Ім'я файлу: Українська політична думка початку ХХ ст між автономізмом.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 492кб.
Дата: 19.05.2022
скачати

Українська політична думка початку ХХ ст між автономізмом та самостійністю

НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ

  • в Україні набувають зміни у політичному просторі
  • розвиток капіталізму,
  • поширення марксизму, соціал демократії, партійних систем,
  • прогрес наук та освіти, процеси демокрадизації в Європі.

    • Так відбувається політизація суспільних рухів та командна політична думка.

 На шляху розвитку Наддніпрянщини були залишки феодалізму, самодержав’я, наслідок яких було аграрне перенаселення, зубожіння яке заважало культурному та освітньому розвитку. Попри розвитку освіти, 80% неписемні. До тогож еліту та реальну підтримку царату складали бюрократія та поміщики. Частка українців серед пануючих груп була незначною, та й вони здебільшого були русифіковані. Лише частина інтелігенції була ліберальною, але її прошарок був малим, та й значну його частину складали ті самі поміщики, натомість формування інтелігенції зі широких мас стримував рівень культурного розвитку населення    На шляху розвитку Наддніпрянщини були залишки феодалізму, самодержав’я, наслідок яких було аграрне перенаселення, зубожіння яке заважало культурному та освітньому розвитку. Попри розвитку освіти, 80% неписемні. До тогож еліту та реальну підтримку царату складали бюрократія та поміщики. Частка українців серед пануючих груп була незначною, та й вони здебільшого були русифіковані. Лише частина інтелігенції була ліберальною, але її прошарок був малим, та й значну його частину складали ті самі поміщики, натомість формування інтелігенції зі широких мас стримував рівень культурного розвитку населення  
Отже, на зламі століть в Україні пробивались тенденції, властиві капіталізму, постала інтелігенція, яка переймала європейські ідеї, але в цілому соціальна структура була деформована. Пануючі класи були неукраїнцями або русифікованими. Українцями за ментальними властивостями майже суцільно були селяни. Український робітничий клас майже повністю зосереджувався у Наддніпрянщині, але був нечисленний, нерівномірний за регіонами і на нього впливали іноетнічні культури. Ця структура змусила свого часу М. Драгоманова наполягати на єдності соціальних і національних завдань українського руху, але ця теоретично правильна теза за умов загострення соціальних суперечностей ставила складну проблему – як співвіднести ці завдання у гаслах і тактиці. Селяни були національно свідомими, але структура їх свідомості була іншою, ніж інтелігенції. Для останньої нація – це політика, для селян – земля й хліб. Проблема ускладнювалась й тим, що український рух конкурував із загальноросійськими (соціал-демократами (РСДРП), соціалістами-революціонерами (есерами, ПСР)), польськими (наприклад, Соціал-демократичною партією Галичини) та іншими партіями

Цікавим був й розподіл ресурсних і структурних аспектів українського руху. Наддніпрянщина переважала Захід за фінансовими, інтелектуальнами тощо ресурсами. Але тут були відсталі суспільні порядки, які не давали змоги використати ці ресурси в інтересах нації. Натомість в економічно відсталій Галичині були можливості для організації, що спричинило зростання громадянського суспільства. Ще у 60‒70-ті роки XIX століття тут виникли «Просвіта», Літературне товариство ім. Шевченка. Проявилось це й у кооперативному русі. Відтак під час політизації суспільства Галичина дедалі більше привертала увагу як трамплін українського руху. Для галичан це було вигідне тому, що разом із наддніпрянськими діячами сюди мігрували ідеї та фінанси.

Націоналізм

Майже вся свідома українська інтелеганція прагнула самостійності. Але вони програли пролітарію який був пропитаний автономією.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас