ВСТУП
ТОВ "Партнер". розташований в м.Житомир, на проспекті Незалежності 100"Партнер" – потужне деревопереробне підприємство
Підприємство здійснює повний цикл переробки деревини. Компанія виготовляє такі види продукції; мебельну продукцію, внутрішнє та зовнішне покриття стін домівок, фасади.
Завданням технологічної (експлуатаційної) практики є Ознайомлення з підприємством, правилами поведінки на території підприємства та правилами техніки безпеки, ознайомлення та відпрацювання завдань у підрозділах підприємства, ознайомлення з особливостями експлуатації ремонту та налагодження основного і допоміжного електроустаткування, робота на робочих місц
1 ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Найменування об’єкту, місцезнаходження, історія його створення, коротка характеристика
Компанія "Партнер" працює на українському меблевому ринку з 1992 року, будучи одним з лідерів серед виробників меблів в Житомирський регіоні. Розташований в м.Житомир, на проспекті Незалежності 100
Команда вирішує такі завдання:
Індивідуального проектування меблів з урахуванням особливостей приміщень і побажань замовників.
Якісного виготовлення меблів на власній виробничій базі, обладнаної з урахуванням останніх вимог галузі.
Адресної доставки виготовленої меблів з підйомом на необхідний поверх і занесенням в приміщення.
Професійної установки меблів, монтажними бригадами з мінімальним досвідом роботи 5 років.
Гарантійного та післягарантійного обслуговування виробленої меблів.
Стратегічна спрямованість компанії - індивідуально виробництво широкого асортименту високоякісної житлових меблів, повного спектра меблів для офісу, виробництво торгового обладнання різного призначення як для приватних осіб, невеликих компаній, так і для великих корпорацій.
Один з підрозділів компанії орієнтоване на постачання і продаж всього спектру необхідних матеріалів і комплектуючих для меблевого виробництва.
Комплексність обслуговування, поряд з широким спектром послуг, що надаються, дозволило компанії вийти на лідируючі позиції в регіоні. Виробничі цехи оснащені сучасним високотехнологічним обладнанням, що дозволяє використовувати передові технології меблевого виробництва і випускати продукцію найвищої якості.
1. 2 Ознайомлення з підприємством, правилами поведінки на території підприємства
Крім продажу продукції, компанія «ПАРТНЕР» також готова запропонувати професійний сервіс в даній області: порізку, поклейку, фрезерування, присадку, збірці дверей для розсувних систем, збірці рамкових фасадів та інші послуги.
Компанія «ПАРТНЕР» ось уже більше двадцяти років успішно працює на ринку меблів і меблевих комплектуючих.
Основна сфера діяльності фірми - продаж різних матеріалів і фурнітури для виготовлення предметів меблів.
Своїм замовникам, якими є виробничі підприємства, торговельні компанії і приватні майстри, компанія пропонує високоякісну продукцію, демократичні ціни і професійний підхід до вирішення питань.
Всі матеріали для виробництва меблів досить затребувані, тому компанія постаралася максимально урізноманітнити ваш вибір.
В асортименті представлено кількох видів ДСП, починаючи від класичної деревно-стружкової плити і закінчуючи ламінованої і глянсовою.
Ви також можете купити МДФ профіль або екзотичний бамбук, підібрати для меблів ті чи інші комплектуючі.
Здійснення послуг виконується індивідуально, з чітким дотриманням умов. У компанії працюють виключно професіонали з великим досвідом роботи.
Якщо Ви, наприклад, захочете зробити шафа своїми руками, можете не сумніватися, що розрахунок розсувної системи, його порізка та присадка будуть проведені максимально точно і якісно.
Завдяки японської системі організації виробництва "5S" продукція відповідає високим світовим стандартам меблевої галузі.
Послуги з обробки плитних матеріалів, що надаються компанією «Партнер», виробляються на сучасному обладнанні під управлінням єдиної інформаційної системи управління підприємством. Така автоматизація дозволяє мінімізувати вплив людського фактора при виготовленні деталей і надавати високоякісні послуги.
Компанія «Партнер» інвестує в нове сучасне обладнання з метою підвищення якості послуг. Для надання послуг компанія використовує нові моделі німецького обладнання промислового класу, що дозволяє робити меблеві заготовки фабричного європейської якості.
Компанія «Партнер» здійснює порізку плитних матеріалів на новітньому обладнанні 2014 року випуску компанії Altendorf - лідера світових виробників верстатів, для точного розкрою плит. Це сучасне обладнання, яке дозволяє виробляти розпил ДСП, ДВП, МДФ і стільниць з точними розмірами і високою якістю. Дане обладнання дозволяє здійснювати порізку з правильною геометрією деталей і мінімумом відколів, а також виготовляти деталі з точними розмірами з мінімальним відхиленням + 0,1 мм.
1.3 Ознайомлення з правилами техніки безпеки та електробезпеки
На підприємствах, відповідно до розділу ІІІ «Організація охорони праці» Закону України «Про охорону праці», повинна бути створена та функціонувати служба охорони праці, яка розробляє різні заходи, які в майбутньому зобов’язані забезпечити кожному працівникові безпечні умови праці.
Крім того, служба охорони праці контролює рівень безпеки техніки на виробництві, її стан, а також стежить за тим, щоб абсолютно всі прийняті на підприємство робітники, навчалися безпечним прийомам роботи.
Потрібно звертати велику увагу на поліпшення умов праці на робочих місцях, а це:
– забезпечення хорошої вентиляції у виробничих приміщеннях, гарної освітленості, позбавлення від пилу в місцях відпрацювання, позбавлення від відходів виробництва в свій час, підтримання та регулювання температури в цехах і на робочих місцях;
– під час роботи обладнання, усунення можливості аварій, розриву кіл шліфування, поломки дискових пилок, які швидко обертаються, вибуху судин, розбризкування кислот, викиду розплавлених металів, солей і полум’я з нагрівальних пристроїв, ураження електричним струмом, раптового включення електроустановок тощо;
– організація ознайомлення працівників, що поступають на роботу з усіма правилами поведінки на території підприємства, а також з усіма правилами техніки безпеки, повинно проводитися постійно навчання та перевірка знань працюючими правил безпеки;
– працюючі в установленому порядку повинні бути забезпечені інструкціями з охорони праці які діють в межах даного підприємства, а також на виробничих дільницях, цехах на видному місці повинні бути інформаційні куточки з плакатами, на яких наочно проілюстровані небезпечні місця виробництва та безпечні прийоми виконання робіт.
Для будь-якого підприємства існує низка правил техніки безпеки, які варто дотримувати:
– якщо працівнику доручають виконання нової, раніше незнайомої йому роботи, слід провести додатковий інструктаж з питань охорони праці при виконанні даного завдання;
– виконуючи будь-яку роботу, працівникові варто зберігати пильність, не варто відволікатися на сторонні справи і розмови, а також відволікати інших.
Перебуваючи на під’їзних шляхах, на території, у виробничих та адміністративних приміщеннях підприємства необхідно виконувати такі вимоги:
– забороняється ходити працівникам по чужим цехам без потреби на те;
– необхідно уважно стежити за сигналами, які подають водії транспорту, що рухається по території підприємства або кранівники електрокранів, слід виконувати їх;
– забороняється перебувати під піднятим вантажем, необхідно обходити місця вивантаження і навантаження товару;
– забороняється відкривати двері електрошаф, збірок а також доторкатися до клем, електроустаткування, арматури загального освітлення і електропроводів;
– якщо керівником робіт його цеху, працівнику не доручена робота на механізмах, верстатах і машинах, то він не має права включати їх або зупиняти, тим паче працювати на них.
Існують також деякі спеціальні вимоги безпеки. Перед початком роботи працівнику необхідно:
– перевірити стан свого робочого одягу: обхопити великою гумкою або застебнути вилоги рукавів, заправити одяг таким чином, щоб кінці одягу не майоріли, прибрати кінчики хустки, косинки і краватки, надіти щільний головний убір і сховати під нього волосся;
– взути робоче взуття, але варто пам’ятати, що забороняється робота в легкому взутті (сандалях, тапочках, босоніжках), так як можна отримати поранення ніг;
– ретельно оглянути робоче місце, навести на ньому порядок, прибрати все, що заважає роботі, а необхідні пристосування та інструменти розташувати в безпечному і зручному місці, потім упевнитися в справності пристосувань і робочого інструмента;
– якщо потрібна в процесі роботи електрична переносна лампа, потрібно перевірити наявність захисної сітки, ізоляцію гумової трубки і справність шнура, напруга подібного світильника повинна бути не вище 36 Вольт;
– переконатися, що підлога на робочому місці знаходиться в абсолютній справності, без слизьких поверхонь, без вибоїн, а також, що небезпечні місця огороджені;
– при роботі з вантажопідіймальними машинами, які керуються з підлоги, необхідно перевірити їх справність, піднявши вантаж на невелику висоту, а також переконатися у справності гальм, вантажозахоплюючих органів, ланцюгів та строп.
Отже, при виконанні навіть таких вимог безпеки, можна значно знизити ймовірність травмування працівника під час виконання робіт на виробництві
Заходи щодо виконання вимог електробезпеки офісних працівників регламентують наступні нормативні документи:
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 26 січня 2005 р. № 15;
Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. № 258 (далі — ПТЕЕС);
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Комітету по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 р. № 4;
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417.
Вимоги щодо присвоєння групи з електробезпеки визначено у Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС). Для присвоєння чергової групи з електробезпеки потрібні дані про мінімальний стаж роботи в електроустановках, які визначено у додатку 1 до ПБЕЕС.
Якщо працівник виконує одноразові роботи в електроустановках як допоміжний персонал під наглядом електротехнічного персонал або працює в умовах, де може виникнути небезпека враження електрострумом від відкритих частин електроустановок, то він повинен мати І групу з електробезпеки.
Працівники, які обслуговують електроустановки або керують обладнанням, що має електропривід, повинні мати ІІ групу з електробезпеки.
Працівники, які займаються організацією та утриманням електроустановок у робочому стані, повинні мати ІІІ групу з електробезпеки.
IV і вище група потрібна відповідальним особам електротехнічних служб та працівникам, яких залучають до спеціальних видів робіт в електроустановках.
Кваліфікаційні групи з електробезпеки
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Працівники I групи виконують роботи, які не мають відношення до електротехніки (систематичні чи одноразові), але при цьому можуть бути уражені електричним струмом. Наприклад, таку кваліфікацію отримують прибиральники, що виконуютьздыйснюють свої професійні обов’язки у приміщеннях, де є відкриті провідні частини під напругою. | Другу мають електротехнічні працівники, які приймають участь у використанні електротехнічного обладнання, але не обслуговують електропривід. Зазвичай вони працюють у складі бригади під керівництвом працівника вищої кваліфікації. Типові приклади: ремонт освітлювальної проводки, пускових кнопок, контакторів, автоматичних вимикачів, одиничних електродвигунів тощо. Те ж саме відноситься до робітников, що працюють із електроінструментом – шуруповертом, дрилем та іншим. | III кваліфікаційна група допуску з електробезпеки присвоюється електротехнічним робітникам, які безпосередньо обслуговують електричні установки напругою до 1000 вольт. Вони безпосередньо здійснюють профілактичні та ремонтні роботи і спостерігають за працею співробітників нижчої кваліфікації. | Четверта потрібна працівникам, які керують роботами у електричних установках напругою більше 1000 вольт, а також ті, хто виконують спеціальні види завдань. | П’яту отримує той, хто має організовувати безпечну роботу, керувати та проводити інструктажі та навч |
1.4 Ознайомлення з питаннями надання долікарняної допомоги при нещасних випадках
Існує три види медичної допомоги:
1. Перша медична допомога (долікарська, допомога надається не спеціалістами) існує у вигляді:
– самодопомоги (потерпілий допомагає сам собі);
– взаємодопомоги (допомога надається особою, що перебуває поряд);
2. Кваліфікована медична допомога, що надається кваліфікованими медичними спеціалістами.
3. Спеціалізована медична допомога, яка надається вузькими спеціалістами медичної галузі (кардіохірургічна, офтальмологічна, пульмонологічна тощо).
Перша медична допомога (ПМД) – це комплекс найпростіших, термінових та необхідних заходів, які проводяться до прибуття лікаря чи доставки потерпілого в медичний заклад і спрямовані на відновлення і збереження його життя та здоров'я. Надавати ПМД потерпілому необхідно швидко, однак так, щоб це жодним чином не відобразилося на її якості. Слід також, чітко дотримуватися певної послідовності дій.
Послідовність дій при наданні ПМД:
– оцінити ситуацію щодо можливої загрози для потерпілого і тих хто надає допомогу. Якщо така загроза існує, то необхідно усунути дію чинників, що становлять небезпеку для життя та здоров'я (наприклад, звільнити від дії електричного струму, загасити вогонь на одязі, витягнути з води, зупинити рухомі механізми чи виробниче устаткування), або винести потерпілого із небезпечної зони (наприклад, приміщення, наповненого чадним газом);
– оцінити стан потерпілого (визначити чи знаходиться він при свідомості, чи забезпечують його серце та легені достатнє постачання насиченої киснем крові, чи немає в нього травми шиї або хребта тощо;
– оцінити загрозу для життя потерпілого та визначити послідовність дій щодо його рятування;
– приступити до надання першої допомоги потерпілому в порядку терміновості (наприклад, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання та закритий масаж серця, спинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
– підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги; – викликати швидку медичну допомогу або лікаря, чи доставити потерпілого в найближчий медичний заклад. Ознаки, за якими можна швидко оцінити стан потерпілого:
– свідомість: ясна, порушена (потерпілий загальмований або збуджений), відсутня;
– дихання: нормальне, порушене (поверхневе, неритмічне, хрипле), відсутнє;
– серцеві скорочування: добре визначаються (ритм правильний або неправильний), погано визначаються, відсутні;
– зіниці: розширені, звужені; – колір шкіри та видимих слизових оболонок (губ, очей): рожеві, бліді, синюшні.
Ознаки порушення дихання. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення штучного дихання. Ознаки зупинки роботи серця.
Проведення непрямого масажу серця. Вченими доказано, що живий організм не помирає одночасно з припиненням дихання і зупинкою роботи серця. Після зупинки їх роботи організм продовжує жити певний час: одні клітини довше (клітини епітелію, шкіри, волосся) інші коротше. Найменше живуть клітини головного мозку – 7…10 хвилин. Саме цим визначається тривалість клінічної смерті – 10 хвилин. Стан, коли людина знаходиться між життям і смертю в результаті різкого порушення життєво важливих функцій організму називають термінальним станом.
Існує 4 фази термінального стану:
І – передагональна фаза;
ІІ – агональна;
ІІІ – клінічна смерть;
ІV – біологічна смерть.
Поділ на фази визначається станом серцево-судинної, дихальної та нервової систем. Основним завданням при термінальному стані є забезпечення організму киснем при допомозі штучного дихання, а також відновлення кровообігу з застосуванням непрямого масажу серця. Ці заходи треба проводити одночасно до моменту відновлення самостійного дихання і кровообігу. Серцево–легенева реанімація та способи її здійснення. Способи штучного дихання і непрямого масажу серця відносяться до серцево-легеневої реанімації. Дослівно реанімація означає ―оживлення знову
Перед початком оживлення людини реаніматор (той хто надає допомогу) повинен підготовити потерпілого і провести невеликі і швидкі організаційні заходи (покликати кого-небудь на допомогу, оскільки одному важко впоратись з цим завданням, попросити когось з присутніх викликати ―швидку допомогу). Для цього реаніматор має в запасі 7…10 хвилин.
Штучне дихання способом рот до рота або рота до носа. Людина, яка надає допомогу, робить видих із своїх легень у легені потерпілого безпосередньо в його рот чи ніс; у повітрі, що видихається людиною, є ще досить кисню (в середньому 2/3 кисню, що потрапило в легені людини). Рятівник знаходиться з лівого чи правого боку від потерпілого, накладає на його рот чисту марлю (бинт) або хустинку; робить глибокий вдих, а потім, щільно притиснувши свій рот до рота потерпілого (при цьому, як правило, закриває ніс потерпілого своєю щокою, або робить це рукою), вдуває повітря в його легені. Грудна клітка потерпілого розширяється. Потім рятівник відхиляється назад і робить новий вдих, а в потерпілого за рахунок еластичності легенів та грудної клітки здійснюється пасивний видих. В цей час його рот повинен бути відкритим. Частота вдування повітря повинна становити приблизно 12 разів за хвилину, тобто кожні 5 секунд. Аналогічно проводиться штучне дихання способом ―рот до носа, при цьому вдувають повітря через ніс, а рот потерпілого повинен бути закритим. Непрямий масаж серця.
Суть непрямого масажу серця, який ще називають закритим або зовнішнім, полягає в його насильному здавлюванні шляхом натискання на грудину в напрямку до хребта. При цьому серце здавлюється настільки, що кров з його порожнин надходить у судини. Після припинення натискання серце розправляється й у його порожнини надходить венозна кров При проведенні непрямого масажу серця потерпілого кладуть спиною на тверду рівну поверхню (підлога, стіл), оголюють його грудину, розстібають пояс. Рятівник стає зліва чи справа від потерпілого, поклавши на нижню третину грудини кисті рук (одну на другу) енергійно (поштовхами) натискає. Натискати потрібно прямими руками, використовуючи при цьому вагу власного тіла, і з такою силою, щоб грудина прогиналась на 3-4 см в сторону до хребта. Напрямок натискань на грудину має бути вертикальним, а самі натискання поштовхоподібними та ритмічними. Після натискання руки розслаблюють, не знімаючи їх з грудини потерпілого. Необхідна частота натискань становить 50 – 60 разів на хвилину.
Непрямий масаж серця краще проводити одночасно (мал.) зі штучним диханням. У цьому випадку допомогу потерпілому повинні подавати дві, а краще — три людини. Одна робить штучну вентиляцію методом «з рота в рот», друга — непрямий масаж серця, а третя, перебуваючи праворуч, підтримує голову потерпілого і повинна бути готовою змінити когось з перших двох, щоб процес реанімації не припинявся і тривав необхідний проміжок часу. Непрямий масаж серця необхідно проводити в такій послідовності: після двох глибоких вдувань у рот чи ніс необхідно зробити 4-5 натискань на грудину, потім знову повторити два вдування і 4-5 натискань для масажу серця і т. д., причому в момент вдування повітря масаж серця припиняють. Проводячи непрямий масаж серця літнім людям, слід пам'ятати, що кістки у них мало еластичні, тому слід діяти обережно, щоб не зламати ребра.
Дітям непрямий масаж серця проводять не долонями, а пальцями. Такий масаж протипоказаний у разі поранень грудної клітки і серця, пневмотораксу.
2 ОЗНАЙОМЛЕННЯ ТА ВІДПРАЦЮВАННЯ ЗАВДАНЬ У ПІДРОЗДІЛАХ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Ознайомлення з особливостями експлуатації основного і допоміжного електроустаткування
Деревообробний верстат призначений для обробки плоских поверхонь на виробах з дерева – стругання площин заготовок і калібрування заготовок у розмір (рейсмусування) в побутових умовах. Подача заготовки здійснюється за допомогою вальців, які подають заготовку. Конструкція верстата передбачає зміну кута нахилу напрямного упору для стругання заготовок під необхідним кутом. Верстат оснащений патрубком для видалення стружки за допомогою аспіраційної системою. Верстат не призначений для стругання заготовок із плитних деревних матеріалів. Верстат оснащений електродвигуном який розроблений для режиму роботи S6/40%, який передбачає чергування періодів роботи з постійним навантаженням і періодів холостого ходу для остигання електродвигуна Верстат поставляється в упаковці в зібраному виді зі знятими для транспортування напрямним упором із кріпленням, кронштейном із захистом стругальних ножів, рукоятками й кріпильними з'єднаннями цих вузлів. При транспортуванні верстата будьте уважні, дотримуйтесь обережності. Верстат повинен бути встановлений на рівну поверхню. Відхилення поверхні по горизонталі не допускаються. Поверхня повинна витримати вагу верстата з оброблюваною на ньому заготовкою. Місце установки верстата повинне бути обране з урахуванням наявності вільного простору в зоні подачі й приймання заготовки, вільного доступу до місця приєднання верстата до електричної мережі. При вийманні верстата з упаковки й установці на заздалегідь обране місце піднімайте його тільки за основу
При роботі на верстаті рекомендується дотримуватися чергування періоду роботи електродвигуна під постійним навантаженням (6 хв) і періоду холостого ходу (4 хв).
Перед першим пуском верстата в роботу, а надалі перед кожним початком роботи на верстаті:
- очистіть робочий простір навколо верстата від сторонніх предметів;
- перевірте достатність висвітлення робочої зони. Затінення зони різання не допускаються;
- перевірте точність настроювань столів стругальних;
- перевірте легкість пересування всіх тертьових механізмів і вузлів;
- перевірте надійність кріплення стругальних ножів;
- перевірте правильність установки стругальних ножів. Стругальні ножі повинні бути виставлені максимально точно стосовно стола стругальному не рухливому й друг до друга;
- перевірте надійність кріплення напрямного упору;
- перевірте надійність кріплення кронштейна захисту стругальних ножів;
- перевірте надійність кріплення кожуха привода;
- перевірте надійність кріплення заземлюючого провідника;
- перевірте цілісність кабелю приєднання верстата до електричної мережі;
- приєднаєте патрубок до аспіраційної системі;
- приберіть інструмент із верстата;
- розмістіть перед верстатом на робочому місці діелектричний килимок;
- приєднайте верстат до електричної мережі;
- включіть верстат кнопкою «I – Вкл.» (поз. 5 мал. 1.2) і дайте верстату попрацювати без навантаження (на «холостому ході») протягом 2 хвилин. Сторонні шуми, перебої в роботі не допускаються.
- виключіть верстат кнопкою «Ο - Викл» (поз. 4 мал. 1.2). Верстат готовий до експлуатації При виявленні сторонніх, шумів, вібрації, запаху гару, наявності напруги на верстаті виключіть верстат кнопкою аварійної зупинки (поз. 17 мал. 1.1) і від'єднаєте верстат від електричної мережі.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
Працювати на верстаті:
- при наявності втоми, прийманні ліків, що знижують увагу, зосередженість і зухвалих сонливість, у стані алкогольного й наркотичного сп'яніння;
- у звисаючих прикрасах, краватках;
- зі знятими захисними пристроями;
- без засобів індивідуального захисту органів зору й слуху.
Утримувати робоче місце в чистоті, не допускайте захаращення сторонніми предметами.
2.2 Ознайомлення з особливостями ремонту та налагодження основного і допоміжного електроустаткування
Перед початком будь-яких робіт з очищення верстата від стружки й пилу, змащенню тертьових поверхонь, технічному обслуговуванню й ремонту верстата виключіть й від'єднайте його від електричної мережі й закрийте стругальні ножі захистом.
Від своєчасного виконання технічного обслуговування, використання різального інструменту із правильним заточенням, правильного регулювання різального інструменту й рухомих столів залежать оптимальні результати обробки заготовок.
Перед початком експлуатації верстата, у т. ч. після тривалої перерви в роботі, виконайте змащення всіх тертьових поверхонь його вузлів і деталей, а також усіх ходових гвинтів і гайок. У процесі виконання роботи на верстаті періодичні очищайте столи фуганка й рейсмуса від стружки.
Після закінчення роботи на верстаті виконайте щозмінне технічне обслуговування:
- від'єднайте верстат від електричної мережі;
- очистіть верстат від стружки, пилу, залишків смоли;
- перевірте:
- цілісність і ступінь зношування приводних пасів і ланцюгів. Виконаєте, при необхідності, змазування зірочок і ланцюгів;
- міцність кріплення приводних шківів і зірочок;
- цілісність кабелю приєднання верстата до електричної мережі, що заземлює провідника, огороджень струмоведучих частин електроапаратури;
- міцність кріплення всіх вузлів, що сполучаються, і деталей і їх ступінь зношування;
- виконайте змащення тертьових поверхонь, ходових гвинтів і гайок верстата;
- перевірте плавність пересування всіх рухливих механізмів і вузлів. Очищення верстата від стружки й пилу виконуйте щітками з м'яким ворсом.
Для очищення смоли застосовуйте не агресивні рідини. Для змащення рекомендується застосовувати консистентне мастило. Гвинт і гайку механізму регулювання глибини стругання рейсмуса рекомендується змазувати сухим змащенням. Для зміни стругальних ножів послабте болти клина стругальних ножів. Замініть стругальні ножі. Установіть ножі на пружини, зафіксуйте їх крайніми болтами клина й відрегулюйте висоту ножів стосовно валу (не більш 1 мм) і по різниці висоти між собою (не більш 0.1) мм. Після закінчення регулювання затягніть усі болти кріплення клина. Для зміни приводного паса зніміть кожух привода і зірочку лівого подаючого вальця з ланцюгом, послабте кріплення електродвигуна й замініть приводний пас, при цьому ремінь натягнеться під вагою електродвигуна. Закріпіть електродвигун. Установіть зірочку подаючого вальця з ланцюгом і закрийте кожух привода.
При необхідності виконання регулювальних або ремонтних робіт у період гарантійного строку експлуатації звернетеся в сервісну організацію ТОВ «Демікс». ТОВ «Демікс» також виконує післягарантійне сервісне обслуговування.
2.3 Виробничі екскурсії в основні підрозділи виробництва та досвідом роботи провідних фахівців
Генеральний директор підприємства пропонує ознайомитися з виробництвом. Є два цехи де працюють професіонали деревопереробної галузі. По ходу генеральний директор розповідає про їхню роботу, особливості технологічних процесів. Не обминає і проблем, насамперед стратегічного характеру, які, на його погляд, «гальмують не лише розвиток компанії, а й вітчизняної деревообробної галузі загалом». Одна з найболючіших, за словами керівника товариства, нестача сировини. Підприємство працює переважно з однією породою дерева — дубом. За 12 років його вартість в Україні зросла майже у шість разів. Сьогодні вона найвища в Європі. Незважаючи на достатній запас дубової сировини в країні, деревообробники гостро відчувають її дефіцит на ринку.
Компанія використовує дерева для виготовлення своєї продукції, а також бере участь у висаджуванні дерев, щоб відновлювати лісовий фонд України.
2.4 Ознайомлення з напрямками використання електроенергії, зі способами її перетворення в інші види.
При ознайомленні з напрямками використання електроенергії, зі способами її перетворення в інші види обрано за основні заходи для компенсації реактивної потужності на копіювально-фрезерному верстаті моделі 644Б на ТОВ «ПАРТНЕР».
Компенсація реактивної потужності – це цілеспрямована дія на баланс реактивної потужності в конкретному вузлі електроенергетичної системи з метою зменшення втрат електричної енергії та регулювання напруги. Реактивна потужність і енергія погіршують показники роботи енергосистеми, тобто завантаження реактивними струмами генераторів електростанцій збільшує витрату палива; збільшуються втрати в мережах і приймачах; збільшується спад напруги в мережах. Основні споживачі реактивної потужності - асинхронні електродвигуни, які споживають 30% всієї потужності. Реактивний струм додатково навантажує лінії електропередачі, що призводить до збільшення перерізів проводів і кабелів і відповідно до збільшення капітальних витрат на зовнішні і внутрішні мережі. Реактивна потужність разом з активною потужністю враховується постачальником електроенергії, а отже, підлягає оплаті по тарифах, що діють, тому складає значну частину рахунку за електроенергію.
