1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Курсова робота Прудиуса Іллі 2 (4).docx
Розширення: docx
Розмір: 6759кб.
Дата: 28.01.2024
скачати


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


Факультет здоров’я, фізичного виховання та туризму

Кафедра туризму


КУРСОВА РОБОТА
на тему: « Військово-історична екскурсія "Історична подорож до Холодного Яру" » (Черкаська область)

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Студента III курсу, групи 33-ТР1

Прудиуса І. В.

Керівник: канд. юридичних наук,

Опанасюк Н.А.
Київ – 2023

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3-4

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСКУРСІЇ………..5-26

    1. Поняття та сутність екскурсії………………………………………..5-10

    2. Класифікації екскурсій……………………………………………...10-16

    3. Особливості організації екскурсій в Україні та світі……………17-26

Розділ 2. АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРКАЩИНИ З

ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИХ ЕКСКУРСІЙ…………..28-58

2.1. Дослідження ресурсного потенціалу з організації військово-історичних екскурсій Черкаською областю………………...28-48

2.2. Діагностика туристичних потоків у сегменті екскурсійної діяльності

Черкащини…………………………………………………………………..49-54

2.3. Аналіз конкурентного середовища в сегменті екскурсійної діяльності Черкащини…………………………………………………………………..54-58

Розділ 3. СТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ЧЕРКАЩИНОЮ……………………………………………………………60-64

3.1. Програма військово-історичної екскурсії…………………………..60-63

3.2. Пропозиції щодо просування пропонованої екскурсії на вітчизняний та міжнародний ринки послуг…………………………………………….63-64

Висновок……………………………………………………………………..65-67

Список використаної літератури…………………………………………68-71

Додатки……………………………………………………………………….72-75
Вступ

Актуальність теми курсової роботи полягає у необхідності дослідження військово-історичної спадщини Черкаської області та виявленні значення історичних подій, пов'язаних з Холодним Яром. Ця проблематика є актуальною, оскільки надає можливість збагнути історичний контекст регіону та розкрити значення військово-історичних подій для формування національної свідомості.

Об'єктом дослідження є військово-історична спадщина Черкаської області, зосереджена у Холодному Ярі. Це включає в себе військові об'єкти, оборонні лінії, пам'ятники та інші артефакти, що пов'язані з історичними подіями.

Предметом дослідження є історичні події, їхні властивості, зв'язки та значення для військово-історичної спадщини Черкаської області, зокрема Холодного Яру. Вивчення цих аспектів дозволить глибше зрозуміти важливість військово-історичних подій та їхній вплив на формування національної історичної свідомості.

Метою даного дослідження є вивчення військово-історичної спадщини Черкаської області, зокрема Холодного Яру, з метою розкриття значення історичних подій та їх впливу на формування ідентичності та національної свідомості. В результаті дослідження буде досягнуто кращого розуміння історичного контексту регіону та сприятиме збереженню та популяризації військово-історичної спадщини.

Завдання дослідження:

- розглянути поняття та сутність екскурсії;

- надати класифікацію екскурсій;

- дослідити особливості організації екскурсій в Україні та світі;

- провести дослідження ресурсного потенціалу розвитку культурного туризму в Черкаській області;

- провести діагностику туристичних потоків у сегменті культурного туризму області;

- проаналізувати конкурентне середовище в сегменті культурного туризму Черкащини;

- розробити програму історичної екскурсії «Історична подорож до Холодного Яру»;

- надати пропозиції щодо просування туристичного продукту на вітчизняний та міжнародний ринки послуг.

Аналітичний огляд джерельної бази:

Інформаційною базою для даного дослідження будуть слугувати різноманітні джерельні матеріали, зокрема наукові праці, архівні документи, література, публікації у пресі, інформаційні ресурси та інше. З джерельної бази будуть використані наступні типи та види джерел:

- наукові дослідження та монографії, присвячені історії Черкащини, Другій світовій війні, національно-визвольній боротьбі;

- архівні документи, що містять інформацію про події, що відбувалися в Холодному Ярі;

- інтерв'ю з місцевими жителями, свідками подій та експертами у галузі військової історії;

- література, яка описує історичні факти та події, пов'язані з Холодним Яром;

- інформаційні ресурси, включаючи електронні бази даних, веб-сайти, архіви онлайн та інше.

Структурно курсова робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків»; містить 59 сторінок тексту, 5 рисунків, 3 таблиці, 1 додаток. Список джерел налічує 18 найменувань літератури.

Розділ 1. Теоретичні засади організації екскурсії

1.2. Поняття та сутність екскурсії

Слово «екскурсія» походить від латинського «excursio» - поїздка. З самого початку екскурсія була лише прогулянкою, що мала практичні цілі, наприклад, вихід за місто на пошук і збирання лікарських трав та ін. Саме в такому розумінні тлумачив це слово у 1882 р. у своєму словнику В. Даль: «Екскурсія - прогулянка, вихід на пошук чогось, для збирання трав та ін.». На цей час за поняттям «екскурсія» закріплюються такі характеристики, як цілеспрямованість, тобто відвідування певних місць з конкретною метою, та невіддалений і короткотривалий характер поїздки чи прогулянки.

З часом екскурсія залучається до навчального процесу в школі. Зокрема, для розкриття теми «природа рідного краю» вчитель виводить учнів з класу «на вулицю». У цій ситуації чітко виявляються основні ознаки екскурсії:

- по-перше, з'являється пізнавальна ціль. Процес пізнання не лише стає головним завданням екскурсії, але й набуває таких характеристик, як тематична спрямованість, наочного спостереження, тобто поєднання показу та розповіді;

- по-друге, вимальовуються основні дійові особи: з одного боку - це вчитель, який скеровує процес пізнання, прототип екскурсовода, з іншого - учні, на яких спрямований пізнавальний процес. Недаремно чисельність екскурсійної групи така ж, як і шкільного класу, - від 15 до 30 осіб, а мінімальна тривалість екскурсії - 45 хв.

Пізнавальна ціль знайшла своє відображення в настільному енциклопедичному словнику за авторством Граната 1895 року видання: «Екскурсія - поїздка з навчальною або науковою метою».

У 1916 році з'їзд директорів і викладачів Київського навчального округу у своїх резолюціях указав на необхідність залучення до місцевих екскурсій усіх учнів. Екскурсія перетворилася на обов'язкову форму роботи з учнями в навчальних закладах, відтоді вона існує як одна із форм уроку.

Проте це не була ще екскурсія в сучасному розумінні. Такою вона стала після того, як перетворилася на одну із форм організації дозвілля. Поруч із пізнавальною ціллю з'являється мета відпочинку. Як наслідок, науково - освітній характер пізнання трансформується в культурно - просвітницький, що висуває до екскурсії нові вимоги: пізнавальний процес повинен задовольняти потребу в активному відпочинку, забезпечувати розширення світогляду, збагачувати духовний світ людини. Ключовою вимогою до екскурсії стає те, що вона повинна бути «цікавою». Це забезпечується, по-перше, відповідними об'єктами пізнання: ними стають визначні пам'ятки культури, мистецтва тощо; по-друге, інтерес до об'єкту має утримуватися за допомогою відповідних методів екскурсійного пізнання.

Саме з таким змістом екскурсія увійшла в туризм. Сьогодні вона є однією з основних послуг туристичного продукту та невід'ємною складовою пізнавального туризму.

В англомовному середовищі замість слова «екскурсія» набуло поширення словосполучення «тур з гідом» (guided tour). В основному воно має такий самий зміст. Зокрема, в енциклопедичному словнику «Macmillan Dictionary» це поняття тлумачиться як короткочасна мандрівка до місць і споруд з особою, яка розповідає про побачене.

Отже, впродовж свого становлення дане поняття еволюціонувало та набувало сучасного змісту. В даний час екскурсія виступає чимось закінченим, цілісним, що має свої специфічні функції й ознаки, своєрідну індивідуальну методику. Значною мірою вона збагатилася за змістом, формами проведення і методикою подання матеріалу.

Сьогодні екскурсія - це процес пізнання людиною навколишнього світу, що передбачає ознайомлення з об'єктами «наживо», тобто в місцях їхнього розташування. При цьому огляд пам'яток відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця - екскурсовода та супроводжується його розповіддю. Процес пізнання на екскурсії підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкта, оцінку визначного місця, розуміння історичної події. Йому не байдуже, що побачать екскурсанти, як вони зрозуміють почуте. Він своїми поясненнями підводить екскурсантів до необхідних висновків і оцінок, досягаючи тим самим потрібної мети.

У процесі пізнання екскурсовод допомагає екскурсантам:

  • побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема;

  • почути необхідну інформацію про ці об'єкти;

  • усвідомити значення подій та відчути потрібні емоції;

  • опанувати практичні навички самостійного спостереження й аналізу екскурсійних об'єктів.

Екскурсія як вид діяльності. Екскурсія розглядається як поєднання взаємозалежних і взаємозумовлених дій. Вони досить різноманітні - пересування групи по маршруту, обхід і спостереження об'єктів, пояснення побаченого. Поради екскурсовода роблять дії екскурсантів цілеспрямованими й усвідомленими.

Екскурсійна діяльність відбувається з двох сторін:

  • з боку екскурсантів - це спостереження і зорове дослідження об'єктів, сприйняття та розуміння побаченого та почутого. Однак варто розуміти, що ця діяльність, здебільшого, сприймається екскурсантами як активний відпочинок. Тому не можна їх перевантажувати та вимагати від них надмірних зусиль для засвоєння нових знань;

  • з боку екскурсовода - це професійна діяльність, що передбачає взаємодію з аудиторією та організацію пізнавального процесу на екскурсії. Вона включає також підготовчий етап: вибір теми та відповідних об'єктів, прокладання маршруту, укладання тексту та методичної розробки.

Екскурсія як форма спілкування. Екскурсія є формою прямого спілкування, що передбачає взаємозв'язок і взаємодію суб'єктів (екскурсовода й екскурсантів) на основі їх спільної комунікативної діяльності. При такому спілкуванні не лише здійснюється обмін інформацією, але й формується спільність почуттів і настроїв, досягається взаєморозуміння, в результаті чого відбувається засвоєння знань. Головний тут зворотний зв'язок, що проявляється в реакції екскурсантів на процес комунікації, з якої видно, чи досягає екскурсовод свої мети, чи потрібно з його боку внести корективи у процес комунікації.

Знання основ психології й педагогіки допомагає екскурсоводові правильно організувати пізнавальний процес на екскурсії. Практично спілкування є комунікативною фазою його діяльності.

Комунікативний компонент - важлива частина професійної майстерності екскурсовода. Ефективність його роботи визначається не тільки глибокими знаннями теми, умінням використовувати екскурсійну методику, але й здатністю налагодити процес спілкування з аудиторією, методистами музею, водієм автобуса та іншими учасниками екскурсійного процесу. Важливу роль у спілкуванні відіграють такі якості, як люб'язність, щирість, ввічливість, толерантність, уміння вести нормальний діалог і розв'язувати конфліктні ситуації та ін. Водночас не можна віддавати ініціативу в спілкуванні в «руки аудиторії». Екскурсовод завжди повинен тримати комунікаційний процес під своїм контролем.

Прагнучи підвищити ефективність комунікаційного процесу, екскурсовод використовує різні варіанти. Зосереджуючись на розповіді, роблячи її більш значущою, екскурсовод мимоволі перетворюється на лектора, зводячи роль аудиторії до пасивного сприйняття побаченого й почутого. Ефективніший варіант, коли екскурсовод організовує огляд об'єктів так, щоб забезпечити чіткий порядок їх спостереження, а за допомогою розповіді об'єднує все побачене в одну «історію». Роблячи конкретні пояснення, він скеровує увагу групи, викликає інтерес, змушує розміркувати та, зрештою, підводить до потрібних оцінок і висновків. Так відбувається за умови, коли екскурсанти зайняті активним сприйняттям.

У практичній діяльності екскурсія розглядається в кількох аспектах:

  • як самостійна форма виховання або складова частина інших форм виховання (патріотичного, трудового, естетичного);

  • як одна з форм навчання або складова частина інших форм пізнання;

  • як форма роботи з масовою аудиторією;

  • як епізодичний (разовий) захід, частина тематичного циклу, а також як один із щаблів пізнання;

  • як форма міжособистісного спілкування екскурсовода з групою, екскурсантів один з одним у ході пізнання об'єктів;

  • як форма поширення наукових знань, ідейного виховання;

  • як форма організації культурного дозвілля;

  • як складова частина організованого туризму.

Найбільш адекватне уявлення про екскурсію дає поєднання кількох аспектів. Розгляд крізь призму одного з них не дозволяє виявити сутності поняття екскурсії.

    1. Класифікації екскурсій

Класифікація екскурсій є центральним питанням екскурсійної теорії та має значення для:

  • постановки цілей і завдань нових екскурсій;

  • правильної розробки маршруту;

  • формування підтем і використання методичних прийомів;

  • забезпечення умов тісної співпраці екскурсовода з екскурсантами;

  • діяльності методичної комісії.

Класифікація екскурсій – це розподіл екскурсій на групи та види, виділення в кожній з них основних рис, які визначають характер її проведення. Екскурсії класифікують за:

1) змістом;

2) кількісним складом учасників;

3) місцем проведення;

4) засобами пересування;

5) тривалістю;

6) формою проведення.

1. За змістом екскурсії поділяються на оглядові (багатопланові) і тематичні.

Оглядові екскурсії, як правило, розкривають декілька тем, тому їх ще називають багатоплановими. Використовується при цьому сучасний та історичний матеріал. Ґрунтується така екскурсія на показі різноманітних об'єктів (пам'яток історії і культури, будинків і споруд, природних об'єктів, місць відомих подій, промислових і сільськогосподарських підприємств тощо). Це дає загальне уявлення про місто, край, регіон, державу в цілому. Хронологічні рамки такої екскурсії – час існування міста/туристичного центру з першої згадки про нього до сьогодення і на майбутнє – перспективи розвитку.

Оглядові екскурсії мають свої особливості. На відміну від тематичних, формулювання теми в оглядових екскурсіях пов'язане із певною складністю. Незалежно від місця, де їх готують і проводять, оглядові екскурсії практично подібні між собою, насамперед за своєю структурою. У кожній із них висвітлюється декілька підтем (історія міста, стисла характеристика промисловості, науки, культури, освіти тощо). У той же час в оглядових екскурсій є свої відмінні риси, які пояснюються тими особливостями в історичному розвитку, що властиві визначеному місту, області, краю. Наприклад, військово - історична підтема є присутньою в оглядових екскурсіях тих міст і областей, на території яких відбувалися військові бої. Літературні підтеми включаються в оглядові екскурсії міст, пов'язаних із життям і діяльністю письменників, поетів та ін.

Багатопланові екскурсії традиційно проводяться у краєзнавчих та загальномистецьких музеях, коли під час одного відвідування туриста знайомлять з усіма експозиціями, різними за тематикою і змістом.


  1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас