стільчику біля бабусі й слухала, що читають діти. Вона мала гарну пам’ять. Тож коли хтось з хлопчиків чи дівчаток забував, Оксана підказувала.
У сім’ї Іваненків любили книги, вечорами читали їх у родинному колі. Шестирічна Оксана друкованими літерами написала свій перший дитячий журнал. Батьки та брат із задоволенням його читали. Майже все прочитане одразу перетворювалося на гру. А ігри були велелюдні, бо дітей у домі завжди було багато. Своїх двоє — Оксана і старший на два роки брат Дмитро, двоюрідні брати і сестри, які постійно жили у Іваненків, та ще діти, якими опікувалася мати — вчителька притулку для сиріт. Будинок, двір, сад — скрізь дитячий галас. І батько, який втратив надію на спокій, просив лише не заважати, коли він працює. Оксана Іваненко жила і працювала у Харкові. Вона писала дуже багато цікавих творів. З одним із них ми сьогодні з вами ознайомимось.»
Безперечно, що такі відомості допоможуть учителю підвищити ефективність уроків читання, сприятимуть формуванню в дітей інтересу до художньої літератури, любові до рідного слова. Також потрібно звернути увагу на якість мовлення, саме застосування ораторських прийомів, вільна, щира розповідь здатна привернути увагу учнів.
2.2. Особливості подачі словникової роботи
2.2.1. Словникова робота – важливий вид роботи з розвитку мовлення учнів.
У процесі читання діти відчувають багатство української мови, її силу, красу, точність, виразність, усвідомлюють відтінки слів, але все це можливе лише тоді, коли вони добре розуміють усі слова в тексті.
Словникова робота на уроках читання сприяє глибокому усвідомленню змісту навчального тексту, його ідейної спрямованості, є важливим видом роботи з розвитку мовлення учнів.
Засвоєння значення слів — необхідна умова для розвитку навички слововживання.
Перш ніж розпочати словникову роботу на уроці літературного читання читанням, вчитель аналізує лексичний склад тексту для виявлення:
1) які слова складні за значенням для учнів
2) розуміння яких слів треба уточнювати, щоб полегшити сприймання тексту;
3) тлумачення яких слів треба ввести, бо діти зовсім не знають їх. Після того вчитель складає словник для засвоєння і опрацьовує методику його ведення.
Аналіз досвіду роботи вчителів та вивчення методичної літератури свідчать, що ознайомлення учнів із значенням незрозумілих слів і виразів можна здійснювати такими способами (семантизація слів):
Наприклад твір «Синичка» Оксана Іваненко 3 клас.
включити слово в словосполучення або речення (- Поясни значення слова ґелґотали
— скажи це слово з іншим або склади невелике речення: )
розібрати слово за будовою (найкраще співав соловей);
наочна семантизація (демонструються предмети, явища, дії, які можна показати на малюнку або в натурі);
Погляньте на малюнок, який у вас є в підручнику, що на ньому зображено?
- Великі прозорі калюжі
- Покажіть на якому з малюнків зображено як набухають бруньки.
дати тлумачення слова Чепурушка
добір синонімів . Говорили, Хуртовина
добір антонімів: Влітку- взимку
Якщо дитина може вжити слово в словосполученні або в реченні, цього досить, щоб вона користувалась цим словом у потрібних випадках.
Під час застосування малюнків важливо, щоб зазначені предмети, явища, дії були чітко вираженими. Найбільш поширеним способом пояснення слів є добір синонімів. Саме ньому завданню відповідає «тлумачне» читання (вид словникової роботи) у наступній методиці. На етапі повторного читання нового тексту вчитель ще раз перечитує його за реченнями. Читаючи речення, зупиняється на слові (якщо воно входить в той список, який вчитель визначив на основі тексту заздалегідь для опрацювання значення) і вирішує з учнями проблему — «а як інакше можна сказати?» (уточнюється розуміння слова) і продовжує з ними далі роботу над реченнями. «Тлумачне» читання полегшує учням переказ тексту, допомагає уникнути повторення одного й того ж слова в мовленні.
У ряді випадків словникова робота проводиться заздалегідь, якщо слова з тексту важкі за значенням.
2.2.2. Інтерактивні технології під час проведення словникової роботи
Зробити процес засвоєння нових слів більш ефективним - завдання складне, яке потребує натхнення та сил учителя.
Сьогодні саме учень є центральною фігурою на уроці. Від його творчої активності, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з однокласниками, з учителем залежить результативність уроку. Вплинути на традиційний процес засвоєння нових слів, підвищити його ефективність може використання інтерактивних технологій.
На уроках літературого читання варто використовувати інтерактивні технології навчання під час ознайомлення з новими словами.
Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання групової співпраці, бо вона має переваги над іншими формами роботи, а саме:
діти вчаться співробітництва (слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися);
однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють);
учні аналізують взаємозв'язки між явищами, шукають альтернативне вирішення проблемної ситуації: «Спробую переконати тебе (Вас)...», «Це має бути інакше, оскільки...».
Використовуються ще такі форми роботи як:
1) індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.);
2) робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»);
3) робота в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»;
4) інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Драматизація», «Спрощене судове слухання», «Інтерв'ю», «Мозковий штурм», «Передбачення»;
5) стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема, літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини, творчі завдання.
6) різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-казка, урок-подорож, урок-вікторина, урок-свято та інші;
7) технології навчання у дискусії: метод «Прес», «Обери позицію», що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.
Наприклад, «Один-удвох-усі разом»
На основі оповідання «Галочка» О. Іваненко 2 клас.
- Діти як ви думаєте що таке рояль?
Учні обдумують самостійно значення слова , потім обговорюють слово в парі, потім об’єднуються в групи, доповнюючи відповіді учнів, а потім обговорюють усім класом і роблять висновок
«Робота в групах»
Оксана Іваненко «Синичка»
- Зараз ваше завдання в групах: обговорити і записати на аркушах «ЗА і ПРОТИ», що гарного і що поганого приносить нам зима.
Наприклад: ЗА ПРОТИ
Катання на санчатах Мороз
Подарунки Хуртовини
Новий рік Ожеледиця
Гра в сніжки Похмура погода
Діти різні за своїми здібностями, спонукають шукати нові методи і прийоми навчання, використовувати диференційований індивідуально-особистісний підхід, завдяки чому форми і методи навчання пристосовувати до здібностей кожного вихованця, що сприяє їхньому розвитку.
Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги - це прийоми, якими ми користуюсь на своїх уроках.
Після опрацювання твору Оксани Іваненко «Синичка» у 3 класі я б рекомендувала провести інтерактивну впару «Сенкан» зі словом «синичка»
Сенкан
(складання за правилами коротких «віршів»)
1-рядок - словникове слово (іменник): Синичка
2-й рядок - прикметники (опис):Невелика, співуча, жива
3-й рядок - дієслово (дія): Літає, співає
4-рядок – речення: Синичка залишилась на рідній землі
5-рядок – висновок: Пташка
Отже, поєднання різноманітних форм і методів роботи на уроках літературного читання під час опрацювання словникових слів є важливим засобом стимулювання активної пізнавальної діяльності молодших школярів, формування і закріплення у них інтелектуальних умінь, підвищення їхньої комунікативної компетенції
2.3. Первинне знайомство із змістом твору (первинний синтез)
Методика читання художнього твору пропонує обов’язковий аналіз тексту під керівництвом учителя задля реалізації триєдиної мети уроку (навчальної, розвивальної, виховної) та усвідомленого читання. Такий підхід до роботи, по-перше, має історичні корені, по-друге, обумовлюється особливостями художньої літератури як видом мистецтва, по-третє, диктується психологією сприйняття художнього твору молодшими школярами.
Первинне сприйняття тексту – це читання художнього твору повністю вчителем, або підготовленим учнем (книжки при цьому закриті).
Мета: донести до свідомості дітей ідею твору, його зміст і справити емоційний вплив на почуття учнів.
Вимоги:
1. Зразкове, виразне читання вчителем.
2. Мовчазне читання (практикується в 4-му класі).
3. Читання твору повністю – для створення цілісного сприймання (статті читають частинами).
4. Вірш, байка – декламуються, казка авторська – читається з опорою на текст, казка народна – переказується близько до тексту.
5. Ліричний твір можна читати на фоні музики.
6. Дозволяється зупинятися у ході читання з метою пояснення незрозумілих слів та виразів.
7. Ставити запитання перед читанням для свідомого сприйняття тексту (наприклад: Підготуйтеся відповісти. В який час відбувалися події? Скільки тут дійових осіб? Чому так названо оповідання і т.д.). Під час мовчазного читання (Прочитайте твір і подумайте, чому він так називається? Які герої стали учасниками описаних подій?).
8. Емоційно-оціночна бесіда за змістом прочитаного – спрямована на з’ясування емоційного відгуку на прочитане, на перевірку розуміння дітьми загального змісту твору (3-4 питання. Наприклад: Що найбільше запам’яталося? Що викликало ваш сміх? Що викликало вашу тривогу? Коли героя було шкода? Чи було соромно вам за головного героя? і т.д.).
Для першого знайомства з текстом іноді використовується комбінований спосіб читання (читають почергово учитель і діти), який можна провести в ігровій формі: «Я-вчитель», «Я – диктор». При цьому зазвичай учитель бере на себе читання фрагментів такого роду:
-найбільш важких для читання з технічного боку;
-тих, що містять підтекст, який не завжди легко зрозуміти молодшим школярам;
-кульмінаційних, найбільш важливих для розуміння твору в цілому.
Після первинного сприйняття здійснюється його перевірка – це з’ясування учителем емоційної реакції дітей на твір і їх розуміння загального змісту твору (запитання типу «Про що? Про кого..? Де це відбувалось? Як називалось..? Хто дійові особи?»). Найзручніший прийом – бесіда. Кількість запитань повинна бути невеликою: 3-4. Наприклад:
- Хто з героїв вам особливо сподобався?
- Що вас привернуло в цій людині?
- Коли вам було особливо сумно, радісно, жахливо?
У деяких випадках така бесіда може завершитися проблемним запитанням. Наприклад:
- Як ви думаєте, чи вдалося Тарасові знайти вчителя який навчив би його малювати?? (за оповіданням О. Іваненко « Тарас у наймах»).
Отже, за допомогою первинного сприйнятя ми доносимо до свідомості дітей ідею твору, його зміст і справляємо позитивний вплив на почуття учнів.
2.4.Організація роботи на етапі вторинного синтезу
Вторинний синтез – етап роботи, який пропонує узагальнення за твором, його перечитування і виконання учнями творчих завдань на основі прочитаного.
Він важливий для розкриття авторського задуму твору, уточнення ідеї твору та допомога учням в усвідомленні їх читацької позиції.
Вимоги:
-під час аналізу твору залучати молодшого школяра до спостережень;
-забезпечувати пояснення образних слів та висловів;
-інтонаційне читання вчителем уривків чи абзаців таким чином, щоб підкреслити смислову і художню функцію твору;
-питання, які ставляться до тексту повинні бути цікавими, пізнавально-проблемними, збуджувати думку і пам’ять учнів, допомагати їм побачити нове;
-заключне слово вчителя має нести інформацію про те, що нового, незвіданого учні почули із твору.
Перечитування – особливий вид читацької діяльності. Якщо твір зачепив почуття читача, спонукав до роздумів, то після завершення читання він відчуває потребу ще раз повернутися до тексту, відновити у своїй уяві окремі епізоди, перечитати уривки, які сподобались. Мету зацікавлення дітей до перечитування необхідно визначити (для чого: чи це з метою формування навичок виразного читання, підготовки до читання за ролями, до переказування і. т. д.).
Прийоми роботи на даному етапі: бесіда; вибіркове читання; співвідношення твору з прислів’ями.
Варіанти запитань на основі твору О. Іваненко «Тарас у наймах» З якого часу ми починаємо співчувати? Як ви думаєте, що відчував герой твору, коли…? Чому герой твору не залишив своїх пошків? Які риси характеру приаманні герою? На даному етапі рекомендується проводити різні види робіт синтетичного характеру (творчі роботи):
-виразне читання твору з подальшим обговоренням варіантів прочитаного;
-складання плану твору,
-творчий переказ,
-графічне ілюстрування;
-словесне малювання картин;
-музичне ілюстрування літературного твору;
-читання за ролями;
-драматизація.
Отже, такий підхід до роботи сприяє формуванню у молодших школярів активного ставлення до дійових осіб, розвиває уміння давати оцінку герою за його ставленням до людей, дорученої справи, навколишньої дійсності.
ВИСНОВОК
Проаналізувавши освітню програму ми бачимо що твори Оксани Іваненко активно вивчаються учнями 2, 3, 4 класів, а також її твори виносяться на позакласне читання. Читаючи твори Оксани Іваненко в дітей розвивається образне, критичне і логічне мислення, а також збагачується пізнавальний та естетичний досвід молодших школярів.
У своїх оповіданнях письменниця виховує в дітей мужність та патріотизм («школа», «пошта прийшла», «подарунок»)
Любов до українських письменників( «Тарас у наймах», «Чорний Шлях», «Маленьким про великого Тараса»)
Читаючи оповідання Оксани Іваненко про школярів і дітей-дошкільників, відчуваєш, як глибоко письменниця знає життя і побут дітей і як уміло розкриває вона психологію дитини.
Важливим , на уроках літературнго чтання, є подача біографічного матеріалу дітям, який потрібно розповідати емоційно для того, щоб привернути увагу дітей і зацікавити життям письменниці. Додільною буде розповідь дітям про дитячі роки письменниці. Школярам 2класів потрібно розповідати тільки найосновніше, не подавати ніяких дат і не в даватися в деталі, а старшим школярам , тобто учням 3-4 класів, можна розповісти більш детально про письменницю але з якоюсь цікавинкою.
Поєднання різноманітних форм і методів роботи на уроках літературного читання під час опрацювання творів та словникових слів є важливим засобом стимулювання активної пізнавальної діяльності молодших школярів, формування і закріплення у них інтелектуальних умінь, підвищення їхньої комунікативної компетенції. Можна використовувати такі форми роботи на уроці як: індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.); робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»); робота в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»; інтерактивні ігри: «Рольова гра»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. / О. В. Скрипченко. Л. В. Волинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ,2004.
3. Коваль Г. П., Іванова Л. І., Суржур Т. Б. Методика читання : навч. посібник. – Тернопіль : Богдан, 2009. – 280 с.
4. Кругляк О. Я. Написання, оформлення і захист курсової роботи: методичні рекомендації студентам і викладачам відділення початкової освіти. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Самбір: СПК, 2015. – 36 с.
5. Митник О., Швець С., Буряк Г. Розвиток пізнавальної сфери особистості молодшого школяра на уроках літературного читання. Початкова школа. – 2016. – № 11. – С. 13–18.
6. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 392 с.
7. Пометун Н.О., ПироженкоЛ.В.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Київ, 2005.
8. Савченко О. Я. Методика читання в початкових класах : посібн. для вчителя. – Київ : Освіта, 2007. – 334 с.
9. Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Харків, 2004.
10. Чайковський Б. Й. Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. – К. : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2001–2020. – 10 000 прим. – ISBN 944-02-3354-X.
11. Янковська О. В. Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2005. – Т. 3 : Е – Й. – 672 с. : іл. –ISBN 966-00-0610-1.
ДОДАТКИ
Конспект уроку літературного читання в 3 класі
За підручником О.Я Савченко Літературне читання 3 клас (2013)
Тема уроку: О. Іваненко «Тарас у наймах». Будьте дослідниками! Ознайомлення з книгою.
Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т.Шевченка; вчити передавати під час читання своє ставлення до прочитаного; вміння працювати над твором; продовжити роботу з вдосконалення навичок читання;розвивати мовлення учнів, пам’ять; виховувати співчуття до головного героя твору.
Обладнання: портрет Т. Шевченка та О. Іваненко, виставка книг, презентація до уроку, ілюстрації, «Кобзар».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організація учнів класу до уроку.
1. Привітання.
Я вам рада, любі діти,
І вітаю щиро вас.
І запрошую ласкаво
На урок читання в клас.
Подивилися на мене,
Усміхнулися усі:
Всі готові до роботи?
Всі бадьорі? Молодці!
2. Перевірка готовності учнів до уроку.
Приберіть все зайве з парт, щоб вам не заважало. Приготуйтесь мене уважно слухати та відповідати на мої запитання. Перевірте наявність підручників та « Читайликів »
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Підготовчі вправи.
а) прочитати слова в стовпчику на одному диханні зверху вниз та навпаки.
Тарас
кобзар
поет
художник
маляр
слово
(читаємо хором 3-4)
б) дібрати до слова письменник як найбільше синонімів (поет, майстер слова, працівник пера, прозаїк, письмовець…);
« Кобзарем його ми звемо»
Перевірка домашнього завдання.
Діти, а ви вже про Тараса Шевченка читали твір?
Як називається? Хто автор?
А що читали ви вдома?
Про що там розповідається?
Як прийняв новину про чумакування хлопчик? Доведіть думку словами тексту.
Які місця проїжджали чумаки?
Куди найбільше мріяв потрапити Тарас?
Які картини малювала уява хлопчика?
Що сподобалося в оповіданні?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і завдань уроку.
Шевченківським словом відкривається наступний розділ Читанки. Сьогодні ми прочитаємо оповідання української письменниці О.Д.Іваненко “ Тарас у наймах ” з її великої книжки
“ Тарасові шляхи ”, і дізнаємося, що ж довелося пережити Тарасові в пошуках учителя малювання, що допомогло хлопцю здійснити свою мрію — навчитися малювати.( супровід на екрані-портрет О.Іваненко та її книга “ Тарасові шляхи “).
IV. Вивчення нового матеріалу.
Вступна бесіда вчителя про О. Іваненко
- Це Оксана Дмитрівна Іваненко. Народилася вона в Полтаві. Її мама була вчителькою, і дівчинка спостерігала як вона навчала дітей вдома. Оксана сиділа на стільчику біля бабусі й слухала, що читають діти. Вона мала гарну пам’ять. Тож коли хтось з хлопчиків чи дівчаток забував, Оксана підказувала.У сім’ї Іваненків любили книги, вечорами читали їх у родинному колі. Шестирічна Оксана друкованими літерами написала свій перший дитячий журнал. Батьки та брат із задоволенням його читали. Майже все прочитане одразу перетворювалося на гру. А ігри були велелюдні, бо дітей у домі завжди було багато. Своїх двоє — Оксана і старший на два роки брат Дмитро, двоюрідні брати і сестри, які постійно жили у Іваненків, та ще діти, якими опікувалася мати — вчителька притулку для сиріт. Будинок, двір, сад — скрізь дитячий галас. І батько, який втратив надію на спокій, просив лише не заважати, коли він працює. Оксана Іваненко жила і працювала у Харкові. Вона писала дуже багато цікавих творів. З одним із них ми сьогодні з вами ознайомимось.
- Що запам’ятали про О. Іваненко?
- Як називається наша Земля? (Україна). Ми любимо свою країну, шануємо і поважаємо інших людей. А коли згадують про Україну, в якійсь чужій далекій країні, то при цьому обов'язково називають ім'я одного чоловіка...
“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури...”
Про кого йде мова?
На дошці портрет Т.Шевченка.
- Так, це славетний син України — Т.Г.Шевченко. Це з його ім'ям на вустах піднімалися на боротьбу з панами, це з його ім'ям народжувались нові й нові поети, які славили його, писали про його тяжке життя.
2. Фізкультхвилинка (електронна)
3. Робота «Довідкового бюро»
-А зараз “ Довідкове бюро ” надасть нам інформацію про життя великого поета (супровід на екрані, ілюстрації).
- Отже, Т.Шевченко народився в простій селянській сім'ї, де любили дітей, поважали один одного. Це ми можемо побачити на картині “ Селянська родина ”, яку і написав сам Т.Шевченко
( картина на дошці).
- Кого ви бачите на картині?
- Як художник зобразив сім’ю? (любов, доброта, ніжність)
- Які барви використовує художник у картині?
- Чи відповідають кольори картини характерам персонажів, їхньому
внутрішньому стану? (використано світлі відтінки — світлі помисли і щирість стосунків, доброту).
