7
Р
ОЗДІЛ
1.
Філософія, її предмет та науковий статус
очима. Все на світі дивне й чудове для широко розплющених зіниць. Дивуватися – це насолода, що не притаманна футболіс- тові, а натомість веде інтелектуала через світ у безнастанному охмелінні візіонера. Його властивість – це здивовані очі. Тому античні народи зображали Мінерву – богиню мудрості – Совою, птахом із завжди засліпленими очима
1
Здивування – це духовний акт, миттєвий спалах думки, що, як промінь світла, вихоплює зі світу щось, що є та спо- нукає до роздумів. Як вважає грузинський філософ Мераб
Мамардашвілі, філософія починається із здивування, і це справжнє подивування не тому, що чогось немає, а навпаки.
Наприклад, немає справедливості, немає миру, немає любові, немає честі, немає совісті тощо. Алене цьому дивується філо- софа тому, що взагалі щось є. Адже дивовижно, що є хоч десь, хоч колись, хочу когось, наприклад, совість. Так само не дивує відсутність честі чи моралі, а те, що вони є. Дивовижно те, що є дещо, під яким розуміють порядок. Дивовижно, що замість хаосу є порядок, бо, зрештою, мав би бути безлад. Власне, філософу- вання або осмислене міркування починається із запитання: чому саме є порядок, а не хаос Світ – нехаотичне існування людини. Як навчитися жити у злагоді з цим світом? Очевидно, що людина має впорядковувати розуміння світу для себе, визначати себе та свої перспективи в ньому, можливості досягнення гармонійного
існування. З цього й починається філософування.
Поняття “філософія” ввели у вжиток греки. Терміни
“філософ” і “філософувати” вони використовували вже в
VI ст. доне. Поняття ж “філософія” для позначення певного типу знання запропонував давньогрецький філософ Платону ст. доне. Філософія (від гр. phileo – любов, sophia – мудрість) дослівно означає любов до мудрості. На думку греків, знання та мудрість не тотожні, хоча мудрість не мислима без знань. Зокрема, Платон зазначав, що
1
Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Вибрані твори. К Основи, 1994. – С. 16.