Ім'я файлу: висновки.docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 23.12.2023
скачати
Пов'язані файли:
Plan-id-6420-252.docx

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши, теоретично узагальнивши, методологічно обґрунтувавши та практично дослідивши тему підготовки майбутніх вчителів початкових класів до самоосвітньої діяльності на засадах компетентісного підходу у магістерському дослідженні, ми можемо зробити такі висновки:

На основі проаналізованих у процесі дослідження формулювань змісту самоосвітньої діяльності нами було зроблено висновок, що самоосвітня діяльність майбутнього вчителя початкової школи – це інтегрована багатокомпонентна професійно значуща якість особистості, що відображає здатність і готовність майбутнього педагога до здійснення ефективної творчої самоосвітньої діяльності у межах професійної педагогічної сфери. Самоосвіта є важливою характеристикою становлення та розвитку особистості, сприяє самостійному підвищенню її педагогічного потенціалу.

Отже, здатність до самоосвітньої діяльності є однією з найважливіших ключових компетентностей сучасного вчителя, формування і розвиток якої має відбуватись під час навчання в ЗВО і, особливо, в процесі проходження практик. Викладачам необхідно проєктувати, стимулювати і підтримувати прагнення студентів до оволодіння новими знаннями і вміннями, їх духовного зростання, готовності до професійної діяльності, формувати у майбутніх учителів свідому міцну установку на професійну самоосвіту і постійне підвищення кваліфікації. Таким чином, створюючи особливе освітнє середовище у сучасному закладі вищої освіти необхідно разом із формами, методами, видами і технологіями вибудовувати систему самоосвіти й саморозвитку майбутніх учителів. Це дасть змогу підвищити якість професійної підготовки педагогів для Нової української школи на рівень світових стандартів з урахуванням проблем і перспектив розвитку нашої держави у ХХІ столітті.

Професійна компетентність вчителя початкових класів являє собою інтегральну якість особистості, що проявляється у її готовності до виконання на високому рівні своєї професійної діяльності, здатності вирішувати професійно-педагогічні завдання, здійснювати інноваційну й творчу діяльність, нести професійну відповідальність за результати своєї діяльності, постійно підвищувати рівень своєї педагогічної майстерності.

Реалізація компетентнісного підходу у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє інтенсивному розвитку самоосвіти студентів. Процеси формування ключових компетентностей майбутніх фахівців і підготовки їх до самоосвітньої діяльності є процесами взаємообумовленими і взаємопов’язаними. У зв’язку з цим для побудови моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності доцільно проаналізувати можливості навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі та визначити найсуттєвіші проблеми і протиріччя, що виникають нині на практиці.

Розглянувши значення і вплив самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів початкових класів на реалізацію компетентнісного підходу у підготовці компетентних фахівців у ВПНЗ, доцільно висвітлити й інший бік проблеми, а саме: як впровадження компетентнісного підходу впливає на розвиток самоосвіти майбутніх учителів початкових класів.

Слід зазначити, що компетентнісний підхід має суттєвий вплив на розвиток самоосвіти студентів – майбутніх вчителів початкових класів. Це пояснюється тим, що саме в умовах реалізації компетентнісного підходу самоосвіта студентів стає вагомішою як основа для розвитку творчої індивідуальності майбутнього вчителя початкових класів. Враховуючи специфіку компетентнісного підходу, яка полягає у його націленості на професійну діяльність майбутніх фахівців, у процесі навчання можна ефективно поєднати цілі освіти, потреби практики та підготовку до професійної діяльності. Компетентнісний підхід сприяє переходу від засвоєння і відтворення знання до його практичного застосування та організації професійної діяльності. За допомогою компетентнісного підходу з’являється можливість орієнтувати студента на нескінченну різноманітність професійно - педагогічних і життєвих ситуацій, пошук оптимальних професійних рішень та передбачення можливих результатів і наслідків їх прийняття. Окрім того, компетентнісний підхід виступає потужним стимулом мотивації майбутніх учителів до свідомої самоосвітньої діяльності, яка сприятиме не тільки розвитку їх професійної компетентності у період професійної адаптації та подальшої професійно-педагогічної роботи після закінчення вищого навчального закладу, а підвищенню ефективності навчально-виховного процесу й успішному оволодінню професією у студентські роки.

Отже, реалізація компетентнісного підходу у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє інтенсивному розвитку самоосвіти студентів. Процеси формування ключових компетентностей майбутніх фахівців і підготовки їх до самоосвітньої діяльності є процесами взаємообумовленими і взаємопов’язаними. У зв’язку з цим для побудови моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності доцільно проаналізувати можливості навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі та визначити найсуттєвіші проблеми і протиріччя, що виникають нині на практиці.

Нами обґрунтовано, що для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи важливою є системна робота, яка орієнтує майбутніх фахівців на самоосвіту, сприяє набуттю необхідних знань, умінь і навичок самоосвітньої діяльності, супроводжується відповідним чином організованою науковою, творчою та виховною роботою у вищому навчальному педагогічному закладі.

Основними характеристиками процесу самоосвіти є вільний вибір сфери проблем, що цікавлять студента; самостійний пошук джерел інформації; індивідуальний режим організації процесу самоосвіти тощо.

Процес самоосвіти забезпечує реалізацію низки важливих функцій, а саме:

– накопичення та придбання нових професійних знань;

– подолання недоліків у процесі навчання студента;

– саморозвиток, що забезпечує вдосконалення особистісних якостей; – методичну функцію, яка пов’язана з подоланням професійної вузькості особи та розширенням інтересів майбутніх фахівців;

– творчу, що спонукає майбутнього вчителя до участі у творчій роботі, забезпечує підтримку творчої самореалізації;

– функцію попередження застою розвитку професійних та особистісних якостей майбутнього фахівця початкової школи[ ].

Таким чином, сучасний стан готовності майбутніх учителів початкової школи до самоосвітньої діяльності має на меті постійне ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, шукати та засвоєння нових підходів у методиках, вміння розв’язувати на високому науковому рівні педагогічних проблем, що виникають, долання труднощів у практичній роботі. Але самостійне опанування цими методиками передбачає наявність досвіду, вмінь та навичок самоосвітньої діяльності, яких фактично випускник також не має. Така ситуація суттєво гальмує процес професійної адаптації молодого спеціаліста, його професійний розвиток та вдосконалення. Тому, формування умінь і навичок самоосвітньої роботи тісно пов’язане з розвитком творчого потенціалу і самостійністю майбутніх учителів початкових класів. Ці вміння і навички мають формуватися у період навчання у вищому навчальному закладі, а їх розвиток триватиме упродовж усієї кар’єри учителя початкової школи.

Розглянувши різні форми самостійної роботи майбутніх вчителів початкових класів, слід виокремити ті, серед яких - метод проектів, кейс-метод, портфоліо, що дозволяють майбутньому вчителю початкових класів досягти високого рівня професійних якостей, спроможності застосовувати їх на практиці, сприяють розвитку їх як особистості, дозволяють розвивати комунікативні якості, навички критичного мислення та вміння досліджувати, самостійно набувати нових знань і здійснювати самоосвітню діяльність.

Слід зазначити, що самостійна робота майбутніх учителів початкових класів виступає як необхідна складова навчального процесу і одночасно складова та підґрунтя їх подальшої самоосвітньої діяльності. У свою чергу свідома самоосвітня діяльність вчителя є запорукою його професійної спроможності упродовж усієї його педагогічної діяльності. Тому настільки важливо під час вузівської підготовки особливу увагу приділяти формуванню у майбутніх учителів початкових класів вмінь і навичок самостійної роботи.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та результатів практичних досліджень дає змогу нам стверджувати, що формування готовності майбутніх учителів початкової школи до самоосвіти у процесі науководослідної роботи є цілісним і відбувається комплексно. Врахування вище наведених факторів дозволяє виділити наступні педагогічні умови, дотримання яких, на нашу думку, забезпечуватиме ефективність формування готовності до самоосвіти у майбутніх учителів початкової школи в процесі науково-дослідної роботи:

– створення науково-дослідницького середовища у ЗВО;

– дослідницько-пошуковий характер навчання;

  • мотивація навчально-дослідної самоосвітньої діяльності; – професіоналізація цінностей самоосвіти;

– моніторинг самоосвітньої діяльності.

Для дослідження педагогічних умов формування готовності до самоосвіти в майбутніх учителів початкової школи важливим, на нашу думку, є визначення її основних ознак та власне самого поняття самоосвітньої діяльності. Так, ураховуючи різні підходи до визначення науковцями поняття самоосвіти, нами визначено найбільш важливі характерні її ознаки: пізнавальний інтерес, самостійний пошук, неперервне оволодіння новими знаннями й досконале володіння різними методами наукового пізнання, системність й інтегрованість та ін.

