Ім'я файлу: Теорія розвитку особистості Маслоу.docx.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 209кб.
Дата: 15.07.2021

Теорія розвитку особистості А. Маслоу
(виконала: Іванчишина Катерина Ігорівна, 17-320 Бпс,
е-mail: Ух рр. XX ст. Абрахам Маслоу розробив нову теорію, яка істотно відрізнялась від пануючих на той час біхевіоризму та психоаналізу. Це була одна з теорій гуманістичної психології, а саме - мотиваційна. Маслоу вважав,
що хибність теорії Фрейда полягає в тому, що в психоаналізі брали участь психічно хворі люди. В той час, як сам Маслоу будував свою теорію на основі
дослідження психічно зрілих, прогресивних, творчих людей, що утворять так звану "зростаючу верхівку" суспільства.
Розглядаючи людину, він підкреслював її особливе положення, відмінне від тварин, кажучи, що вивчення тварин не можна застосовувати для розуміння людини, так як при цьому ігноруються ті характеристики, які притаманні тільки людині (гумор, заздрість, вина і т.д.). Він вважав, що від природи в кожній людині закладені потенційні можливості для позитивного зростання і
вдосконалення.
Основне місце в його концепції належить мотивації. Маслоу говорив, що люди мотивовані для пошуку особистих цілей, і це робить їх життя мотивованим і
осмисленим. Він описував людину, як "бажаючу істоту", яка рідко досягає стану повного задоволення. Якщо одна потреба задоволена, інша спливає на поверхню і спрямовує увагу і зусилля людини.
На думку Маслоу, всі людські потреби - вроджені, і всі їх можна об’єднати в
ієрархію. Так з’явилась добре відома піраміда потреб Маслоу. В основі піраміди лежать домінуючі потреби. Згідно теорії, людина повинна задовольнити їх, аби усвідомити і здобути мотивацію для задоволення потреб з вищих сходинок.
Тобто, задоволення потреб, розташованих внизу ієрархії, дає усвідомлення потреб, розташованих вище в ієрархії, і їхню участь у мотивації. По Маслоу, це є
головним принципом, що лежить в основі організації мотивації людини, і чим вище людина може піднятися в цій ієрархії, тим більшу індивідуальність,
людську якість і психічне здоров'я вона продемонструє.

Отже, Маслоу виділив 5 таких груп потреб:
1. Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку,
сексуальні потреби.
2. Потребив безпеці
включають потребив захисті від фізичних і
психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому,
що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового поліса або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).
3. Соціальні потреби потребив приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
4. Потребив повазі
включають потребив особистих досягненнях,
компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.
5. Потребив самовираженні
, самореалізації — потребив реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Також, зазначу, що за межі ціннісної ієрархії Маслоу виніс 2 групи мотивів: дефіцитарні (нестача чогось) і мотиви росту ( прагнення випробувати свої більші можливості).
Звісно, як і будь-яка теорія, мотиваційна теорія Маслоу має як переваги, так і
недоліки. Навіть сам Маслоу вносив корективи в свою базову теорію.
Наприклад, з часом, він відніс потребу в самоактуалізації до базових потреб, які
він описав як «потреби (особистісного) зростання» ( їх також називають
«ціннісними» або «буттєвими потребами”), аз часом у список увійшли також потребив розумінні і пізнанні (когнітивна потреба) і потреба в прекрасному
(естетична потреба). Маслоу зазначав, що ієрархія потреб зовсім не така стабільна, як це може здатися наперший погляд. Базові потреби більшості
людей, в загальному вигляді, підпорядковуються описаному порядку, але трапляються й винятки. У деяких людей, наприклад, потреба в самоствердженні
проявляє себе як більш нагальна, ніж потреба в любові. Це найпоширеніший випадок реверсії. Однак таке зміщення пріоритетів у рівнях Маслоу називає
порушенням нормального розвитку, викликаним неврозом або несприятливими зовнішніми обставинами. На думку Маслоу, ідеальне суспільство – це суспільство людей ситих і впевнених у своїй безпеці, які, задовольнивши базові
потреби, можуть зайнятися самоактуалізацією. Якраз ця думка і найбільше піддавалась критиці з боку науковців. Адже з прогресом людства, суспільство все більше зацікавлене у саморозвитку та самореалізації, при цьому готове нехтувати своїми основними потребами. Наприклад, деякі люди вважають, що вони, змогли добитися в житті великих успіхів саме тому, що не були задоволені
базові потреби. Відомо чимало випадків, коли поштовхом до саморозвитку стало нерозділене кохання. Адже має місце і те, що людина самотня, не визнана суспільством, цілком може бути самодостатньою особистістю. Одним людям, щоб задовольнити свою потребу у визнанні, досить заслужити любов і
повагу своїх друзів і близьких, іншим для цього потрібно завоювати півсвіту. До того ж, кажуть психологи, людина ніколи не зможе задовольнити всі свої
потреби повністю – їй постійно потрібно щось ще. Тому можна сміливо сказати що уст. сама ієрархія потреб, на якій на наголошував Маслоу, є
неактуальною, бо змінюються часи, аз ними і базові потреби на пріоритети
індивіда. І все ж, незважаючи на критику, теорія Маслоу таки застосовується на практиці. Наприклад, її використовують в системі управління персоналом при
вигадуванні способів мотивації співробітників, при довгостроковому плануванні
для складання прогнозів про майбутні потребив різних товарах і послугах.
Ієрархія потреб справила величезний вплив на сучасний підхід до мотивації в менеджменті. Саме сформульована А. Маслоу класифікація потреб,
розташованих певним чином в ієрархічному порядку, на думку багатьох дослідників, залишається на сьогоднішній день найпоширенішою. Автори класичних теорій, а також сучасні теоретики і практики у сфері управління персоналом та загального менеджменту беруть за основу пять груп потреб "піраміди", формулюючи нові мотиваційні механізми їх задоволення та актуалізації.
Теорія Маслоу дала багато для розуміння того, що лежить в основі інтересів і
дій людей. Керівники всіх рівнів, ознайомившися з теорією Маслоу, змогли переконатись, що мотивація людей визначається широким спектром потреб.
Для того, щоб цілеспрямовано впливати на поведінку працівників, менеджер має знати, яким потребам вони віддають перевагу і якими потребами керуються в кожний конкретний момент. Водночас украй важливо, як випливає з теорії,
дати можливість працівникам задовольнити їхні пріоритетні потреби за допомогою такого комплексу дій, який сприяє досягненню цілей усієї організації.
То ж можна дійти висновку, що піраміда потреб Маслоу має сенс існувати адже сама її структура є сталою: незадоволені потреби спонукають людей до активних дій, а задоволені перестають бути мотивацією, їх місце займають інші
незадоволенні потреби. При цьому первинні потреби вимагають першочергового задоволення, а після того як вони будуть задоволені,
починають діяти вторинні потреби. Але, як ми вже побачили, з часом одні
потреби стають важливішими за інші, а це свідчить про відсутність ієрархії.
Тобто, «вузьким місцем» теорії, на думку багатьох учених, є прихильність її
автора до абсолютизації ідеї жорсткої ієрархічності потреб і недостатнє
врахування індивідуальних відмінностей людей. До речі, згодом це принаймні
частково визнав і він сам, коли зазначив, що ієрархічні рівні потреб мають фіксований характер, але насправді ця ієрархія не така «жорстка», як він думав раніше. «Це правда, — писав автор, — що для більшості людей, з якими ми працювали, їхні основні потреби розміщувалися приблизно у визначеному нами порядку. Проте було і багато винятків. Є люди, для яких, наприклад, повага важливіша за любов».

Спробуймо окреслити проблематику застосування теорії ієрархії потреб А.
Маслоу у сучасних умовах. Якщо, наприклад, візуально уявити дану піраміду перевернутою на 90°, то виходить, що фізіологічні потреби прагнуть задовольнити абсолютно всі люди, а потребу в повазі та самовираженні лише деякі з них. Хоча в умовах теперішнього високорозвиненого суспільства потреби у самовираженні рано чи пізно відчувають також всі люди, причому не залежно від того, чи повністю задоволені потреби нижчих рівнів чи ні. Будь-яка людина прагне поваги і визнання принаймні у найближчому оточенні, що певним чином суперечить теорії Маслоу.
Виходить, що фізіологічні потреби прагнуть задовольнити 100 % людей, а потребу у самореалізації — 4-12 %, що є явною невідповідність сучасному світоглядному сприйняттю. У зв’язку із цим можна запропонувати представити піраміду потребу вигляді прямокутника, де б кожен вид потреб мав однакове значення для людини. Адже коли люди влаштовуються на роботу, то абсолютна більшість прагне задовольнити свої вторинні потреби у розвитку та підвищенні
кваліфікації, а не лише первинні потреби, причому в майже тому ж самому розмірі, що і останні. Тому недоцільно розділяти потреби на більш та менш значущі, адже всі вони є наявними у будь-якого індивіда.
Іншим протиріччям теорії Маслоу є те, що піраміда потреб не відображає
індивідуальний культурний рівень розвитку потреб, тобто духовних прагнень. На мій погляд, не можна вважати останній рівень в піраміді Маслоу таким, що відповідає духовним потребам. Справа у тому, що самореалізація чи самоактуалізація може мати найрізноманітніші форми, які, іноді, навіть не приносять ніякої користі для соціуму (наприклад, самореалізація як самоствердження в якомусь колі людей. Такі типи самореалізації не можуть претендувати на найвищий рівень потреб і відноситись до вторинних потреб.
Потребу в самореалізації можна вважати духовною потребою лише тоді, коли вона приносить користь оточуючим чи суспільству загалом. Як відомо, дані
уточнення А.Маслоу у своїй теорії не запропонував. Тому доцільно розмежувати потреби самореалізації на такі, які приносять користь оточуючим, і такі, які є
лише методом самоствердження, причому віднести останні до потребу визнанні.
Теорія мотивації за А. Маслоу є найбільш ранньою теорією. Її прихильники, у тому числі й Абрахам Маслоу, вважали, що предметом психології людини є
поведінка, а не свідомість людини. В основі ж поведінки лежать потреби людини. Дана теорія довгий час була аксіомою, проте із розвитком суспільства вона потребує змін та уточнень. Зокрема, необхідно уточнити, що існує
декілька видів самореалізації індивіда, але до найвищого рівня потреб слід віднести лише той, який покликаний приносити користь суспільству загалом.
Також необхідно враховувати, що з часом потреби людини змінюються, тому не можна стверджувати, що мотивація, яка спрацювала один раз для якогось конкретного працівника, буде ефективно діяти весь час.
Варто розуміти, що жодна теорія не може бути актуальною завжди, адже змінюється людина, змінюються її потреби, мотиви і способи їх реалізації. Тому,
якби Маслоу малював свою піраміду сьогодні, то, мабуть, вона б виглядала ось так

скачати

© Усі права захищені
написати до нас