- А зараз послухайте уважно оповідання “ Тарас у наймах ” і скажете про що саме розповіла письменниця.
4.Виразне читання твору вчителем.
- Як прослухаєте оповідання дайте відповідь на запитання: Ким хотів стати Тарас?
5. Перевірка первинного сприймання.
- Діти, так ким же хотів стати Тарас?
6.Словникова робота.
Прочитайте всі колонки слів: (хором, за мною 3-4)
робитиму голодний дяк
малюю талановитий аркушик
носитиму сумний козачок
шкодував хороший управителя
мріяв письменний сестричкам
погодився бідний різками
ляпас
- До яких частин мови вони належать? (прочитати);
- Знайти одно-, дво-, чотирискладові слова.
б) Тлумачення малозрозумілих слів.
1. Дяк - служитель церкви, що допомагає священику.
2. Козачок - хлопчик 12-15 років, обов'язком якого є виконання дрібних доручень пана.
3.Ляпас - удар по щоці або шиї долонею.
4. Цебто - тобто, отже, таким чином.
V. Закріплення набутих знань.
1. Самостійне читання учнями. ( «ланцюжком»)
2. Робота над текстом.
- Хто головний герой твору?
- Коли Тарас пішов у найми?
- Скільки йому було років?
- Ким хотів стати хлопчик?
- На кого хотів вчитись Тарас?
- Чим закінчилися пошуки хлопця?
3. Електронна пауза для очей.
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Вибіркове читання:
- Як жилося Тарасові у дяка - п'яниці?
- А у дяка-маляра?
- Як ставився Тарас до своїх сестричок?
- Що він любив робити?
б) Гра “Дочитай речення до кінця.”
5. Мовно-логічне завдання. (показ слів на картках, чіпляємо до відповідного слова при цьому на дошці висить портрет Шевченка і Дяка).
Характеристика образів.
Тарас Дяк
сумний грубий
обідраний п'яний
голодний письменний
жорстокий
6. Читання в особах.
7. Узагальнююча бесіда.
- Чи сподобалося вам оповідання?
- Чим саме?
- Хто був головним героєм?
- Про що мрія хлопчик?
- Чи здійснилася мрія Тараса?
- Що таке мрія?
Мрія - це те, що веде кожної людини по його життєвому шляху. ... Саме мрія дає кожній людині сили самовдосконалюватися і розвиватися. Тож давай те, діти, будемо мріяти і всі наші бажання здійсняться.
8. Робота в «Читайлику» ( завдання 1)
- А зараз відкрийте свої читай лики на сторінці 42 та виконаємо завдання №1.
Дуже Тарас – учитися хотів.
Учитель наказав – води носити.
Дуже хороший – був голос у Тараса.
Треба було – дозвіл від пана мати.
Тарас мріяв – вчитися малювати.
V. Підсумок уроку.
1.Побудова асоціативної квітки.
воля Україна
боротьба ТАРАС поет
Кобзар вірші
- Тож з якими словами ми можемо асоціювати письменника Т.Г. Шевченка?
- З чим сьогодні ознайомились?
- Давайте оцінимо самі себе:
Мені запам’яталося
Мені сподобалося -
Було важко –
Було легко –
Найцікавіше –
Я навчився –
(Діти розповідають)
2.Оцінення.
- Діти, сьогодні я оціню вас незвичайно пошепки. Тож сидіть тихенько і слухайте свою оцінку.
3.Прощання.
Ось і скінчився урок,
І дзвенить для вас дзвінок!
Працювали добре, друзі,
Відпочиньте по заслузі!
Комунальний заклад Львівської обласної ради
«Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака»
Циклова комісія філологічних дисциплін
ОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ ОКСАНИ ІВАНЕНКО
КУРСОВА РОБОТА
з дитячої літератури
з основами культури і техніки мовлення
студентки ІV курсу ПО-43 групи
спеціальності 5.01010201 «Початкова освіта»
Бешлей Марії Романівни
Керівник: викладач дитячої літератури
з основами культури і техніки мовлення
Зілінська Н. Г.
Оцінка___________________________
Члени комісії:____________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
____________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
____________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Самбір – 2021 рік