Заходи, що проводяться по компенсації реактивної потужності, можуть бути розділені на пов'язані зі зниженням споживання реактивної потужності приймачами електроенергії і вимагають установки компенсуючих пристроїв в відповідних точках системи електропостачання. Для компенсації реактивної потужності, споживаної електроустановками промислового підприємства, використовують генератори електростанцій і синхронні двигуни, а також додатково встановлюються пристрої, що компенсують синхронні компенсатори, батареї конденсаторів і спеціальні статичні джерела реактивної потужності. Найбільш дієвим і ефективним способом зниження споживаної
2.5 Робота на робочих місцях з монтажу, експлуатації, ремонту і налагодженні електроустаткування
Верстатник деревообробних верстатів – фахівець, який займається спеціалізованою обробкою деревини. Сучасні досягнення у галузі деревообробки дають змогу виготовляти все нові і нові вироби з деревини. На сучасному етапі застосовуються нові верстати для обробки деревини та лінії по збиранню столярно-будівельних конструкцій. А для виконання цих робіт необхідні висококваліфіковані робітники за спеціальністю «Верстатник деревообробних верстатів».
Верстатники деревообробних верстатів виконують поздовжній та поперечний розкрій пиломатеріалів з деревини м’яких і твердолистяних порід на однопильних верстатах, випилюють деталі з деревини за розміткою на стрічкопиляльних верстатах, розкроюють деревину та заготовки під кутом та по шаблону на кругло пиляльних верстатах; виконують свердління отворів у деталях на одношпиндельних свердлильних верстатах з механічною подачею; вибирають пази в деталях на свердлильно-пазувальних верстатах, налагоджують ці верстати. Виконують стругання в кут крайки та пласті брускових деталей на фугувальних та рейсмусових верстатах, фрезерувальні роботи на фрезерних верстатах. Виконують точіння деталей середньої складності.
2.6 Опрацювання завдань курсового проекту та збір матеріалів
Загальні відомості про об’єкт модернізації.
Верстат універсальний токарно-гвинторізний моделі 1К62Б призначений для виконання чистових і напівчистових токарних робіт, в тому числі для нарізання різьб. Токарно-гвинторізний верстат — один із типів верстатів токарної групи, які призначені для виконання різноманітних токарних робіт, а також для нарізування метричних, дюймових, модульних торцевих різьб. Верстати як правило мають високу жорсткість, достатню потужність, високі частоти обертання шпинделя, і це дозволяє обробляти деталі на підвищених режимах різання. При обробці складних криволінійних поверхонь на верстатах можна застосовувати гідрокопіювальний супорт, що автоматизує процес обробки.
При обробці отворів задня бабка за допомогою спеціального замка може з'єднуватися із супортом і одержувати механічну подачу. У фартуху є пружинна муфта, що дозволяє обробляти деталі за упором, що також автоматизує процес обробки.
У машинобудуванні верстати токарної групи становлять 30—40% від загального парку металорізальних верстатів. Залежно від масштабу виробництва, конфігурації, розмірів і маси деталей їхня обробка здійснюється на токарних верстатах різних типів.
Рис.1.1.- Загальний вид токарно-гвинторізного верстату моделі 1К62Б
Технічні характеристики верстату:
Клас точності по ГОСТ 8-82;
Найбільший діаметр заготовки над станиною,400 мм;
Найбільший діаметр заготовки над супортом, 220 мм;
Найбільша довжина заготовки (РМЦ), 710 мм;
Стандартний патрон – Ø200 мм;
Частота прямого обертання шпинделя, 12,5..2240 об / хв
Шпиндель має 12 ступені обертів обертання:
Габарити верстата (довжина ширина висота), 28121166 х1324 мм;
Маса верстата, 2140 кг;
Кількість обслуговуючого персоналу, дві людини.
Рис.1.2. – Розташування основних вузли управління токарно-гвинторізного верстату моделі 1К62Б
Основні вузли токарно-гвинторізного верстата:
Бабка передня
Огорожа патрона
Патрон
Каретка
Огорожа
Супорт
Механізм відключення рукоятки
Охолодження
Бабка задня
Електрообладнання
Станина
Фартух
Перемикач
Моторна установка
Коробка подач
Шестерні змінні
Рис. 1.3 – Кінематична схема роботи верстата 1К62Б
На верстаті встановлені чотири трифазних асинхронних електродвигуна:
Електродвигун головного приводу ДГ, потужність 10 кВт, тип
АО2-52-4С2.
Електродвигун бистрих ходів ДБХ, потужність 0,8 кВт, тип
АОЛ2-12-4С1.
Електродвигун гідростанції ДГП, потужність 1,1 тип АОЛ2-21-4С2
Електродвигун насоса охолодження ДО, потужність 0,125 кВт,
насос ПА-22.
Верстати виготовляються з електрообладнанням, розрахованим для роботи при напрузі 380 В, як в силових ланцюгах, так і в колах керування.
Рис. 1.4. – Схема електрична принципова до модернізації верстату 1К62Б
Робота електричної схеми верстата 1А616
Перед початком роботи верстата необхідно підключити його електричну частину до цехової мережі за допомогою кінцевого вимикача QF1.
Пуск головного електродвигуна здійснюється натисканням кнопки SB2 «Пуск», яка замикає коло живлення магнітної котушки пускача. Котушка під впливом струму притягує осердя якоря і замикає механічно пов'язані з ним головні контакти і блок-контакти. При цьому головні контакти КМ1 підключають головний електродвигун ДГ до мережі, а живлення котушки контактора здійснюється через замкнувшийся блок-контакт КМ1.1 що виключає подальше натискання кнопки "Пуск".
Зупинка головного електродвигуна здійснюється натисканням кнопки SB1 «Стоп», яка розмикає коло котушки пускача КМ1.1 внаслідок чого розмикаються контакти пускача.
Пуск електронасоса виконується кінцевим вимикачем QF4 що можливо тільки після пуску головного електродвигуна.
Зупинка електронасоса виконується кінцевим вимикачем QF4. Крім того, зупинка електронасоса відбувається одночасно з зупинкою електродвигуна головного приводу при натисканні кнопки SB1 «Стоп».
Місцеве освітлення вмикається кнопкою SB4.
Захист електродвигунів від перевантажень відбувається за допомогою теплового реле.
Захист від коротких замикань виконується плавкими запобіжниками. Головний електродвигун захищений запобіжниками, що встановлюються самим замовником.
Заземлення верстата здійснюється згідно з правилами і нормами техніки безпеки.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
На практиці я дізнався багато цікавого з автоматизації виробництва на підприємстві “Партнер”. Ознайомився з продукцією обладнанням та верстатами підприємства. Оглянув все підприємство. Розбирався з проблемами які мають місце у виробництві. Обрав напрямок роботи для курсового проекту.
В ході експлуатації токарно-гвинторізного верстату моделі 1К62Б було виявлено ряд недоліків як в захисті електрообладнання так і в приводі обробки заготовки, а також в захисті персоналу від ураження електричним струмом тому необхідно прийняти заходи безпеки для захисту людини від травматизму.
Визначив основні направлення технічних рішень при розробці або модернізації електроустаткування станка.
ПРОПОЗИЦІЇ:
Заміна пристрою регулювання швидкості (редуктора) на частотний перетворювач для регулювання швидкості головного приводу в широких діапазонах, але потрібно також встановити додатковий двигун автоматичної подачі, так як раніше подача відбувалася від того ж двигуна М1.
Для захисту робочого персоналу від ураження електричним струмом встановити пристрій захисного відключення.
Пропонується перевести стару елементну базу електричного обладнання на сучасну більш надійну.
Встановлення пристрою захисного відключення.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ :
Анучін А.С. «Системи управління електроприводами» посібник для вищих навчальних заходів – Київ: «МЕІ», 2011;
Кацман М. М. Електричний привод. – Київ, ООО Видавничий центр «Академія», 2011;
Кисасімов Р. А. Електропривод: довідник. Київ, ІП РадіоСофт, 2008
Конишев В.С. Методичні рекомендації до курсового та дипломного проєктування. ЖТК, 2012
Конишев В.С. Системи автоматизованого електроприводу з асинхронними двигунами – Житомир, ЖТК, 2011;
Конишев В.С. Системи автоматизованого електроприводу з двигунами постійного струму – Житомир, ЖТК, 2010;
Оніщенко Г. Б. Електричний привод: посібник для студентів вищих навчальних - Київ, Видавничий центр «Академія», 2006;
Метало ріжучі станки та автомати : підручник для машинобудівельних вузів під ред. А. С. Проникова. – Київ : Машинобудівництво, 2011;
Казачковський, М. М. Комплектні електроприводи : навч. посібник – Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2010;
Зімін, Е. Н. Електрообладнання промислових підприємств і установок : підручник для вузів – Київ : Енерговидав, 2008;
Ігнатов, В. А. Електрообладнання сучасних метало ріжучих станків – Київ : Вища школа, 2016.