Зміст
ВСТУП 2
1.ЗАГАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА 3
1.1. Характеристика продукту, що пакується 3
1.2.Вибір типу матеріалу для споживчої і транспортної упаковки 5
1.2.1 Вибір матеріалу для споживчої упаковки 6
1.2.2 Вибір матеріалу для транспортної упаковки. 9
2.ПРОЕКТНА ЧАСТИНА 11
2.1. Проектування споживчої тари 11
2.1.1. Вибір об’єму споживчої упаковки 11
2.1.2. Вибір конструкції споживчої тари 11
2.1.3. Проектування допоміжних пакувальних засобів. 14
Методика перевірки допоміжних пакувальних засобів 16
Умови проведення випробування на розмотуваність.Контрольований рулон необхідно підвісити на висоту, при якій фольгу можна легко розмотати руками. Легкість розмотуваності визначається ступенем злипання між витками. Допустимим ступенем розмотуваності вважають ступені А, В, С. 17
Умови проведення випробування на змочуваність. Якщо фольга має матову і блискучу поверхні, випробування потрібно проводити на матовому боці фольги, при чому поверхня фольги повинна бути щойно відкрита. Для повторного випробування слід відкрити нову поверхню. Не допускається проводити повторне випробування на поверхні вже випробуваної проби. При випробуванні необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб уникнути попадання рідини всередину рулону. 17
Таблиця 1–Оцінка змочуваності алюмінієвої фольги 17
Важливою експлуатаційною характеристикою забарвленої фольги є стійкість нанесеного на неї друку, яка визначається шляхом визначення адгезіїлакофарбового покриттядо поверхніфольгизгідно ГОСТ 745-2003 [2]. 18
Умови проведення випробувань для визначення адгезії лакофарбового покриттядо поверхні фольги . 18
Адгезіюдрукарської фарбиабо лаку на поверхні фольгиоцінюють з використанням липкої стрічки наступним чином: 18
А− зовсімне видаляютьсялакабо фарба; 18
В −налипкій стрічцізалишається тількиледь помітні сліди фарби, при цьому не залишаєтьсяоголенихділянокфольги; 18
С −видаляєтьсядо 10% всієї фарби абопокриттяз оголеннямокремих ділянокчистоїфольги; 18
D − видаляєтьсябільше 10% всієї фарби абопокриттяз оголеннямчистоїфольги. 18
2.1.4. Розробка ескізів етикетки і схеми маркування споживчої упаковки. 18
2.2. Проектування транспортної тари 21
2.2.1. Вибір об’єму транспортної тари 21
2.2.2. Проектування конструкції транспортної тари. 21
2.2.3. Розробка допоміжних пакувальних засобів і матеріалів для транспортної тари. 22
2.2.4. Розробка маркування транспортної тари 24
2.3. Розрахунок умов штабелювання ящиків при зберіганні і перевезенні 25
ВСТУП
Упаковка є невід’ємною частиною продовольчих і непродовольчих товарів. Вона забезпечує їх збереження, дотримання санітарних і естетичних вимог, норм, зручність продажу й користування, сприяє конкурентоспроможності продукції, захищає права товаровиробника і споживача на ринку.
Споживачі швидко реагують на фукції упаковки, зокрема на її зручність у користуванні, привабливий дизайн, форму, колір, наявну інформацію на упаковці про продукт. Упаковка сприяє засвоєння ринком нового товару і забезпечує зорове пізнання через дизайн, колір, логотип тощо.
Зараз як і кілька років тому пластиковий стаканчик продовжує залишатися одним з найпопулярніших видів упаковки для пакування йогуртів.Упаковку такого виду прийнятні шевикористати для "в'язких" йогуртів, але не для йогурту питного. Фахівці, що спеціалізуються у виробництві упаковки, не рекомендують тим компаніям-виробникам йогуртів використати для стаканчиків під йогурти полістирол, оскільки при підвищенні температури він здатний виділяти в продукт йогурт шкідливі для нашого організму речовини. Поліпропілен в цьомувідношенні є абсолютно безпечним матеріалом. За своєю ціною поліпропіленові і полістиролові скляночки практично однакові. Проте тару з поліпропілену виготовляє у нас набагато менша кількість підприємств, чим тару з полістиролу. На дні упаковки є позначення: полістиролова тара маємаркування "PS", поліпропіленова тара забезпечена маркуванням «PP».
Метою цієї роботи є проектування нових конструкції стаканчика для йогурту об'ємом до 500гр. Ця тема актуальна, оскільки йогурт нині є популярним продуктом на ринку, як для дорослих, так і для дітей.
ЗАГАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
1.1. Характеристика продукту, що пакується
Йогу́рт (від тур. yoğurt) — кисломолочний продукт, що виробляється шляхом квашення його чистими культурами молочнокислих бактерій Lactobacillusbulgaricus i Streptococcusthermophilus (термофільний стрептокок) з можливим додатковим використанням інших культур (Рис.1).
Йогурт багатий на вітаміни групи В і містить легкозасвоювані білки і кальцій. Компоненти і ферменти, які містяться в йогурті, сприяють поліпшенню процесу травлення людини.
Йогурт засвоюється краще за інші молочні продукти: його можна вживати навіть у разі алергії до білків молока, зокрема діти та дорослі, які не переносять лактозу. А тепер детальніше про їх класифікацію.
Рис.1.– Йогурт
Йогурти, залежно від виду закваски, що її застосовують, поділяють на такі види:
— йогурт;
— біойогурт;
— біфідойогурт.
Йогурти, біойогурти та біфідойогурти (далі за текстом — йогурти), залежно від масової частки жиру, виробляють:
— нежирні — з масовою часткою жиру від 0,05 до 1,0 %;
— жирні — з масовою часткою жиру від 1,5 до 6,0 %;
— вершкові — з масовою часткою жиру понад 6,0 %.
За органолептичними показниками йогурти повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1 — Характеристика органолептичних показників
| Назва показника | Характеристика |
| Консистенція та зовнішній вигляд йогурта | Однорідна, ніжна, з порушеним або непорушеним згустком, у міру щільна, без газоутворення. За додавання стабілізатора — желе- або кремоподібна. |
| Смак та запах | Чистий, кисломолочний, без сторонніх присмаків і запахів, у міру солодкий, з присмаком відповідного наповнювача або ароматизатора |
| Колір йогурта | Від білого до світло-жовтого Обумовлений кольором застосованого наповнювача |
При виробництві йогурту хорошої якості, повинні враховуватися основні вимоги:
використати молоко хорошої якості;
правильна теплова обробка з оптимальною температурою;
збалансоване число мікроорганізмів в заквасці;
устаткування по виробництву йогурту обов'язково має бути чисте і добре відлагоджене;
встановлена швидкість і тривалість квашення;
оптимальна температура квашення, щоб продукт не зіпсувався;
використання високоякісних фруктів і інших наповнювачів;
зберігати готовий продукт при температурі нижче
Вибір типу матеріалу для споживчої і транспортної упаковки
Упаковка - цей засіб забезпечення надійної доставки продукту кінцевому користувачеві при мінімальних витратах. Пакувальні матеріали для йогурту ділять на дві основні категорії:
порційна тара - посудина, що входить у безпосередній контакт з продуктом;
зовнішня або транспортування тара, не вступаюча у безпосередній контакт з продуктом, використовується для полегшення навантажувально-розвантажувальних робіт і поводження з порційною тарою в торгівлі .
Як правило, пакувальна одиниця знаходиться у безпосередньому контакті з продуктом, тому упаковка має бути не токсичною; між тарою і продуктом не повинні протікати ніякі хімічні реакції, тому в молочній промисловості широко використовують полімерні матеріали. А так само використовують скло, оскільки така упаковка забезпечує захист продукту і триваліше.
Упаковка для йогурта повинна задовільняти ряд умов та вимог до неї, таких як:
Висока механічна міцність
Гігієнічність;
Герметичність;
Газо-, паро-, водо- і ароматонепроникність;
Друкарські властивості матеріалу;
Придартність пакувального матеріалу для автоматичного пакування;
Зручність використання;
Економічність;
Екологічність;
1.2.1 Вибір матеріалу для споживчої упаковки
Йогурт - швидкопсувний продукт і упаковка повинна забезпечувати захист продукту від дії таких чинників довкілля, як:
Різні забруднення або чужорідні тіла;
бактерії, дріжджі, пліснява;
гази, сприяючі зростанню дріжджів і плісняви;
світло, яке викликає зміну кольору фруктів. продукту і триваліше зберігання;
Пастоподібні молочні продукти запаковують як в м'яку, так і напівжорстку тару. В якості останньої застосовують баночки, стаканчики різної місткості, що виготовляються з термоформуючих полімерних матеріалів 0,1.1мм.