Зроблений аналіз досліджень підході та принципів підготовки студентів до самоосвіти дає підстави розробити модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності. Модель складається із чотирьох блоків: цільового, змістового, операційно-забезпечувального та контрольно-оцінювального.

Цільовий блок моделі репрезентований у взаємодії таких складників: цілі, завдання, принципи, пріоритети підготовки майбутніх учителів початкової школи до самоосвіти. Основною метою виховання майбутніх учителів початкової школи до самонавчальної діяльності є активізація психолого-педагогічного механізму самонавчальної діяльності майбутніх фахівців, підтримка їх функцій, створення сприятливих умов для реалізації їх функцій, стимулювання такої діяльності.

Змістовий блок моделі відображають компоненти, що складають зміст даної підготовки, які забезпечують і сприяють активізації психолого-педагогічних механізмів самоосвіти майбутніх учителів початкової школи.

Компоненти цього блоку моделі: загальноосвітні навчальні дисципліни, фахові навчальні дисципліни, навчально-виробничі практики, наукова робота, виховна робота.

Операційно-забезпечувальний блок моделі має в собі наступні складові: методика навчання навчальних дисциплін, технологія самоосвіти, інформаційні та комунікаційні технології. До компонентів ми також включаємо технологію самоосвіти, яка є його центром.

Контрольно-оцінювальний блок підготовки самонавчальної діяльності майбутнього вчителя початкової школи включає наступні частини: моніторинг ходу самоосвітньої діяльності; аналіз і контроль самоосвітньої діяльності; редагування самоосвіти; оцінювання результатів самоосвітньої діяльності.

Ефективність застосування методичних засад підготовленості майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності перевірялась нами шляхом дослідно-експериментальної роботи на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Метою дослідно-експериментальної роботи було перевірити висунуту в її процесі робочу гіпотезу про те, що підготовка майбутніх учителів початкової школи до самонавчальної діяльності позитивно мотивована спеціально організованим навчанням і створенням організаційно-педагогічних умов.

Під час констатуальної стадії було проведено діагностичне опитування майбутніх учителів початкових класів за розробленою анкетою щодо рівня їх підготовки до самоосвітньої діяльності. Ці опитування стали основною частиною для наступних стадій експерименту.

На другій стадії етапі проведення експерименту було здійснено наступні кроки:

- визначення рівня підготовленості до самоосвітньої діяльності на початок експерименту за допомогою анкетування;

- самостійне ознайомлення майбутніх вчителів очаткових класів із статями, спецкурсами, вебінарами на тему «Самоосвітня діяльність»;

- визначення рівня підготовленості студентів після проходження самоосвітньої діяльності, за допомогою анкетування;

- здійснення аналізу результатів експерименту та визначення організаційно-педагогічних умов та практичних рекомендацій щодо реалізації підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності.

Після проведення кінцевого опитування, можемо зробити висновки, що у студентів, які самостійно проходиди курси, вебінари, навчальну роботу по самоосвітній діяльності, відзначено значний рівень підготовленості до самоосвіти. Аналіз результатів змістового рівня дозволив дійти висновку, що рівень підготовленості студентів зріс більше ніж на 10 відсотків, можемо зазначити, що це позитивна динаміка. Це означає, що студенти під час самостійного опрацювання спеціальних матеріалів про самоосвітню діяльність майбутнього вчителя початкових класів отримали необхідні знання, набули певних вмінь та навичок щодо організації та здійснення самоосвітньої діяльності.

. При аналізуванні результатів щодо реалізації організаційно- забезпечувального блоку, ми зробили висновки що рівень підготовленості за організаційно-забезпечувальним блоком досяг високого рівня за визначеними критеріями. Слід зазначити, що даний блок спрямовано з на створення на певному рівні організаційно-педагогічних умов для розвитку самоосвіти студентів та на бажання майбутніх вчителів початкових класів використовувати ці умови для розвитку фахових та власних характеристик.

Аналізування результату контрольно—оцінювального блоку показало, що показник певною мірою змінився не набагато. Проте також вагомий у загальних результатах.

Робимо висновок, що створення педагогічних умов для здійснення підготовки майбутнього вчителя початкових класів до самоосвітньої діяльності позитивно впливає на рівень такої підготовленості під час навчання у вищому навчальному закладі. Також зазначимо, що організація навчально-виховного процесу повинна бути спрямована на загальний розвиток особистості майбутніх вчителів майбутнього початкових класів і сприяти йому в процесі навчання.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас