Обман – форма поведінки (як вербальна так і невербальна), яка полягає в навмисному спотворенні дійсності для досягнення бажаної мети чи прагнення уникнути небажаних наслідків. Відповідно, коли обман стає звичною формою поведінки, вона закріплюється і перетворюється на якість особистості. Це якщо говорити про обман, як навмисне бажання ввести когось в оману.
Вербальні ознаки обману:
1. Протиріччя між висловлюваннями і іншою зібраною по даному питанню інформацією, а також протиріччя усередині самої інформації, у зв’язку з відсутністю деталей.
2. Невизначеність, неконкретність відомостей, що містяться в інформації.
3. Висока точність опису подій, зокрема віддалених у часі - наслідок заучування заздалегідь підготовленої нещирої інформації.
6. Різка поява пояснення однакових подій на різних етапах спілкування.
7. Винятково позитивна інформація про себе й відсутність найменших сумнівів у трактуванні подій
8. Наполегливе, кількаразове (нав'язливе) ініціативне повторення яких-небудь тверджень. Східне прислів'я говорить: "Ти сказав мені в перший раз, і я повірив. Ти повторив - і я засумнівався. Ти сказав втретє - і я зрозумів, що ти брешеш".
9. Часті застереження протягом розмови, щодо істинної інформації про подію.
10. Не типові для даної людини (з урахуванням рівня загального розвитку й освіти) вираження, терміни й фразеологічні обороти - свідчення заучування інформації (можливо, підготовленої іншим).
11. Збіднення емоційного тла висловлень - як наслідок відсутності реальних емоцій у момент розгортання "реальної" події.
12. Недоречні, кількаразові посилання на свою добропорядність і незацікавленість.
13. Уникання відповіді на пряме запитання, спроби створити враження, що це питання не зрозуміле або "забуте".
14. Приховування високо значущих подій.
Невербальні ознаки обману: (голос)
мимовільна зміна інтонації;
• зміна темпу мови;
• зміна тембру голосу;
• поява тремтіння в голосі;
• поява пауз при відповідях на запитання, які не повинні були викликати утруднення;
• занадто швидкі відповіді на запитання;
• демонстративне підкреслення (виділення) за допомогою мовних засобів - інтонацією, паузами яких-небудь фрагментів переданої інформації, маскуючи або спотворюючи дійсне відношення до неї.
Міміка:
погляд, що бігає";
• легка неприродна посмішка;
• ледь помітна напруга м'язів обличчя;
• візуальний контроль партнера в момент нещирого висловлення;
• розбіжності рухів зіниць очей по модальностям зі змістом інформації;
• прищурювання, звуження очей при відповідях на запитання.
Жести, пози:
жест "рука до обличчя";
• жест "прикриття рота"; прикривання рота долонею, пальцями або кулаком;
• жест "дотик до носа"; легке потирання носа або швидкий дотик до нього;
• жест "потирання ока";
• жест "відтягування коміра";
• жести закритості;
• часте пригладжування волосся;
• нервозність у поведінці (періодичне прочищення голосу; покахикування; часте паління цигарки; постукування по столу);
• потирання долоней.
Фізіологічні ознаки:
почервоніння обличчя або його окремих частин;
• тремор губ;
• розширення зіниць очей;
• прискорене моргання й інші зміни, характерні для почуття сорому, страху й інших емоцій, що супроводжують нещирість на підсвідомому рівні в людей, які не звикли брехати;
• зміна (при відсутності фізичного навантаження) частоти пульсу, а також зміна ритму пульсових скорочень;
• зміна кров'яного тиску (по гіпертонічному або гіпотонічному типу);
• зміни в ритмі подиху (особливо різке скорочення фази видиху й викривлення звичайного дихального циклу);
• поява рясного потовиділення без температурних і фізичних навантажень;
• зміни в електрокардіограмі (ЕКГ);
• зміни в картині електроенцефалограми (ЕЕГ);
• різні зміни в елементах крові, сечі, слини.