1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71
Ім'я файлу: Ryzhak-L.-Filosofiia-iak-refleksiia-dukhu-navchal-nyy-posibnyk.p
Розширення: pdf
Розмір: 3693кб.
Дата: 23.05.2022
скачати

̳í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
Ëüâ³âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ìåí³ ²âàíà Ôðàíêà
Ëþäìèëà Ðèæàê
Ô²ËÎÑÎÔ²ß
ßÊ ÐÅÔËÅÊÑ²ß ÄÓÕÓ
Ðåêîìåíäîâàíî
̳í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
Ëüâ³â
Âèäàâíè÷èé öåíòð ËÍÓ ³ìåí³ ²âàíà Ôðàíêà
2009

УДК 130.122 (075.8)
ББК Ю2я73
Р 49
Рецензенти:
д-р філос. наук, проф, акад. АПН України В.П. Андрущенко
(Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова)
д-р філос. наук, проф. В.Г. Скотний
(Дрогобицький національний педагогічний університет імені І. Франка)
д-р філос. наук, проф. В.І. Ярошовець
(Київський національний університет імені Т. Шевченка)
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(лист № 1/11-9735 від 30 листопада 2009 р.)
Людмила Рижак
Філософія як рефлексія духу : навчальний посібник / Людмила
Рижак. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. –
640 с Мета посібника – допомогти студентам сформувати цілісне розуміння сучасного глобалізованого й динамічного світу, спонукати до роздумів над межовими проблемами людського буття: призначення людини та перспектив розвитку людства. Знання з філософії допоможуть студентам стати ін- телектуально незалежними й критично мислячими людьми, які прагнуть самостійно шукати відповіді на сучасні проблеми, свідомо вибирати власну життєву позицію, реалізувати свої задуми та відповідально ставитися до своїх особистих, професійних та соціальних обов’язків.
Навчальний посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів і всіх, хто цікавиться філософією, кому не байдуже духовне життя України та людства на межі тисячоліть.
УДК 130.122 (075.8)
ББК Ю2я73
ISBN 978-966-613-723-7
© Людмила Рижак, 2009
© Львівський національний університет ім. І. Франка, 2009
© Видавничий центр ЛНУ, Р 49


Ïåðåäìîâà
... Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, вирізняє нас з-поміж дикунів і варварів, і кожен народ є тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше в ньому філософують; тому для держави немає більшого блага, ніж мати істинних філософів.
Ðåíå Äåêàðò
С
утнісною ознакою ХХІ сторіччя, яке щойно розпочалося, є глобалізаційна інтеграція. Україна, як незалежна держава, здійснює поетапні кроки на шляху до євроінтеграції, яка виявляється в усіх сферах життя людини: від інформаційної, економічно-фінансової до культурно-освітньої. Зокрема, відбу- вається взаємодія різних культурно-цивілізаційних і духовних світів із досить відмінними поглядами на перспективи суспіль- ного поступу, зміст головних вартостей життя і призначення людини. Мета університетського курсу філософії – сформувати в нової генерації українських інтелектуалів світогляд адекват- ний філософському мисленню людства на зламі тисячоліть.
Філософія репрезентує цілісність буття людини в світі завдяки тому, що досліджує систему “людина–світ” не лише як даність, але й як смисложиттєвий горизонт самоутвердження людини.
Світ для людини є не лише сферою адаптації, але й саморе- алізації, він відкритий для здійснення творчих задумів люди- ни. З’ясовуючи, що таке людина, в чому її призначення, яке її ставлення до природи, суспільства та інших людей, філософія






Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
розвиває духовність людини та формує її гуманістичну життєву позицію.
Завдання курсу філософії – ґрунтовне вивчення світової та української філософської думки. Філософське знання існує у формі історично конкретних філософських учень. Їхня своєрід- ність зумовлена неповторністю культури народу та його духовного життя. Свідченням тому є історія філософії, що становить собою панораму духовних пошуків різних народів, як відповіді на виклики цивілізаційного поступу. Структура посібника передбачає освоєння передусім кла- сичного періоду розвитку світової та української філософської думки. Проте більшість розділів присвячено вивченню напря- мів і шкіл сучасної філософії, їхній проблематиці та пошуку ними відповідей на актуальні проблеми сьогодення. У контексті європейської філософії подано розвиток фі- лософської думки України. Вона формувалася як відповідь на актуальні проблеми становлення української державності та національної свідомості, відродження культурної ідентичності та цивілізаційного поступу.
Осмислення великого діапазону напрямів некласичної фі- лософії має сформувати у студента розуміння багатоваріант- ності шляхів культурного і цивілізаційного поступу людства та власне ставлення до них. Такий підхід застосовано для того, щоб подолати настанову на філософію як єдину однозначну
істинну систему наукового знання та розкрити плюралістичний дух сучасної філософської думки.
Структура та зміст посібника репрезентує виклад матеріалу з урахуванням кредитно-модульної системи та вимог Болонсь- кого процесу. У посібнику запропоновано авторську інтерпре- тацію філософської проблематики, яка відкрита для полеміки та дискусій. Цьому слугуватиме розмаїття підходів у висвітленні кожної теми, а також питання для самоконтролю та обговорен- ня, що подані наприкінці кожного розділу.

5
Передмова
Освоєння курсу філософії спрямоване нате, аби студент усвідомив історичний характер людського буття у світі, до- корінні зміни, що відбулися у світоглядних парадигмах і спри- чинені ними зміни у практичному ставленні людей до себе та до світу. Результатом має бути ставлення до сучасного життя як до процесу еволюції, зумовленого історичними обставинами, настанова на виявлення тенденцій цього процесу та прогнозу- вання перспектив, пошук власного місця у світі, що невпинно змінюється, внутрішня готовність до змін.
Вивчення курсу філософії має допомогти студентові зро- зуміти роль та значення суб’єктивних чинників людського
існування. Він має не лише усвідомити багатоваріантність шляхів розвитку подій, але й можливість і необхідність вибору з-поміж різних альтернатив. Студент має навчитися порівнювати різні, нерідко взаємовиключні, підходи у розв’язанні складних життєвих проблем. Такий спосіб бачення повинен застерегти майбутнього фахівця від пошуку простого розв’язання існуючих проблем, переконати йогов тому, що світ складний, багатовекторний і вимагає вміння поєднувати й узгоджувати різнопланові тенденції.
Підготовка посібника – надзвичайно копітка праця. Без творчої, доброзичливої атмосфери, яку створив на кафедрі філософії її завідувач – професор Анатолій Карась, робота над підручником була б неможливою. Хочу також подякувати моїм колегам із філософського факультету проф. Володимирові
Кондзьолці та доц. Валерію Джуню, які, прочитавши рукопис посібника, зробили слушні зауваження.
Насамкінець, хочу висловити щиру вдячність деканові філософського факультету, професору Володимирові Мельнику, який заохочував та всебічно сприяв у написанні та виданні посібника.

Ð
ÎÇIJË
1
ÔIËÎÑÎÔIß, ¯¯ ÏÐÅÄÌÅÒ
ÒÀ ÍÀÓÊÎÂÈÉ Коло питань:
Філософія в системі теоретичного знання. Філософія і наука. Філософські та наукові методи. Визначення філософії. Специфіка предмета філософії та його іс- торична еволюція. Структура філософського знання.
Функції філософії.
В
ивчення філософії зазвичай розпочинається з відповідей на питання: що таке філософія? Яка її проблематика Для чого існує філософія? Де, коли і чому вона виникає?
Відповіді на ці питання є ключем до розуміння специфіки фі- лософського освоєння світу та сутності філософського знання.
Філософія виникла майже одночасно в трьох несхожих культурах давньоіндійській і давньокитайській (І ст. доне) та давньогрецькій (VII-V ст. доне. Несхожість Східної
(Індія, Китай) та Західної (Греція) культур зумовила своєрід- ність філософських систем, яка виявляється у способах осягнен- ня світу та репрезентації філософського знання.
Незважаючи на особливості філософування в різних культурах, філософія виникає, як наголошував давньогрецький мис- литель Аристотель, із подиву та його збереження впродовж життя. Дивуватися, подивляти – це початок розуміння, це
розвага й розкіш, властиві інтелектуалові. Профе сійна риса
інтелектуала – дивитися на світ із розплющеними в подиві


7
Р
ОЗДІЛ
1.
Філософія, її предмет та науковий статус
очима. Все на світі дивне й чудове для широко розплющених зіниць. Дивуватися – це насолода, що не притаманна футболіс- тові, а натомість веде інтелектуала через світ у безнастанному охмелінні візіонера. Його властивість – це здивовані очі. Тому античні народи зображали Мінерву – богиню мудрості – Совою, птахом із завжди засліпленими очима
1
Здивування – це духовний акт, миттєвий спалах думки, що, як промінь світла, вихоплює зі світу щось, що є та спо- нукає до роздумів. Як вважає грузинський філософ Мераб
Мамардашвілі, філософія починається із здивування, і це справжнє подивування не тому, що чогось немає, а навпаки.
Наприклад, немає справедливості, немає миру, немає любові, немає честі, немає совісті тощо. Алене цьому дивується філо- софа тому, що взагалі щось є. Адже дивовижно, що є хоч десь, хоч колись, хочу когось, наприклад, совість. Так само не дивує відсутність честі чи моралі, а те, що вони є. Дивовижно те, що є дещо, під яким розуміють порядок. Дивовижно, що замість хаосу є порядок, бо, зрештою, мав би бути безлад. Власне, філософу- вання або осмислене міркування починається із запитання: чому саме є порядок, а не хаос Світ – нехаотичне існування людини. Як навчитися жити у злагоді з цим світом? Очевидно, що людина має впорядковувати розуміння світу для себе, визначати себе та свої перспективи в ньому, можливості досягнення гармонійного
існування. З цього й починається філософування.
Поняття “філософія” ввели у вжиток греки. Терміни
“філософ” і “філософувати” вони використовували вже в
VI ст. доне. Поняття ж “філософія” для позначення певного типу знання запропонував давньогрецький філософ Платону ст. доне. Філософія (від гр. phileo – любов, sophia – мудрість) дослівно означає любов до мудрості. На думку греків, знання та мудрість не тотожні, хоча мудрість не мислима без знань. Зокрема, Платон зазначав, що
1
Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Вибрані твори. К Основи, 1994. – С. 16.
Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
міркування, де немає знань, нічого не варті
2
. Проте не будь-яке знання є софійним. Невипадково теж давньогрецький філософ
Геракліт ще уст. доне. наголошував: “Багато знань – це ще не мудрість”. У житті людина, як розумна істота, потребує різних видів знань, які слугують їй опорою в життєдіяльності. Вона керуєть- ся певними цілями, планує та розраховує на певні результати, розвиваючи раціонально-логічне мислення. На думку німець- кого філософа Мартіна Гайдеґера, “розрахунок є прикметною рисою мислення, яке планує та досліджує... Воно безперервно калькулює нові, багатообіцяючі й вигідні можливості. Розра- хункове мислення “заганяє” одну можливість за іншою. Воно не може заспокоїтися, щоб задуматися та зосередитись на собі.
Розрахункове мислення – цене осмислююче мислення, воно не здатне подумати про смисл усього існуючого”
3
. Отже, як зазначає філософ, існують два типи мислення: розрахункове
(раціонально-логічне) та рефлексивне (осмислені роздуми).
Щоб людині самоутвердитись у світі недостатньо раціональ- но-логічного мислення, як і знання, яке воно продукує. Світ, в якому живе людини, є багатоплановим і суперечливим. Взає- модіючи зі світом, людині доводиться постійно розв’язувати проблеми, оцінювати можливості та робити вибір. Це вима- гає рефлексивного мислення – осмислюючого обдумування, тобто мудрості.
Для прикладу, наведемо малознаний факт із біографії Наполеона. Поціновуючи достовірні знання, він боготворив науку, науковців і, зокрема, математику. Завоювавши пів-Євро- пи, Наполеон замислив здивувати світ створенням наймудрі- шого уряду, якого дотепер не було в жодній країні. За його пропозицією, міністрами були призначені: творець нарисної геометрії Гаспар Монжу, член Паризької академії, знамени Платон. Держава. К Основи, 2005. – С. 202.
3
Хайдеггер М Разговор на проселочной дороге. М Высш. школа, 1991. – С. 104.

9
Р
ОЗДІЛ
1.
Філософія, її предмет та науковий статус
тий математик Нікола Карно та найуспішніший математику розв’язанні диференціальних рівнянь Жозеф Лагранж. Названий “математичний” уряд Франції водночас установив і світовий рекорд своєї безпорадності, розваливши господарство
імперії затри місяці свого правління. Це – яскравий приклад нетотожності математичного знання й мудрості, зокрема прак- тичної мудрості. Шлях до мудрості пролягає через тривалий процес опа- нування культурного досвіду народу. Він презентує взірці по- ведінки, вчинків та життєдіяльності людини. Мудрість, з одного боку, убезпечує людину від прийняття хибних рішень і дій, аз
іншого, – дає змогу усвідомити власні помилки, вчитися на них та більше не повторювати їх. Немає людини, яка б не помиля- лася. Важливо те, що мудра людина здатна критично постави- тися до власного досвіду та зробити правильні висновки. Тому український філософ Сергій Кримський визначає мудрість, як
досвідченість”, що несе у собі етичну духовність
4
Життєву мудрість народу в культурі лаконічно фіксують прислів’я, приказки та вірування. Наприклад: Не лізь поперед батька в пекло або “Поспішиш – людей насмішиш”. У них виражено вдумливе й справедливе ставлення людини до себе та інших людей. При цьому в кожного народу мудрість має своє етнічно-національне забарвлення. Зокрема, в українців мудрість постає як добродійність у всьому: від турботи про людей, убезпечення їх від негараздів до турботи про землю й природу загалом. Це виражено у звертанні, яке, на жаль, при- забуте, – добродій, добродійка. Його варто було б відновити у сучасній українській мові. Якщо мудрість є джерелом порад і засобом викриття будь-якої фальші, то нерозумність (глупота) виявляє себе у руйнуванні, підступності та облудній любові.
Західна культура виробила своє розуміння мудрості, згід- но з яким, мудрість – це мистецтво жити не на шкоду собі
4
Кримський С. Запити філософських смислів. К ПАРАПАН, 2003. – С. 85.
Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
та іншим людям, користуючись власним розумом. Перша ознака мудрості, як вважав давньоримський філософ Сенека, не допускати розбіжності між словом і ділом. Мудрість завжди містила в собі етичний аспект, враховуючи цілісність духовного досвіду людcтва. Тож цілком слушною була й залишаєть- ся думка відомого італійського художника Леонардо да Вінчі:
“Мудрість – донька досвіду”.
Мудрість не є знанням, яке можна було б завчити та не задумуючись використовувати. Розумна людина набуває муд- рості тоді, коли вона опановує рефлексивне мислення, що ґрун- тується на критичному оцінковому знанні. Відтак мудрість є результатом особистого пошуку значущих цінностей, як регу- ляторів життєдіяльності людини на основі знання. Такий шлях осягнення мудрості кожен повинен пройти сам, віднаходячи найважливіші життєві орієнтири для успішного самоствер- дження.
Людина прагне не лише успіху, але й щастя, вона прагне жити мудро, не порушуючи гармонію. А звідси і любов до муд- рості, яка дає змогу гармонізувати стосунки зі світом людей та речей. Мудрість формується тоді, коли розум опановує знання загального та необхідного, віднаходить універсальні основи бут- тя світу, а також способи його пояснення та розуміння. В ідеалі” філософія – мудрість, реально ж вона – постійне прагнення до мудрості, пристрасне бажання оволодіти нею. Платону діалозі Банкет, розмірковуючи про мудрість, на- голошував, що вона – “щось споконвіку божественне”. Тому з богів ніхто не займається філософією і не бажає стати мудрим, оскільки боги і так вже мудрі; тай взагалі, хто мудрий, до муд- рості не прагне”. Невігласи ж, які цілком задоволені собою, теж не потребують філософії. Займаються ж філософією ті, хто перебувають посередині між мудрецями і невігласами, а сама мудрість – це одне із найпрекрасніших благ на світі. Філософія

11
Р
ОЗДІЛ
1.
Філософія, її предмет та науковий статус
ж є шляхетною, благоговійною любов’ю до мудрості
5
. Ці роз- мірковування стосуються етимології поняття “філософія”. Те- пер розглянемо специфіку знання, яке означував цей термін.
Філософія, за Платоном, є “теорією взагалі”. Вона виникає та формується як узагальнююча форма раціонально-поняттє- вого знання, в якій людина прагне осмислити реальність в її цілісності та значущості для себе. Реальність постає об’єктом філософського мислення.
Під реальністю розуміють наявне буття системи
“людина–світ”, її можливості яку минулому, так і в майбут- ньому. Людина виокремлюється в системі “людина–світ” як особливе буття, ознаками якого є здатність мислити, пізнавати, любити та ненавидіти, радіти та сумувати, бути щасливою чи знедоленою тощо. Саме здатність розмірковувати, здатність заглиблюватися в себе, щоб досягти злагоди з собою й зрозумі- ти, у що вона вірить, що вона дійсно цінує і що ненавидить, на думку іспанського філософа Хосе Ортеґи-і-Ґасета, вирізняють людину як особливу істоту зі світу. Тому людину цікавить світ не сам собою, ау взаємозв’язках та взаємодії з людиною.
Людина живе і реалізовує себе в різноманітних світах: природному, соціальному та духовно-культурному. Система
“людина–світ” багатовимірна і спонукає людину осмислювати
її як цілісність. Філософія репрезентує цілісність буття людини в світі завдяки тому, що досліджує систему “людина–світ” не лише як даність, але й як смисложиттєвий горизонт самоутвер- дження людини. Світ для людини є не тільки сферою адаптації, але й самореалізації, він відкритий для здійснення її творчих задумів. З’ясовуючи, що таке людина, в чому її призначення, яке її ставлення до природи, суспільства та інших людей, філо- софія утверджує духовність людини та формує її гуманістичну життєву позицію.
5
Платон Банкет // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. К Довіра, 1992. Кн. 1. – С. 134.
Людмила Рижак

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71

скачати

© Усі права захищені
написати до нас