Міністерство освіти та науки України
Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра природничо-математичної освіти
Формування і розвиток критичного
мислення на уроках математики
Випускна робота
Лозової Ірини Михайлівни
вчителя математики
вищої категорії
Бродівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
Бродівського району
Львів 2016
ВСТУП …………………………………………………………………………….....3
РОЗДІЛ І. Формування і розвиток критичного мислення –інноваційна
педагогічна технологія
1.1.Теоретичні основи технології «Розвиток критичного мислення»……….…...5
1.2.Структура уроків критичного мислення………………………..………......….6
1.3.Методи навчання математики у структурі уроків критичного мислення…....8
1.4.Успіх у навчанні – необхідна умова формування критичного мислення…..10
РОЗДІЛ ІІ. Стратегії й методи технології «Розвиток критичного
мислення» та особливості їх застосування на уроках математики
2.1. Стратегії розвитку критичного мислення……………………..…………..….12
2.2. Методи розвитку критичного мислення на уроках математики…………...17
2.3. Як планувати урок за технологією розвитку критичного
мислення …………..…………………….……………………………….…....20
ВИСНОВКИ ………………………………………………………….………...…..23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…….….. .24
ДОДАТКИ………………………………………………………………….....…. . .25
ВСТУП
Світ, у якому ми живемо, стає все складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство й знаходження свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більших зусиль. Якраз тому одним із основних завдань системи освіти України стає підготовка громадян, які здатні критично мислити і на високому інтелектуальному рівні розв`язувати різноманітні проблеми життя. Тільки людина, що критично мислить, може об’єктивно оцінити події, зробити правильні висновки, досягти успіху у різноманітних сферах діяльності.
Отже, розвиток критичного мислення став дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для української освітньої системи.
Технологія розвитку критичного мислення – це проект співпраці вчених, вчителів усього світу. Він був запропонований у 90-і роки 20 століття американськими вченими К.Мередит, Ч.Темпл, Дж.Стіл як особлива методика навчання, що містить відповідь на питання : як вчити мислити ? В Україні інтерес до названої педагогічної інновації з’явився близько десяти років тому(Т. Воропай, К. Костюченко, О. Тягло, Л. Терлецька, О. Пометун та ін.)
Мета технології полягає у розвитку умінь мислити, умінь, які будуть необхідні дітям не лише у навчанні, але і у подальшому житті (уміння приймати виважені рішення, працювати із інформацією, аналізувати різні сторони явищ).
Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.
Об’єктом дослідження є процес навчання математики у школі.
Предмет дослідження – методичні умови формування критичного мислення учнів у процесі вивчення шкільного курсу математики.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування критичного мислення учнів у процесі навчання математики.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу педагогічної й методичної літератури визначити сутність і зміст критичного мислення як важливої характеристики сучасної особистості.
2. Висвітлити шляхи і методи формування критичного мислення в учнів основної школи.
3. Визначити й теоретично обґрунтувати методичні умови формування критичного мислення учнів.
Новаційна значущість технології, що впроваджується, простежується у характері взаємовідносин всіх учасників навчально-виховного процесу в школі:
на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги;
використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю;
педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними.
РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ – ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
1.1.Теоретичні основи технології
«Розвиток критичного мислення»
Мислення є складним психологічним і соціально-історичним феноменом, предметом комплексних, міждисциплінарних досліджень. Мислення, на відміну від інших процесів життєдіяльності індивіда, відбувається відповідно до певної логіки й виникає в проблемній ситуації. У структурі мислення можна виділити такі розумові операції: порівняння, аналіз, синтез, абстракцію, узагальнення, конкретизацію, класифікацію й систематизацію та інші.
Мислення поділяється на творче й критичне. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх недоліки та дефекти. Для ефективного вирішення завдань необхідні обидва види мислення .
Критичне мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.
Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.
Критичне мислення має такі характеристики:
1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним тільки якщо носить індивідуальний характер.
2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язувати поставлену проблему.
4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.
Мета використання технології розвитку критичного мислення — навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, що отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.
1.2. Структура уроків критичного мислення
Технологія формування та розвитку критичного мислення — система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей.
Визначають основні фази педагогічної технології «Розвиток критичного мислення»:
виклик:
спонукання до роботи з новою інформацією; виклик відомих знань; безконфліктний обмін думками.
осмислення:
отримання нової інформації з теми; класифікація отриманої інформації; стадія осмислення; збереження інтересу до теми, яку вивчають.
рефлексія:
обмін думками про нове; здобуття нових знань; спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; оціночний.
Ці фази успішно трансформовані сучасними педагогами у п’ять основних етапів уроку критичного мислення:
1.Розминка.
Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція — створення сприятливого психологічного клімату на уроці.Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню учнів.
2.Обґрунтування навчання.
Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них, чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.
3.Актуалізація.
На цьому етапі відтворюються знання, вміння, потрібні для наступних етапів уроку, встановлюється рівень досягнень з теми.Оскільки знання, пов’язані з досвідом учня, запам’ятовуються краще та швидше, то створюються умови для «відкриття», самостійного добування знань, і за цих умов підвищується роль учня на уроці.
4.Усвідомлення змісту.
На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння, вчитель має найменший вплив на учня.Етап передбачає розвиток уміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве, формування компетентності учнів з предмета.
5.Рефлексія.
Учень стає власником ідеї, інформації, знань, отримує можливість використання та обміну знаннями з іншими учнями, дає оцінку та самооцінку діяльності.Етап передбачає усвідомлення того, що було зроблено на уроці, демонстрацію знань та того, як можна застосувати знання, можливість замислитись над підвищенням якості роботи, визначення необхідності корекції.
Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.
1.3.Методи навчання математики
в структурі уроків критичного мислення
Технологія «Розвиток критичного мислення» універсальна і дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком; уміння висловлювати свої власні думки, уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі. Але без традиційних методів навчання математики навряд чи можна формувати предметні знання та вміння. Тому оптимальним варіантом є поєднання елементів уроку критичного мислення та стратегії цієї технології з традиційними методами навчання математики.
Можна запропонувати таке впорядкування методів навчання математики:
Методи активізації уваги школярів: мотивація; збудження інтересу; створення проблемних ситуацій; стимулювання
Методи вивчення нового матеріалу: заучування; конкретно-індуктивний; абстрактно-дедуктивний; сократичний; евристичний; дослідницький; проскриптивний; інскриптивний.
Методи закріплення знань: метод супровідного закріплення, метод повторення, метод вправ
Методи навчання розв’язування задач та вправ: наслідування; спроб та помилок; поступового ускладнення; евристичних наставлянь.
Місце названих методів у структурі уроку критичного мислення розглянемо за таблицею: (Таблиця1)
| Етапи уроку критичного мислення | Методи навчання математики |
| Розминка | Збудження інтересу; мотивації |
| Обґрунтування навчання | Мотивації; проблемних ситуацій |
| Актуалізація | Доцільних задач; проблемних ситуацій;стимулювання;конкретно- індуктивний |
| Усвідомлення змісту | Заучування; конкретно-індуктивний, абстрактно-дедуктивний, сократичний, евристичний, дослідницький, проскриптивний, інскриптивний; супровідного закріплення; наслідування; спроб та помилок. |
| Рефлексія | Вправ, повторення; поступового ускладнення; евристичних наставлянь. |
Отже, доцільно використовувати традиційні методи навчання математики у структурі уроків критичного мислення для забезпечення засвоєння відповідних математичних знань, розвитку предметних умінь та навичок, створення умов для формування та розвитку критичного мислення.
1.4. Успіх у навчанні – необхідна умова
формування критичного мислення
Створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль – ось мета педагога, який прагне розвивати критичне мислення в учнів.
Алгоритм створення ситуації успіху :
Перший крок: Психологічна атака. Суть полягає в тому, щоб переломити стан психологічної напруги, створити умови для входження в емоційний контакт.
Другий крок: Емоційне блокування. Суть полягає в тому, щоб локалізувати, заблокувати стан образи, розчарування, втрати віри в свої сили. Найголовніше - допомогти учневі переосмислити свій неуспіх, знайти його причину з позиції: "неуспіх - випадковий, успіх - закономірний".
Третій крок: Вибір головного напряму. Необхідно встановити не тільки вогнище психологічної напруги особистості, а й визначити шляхи його нейтралізації.
Четвертий крок: Вибір різних можливостей. Необхідно створити умови, за яких учень, для якого створюється ситуація успіху, мав приблизно рівні можливості проявити себе порівняно з однокласниками.
П’ятий крок: Несподіване порівняння. Може спрацювати один раз.
Шостий крок: Стабілізація. Суть полягає в тому, що приємна для окремого учня загальна реакція здивування для окремого учня загальна реакція здивування не виявилася єдиною, щоб несподівана радість трансформувалася в збулася.
З досвіду роботи зрозуміло, що найбільш ефективними є такі прийоми створення ситуації успіху:
«Радість класу» — емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання у дитини віри в себе.
«Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
«Авансування» — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
Звичайно, що це не повний перелік прийомів, які дають можливість учню відчувати свої досягнення, навіть самі найменші. Учитель може застосовувати й інші, які найбільш ефективні у конкретному класі, враховуючи індивідуальні особливості учнів.
Практика роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів. Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді: міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення.
Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів. Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.
РОЗДІЛ ІІ. СТРАТЕГІЇ Й МЕТОДИ ТЕХНОЛОГІЇ
«РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
2.1. Стратегії розвитку критичного мислення
Сучасний урок математики – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше знання під час опанування нового змісту предмета, засвоює практичні дії, формує світогляд, самостійність, активність, критичне мислення. Поряд з математичними методами, без яких неможливе опанування математичного матеріалу, доцільно використовувати стратегії розвитку критичного мислення.
Однією з найпопулярніших є стратегія «Розминка». Вона може бути застосована для об’єднання учнів у групи або пари, для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на предметі математика на початку уроку, для відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.
Зміст розминки повинен відповідати меті та змісту діяльності. Розминки допомагають втілювати завдання заняття у життя. На уроках математики можна використовувати такі розминки:
- усний рахунок;
- розв’язування цікавих завдань;
- висловлювання видатних людей про математику та їх обговорення;
- відповіді учнів на запитання: «Чому важливо вивчати математику?»,«Навіщо потрібна кожному та чи інша тема?»тощо.
- побажання один одному на уроці;
- написання коротких математичних казок та висловлювань про математику тощо.
Приклад № 1. Розминка «Закінчи речення одним словом»
Мета: активізація емоційної діяльності учнів на уроці.
Учитель на початку уроку пропонує учням закінчити одним словом речення: «Уміти мислити необхідно для того, щоб...» (Можливі варіанти відповідей учнів: працювати, жити, спілкуватись, вирішувати тощо.)
Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього він пропонує закінчити. одним словом речення: «Я бажаю тобі...» (Можливі варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, творчості тощо.)
Приклад № 2. Розминка «Кросворд»
Учням пропонується колективно скласти простий кросворд тільки з горизонтально розташованих слів. По вертикалі вчитель пропонує слово, яке є темою уроку чи його ключовим словом. Учні об'єднуються в групи, кожна з яких пропонує слово, в якому була б літера «ключового» слова, супроводжуючи його своїм коментарем. Слова повинні відповідати уроку математики.
Стратегія «Асоціативний кущ чи сематична карта»(або «Гронування») спонукає до вільного й відкритого мислення, тому цю стратегію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії.
Наприклад, створення асоціативного куща для поняття від’ємного та додатного числа у 6 класі, дає можливість учням легко сприйняти і усвідомити правила додавання і віднімання раціональних чисел
-1º + ( -10º) = -11º;
-22 + (-4) = -26 ( борг + борг = борг).
-10º + (+5º) =-5º. Результат: учні легко засвоюють відповідні правила та застосовують їх практично.
Стратегію «Обери позицію» використовують на різних етапах уроку. Найчастіше – це вибір раціонального способу розв’язування завдання або вирішення проблемної ситуації. Цей метод допомагає у виборі позиції щодо спірних проблем, а також ознайомленні з аргументами тих, хто обирає іншу позицію.
Наприклад. Дано схему задачі
.Завдання. Скласти задачу за схемою.
Учитель пропонує три позиції:«Так», «Ні», «Не знаю».
Група «Ромашки». Так. Доводять, що за схемою можна скласти і розв'язати задачу.
Група «Жоржини». Ні. Доводять що за даною схемою не можна ні скласти, ні розв'язати задачу.
Група «Лілії». Не знаю. Доводять, що вони не знають, як діяти в даній ситуації.
Група «Троянди» придумують умову і розв'язують задачу.
Ефективною є стратегія «Робота в парах», її застосовую на різних етапах уроку та на уроках різних типів.
Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосовуватись до роботи в групах, готує ґрунт для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій. За умови парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями з партнером, спілкуватись, допомагати один одному, висловлюватись, критично мислити, переконувати.
Стратегія «Сенкан» допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки. Сенкан (п’ятиряддя) - це білий вірш, в якому синтезована інформація в короткому вислові з п’яти рядків (фр.сіпg-«п’ять»).
Правила складання сенкана:
1) один іменник - назва поняття;
2) два прикметники - описання поняття;
3) три дієслова - визначення дії;
4) фраза з чотирьох слів, яка стосується теми;
5) одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.
На перший погляд може здатися, що «Сенкан» - стратегія «не математична», але практика показує, що такий метод є цікавим для учнів і має багато позитивних моментів: забезпечує міжпредметні зв’язки, розвиває творчі здібності учнів, викликає інтерес і навіть захоплення математикою.
Наприклад.6 клас. Тема «Координатна пряма».
Пряма.
Нескінченна, числова.
Зображує, показує, розміщує.
Кожній точці координату вказує.
Координатна пряма.
Стратегія «Дискусія». Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Наприклад. Вивчення теми «Паралельність площин» у 10 класі. Пропоную запитання до груп, що дебатують:
Якщо дві площини паралельні, то чи можна стверджувати, що кожна пряма однієї площини паралельна іншій площині.
| І група | ІІ група |
| Можна стверджувати | Ні, не можна |
| (обґрунтування) | (обґрунтування) |
Завдання для проведення дискусій можуть бути такими:
Трикутник – це фігура, яка складається з трьох точок і трьох відрізків, які з’єднують ці точки.
Висота – це перпендикуляр, який проведений з вершини трикутника на протилежну сторону.
Стратегія «Сюрприз» дає можливість швидко й цікаво підбити підсумок уроку. Полягає в тому, що до початку уроку готують картки, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку й потребують коментарів. Це може бути: розпізнавання формул, заповнення пропусків у формулах чи правилах, вибір методів для розв’язування рівнянь, нерівностей тощо. Картки поміщають в яскраву «чарівну скриньку». Підбиваючи підсумки, учитель (учень) витягає картки, пропонує учням навести потрібний коментар.
Ця стратегія ефективна в опрацюванні результатів уроку, на якому засвоєно або використано комплексні знання, наприклад, декілька способів розв’язання, декілька формул чи правил тощо; вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, розвитку позитивних емоцій.
Стратегія «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до підбиття підсумків уроку. Полягає в тому, що кожен з учнів коротко записує на папері відповідь на запитання: які з тих знань, умінь, способів дій, що набули на уроці, вони візьмуть з собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо. Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.
Особливість стратегії: дає можливість залучити до роботи всіх учнів; вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку пізнавальних інтересів, позитивних емоцій; надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм;
Есе - твір, в якому учень повинен висловити свої думки з приводу певної проблеми, вільне письмо. Есе збагачує словниковий запас; дозволяє учневі «почути» себе; розширює світогляд, змушує бути уважним і спостережливим; дозволяє зробити підсумок у нетрадиційній формі.
5-хвилинне есе в кінці уроку використовують для визначення ключових понять теми чи нових понять; того, що сподобалось і не сподобалось учням на уроці, які питання залишились незрозумілими. Звичайно, есе використовують не часто, але для таких тем, як «Елементи теорії ймовірностей», «Математична статистика», «Математичне моделювання» досить цікавий метод.
"Розумові шапки" є різновидом рольової дискусії, тільки замість виконання ролей пропонується брати участь в дискусії відповідно до певної розумової стратегії, метою якою є відпрацювання умінь бачити різні підходи до рішення проблеми. Використовують шапки або емблеми з кольорового паперу, плакати, папір для записів, крейду для окреслювання внутрішнього і зовнішнього кругів. Під час проведення дискусії п'ять шапок різних кольорів символізують п'ять різних підходів до аналізу проблеми, пошуку рішень і аргументування. Наприклад, білий -закликає "нейтральні" факти, цифри і інформацію, аргументує "вагою фактів"; червоний - виражає емоції і відчуття, наповнений інтуїцією і припущеннями (позитивними і негативними); чорний - несе труднощі, неможливість рішення, негативні оцінки, тобто виконує роль "адвоката диявола"; голубий - означає холодну віддаленість, контроль над собою і над іншими "шапками" (тримає внутрішній стрижень дискусії); жовтий - характеризується оптимізмом, радістю життя, очікуванням майбутнього.
Самооцінка дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці; вчить учнів контролювати та оцінювати дії свої та інших учнів; дає можливість учневі краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель; надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань; надає природну можливість диференціації домашнього завдання.
Керуючись цими стратегіями на уроці математики, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.
2.2. Методи розвитку критичного мислення
на уроках математики
Уроки математики - це уроки, де розв’язуються задачі, опрацьовується різна інформація, вирішуються проблеми, оцінюються ситуації, відбувається вибір раціональних способів діяльності, створюються плідні умови для розвитку критичного мислення. Які методи використати для розвитку критичного мислення на уроках математики?
Метод недостатньої інформації. Учням спеціально слід давати не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого навчального завдання. Інформацію, якої не вистачає, учні мають отримати або з підручника, або з інших джерел інформації.
Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні
риси.
Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які накладають одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.
Наприклад. Діаграма «Раціональні числа»
.
Дослідницький метод Використовуємо при формулюванні завдання, активізації опорних знань,висуненні гіпотез, визначенні алгоритму чи способу вирішення завдань.
Проблемний метод включає вибір чи визначення проблеми, напружене мислення (протиріччя між раніше отриманими знаннями та новими, невідомими), висунення ідей, розв'язування проблеми (вибір оптимального варіанту).
Метод несподіваної заборони. Для розв'язання навчального завдання слід заборонити використовувати будь-який елемент. Його використання провокує учнів на проведення аналогій, допомагає здолати інерційність мислення. Наприклад, для розв’язування геометричних задач забороняють користуватися трикутником; при розв’язуванні задач на побудову не можна користуватися лінійкою з поділками і т.д.
Важливим та ефективним засобом формування та розвитку критичного мислення є розв’язання нестандартних задач.
Як сформулювати і обґрунтувати ознаку подільності на 45?
Чи може вписаний в круг многокутник мати рівні сторони, але не рівні кути?
За якої умови центр кулі, описаної навколо прямокутної трикутної призми, знаходитиметься на одній з бічних граней призми?
Впроваджуючи в навчальний процес для розвитку критичного мислення учнів інтерактивні методи навчання, учитель намагається інтегрувати фронтальні, індивідуальні та кооперативні форми організації навчальної діяльності, які допомагають створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. За умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв'язку задач та вправ. В цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення – творчого і критичного.
Ефективним засобом розвитку критичного мислення учнів на уроках математики є метод проектів. Проектна діяльність передбачає собою декілька умовних етапів: пошуковий; аналітичний; практичний презентаційний та контрольний, що в загальних рисах відповідає класифікації етапів формування критичного мислення учнів за О.Тягло і Т.Воропай .
У рамках проектної технології для формування в учнів критичного мислення найбільш ефективними прийомами є критичне обговорення теоретичного матеріалу; рецензування своїх і чужих робіт; створення проектів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; розв’язання логічних задач; обговорення помилок, допущених учнями при розв’язанні проблем у дискусіях під час презентації проекту; формування вмінь аргументовано спростовувати висунуті помилкові гіпотези під час проведення роботи над проектом; організація та проведення дискусій, як форми презентації проекту.
За допомогою методів навчання математики учні можуть мотивувати свою діяльність, опрацьовувати математичну інформацію, вчитися виділяти головне, суттєве, вчитися бачити та формулювати проблему, пропонувати різні способи діяльності та вибирати оптимальні, спиратися на свій життєвий досвід та поповнювати його, тобто працювати над розвитком критичного мислення.
2.3. Як планувати урок за технологією
розвитку критичного мислення
Урок вважається результативним, якщо учні глибоко усвідомили і «привласнили» мету вчителя, коли вона глибоко перетворилася в їхнє особисте прагнення, бо сучасний урок - це урок демократичний, глибоко продуманий, організований і керований, що проводиться не для учнів, а разом з ними, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів.
Які запитання педагог повинен поставити собі й відповісти на них під час планування уроку?
Готуючись до уроку…
Мотивація. Чому цей урок є важливим?Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати? Яктема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?
Завдання уроку .Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розумінням проблем?
Передумови. Що, учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок?Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?
Оцінювання. Яку методику оцінювання я буду використовувати?
Ресурси та використання часу. Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання? Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовуватися?
Під час уроку…
Актуалізація. Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?Як зацікавити учнів? Як відновити у пам'яті попередні знання?Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та мети навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?
Усвідомлення змісту. Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку? Який матеріал їм слід надати?:Як залучити їх до активного навчання?
Рефлексія. Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?
Закінчення. Яких результатів необхідно досягти на уроці?Наскільки розв'язання проблем є бажаним?Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?
Після уроку…
Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час?До якого подальшого навчання може вести цей урок?Що повинні робити учні після закінчення уроку?
Не варто забувати про використання різних форм та методів організації роботи учнів, що дозволяє розкрити зміст їх досвіду відносно запропонованої теми.
| Актуалізація | Усвідомлення змісту | Рефлексія |
| Обери позицію Метод ПРЕС Сюрприз Розумний куб Сенкан Асоціативний кущ Есе Ключові слова Читання в парах, групах Мозкова атака Дискусія в групах Ґронування Питання – відповідь Порушення послідовності Передбачення Дискусійна сітка | Різнокольорові капелюшки Дискусія Взаємонавчання Передбачення за ключовими виразами Ґронування Порушена послідовність Понятійна таблиця Написання звіту за різними джерелами | Обери позицію Метод ПРЕС Самооцінка Сюрприз Рюкзак Різнокольорові капелюшки Розумний куб Сенкан Асоціативний кущ Есе Ключові слова Дискусія у парах, групах («кутки») Ґронування 3апитання – відповідь Речення з відкритим кінцем Дискусійна сітка Діаграма Венна |
Вчитель, що запроваджує у своїй роботі технологію формування та розвитку критичного мислення , не повинен забувати про:
Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі.
Стимулювання учнів до пошуку різноманітних способів виконання завдання на уроці.
Застосування завдань, які дозволяють учню самому обирати тип, вид і форму предметного матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну).
Створення педагогічних ситуацій спілкування, які дозволяють учню, незалежно від його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність, активність у доборі способів роботи.
Обговорення з учнями наприкінці уроку не тільки того, „що ми взнали на уроці”, але й того, що сподобалось (не сподобалось) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити інакше.
При виставленні оцінок аналізувати на лише правильність відповіді, але й її самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати й знаходити різноманітні способи виконання завдання.
При визначенні домашнього завдання необхідно враховувати не тільки його зміст та об’єм, але й розробляти детальні рекомендації з раціональної та ефективної організації самостійної роботи.
Все сказане ще раз підтверджує те, що оптимальним варіантом успішного навчання математики є поєднання елементів уроку критичного мислення та стратегії цієї технології з традиційними методами навчання.
ВИСНОВКИ
Технологія формування і розвитку критичного мислення має інноваційний характер, адже вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал, виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти, шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань, розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку, формує бажання і здатність самостійно вчитися.
Системне запровадження технології в школі сприяє тому, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті.
Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів.
Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:
учителем:
прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;
учнями:
розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.
Так можна досягти кінцевої мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Алан Кроуфорд, Венді Саул,СамюельМетьюз, Джейм Макінстер. Технології розвитку критичного мислення учнів, -К.: «Плеяда», 2006.-217с.
Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П.Наволокова. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 176 с. – (Серія «Золота Педагогічна скарбниця»).
Ковальчук В.І. Інноваційні підходи до організації навчального процесу.-К.:Шк.світ,2011.-128с.
Макаренко В. М. Технологія формування та розвитку критичного мислення // Математика в школах України. – 2007. – № 26. – С. 2–10.
Макаренко В. М., Волубуєва Л. М. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 128 с.
Маркова І.С. Інтерактивні технології на уроках математики - X.: Вид група «Основа», 2007.-128 с.
Маркова І.С., Біловол Г.О. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення. — X.: Вид. група «Основа», 2007.
Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
Пєхота О.М., Кіктенко А.З. Освітні технології. - К.: А.С.К., 2004.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.
Сальник О.І. Розвиток критичного мислення учнів в процесі вивчення шкільного курсу математики.- Полтава, 2013
Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.X.: Вид. група «Основа», 2003. Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.. 3.
Тягло О. В. Критичне мислення : навчальний посібник / О. В. Тягло. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 189 [3] с. – (Б-ка журн. «Управління школою». Вип. 1 (61)).