Тема:Творчі здібності Креативність
Виконала:
Студентка 4-го курсу
Група 401-бз
Кузнецова Софія Григорівна
План:
План:
1. Творчість – це…!
2. Із креативністю розберемося!
3. А різниця? Зрозуміємо(хоча й невеличка)
Творчість - це діяльність людини, яка створює щось нове.
Творчі здібності - це здатність дивуватися і пізнавати;
- уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях;
- націленість на відкриття нового;
- здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.
Е. Фромм
Два види творчості :
Два види творчості :
1) творчість, що базується на таланті;
2) творчість, що утворюється внаслідок самореалізації.
- Допитливість - здатність дивуватися, цікавість і відкритість до всього нового.
- Точність - здатність удосконалювати йди надавати закінчений вигляд свого творчого продукту.
- Сміливість - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.
- Швидкість думки – кількість ідей, що виникають за певний проміжок часу
- Гнучкість думки - здатність швидко переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.
- Оригінальність - здатність до генерації ідей, що відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних при послідовному логічному аналізі.
Творчість важлива
- для суспільства (продукт творчості);
- для розвитку особистості (цінні емоції, які виникають під час процесу творчості) .
Народження креативу
Креативність – це здатність до продукування принципово нових ідей.
Креативність – це створення зв'язку між речами.
Креативна людина – та, яка може поєднати частинки свого чи чужого досвіду й створити щось нове.
Чужа
ідея
Чужа
ідея
МОЯ
ІДЕЯ
Відмінність між творчістю й креативністю
Творчість:
- вільна від конкретної прагматичної мети
- спонтанна
- мотиви визначаються натхненням автора і традицією, у яку він включений
- оцінюється та інтерпретується критиками тільки як постфактум
Креативність:
- певний алгоритм дій
- орієнтація на прагматичні параметри
- орієнтація на цільову аудиторію
- вимоги до «рецептури»
Створення на уроці атмосфери творчості й креативності:
- учитель не несе готову інформацію, а
допомагає учням відкрити знання;
- знання формуються шляхом колективних міркувань на основі досвіду дітей;
- створення атмосфери, в якій народжується нова думка, розвивається інтуїція, здогадка.
- метод мозкової атаки;
- метод гірлянд запитань;
- метод придумування;
- метод «Якби..»;
- метод конструювання загадки;
- створення вінегрету ідей;
- казка навиворіт.
«Мозкови́й шторм» — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.
Автор креативної техніки, що отримала назву мозковий штурм — Алекс Осборн (1888—1966)— відомий американський діяч в галузі реклами. Метод запропоновано у 1953 році.
Основні правила мозкового штурму такі: — у групу генераторів ідей включають фахівців різних спеціальностей (4…12 чол.); — основна мета групи — висловити максимальну кількість ідей;на формулювання кожної окремої ідеї відводять 2…3 хв; — при генерації ідей критика заборонена; — штурм продовжується 20…40 хв; — у групу експертів включають фахівців з питання, яке розглядається; вони виконують аналіз ідей, при якому необхідно з кожної ідеї отримати раціональне зерно; — якщо задача не вирішена, штурм повторюють з іншим складом групи генераторів ідей.
Що заважає розвитку креативності?
Невпевненість
Страх осуду нової думки
Розкріпачивши свою
свідомість, дитина вже не боїться насмішки чи поганої оцінки, тому ідеї пропонує активніше
Можливості для прояву креативності
- – знання (чим більше знань, тим частіше дитина мислить
- неординарно);
- – упевненість (віра в те, що кожен здатний генерувати цінні ідеї);
- – відкритість мислення (готовність альтернативно мислити);
- – емоційна сила (здатність керувати своїм емоційним станом);
- – незалежність (спроможність висловлювати власні думки);
- – здатність до гри (відчуття задоволення від нових ідей, образів);
- – здатність до співпереживання (уміння відчувати емоційний стан
- інших);
- – самоаналіз (оцінка своїх дій);
- – самонавчання (здатність саморозвиватися й самовдосконалюватися).