Напівжорстку тару «стаканчики» виготовляють пневматичним, вакуумним і пневмовакуумними способами з попереднім витягом, включаючи штампування і литво під тиском . Незалежно від типу використовуваного стаканчика його зазвичай закривають за допомогою алюмінієвої фольги (термоплавке покриття).
Алюмінієва фольга володіє нажаль малою проникністю для газів і запахів проте, вона жиронепроникна, непрозора, яскраво блищить, на неї не складно нанести малюнок. Оскільки йогурт за своєю природою кислий, для відвертання корозії рекомендується лакувати фольгу, а для забезпечення зчеплення зтермоплавкою упаковкою фольгу слід покривати ПЭ, ультратеном (ОВВА), ПС або ПВХ.
До матеріалів, які можна використати для виготовлення тари для йогуртів, відносяться: ПЭ, ПП, ПС, ПВХ, ПВДХ.
ПЭ - термопластичний полімер етилену. Низька газо-паропроникність, стійкий до води, кислот, олії, розчинників. Буває м'який і жорсткий, ударостійкий, а також морозостійкий до - 70°C.
ПП - термопластичний полімер пропілену, менш щільний на відміну від ПЭ, твердіший стойок до стирання. Майже не піддається корозійному розтріскуванню, термостійкий .
У цій роботі вибраний пакувальний матеріал, стаканчик з поліпропілену (ГОСТ 26996-86), оскільки він є найбільш поширеною упаковкою для молочних продуктів, а саме має жорсткість, морозостійкий, не розтріскується.
Вибір матеріалу для пакування вибрано враховуючи дані переваги:
Міцність ( полістиролміцний матеріал при відносно малій вазі)
Гігієнічність ( полістирол абсолютно нетоксичний і бездоганний з бактеріологічної точки зору тому він підходить для нашого продукту)
Бар’єрні властивості ( полістироловий стаканчик є хорошим бар’єром для води, газів, мікробів, мікробів, ультрафіолету, зберігає властивості продукції)
Придатність матеріалу для автоматичного для автоматичного пакування ( полістриловий стаканчик повністю підходить пакування в автоматичних пакувальних машинах)
Друкарські властивності матеріал ( на полістирол можна наносити різноманітні графічні прийоми (друк тексту, малюнку, чи то фарбування взагалі даної упаковки)
Можливість обробки матеріалу в технологічних машинах ( полістиролові стаканчики виготовляють за допомогою лиття під тиску)
Коррозієстійкість, хімічно стійкий матеріал ( полістриловийстаканчик забезпечує збереження товару, тому вони не взаємодіють з упаковкою тому, не втрачають ні смаку, ні запаху, не отримують присмаку)
Приклад упаковки представлений на рисунку 2.
Рис.2 – Напівжорстка тара
1.2.2 Вибір матеріалу для транспортної упаковки.
Транспортна тара повинна відповідати таким вимогам: гарантувати збереженість вантажу і його якість, мати достатню міцність, при перевантаженні, укладанні у штабелі. Розміри і міцність характеристики повинні забезпечувати механізовану обробку при вантажно-розвантажувальних роботах, а зовнішні габарити і конструкція тари – укладання вантажів у щільні транспорні коробки на піддонах або без них.
Гофрований картон вважається найбільш розповсюдженим, надійним і ефективним матеріалом для транспортної тари. Він придатний для багаторазового використання. До переваг гофрокартону і транспортної упаковки із нього належать:
Висока міцність при стискуванні;
Стійкість до дії ударних і вібраційних навантажень;
Висока стійкість до вологи і жиру;
Простота маніпуляцій при упакуванні і розпакуванні продукції;
Нижчі транспортні витрати за рахунок полегшеної тари;
Проста утилізація і повторна переробка при використанні відпрацьованої упаковки, як вторинної сировини
Для транспортної упаковки йогурта в полімерних стаканчиках вибираємо ящик з гофрованого картону (ГОСТ 9142) марки Е (мікро), який здатний витримувати продукт масою до 25 кг.
