| | | |
Виконала студентка
4 медичного факультету
12 групи
Прус Марина Леонідівна
Феномен свідомості
Кожна людина наділена емоціями, відчуттями, різними почуттями певними рефлексами. Але, на мою думку -- найцікавіше і найзагадковіше, що ми маємо -- це наша свідомість. Найперші складнощі її розуміння та вивчення пов’язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явище свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо його вимірювати, досліджувати за допомогою різних приладів. Тому багато століть свідомість залишалась таємницею. Це завжди сприяло містифікаціям її природи і сутності. Так, ще в стародавні часи з’явилось уявлення про свідомість як прояв душі—таємничої “чуттєво-надчуттєвої” істоти, що уявлялася носієм людського життя і деяких важливих станів людського тіла.
Звернувшись до багатьох джерел, можу сказати, що людська свідомість є “продуктом” історичного досвіду і розвитку людства.
За основу свідомості, зазвичай, вважають відображення. Але що ж це таке? Відображення – це, умовно, та «ниточка», тримаючись за яку можна вийти на рішення проблеми свідомості. Або іншими словами-- це наше суб’єктивне бачення навколишнього світу з цілеспрямованим відображенням дійсності, розумовим регулюванням та самоконтролі людської поведінки.
Яку ж структуру має сама свідомість? Структурність свідомості значною мірою має досить умовний характер. Річ у тім, що елементи свідомості тісно взаємопов’язані один з одним. Однак за всієї умовності у свідомості можна виділити такі три елементи.
Першим і головним елементом є знання. Знання – це розуміння людиною дійсності, відображення її у вигляді усвідомлених чуттєвих і абстрактних логічних образів. Завдяки знанням людина може “охопити”, осмислити все те, що її оточує і становить предмет пізнання.
Другим важливим елементом структури свідомості є емоції. Людина пізнає світ не з холодною байдужістю робота, а з почуттям задоволення, ненависті або співчуття, захоплення або обурення. Вона переживає те, що відображає.
Третім структурним елементом свідомості є воля. Воля – це усвідомлене цілеспрямоване регулювання людиною своєї діяльності.
Тому феномен свідомості характеризується як суб’єктивний вигляд матеріального світу.
Саме людина, і, поки що, тільки людина може мислити, пізнавати та самоусвідомлювати себе. Тому, людській свідомості притаманні такі риси як: самосвідомість, самоаналіз та самоконтроль. Звісно, людина не народжується з цими ознаками одразу (хоча серед теорій походження свідомості, цій думці було і є місце). Розвиток свідомості напряму залежить від пізнання та усвідомлення навколишнього середовища існування, відбувається через глибоке осмислення так званого “об'єкта” і досягається ступенем чіткості розуміння.
Саме з цього, я можу зробити висновок, що функціонування свідомості в усіх її формах і проявах забезпечує індивіду можливість здобувати знання про світ, його закономірності, зв'язки, уможливлює постановку цілей, створення і здійснення планів. Розвиток свідомості пов'язаний з еволюцією видів відображення у природі. Одним з найголовніших, на мою думку, ознак-- відсутність у свідомості простору і часу. І, зрештою, могутність проявлена в складній будові, єдність якої забезпечує людині унікальний спосіб існування.
| | | |