Ім'я файлу: Смол й В., Степанков В. Укра нська нац ональна революц я XVII ст
Розширення: docx
Розмір: 1022кб.
Дата: 21.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
Міжнародні-відносин-Гетьманщини.doc
Бонус-проєкти математика_1637857362.pdf

УДК 94(477) 1648/1676

ББК 63.3(4 Укр) 44

С 51
У праці на ґрунтовній джерельній базі та з урахуванням досяг­нень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього нового часу зроблено спробу представи­ти феномен Української революції XVII ст. в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних і ментально-свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європей­ській історії.

Розраховано на вчителів, наукових працівників, викладачів та сту­дентів вузів, широкий читацький загал.

© Смолій В. А, Степанхоз В. С, 2009 © Видавничий дім «Києзо-Могилянська академія», 2009


ІSВN 978-966-518-522-2



ЗМІСТ

Переднє слово…………………………………………………………………………..7

Розділ 1. Українська революція 1648—1676 рр. у контексті європейського революційного руху раннього нового часу………………………………………………………………….... 11

1. 
   Історіографічний образ Української революції.
   

Джерела дослідження проблеми 11

2. 
   Типологізація, хронологічні межі, періодизація та со­ціальна база революційної боротьби в Україні …….. 33
   
3. 
   Українська революція у порівняльно-історич­ному аналізі 43
   

Розділ. 2. Наростання в українському суспільстві опозиційних настроїв польському політичному режиму.

Початок Української революції 61

1. 
   Загострення суперечностей в основних сферах життєдіяльності українського соціуму………………………………………………………………………………….….61
   
2. 
   Наростання суспільно-політичного конфлікту
   

в Речі Посполитій 71

3. 
   Підготовка і початок збройного виступу
   

на Запорожжі. Перші перемоги 77

4. 
   Піднесення національно-визвольної боротьби та її трансформація у революцію (літо - осінь 1648 р.) …... 88
   

Розділ3. Національно-визвольна боротьба українців у 1649-1652 рр……………………………………………………………………………………….……99

1. 
   Українсько-польське воєнно-політичне протистояння
   

зими літа 1649 р 99

2. 
   Облога Збаража. Зборівська битва …………………….. 108
   
3. 
   Воєнні дії зими весни 1651 р 118
   
4. 
   Битва під Берестечком 130
   
5. 
   Завершення воєнної кампанії 1651 р 144
   
6. 
   Батозька перемога 159
   

Розділ 4. Селянська війна 1648 — першої половини 1652 рр. Закладення основ соціальної політики 171

1. 
   Переростання соціального протесту в Селянську війну,
   

її перебіг та наслідки 171

2. 
   Засади соціальної політики гетьманського уряду 182
   
3. 
   Поява нових соціальних орієнтацій. Зміна принципів формування соціальної лінії поведінки 194
   

Розділ 5. Злам польської і становлення української

політичної системи 202

1. 
   Становлення політичної системи українського суспільства………………………………………………………………202
   
2. 
   Особливості національного інституту політичної
   

влади 210

3. 
   Політичні відносини та норми їх регулювання 225
   

Розділ 6. Зародження української державної ідеї. Боротьба за створення національної держави 240

1. 
   Формування засадничих принципів української державної ідеї 240
   
2. 
   Боротьба Б. Хмельницького за реалізацію програми державного будівництва…………………………………….... 249
   
3. 
   Створення Української держави, її особливості
   

та функції 257

Розділ 7. Вплив геополітичного фактора на результативність Української революції. Боротьба української дипломатії за збереження революційних завоювань 271

1. 
   Ускладнення геополітичної ситуації в зв'язку з роз­гортанням революційної боротьби. Становлення української дипломатичної служби…………………………………………………………………..271
   
2. 
   Мета та основні напрями зовнішньої політики уряду
   

Б. Хмельницького на початковому етапі революції ...283

3. 
   Українсько-російський договір 1654 р. та геополітичне становище Української держави у другій по­ловині 1650-х рр……………………………..294
   

Розділ 8. Завершальна стадія Української національної революції 304

1. 
   Громадянська війна 1658—1663 рр. Її політичні
   

та соціально-економічні наслідки . 304

2. 
   Піднесення національно-визвольної боротьби у 1663 — першій половині 1668 рр. Об'єднавчі проекти українських гетьманів … 326
   
3. 
   Загострення політичного протистояння у 1668—1676 рр. Поразка революції ….……………………………………………….……………………………………….... 339
   

Роль і місце Національної революції в українській історії 353

Джерела та література 361

Покажчик імен 437

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Минуле кожної країни і кожної нації ототожню­ється в історичній пам'яті поколінь з епохальними періодами і подіями, які з плином, часу не втрача­ють своєї актуальності і багато в чому наперед визначили магістралі історичного поступу. Такими в українській історії на зламі середньовіччя і нового часу стали революційні події середини XVII ст. Ре­волюція не лише внесла, нову якість в боротьбу укра­їнського соціуму за незалежність і право на само­стійне державне існування. Її прямі чи опосередкова­ні впливи відчуло на собі не одне покоління українців. Відомий український історик М. Грушевський порів­нював Українську революцію, яка збагатила полі­тичну культуру і політичну практику «змаганнями й ідеями, що стають босвим прапором для віків, сьвятощами для одних і страхом для других», із «зна­ченим реформації для німецького народу, французь­кої революції для Західньої Європи». І ніби вторячи йому, майже через століття інший, на цей раз ка­надський дослідник Ф. Сисин наголошував: «Вважа­ти Хмельниччину негативним явищем означає від­кидати центральну подію української історії, яку за її значенням, можна порівняти з Хрещенням 988 р. або національним відродженням, початку XX ст.». Дійсно, в середині XVII ст. на українських, тере­нах відбувся грандіозній революційний вибух, який докорінним чином змінив їхній політичний і соці­альний розвиток, стан господарських відносин, при­звів до утворення національної держави у вигляді козацької України, відіграв винятково важливу роль у розвитку національної свідомості, збагаченні арсе­налу засобів і методів національно-визвольних рухів
-7-
українців. По суті, йдеться про складний суспільно-політичний фено­мен раннього нового часу, породжений специфікою перебігу історично­го процесу на етнічному українському ареалі й типологічно спорідне­ний із масштабними соціальними й національними рухами в ряді країн Центральної і Західної Європи, що вступали в період вироблен­ня кардинально відмінних від середньовічних суспільних відносин.

Сьогоднішній інтерес громадськості до доби Української революції цілком, зрозумілий. Адже події понад 350-літньої давнини виявилися напрочуд подібними до тих, що переживає нині суспільство. Громад­ськість намагається позбутися тих ідеологічних стереотипів, які вкорінювалися у її свідомість протягом не одного десятка років. Во­на нарешті хоче почути правду про те, які ж процеси відбувалися в Україні в середині XVII ст., в добу, що за тією роллю, яку відіграв у них великий український володар, довгий час називали Хмельниччи­ною. Люди хочуть почути від фахівців, що спровокувало Українську революцію; за що загинуло кілька мільйонів украінців; що відбувалося в полковому містечку Переяславі; чим була для нашої держави украінсько-російська угода 1654 р.; прослідкувати, тяглість започаткованих нею процесів, які в тих чи інших варіантах продовжують пересліду­вати нас багато і багато десятиліть.

І хоча історичні аналогії є доволі умовними, але без них ми буде­мо обмежені в своїх можливостях моделювати наш нинішній та май­бутній поступ. Тому надзвичайно важливим, і актуальним, залишаєть­ся досвід Української революції XVII ст. в розбудові держави, соціально-економічній і зовнішній політиці, конфесійній і етнічній сферах життя українського суспільства, у виробленні ідеї, яка виступала б об'єднавчою засадою для населення різних регіонів України.

В останні роки науковці намагаються по можливості знайти від­повіді на поставлені питання. Підготовлено нові збірники документів, опубліковано цикли статей, побачила світ низка індивідуальних і ко­лективних монографій, які позначені новаційністю трактування ці­лого ряду спірних моментів української політичної історії ранньо­го нового часу. Разом, із тим історична наука серйозно заборгувала у створенні цілісної, позбавленої деформацій та перекручень панора­ми цієї визвольної епопеї, що за своїми масштабами не мала собі рівних серед європейських революційних змагань ранньомодерної доби. Як наслідок - маємо недостатній стан розробки її теоретичних про­блем. До сьогодні залишаються дискусійними питання її причин, сут­ності, типології, хронологічних меж, періодизації, особливостей, ролі й місця у вітчизняній та європейській історії. Наприклад, саме брак знань, а не різноманітність концептуальних підходів, породив сумну практику довільного вживання термінів «повстання», «війна», «ре­волюція» для означення типології подій (можна зустріти випадки використання авторами як синонімів в одній і тій самій праці, назв «козацьке повстання», «селянська війна», «козацька революція» тощо). Сьогодні на цьому тлі виникає ще одна проблема. Йдеться про запере­чення в певних наукових колах доцільності застосування до реалій
-8-
XVII ст. таких дефінщіїї, як «національний», «нація», а також «Україна», «український» як назв території і народу, котрий проживав на «руських землях» Речі Посполитої.

Крім згаданих, існує безліч інших питань (назвемо хоча б співвід­ношення національно-визвольного, конфесійного її соціального аспек­тів боротьби; розвиток національної самосвідомості; політичні про­грами угруповань еліти; політичну культуру тогочасних станів; роль особи і мас; боротьбу монархічної і республікансько-олігархічної тен­денцій політичного розвитку козацької України; соборність держави; формування державної еліти; роль геополітичного фактора; масш­таби руйнувань; створення нової політичної системи та її функціо­нальну результативність; вплив на розвиток міжнародних відносин у Центрально-Східній, Східній і Південно-Східній Європі тощо), без висвітлення яких неможливо ані подолати схематизм, у розумінні сутності Української революції, ані збагнути складності та супереч­ності її розвитку, ані відтворити цілісний подієвий зріз, ані вийти із зачарованого кола накинутого вітчизняній історіографії самовтіш­ного самоприниження в оцінці її ролі й місця в європейському рево­люційному прогресі (до речі, без урахування величезного теоретичного досвіду дослідження самого процесу, накопиченого світовою науковою думкою, всі спроби осмислення, його української складової навряд чи виявляться результативними).

У 90-х рр. минулого століття нам вдалося певною мірою (виходячи з наявного історіографічного доробку та можливостей джерельної бази) заповнити цю прогалину кількома монографічними розробками, при­свяченими політичним подіям української історії раннього нового ча­су, і серед них працею «Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.)», що вийшла друком у 1999 р. у серії «Україна крізь віки». До проблематики революційної боротьби, в козацькій Україні ми постійно зверталися і надалі.

Пропонована сьогодні увазі читача книга не є повторенням видан­ня 1999 року. У процесі її підготовки ми спробували відійти від тра­диційної структуризаціі викладу за його подієвою основою (зауважи­мо, що на сьогодні перебіг революційних подій уже достатньо дета­лізований, хоча ми ніякою мірою не ставимо під сумнів важливості уточнення й збагачення по дієвої канви з появою нового фактичного матеріалу). На цей раз наша увага акцентувалася переважно на важ­ливих проблемних складових єдиного революційного потоку, які аку­мулюють у собі надзвичайно великий і різнобічний комплекс факторів. Це і геополітичні реалії центрального і цеитрально-східного регіонів Європи, в силовому полі яких перебувала Україна; і рівень її економіч­ного розвитку та політична ситуація всередині країни; це і вибудова складної ієрархії соціальної взаємодії; це і відмінності засадничих принципів функціонування державних організмів і систем, з якими волею історичної долі доводилося вступати у різного роду відносини національним державним та політичним інституціям; це і розста­новка політичних сил; і економічний та військовий потенціал; і рівень
-9-
політичної культури елітарних прошарків; і особливості національ­ного характеру та рівень розвитку національної свідомості й полі­тичної культури суспільства; зрештою, мудрість урядової політики (причому як у внутрішньодержавному, так і міжнародному сенсах) тих, хто на тому чи іншому етапі розвитку революції перебував при владі.

Гадаємю, такий підхід дає змогу представити виважену наукову модель цього унікального феномена українського цивілізаційного процесу у взаємопереплетенні та взаємозбагаченні таких його важливих вимірів, як ментально-аксеологічний, національно-визвольний, державотворчий, політичний, соціальний тощо. При цьому всі наші узагальнення, а також висвітлення перебігу подій засновуються на тій джерельній базі, яку вдалося зібрати завдяки наполегливим, зусиллям у площині евристичних пошуків не одного покоління науковців.

Поява монографії була б неможливою без вагомих напрацювань у царині українського раннього нового часу кількох генерацій дослідни­ків, як українських, так і зарубіжних. Насамперед хотілося б згадати науковий доробок таких учених, як М. Андрусяк, О. Апанович, П. Борек,В. Борисенко, І. Борщак, М. Брайчсвський, В. Брехуненко, А. Бульвінський,

2. 
   Всличенко, А. Винар, Лі Возняк, 3. Вуйцик, В. Газін, Б. Тарасимчук, В.Толобуцький,
   

В. Горобець, М. Грушевський, А. Турбик, О. Туржій, О. Тур­ка, Я. Даиікевич, Д. Донцов, Д. Дорошенко, В. Дядиченко, В. Ейнгорн, А. Заборовський, В. Залілинський, Я. Качмарчик, М. Кордуба, М. Косто­маров, М. Крикун, І. Крип'якевич, А. Кубаля, Р. Ааіценко, В. Аипинський, Т. Мацішв, А. Мельник, 10. Мицик, М. Нагельський, А. Окиншевич, Я. Ііерденя, М. Петровський, С. Плохій, Н. Полонська-Василенко, О. Путро, Г. Санін, П. Сас, І. Свєиініков, Г. Сергієнко, В. Ссргійчук, В. Серчик, Ф. Сисин, С. Соловйов, М. Стахів, Н. Стеньгач, О. Струкевич, О. Суб- тельний, Т. Таїрова-Яковлева, О. Терлецький, О. Тисс-Крохмалюк, Я. Фе- дорук, Б. Флоря, М. Франз, Т. Хінчевська-Генель, Т. Чухліб, Ф. Шевченко, В. Шелухін, В. Щербак, М. Яворський, А. Яковлів та багатьох інших, у працях яких розкриваються різні аспекти суспільно-політичної істо­рії, а також порушено важливі соціальні та економічні проблеми, до­сліджуються політичні програми украиіських гетьманів, їх бороть­ба за реалізацію державної ідеї та фундацію Української, держави, а також за визнання іі чинності європейською спільнотою на між­народному рівні.

Висловлюємо вдячність своїм колегам, друзям., опонентам, усім, хто так чи інакше — або щирою порадою, або критичними зауважен­нями, або наданими у наше розпорядження джерелами з особистих, зібрань — прилучився до створення цієї книги. Ми свідомі того, що деякі іі положення мають дискусійний характер, якісь факти будуть переглянуті й уточнені в процесі подальшої пошукової роботи. Однак щиро сподіваємося на те, що читач знайде на іі сторінках багато відповідей на питання, що його хвилюють.
-10-

РОЗДІЛ 1
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1648-76 У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕВОЛЮЦІЇНОГО РУХУ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