Приклад ящиків з гофрованого картону (рис.3).
Рис.3 Ящики з гофрованого картону марки Е (мікро)
ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
2.1. Проектування споживчої тари
2.1.1. Вибір об’єму споживчої упаковки
Йогурт що пакується в пластиковий стаканчик. Дана упаковка має форму зрізаного конуса. Верхній радіус –47.5мм, нижній радіус –31.8мм, висота –90мм .
Для визначення об’єму даної упаковки скористаємося формулою:
| V | = | 1 | πh (R2 + Rr + r2) | |||
| 3 | | | ||||
Де V – об’єм упаковки;
h – висота;
r – радіус верхньої основи;
R- радіус нижньої основи;
Знайдемо масу йогурта, якщо маса нетто продукту 300 г. Оскільки маса упаковки разом з ДПЗ становить 16,5 г, то маса йогурта буде 283,5 г. Знайдемо об’єм продукту, якщо його густина становить 1,008
.V = m/ρ = 283,5/1,008=281,5
Демпферний об’єм упаковки становить від 15-20% від маси продукту.
2.1.2. Вибір конструкції споживчої тари
Проектування тари здійснюється таким чином, щоб зменшити витрати матеріалу, мінімізувати затрати праці під час її виготовлення, а також досягти еконімії площі при складуванні і транспортуванні.
Конструція тари повинна бути максимально технологічною. Розміри споживчої тари повинні відповідати значенням, що задані модульною системою розмірів.
Для запаковування йогурта виберемо як упаковку «Пластиковий стаканчик» з вибраного матеріалу , а саме полімер поліпропілен (рис.4).
Рис.4– Упаковка вигляду «Полімерний пластиковий стаканчик»
Пластиковий стаканчик, являє форму зрізаного конуса який герметизується за допомогою фольги, та закривається кришечкою.
Дана упаковка є досить зручною для використання як споживча тара, вона має привабливий зовнішній вигляд що забезпечує чудове зорове сприйняття через форму та дизайн стаканчика. Упаковка складається з двох основних частин: платинки (алюмінієва фольга) та кришечка.
На рис.5. зображено платинку (алюмінієва фольга).
Рис.5. Приклад платинок з алюмінієвої фольги
На рис.6. зображено типові кришечки на полімерний пластиковий стаканчик.
Рис.6. Приклад кришечок на пластиковий стаканчик
Основні частини упаковки і точки їх розміщення на упаковці зображені на рис.7.
Рис.7. Основні частини упаковки
1 – полімерна кришечка;
2 – платинка (алюмінієва фольга);
3 – полімерний стаканчик;
2.1.3. Проектування допоміжних пакувальних засобів.
Основними допоміжними пакувальними засобами упаковки «полімерний пластиковий стаканчик» являються платинка (з алюмінієвої фольги) та полімерна кришечка.
Платинка – це кришечка з фольги під запайку полімерного пластикового стаканчика. Платинка використовується для запайки пластикових стаканчиків, які містять молочні продукти, локшину швидкого приготування, а також інші види продуктів, що вимагають високих бар’єрних властивостей і захисту від зовнішніх факторів.
Кришки із фольги (платинки) виготовляються із високоякісної фольги. Для виробництва даного виду кришок використовується фольга з полістирольним або універсальним термолаком. Кришки з полістирольнимтермолаком застосовуються під запаювання тільки склянок з полістиролу. Універсальний термолаком в свою чергу, однаково добре припаюють на технологічному обладнанні клієнта до стаканчиках, як і з полістиролу, так і з поліпропілену. Високий рівень технологічного обладнання дозволяє переносити на кришку з фольги будь багатобарвний малюнок відповідно до дизайнерськими рішеннями замовника.
Припаюються до ПС, ПП;
Універсальне застосування для фасування багатьох видів продуктів;
Шикорий діапазон робочих температур при запаюванні;
Високі бар’єрні властивості;
Одне з найважливіших переваг фольги полягає в її бар'єрних властивостях, в її щільності, світлонепроникності, що дозволяє запобігти потраплянню сонячного світла, сторонніх запахів, перешкоджає проникненню рідин і запобігає окисленню фасованого продукту.
Товщина фольги - близько 40 мкм, і кожна кришка зазвичай має тиснення. Малюнок тиснення варіюється для задоволення вимог споживача, а глибина його може бути до 100 мкм. Тиснення необхідно для полегшення вилучення окремих кришок з магазину перед приміщенням їх на заповнені стаканчики і термосклеювання.
Будова платинки зображена на рис.8.
Рис.8. Платинка з тисненням
1 – печать
2 – праймер
3 – алюміній
4 – термоплак
5 – тиснення
Методика перевірки допоміжних пакувальних засобів
Здатність фольги чинити опір механічній дії елементів обладнання значним чином залежить від ступеня злипання її шарів у витках рулону, що перевіряється шляхом визначення таких її технологічних показників як розмотуваність, що виражається мимовільним розмотуванням фольги з рулону, та змочуваність, яка характеризує гладкість поверхні фольги.
Випробування алюмінієвої фольги на розмотуваність, змочуваність здійснюють згідно ГОСТ 745-2003 [2] та застосовують для фольги товщиною від 0,006 до 0,030 мм.
Данівипробуванняпроводять при температурінавколишньогосередовища. `
Перед проведеннямвипробувань на розмотуваність та змочуваністьзнімаютьверхні витки з контрольованого рулону мінімум на 3 мм.
Умови проведення випробування на розмотуваність.Контрольований рулон необхідно підвісити на висоту, при якій фольгу можна легко розмотати руками. Легкість розмотуваності визначається ступенем злипання між витками. Допустимим ступенем розмотуваності вважають ступені А, В, С.
Умови проведення випробування на змочуваність. Якщо фольга має матову і блискучу поверхні, випробування потрібно проводити на матовому боці фольги, при чому поверхня фольги повинна бути щойно відкрита. Для повторного випробування слід відкрити нову поверхню. Не допускається проводити повторне випробування на поверхні вже випробуваної проби. При випробуванні необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб уникнути попадання рідини всередину рулону.
Змочуваність поверхні фольги відповідає тому класу змочуваності, при якому дистильована вода, або розчини етилового спирту показують задовільну оцінку змочуваності (таблиця 1).
Таблиця 1–Оцінка змочуваності алюмінієвої фольги
| Напрямок руху краплі |  | | | |
| Оцінка змочуваності | Задовільна | Незадовільна | ||
Закласамизмочуваності розчини етилового спирту в дистильованій воді повинні бути з кроком в 10 %, а саме:
Клас А: 100 % дистильованої води− 0 % етилового спирту.
Клас В: 90 %дистильованої води− 10 %етилового спирту.
Клас С: 80 % дистильованої води− 20 %етилового спирту.
КласD: 70 %дистильованої води− 30 %етилового спирту.
Клас Е: 60 %дистильованої води− 40 % етилового спирту.
Важливою експлуатаційною характеристикою забарвленої фольги є стійкість нанесеного на неї друку, яка визначається шляхом визначення адгезіїлакофарбового покриттядо поверхніфольгизгідно ГОСТ 745-2003 [2].
Умови проведення випробувань для визначення адгезії лакофарбового покриттядо поверхні фольги .
Адгезіюдрукарської фарбиабо лаку на поверхні фольгиоцінюють з використанням липкої стрічки наступним чином:
А− зовсімне видаляютьсялакабо фарба;
В −налипкій стрічцізалишається тількиледь помітні сліди фарби, при цьому не залишаєтьсяоголенихділянокфольги;
С −видаляєтьсядо 10% всієї фарби абопокриттяз оголеннямокремих ділянокчистоїфольги;
D − видаляєтьсябільше 10% всієї фарби абопокриттяз оголеннямчистоїфольги.
2.1.4. Розробка ескізів етикетки і схеми маркування споживчої упаковки.
Маркування має забезпечити повну і достовірну інформацію про товар з метою виключення неправильної уяви щодо його властивостей або помилково прийняти певний товар за інший.
По всій зовнішній поверхі споживчої упаковки зоображено наступну інформацію та маркування (рис.9)
Рис.9– Маркування полімерного пластикового стаканчика
На лицевій і звортній стороні упаковки «Полімерний платиковий стаканчик» вказані:
Назва продукту та його асортиментна назва: Йогурт з наповнювачем «Полуниця», жирний 2,0 ;
Торгова марка: «Злагода» ;
Маса нетто: 300 г;
На лівій боковій стороні упаковки «Полімерний платиковий стаканчик» вказана наступна інформація:
Назва торгової марки: «Злагода»;
Рекламні лозунги;
Штрих-код: 4820005427123;
Застереження щодо порушенні згустка;
Міжнародні стандарти якості ДСТУ ISO 9001:2009 , ДСТУ ISO 22000:2007;
На правій боковій стороні упаковки «Полімерний платиковий стаканчик» вказана наступна інформація:
Склад продукту, його поживна та енергетична цінність;
Умови зберігання;
Контактні телефони (відділів якості та продажу);
Виробник: ПАТ «Комбінат Придніпровський»;
Дата та номер партії;
Стандарт для виготовлення продукту ДСТУ 4343:2004;
На дні упаковки нанесена фірма виробника упаковки «Полімерного» пластикового стаканчика».
Упаковка має досить привабливий дизайн. Вона виконана в відтінках рожевого кольору. Рожевий колір придає упаковці досить приємний та смачний вигляд, також щоб споживач міг легко ідентифікувати товар так як він є з полуничним наповнювачем.
2.2. Проектування транспортної тари
2.2.1. Вибір об’єму транспортної тари
Для транспортування готового продукту в моєму випадку це ящик з гофрокартону і обандеролюються термозбігальною плівкою. За основу його конструкції взято гофрокоробка типу 0453 за класифікацією стандартної картонної тари FEFCO-ASSCO. Дана транспортна тара зазвичай не є оборотною. В дану транспортну одиницю встановлюється упаковка з продуктом в чотири ряди по 4 штуки і обандеролюються термозбігальною плівкою.
На рис. 10 зоображена розгортка вибраного картонного ящика.
Рис.10 – Габарити транспортної тари:
l =400 мм, b =400 мм , h = 100 мм.
Знайдемо об’єм транспортного блока:
V = 400*400*100= 1600000
= 16000
;2.2.2. Проектування конструкції транспортної тари.
Для транспортної тари використовуємо ящик типу FEFCO-ASSCO0453 в який складається продукт з наступними параметрами:
| Розміри ящика, мм | Площа, мм² | Товщина гофрокартону, мм | Марка гофрованого картону згідно ГОСТ 7376 | ||
| Довжина | Ширина | Висота | |||
| 400 | 400 | 100 | 4800 | 3 | Т11 |
В ящик встановлюються полімерні пластикові стаканчики у чотири ряди по 4 штуки (рис.11).
Проміжки між стаканчиками 2-3 мм. Відстань між рядами 2-3мм, а від краю піддона 3-4 мм.
Ящик обгортається термозбіжною плівкою і таким чином утворюється щільна транспортна упаковка.
Рис.11.– Розміщення стаканчиків в ящику
2.2.3. Розробка допоміжних пакувальних засобів і матеріалів для транспортної тари.
Допоміжні пакувальні засоби (ДПЗ) – елементи, що доповнюють тару для виконання упаковкою своїх функцій. В поєднанні з тарою створюють упаковку.
До допоміжних пакувальних засобів транспортної тари відносяться:
закупорювальні засоби (кришки, пробки);
етикетки, кольєретки;
прокладки, решітки, вкладиші, скріплюючі липкі стрічки;
скріпки, клеї, покриття, герметики, обгортки тощо.
Для скріплення картонного ящика використовуємо клей, який у вигляді смижки наноситься на внутрішню частину бічних сторін ящика.
Визначимо розміри термозбігальної плівки, яка необхідна для фіксації та герметизації споживчої тари в транспортній:
Довжина термозбігальної плівки знайдемо за формулою:
L=2*(l+h+n),
де l – довжина транспортного ящика;
h – висота транспортного ящика;
n – припуск на зварювання.
L=2*(400+100+10)=1020 мм.
Визначимо ширину термозбіжної плівки за формулою:
В=b+2/3*h,
де b – ширина транспортного ящику;
h – висота транспортного ящику.
В=400+2/3*100 = 466,6 мм.
Визначаємо площу Sтермозбіжної плівки, яка необхідна для обанеролювання одного пакувального блока:
S = L*B = 1020*466,6 = 4759,32
2.2.4. Розробка маркування транспортної тари
Транспортні блоки при транспортуванні підкріпляються нормативними документами, в яких вказана основна інформація про назву і асортимент продукту, його кількість в одному тарному блоці, кількість та вага усіх блоків, дата виготовлення тощо.
Транспортне маркування ящиків з гофрованого картону виконується згідно ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків: «Верх не кантувати», «Берегти від вологи», «Берегти від нагріву», «Обмеження температури», «Штабелювання обмежно».
Маніпуляційні знаки - зображення, що вказують на способи поводження з вантажем.
а) б) в) г) д)
Рис. 12. Зображення маніпуляційних знаків транспортної тари
Верх не кантувати
Берегти від вологи
Берегти від нагріву
Обмеження температури
Штабелювання обмежено
На ящиках наносять наступні додаткові позначення:
Назва і адреса підприємства виробника;
Назва продукту;
Кількість споживчих одиниць;
Об’єм споживчих одиниць, л.
Розташування на упаковці здійснюється згідно стандартів СЕВ 257-80.
2.3. Розрахунок умов штабелювання ящиків при зберіганні і перевезенні
Продукт запакований масою 4,950 кг, складається на дерев’яний піддон розміром 800×1200 мм. Габарити транспортної упаковки для йогурта:
L =400мм, B =400 мм , H = 100мм.
Аналізуючи навантаження, які сприймає картонна тара в процесі її виготовлення, транспортування, завантажувально-розвантажувальних робіт і складування, можна встановити наступні основні види напружень, які виникають в окремих елементах картонної тари:
стиснення у вертикальному напрямку – виникає у матеріалі корпусу тари при операціях заповнення, закривання тари, а також при штабелюванні тари з продуктом, в процесі зберігання і транспортування. Це найбільш характерний вид навантажень, який при недостатній міцності матеріалу викликає руйнування тари;
стиснення в горизонтальному напрямку виникає в основному при транспортуванні, а також при завантажувально–розвантажувальних роботах;
розтяг в осьовому напрямку виникає в процесі експлуатації тари від динамічних навантажень при падінні тари, а також при технологічних операціях виготовлення тари;
роздирання кромки виникає в процесі заповнення продуктом, а також під час експлуатації.
Основними видами деформації, яким піддається картонний ящик, являються:
деформація від дії стискаючих зусиль, спричинених статичними та динамічними навантаженнями в процесі транспортування і експлуатації тари;
деформація матеріалу на окремих ділянках від дії зосереджених навантажень, при яких відбувається руйнування тари або виникає кінцева деформація.
Використовуємо формування ящиків на стандартних піддонах – 6 ящиків на піддоні, встановлених в 6ярусів.Тобто загальна кількість транспортних упаковок 36 штук. Розміщення транспортних блоків на дерев’яному піддоні зоображено на рис.12
Рис.13. Розміщення транспортних блоків на піддоні
Визначаємо висоту піддона з транспортними упаковками :
H=h*n,
де H – загальна висота штабелю, мм ;
h – висота одного ящика, мм ;
n – кількість рядів в одному пакеті.
H=h*6 = 100*6=600мм.
Визначаємо загальну масу піддона з транспортними упаковками, враховуючи масу піддона m = 18 кг:
m = (4,950*36) + 18 = 196 кг;
Враховуючи масу і габарити піддонів, їх легко транпортувати так і складати на складах підприємства, так і перевозити на великі відстані.
Параметри піддону: 1200х800мм.
Вантажопідйомність до 800кг.
Рис.14– Конструкція піддону
Рис.15 –Схема штабелювання ящиків на піддоні
Розрахуємо навантаженість піддону:
Мящ.*n*Kм.=4.950*6*6=178,2 кг.
Фіксування транспортних ящиків на палеті здійснюється за допомогою стреч-плівки.