Ім'я файлу: 269028.doc
Розширення: doc
Розмір: 98кб.
Дата: 21.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
fiz_vus_nervnoy_deyat.pdf
Розширення: doc
Розмір: 98кб.
Дата: 21.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
fiz_vus_nervnoy_deyat.pdf
Особливості проведення уроків образотворчого мистецтва
Виконала: Коляда Олена Миколаївна,
Вчитель образотворчого мистецтва
м. Кривий Ріг
2021 р.
ВСТУП 3
Розділ 1. СУЧАСНИЙ УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 6
1.1. Типи та дидактична структура уроків образотворчого мистецтва 6
1.2. Етапи уроку образотворчого мистецтва та їх зміст 8
1.3. Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва 11
Розділ 2. ТВОРЧИЙ ПОШУК ВЧИТЕЛЯ – НЕОБХІДНА УМОВА ПРОВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (з досвіду роботи) 12
ВИСНОВКИ 17
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 18
ВСТУП
Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини. Здобувач освіти:
- виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
- пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
- пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.
Новий етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із активним упровадженням особистісно зорієнтованого, компетентісного, інтегративного та діяльнісного підходів до змісту та організації художньо-естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.
Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових (базових) компетентностей (вміння вчитися, загальнокультурна, громадська, інформаційна, соціальна, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, здоров’язбережувальна, математична), мистецьких компетентностей (пізнавальна, творча, полікультурна, методологічна, саморозвитку, комунікативна) як здатність до художньо-творчої самореалізації, культурного самовираження.
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність – передбачає опанування спілкуванням, здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:
підвищення рівня мотивації учнів;
використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;
ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
формування моральних цінностей особистості;
розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
створення ситуації успіху.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
У програмі “Мистецтво. 5-9 кл.” окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, – відповідно до яких згруповано розділ програми “Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів”.
У Пояснювальній записці оновленої програми розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Ключові компетентності подаються у відповідності до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмета “Мистецтво”.
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні змістові лінії – соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Наскрізні змістові лінії: екологічна безпека та сталий розвиток, громадянська відповідальність, здоров'я і безпека, підприємливість та фінансова грамотність.
Значення фахової компетентності майбутнього вчителя як передумови його майбутнього професіоналізму у процесі викладання мистецьких дисциплін підкреслюється в педагогічних працях Г. Я. Фешиної, Г. М. Петрової, І. А. Зязюна, Л. О. Хомич, О. П. Рудницької, Л. М. Масол, О. М. Отич, О. Л. Шевнюк.
Розкриття сутності інтегративного поліхудожнього підходу у викладанні мистецьких дисциплін репрезентують С. В. Коновець, Л. М. Масол, С. О. Соломаха.
Загальнодидактичні аспекти типології, структури уроків висвітлювали у науково-методичних працях І. Я. Лернер [10], В. О. Онищук [11], О. Я. Савченко [13], М. М. Фіцула [14]. Типологію, структуру і методику проведення уроків художньо-естетичного циклу та, зокрема образотворчого мистецтва, розглядали С. В. Коновець [10], Л. М. Масол [4], Г. М. Падалка [6], Г. А. Полякова [7], Рудницька О.П. [6, 7] .
Розділ 1. СУЧАСНИЙ УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
1.1. Типи та дидактична структура уроків образотворчого мистецтва
Для чіткої і високоефективної організації та проведення уроків образотворчого мистецтва кожен вчитель повинен свідомо володіти і використовувати у практиці різні типи уроків та відповідні їм дидактичні структури, враховуючи вимоги сучасної програми та розвиток науки про дитячу творчість.
Сучасна педагогічна наука залежно від дидактичної мети та етапів процесу пізнання (сприймання та усвідомлення нового матеріалу, узагальнення, систематизація та закріплення отриманих знань, практичне, творче використання набутих знань, перевірка ступеня засвоєння знань, умінь та навичок) визначає таку типологію уроків:
Теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців;
Комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань);
Практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва);
Екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв);
Милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).
Жанри уроків можуть бути такі, як:
Урок-гра, урок-екскурсія, урок-подорож, урок-казка, урок-дослід, урок-турнір, урок-вистава, урок-естафета, урок-панорама, урок-діалог, урок-концерт, урок-вернісаж тощо.
Покращенню якості викладання шкільного предмету „Образотворче мистецтво” помітно сприяє розширення кола уроків образотворчого мистецтва за рахунок їхньої якісно-змістової перебудови. Типологія уроків образотворчого мистецтва може відрізнятися від загальноприйнятої дидактичної, оскільки урок образотворчого мистецтва має свою специфіку і належить до предметів художньо-естетичного циклу. Класифікацію уроків образотворчого мистецтва можна здійснювати і за змістом навчального матеріалу. Так, вчений-методист С.В. Коновець вважає найбільш бажаними типами уроків образотворчого мистецтва у сучасних умовах такі:
уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, опанування форми, кольору, об'єму, простору, різних художніх технік);
уроки сприймання та оцінювання явищ мистецтва та дійсності (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або явища дійсності);
уроки колективної образотворчої діяльності (виконання колективної творчої роботи за спільним задумом теми та художньої техніки);
уроки створення самостійних творчих робіт (втілення власного задуму учнів в оригінальних творчих роботах).
Кожен із структурних елементів мистецького уроку – висунення творчого завдання, пошук способів вирішення творчого завдання, окреслення художньо-творчого задуму, його втілення у художньо-матеріалізовану форму, оцінювання результатів ( за Г.М. Падалкою) – включає:
мотиваційне забезпечення художньо-навчальної діяльності;
актуалізацію попереднього художнього досвіду діяльності, знань і умінь учнів;
активізацію їх творчої ініціативи, самостійності у вирішенні творчих проблем;
вольову регуляцію навчального процесу, концентрацію уваги, інтенсифікацію навчальної напруги;
визначення завдання для самостійної роботи.
Кожен тип уроку має свою структуру, яка включає взаємопов'язані етапи навчально-виховної діяльності. Етапи уроку в свою чергу містять різні форми, методи і прийоми роботи, які підпорядковуються навчальній, розвивальній та виховній меті уроку, розкривають зміст навчального матеріалу. Компонування елементів дидактичної структури уроку залежить від тих завдань, які розв'язуються на уроці певного типу.
Визначаючи структуру уроку певного типу варто розуміти, що у ньому будуть присутні не лише елементи навчання, які визначають його назву, але й інші доцільні на даному уроці. Яскравим прикладом такого гармонійного поєднання етапів дидактичної структури є комбінований урок. [12]
1.2. Етапи уроку образотворчого мистецтва та їх зміст
Розробляючи зміст уроку образотворчого мистецтва, готуючи конспект слід користуватися його дидактичною структурою. На початку конспекту вчитель образотворчого мистецтва розробляє такі положення.
Вид діяльності.
Тема уроку.
Мета уроку (навчальна, розвивальна, виховна).
Обладнання уроку.
Техніка виконання.
Використання класної дошки.
Термінологічний словничок.
Методи і прийоми, для застосування вчителем на уроці.
Види мистецтв, що інтегруються на уроці.
Етапи комбінованого уроку образотворчого мистецтва мають такий зміст.
І. Організаційний етап (1 хв.)
Передбачає підготовку учнів до навчальної діяльності, доцільну організацію робочого місця. Робота вчителя на цьому етапі повинна бути спрямованою на створення у класі ділової атмосфери та психологічної готовності учнів до спілкування і навчання. До початку уроку визначаються чергові або „лаборанти”, які готують всі необхідні художні матеріали і приладдя. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, під час зміни різновидів навчально-пізнавальної і творчої практичної діяльності. Даний етап уроку повинен бути динамічним, не затрачати багато часу.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого матеріалу (2 хв.)
Має на меті відтворення знань, умінь і навичок учнів, які мають стати основою для засвоєння нових понять та аспектів. Повторюються необхідні для роботи на даному уроці набуті раніше знання, закріплюється образотворча термінологія за допомогою розв’язання кросвордів, тестових завдань.
На даному етапі варто перевірити домашнє завдання. [4]
При викладанні образотворчого мистецтва, окреме домашнє завдання художньо-творчого характеру може бути відсутнім. Замість художньої практичної роботи можна запропонувати учням провести спостереження за явищами природи та предметним середовищем, дібрати репродукції творів мистецтва для спостереження та аналізу, віршовані та музичні уривки.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв.)
Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового навчального матеріалу та художньої творчої діяльності. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, визначення мети і завдань уроку, доведення практичного значення роботи на уроці, створення позитивного емоційного настрою, формулювання проблемних завдань, показ учнівських робіт, виконаних на подібну тему чи в тій же техніці.
ІV. Засвоєння нового матеріалу. Навчально-пізнавальна робота
1. Теоретико-аналітична робота (5—10 хв.)
На початку даного етапу уроку важливо добре організувати увагу учнів з метою покращення процесу сприймання нового матеріалу. Проводиться бесіда чи розповідь учителя з метою пояснення нового матеріалу з використанням термінологічного словничка, аналіз творів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, про місце і роль естетичного в житті людей. У ході бесіди вчитель постійно активізує процес сприймання вдало дібраними запитаннями.
На даному етапі відбувається інструктаж і демонстрація роботи з новими художніми матеріалами, запис нових слів в індивідуальні термінологічні словнички. Вчитель організовує роботу з репродукціями, творами мистецтва, показ наочних посібників, фрагментів педагогічних програмних засобів навчання, рухомих моделей.
2. Підготовчі вправи (3—5 хв.)
Виконання короткочасних вправ - тренувальних чи навчальних, які відповідали б навчальній чи розвивальній меті уроку і допомагали при виконанні основного завдання.
Вправи в повітрі, в альбомі олівцем; вправи з основ кольорознавства (на поєднання, на утворення додаткових кольорів, на заливку, вливання кольору в колір, на знайомство з окремими техніками живопису); вправи на засвоєння прийомів ліплення, роботи з папером; виконання ескізів декоративних композицій, композиційних схем, тематичних малюнків; аналіз пропорцій, будови тіла тварин і птахів; аналіз натурної постановки; пояснення послідовності дій.
3. Пояснення послідовності виконання завдання. Композиційне розміщення зображення (1—2 хв.)
Виконання вчителем педагогічного малюнка крейдою на дошці, пензлем і фарбою на планшеті. Демонстрація варіантів тематичної композиції, комбінація аплікативних засобів на дошці, створення робочого ескізу майбутньої композиції. На завершення даного етапу уроку вчитель демонструє педагогічний малюнок, який вдало доповнює пояснення нового матеріалу.
V. Закріплення нового матеріалу. Творча практична робота
1. Самостійна робота учнів під керівництвом учителя (25—30 хв.)
VІ. Підсумок уроку. Аналіз та оцінювання робіт (3—5 хв.)
VІI. Домашнє завдання (1 хв.)
Учням повідомляється інформація про домашнє завдання, роз'яснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки.
1.3. Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва
Реалізація змісту мистецької освіти у ЗЗСО здійснюється шляхом використання художньо-педагогічних технологій, серед яких:
- інтегративні;
- ігрові;
- арт-терапевтичні (сугестивні);
- інтерактивні;
- проблемно-евристичні;
- компаративні,
про сутність яких та приклади використання на мистецьких уроках можна дізнатися у збірці “Методика навчання мистецтва в основній школі : Методичний посібник для вчителів / Людмила Масол. – К. : Шк. світ, 2012. – 128 с. – (Бібліотека “Шкільного світу”).
При підготовці уроків учитель звертається до першоджерел, обережно використовує Інтернет-ресурси, не спирається на неперевірену інформацію. Фаховим виданням з мистецько-педагогічної освіти є журнал “Мистецтво та освіта”.
Упроваджуючи ІКТ-технології, не перевантажує учнів зайвою інформацією, пам`ятаючи про мету уроків мистецтва їх особливості та відмінності від інших навчальних предметів.
Розділ 2. ТВОРЧИЙ ПОШУК ВЧИТЕЛЯ – НЕОБХІДНА УМОВА ПРОВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (з досвіду роботи)
Перед практичною роботою дітям демонструю зразкиі, які містять не конкретні варіанти виконання завдань, а лиш деякі художні прийоми. Іноді використовую алгоритми послідовності виконання роботи.
В процесі виконання дітьми роботи або перед її початком можна продемонструвати різні прийоми роботи з тим або іншим художнім матеріалом. Щоб уникнути копіювання учнями в своїх малюнках зображень, виконаних учителем, їх необхідно прибрати відразу після демонстрації.
Учнів обов’язково необхідно обмежувати у часі на виконання завдання. Час, який відводиться на практичну роботу, залежить від мети уроку, яку ставить вчитель, кількості учнів класів, наявності художніх матеріалів, їх різноманітності і т.д. Суттєве значення має об'єм завдання, яке виконує учень, розмір паперу і тривалість самого заняття. Завдання по кожному уроку можуть бути частково змінені вчителем, але при цьому не повинні виходити за рамки теми, яку вивчають. Педагог може також може замінити одні художні матеріали іншими, але учень повинен попробувати працювати всіма художніми матеріалами, які пропонує програма. Великий інтерес у дітей викликає виконання одного і того самого завдання в різних техніках, для цього клас можна поділити на творчі групи. Таким чином, ми можемо реалізувати принцип свободи.
З метою розвитку інтересу школярів до образотворчого мистецтва і розширення можливостей роботи над створенням художніх образів з різноманітних матеріалів можна використовувати поділ класів на підгрупи. Наприклад, в 6-му класі при ознайомленні учнів з пейзажним жанром «марина», при створенні композиції «Морьська далечінь», можна практичне завдання побудувати таким чином: одному ряду запропонувати передати настрій ласкавого моря, другому - тривожного, третьому - шторм, або буря на морі.
На мій погляд, обговорення виконаних дитячих робіт є важливим елементом уроку. Оскільки він не лише акцентує увагу дітей на кінцевих результатах, але є і елементом повторення пройденої теми, підсумком основних ідей і, що саме суттєве, сприяє розвитку інтересу учнів один до одного, розкриває талант кожного і показує реакції дітей на успіхи і невдачі товаришів.
На мою думку обсяг матеріалу, який пропонується для демонстрації на уроці вводиться не так з метою його запам'ятовування, як для розширення зорових образів. За рік учні повинні запам'ятати 5-6 художників. Для цього слід роботи цих майстрів показувалися дітям якомога частіше.
Ось основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва, які я застосовую у своїй практиці роботи.
Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», побудова асоціативного куща, «Так - ні», використання сигнальних карток.
«Так — Ні»
Пропоную розглянути застосування гри «Так - ні» на уроці з теми « Форма і пластика тварин» (6-й кл.). Вчитель не показує (перевертає іншим боком) зразок або фото рельєфної композиції і пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запитання:
- Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?
- Це об'ємна скульптура?
- Це скульптура на площині?
- Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Асоціації. Побудова асоціативного куща
Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.
Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання сигнальних карток. Кожен учень отримує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систему також можна використовувати, коли учням із двох запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.
Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів: робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція», «Подорож», «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформацією.
«Експедиція»
У 7-му класі на уроці з теми «Архітектура. Види архітектури. Архітектура об’ємних споруд, ландшафтна, містобудування» можна застосувати метод «Експедиція». Заздалегідь утворені учнівські групи отримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання і вивчення : фото архітектурних зображень, матеріали та ілюстрації енциклопедій та підручників з мистецтва, історії, статті.
Експедиція до різних епох
Інформація для ознайомлення
1. Експедиція в Х- ХІІ ст.( романський стиль)
2. Експедиція в середину ХІІ та ХV – XVI ст. (готичний стиль)
3. Експедиція в ХІІІ - XVI ст. (ренесанс, епоха Відродження)
4. Експедиція в XVI – XVIІІ ст. ( бароко )
5. Експедиція в XVIІ - ХІХ ст. (класицизм )
«Подорож»
Навчальний матеріал з теми «Декоративно-ужиткове мистецтво. Писанкарство» учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.
1. «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.
2. «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.
3. «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
4. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.
5. «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
6. «Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляд домашніх проектів, які об'єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».
«Мозкова атака»
Розгляньмо застосування цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (5-й кл. «Друкована графіка. Будова книжки»). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна».
Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти зазначають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що, ілюструючи твір, художник розкриває графічними засобами думку автора, а працюючи над сюжетною композицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трактує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець художніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фантазію, вміння й навички.
Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.
«Світська розмова»
Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, можна запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках.
«Мікрофон»
На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр —конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.
ВИСНОВКИ
1. Урок – основна форма освітнього процесу з учнями в закладі освіти.
2. Сучасний урок образотворчого мистецтва – це урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні.
3. Вчитель повинен вміти проводити уроки дотримуючись вимог освітніх програм; впроваджувати інноваційні технології викладання мистецтва, застосовувати сучасні аудіовізуальні засоби, мас медіа.
4. На ефективність уроку мають великий вплив новітні інформаційні технології, що дозволяють розмістити навчальний зміст творчих дисциплін у мультимедійному середовищі.
5. Уроки мають захоплювати здобувачів освіти, пробуджувати в них навчальні мотивації, навчати самостійному мисленню та діям. Ефект впливу на емоції та свідомість школярів значною мірою залежить від стилю роботи конкретного вчителя.
6. Особливість нестандартних уроків полягає у їх актуальності, оригінальності, універсальності використання, можливості реалізації педагогіки співробітництва учителя й учня, що дозволяє ефективно досягти мети й отримати необхідний результат.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
«Інноваційність у створенні сучасного уроку» Автор: Р. Калініченко По матеріалам: Освіта.ua
http :// www . nbuv . gov . ua / - Національна бібліотека імені І.В.
http://lib.npu.edu.ua/ -Наукова бібліотека імені М.П. Драгоманова.
http://www.dnpb.gov.ua/ -Державна науково-педагогічна бібліотека України Вернадського;
Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі /Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, І.В.Руденко. –Харків, 2006. -256с.
Основи викладання мистецьких дисциплін: Навчальний посібник /за заг. редакцією О.П.Рудницької.— К.: АПН України. 2000.- 184с.
Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник /О.П.Рудницька. –Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2005. -360 с.
Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін /Г.М.Падалка. –К.: Освіта України, 2008. -274 с.
Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковій школі / С. В. Коновець. – К., 2000. – 79 с.
Лернер И. Я. Современная дидактика: теория – практике / под ред. И. Лернера, И. Журавлева. – М., 1994. – 182 с.
Онищук В. А. Дидактика современной школы: пособие для учителей / под ред. В. А. Онищука. – К. : Рад. школа, 1987. – 346 с.
Полякова Г. А. Образотворче мистецтво. 1-7 класи / Г. А. Полякова. – Харків, 2001. – 157 с.
Савченко О. Я. Дидактика початкової школи : підручник для студентів педагогічних факультетів / О. Я. Савченко. – К., 1997.
Фіцула М. М. Педагогіка : навчальний посібник / М. М. Фіцула. – Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 1997. – 192 с.