Ім'я файлу: Тема звіт.docx
Розширення: docx
Розмір: 377кб.
Дата: 25.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
problemi-transportnoyi-logistiki-vantazhnih-perevezen-v-ukrayini
2_Метод_вказ_до_курс_роб_оригінал.doc
Ilchenko_Karina_SL.docx
Отчёт.docx

Тема. « Розвиток творчої особистості засобами інтеграції інноваційних технологій  на уроках української мови й літератури»

 

 

Мета:формувати творчо активну, всебічно розвинену особистість засобами інтеграції особистісно орієнтованого навчання , проектних технологій на основі інтерактивного співробітництва, взаємодії вчителя й учня

 

Актуальність і перспективність : одним  із основних завдань системи національної освіти суверенної України є формування творчо активної, всебічно розвиненої особистості.  Пріоритетним завданням для себе ( як для вчителя) вважаю розвиток творчого начала дитини. Саме тому я зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми «Розвиток творчої особистості засобами інтеграції інноваційних технологій на уроках української мови і літератури»

 

Теоретична база:

-   ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко);

-    проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота);

-   особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін

А. Фасоля)

 

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання українській словесності, що сприяють розвитку творчих нахилів, інтересів умінь, і навичок, а в цілому - компетентної особистості

 

 

Результативність досвіду:

Підвищився інтерес до вивчення предмета, поступово намічається тенденція зростання успішності ,збільшилась кількість учнів, що бажають взяти участь у різноманітних конкурсах. Учні навчилися аналізувати навчальну інформацію, формувати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати, моделювати різні соціальні ситуації, набули навичок проектної діяльності, самостійної творчої роботи У творчих конкурсах учні займають призові місця на районному та обласному рівнях; 

 

Основні показники результативності:

-    зайняте II місце у ІI етапі конкурсу - захисту наукових робіт МАН у секції «Журналістика» ,  9клас  ; 2010р.

 - зайняте III місце у районній олімпіаді з української мови і літератури, 10 клас; 2010 р

 - зайняте III місце у районній олімпіаді з української мови і літератури, 11 клас; 2011р.

- зайняте II місце у районній олімпіаді з української мови і літератури, 9 клас; 2012 р.

  - зайнятеI місце у літературно-мистецькому конкурсі « Собори душ», 10 клас; 2010р.

- зайняте I місце у літературно-мистецькому конкурсі « Безсмертний подвиг», 10 клас, 2010р.

  -зайняте I місце у літературно-мистецькому конкурсі « Об’єднаймося ж, брати мо!»,9клас; 2012р

 За інноваційним потенціалом досвід носить комбінований характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої

Входження молодого  покоління  у глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої і соціальної компетентностей школярів. Щоб мати змогу знайти своє місце в житті, учень сучасного навчаль­ного закладу має володіти певними якостями і вміннями:

·        використовувати набуті знання у навколишній дійсності;

·        приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

·        уміти працювати в команді;

·        цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в про­фесійному та особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;

·        уміти добувати, переробляти інформацію, застосовувати її для інди­відуального розвитку і самовдосконалення;

·        уміти планувати стратегію свого життя, визначати своє кредо і свій стиль;

виховувати у собі порядну людину

Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема. І вже давно стало зрозумілим, що найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають ті держави, котрі мають високий інтелектуальний та творчий потенціал нації. Відомо також, що майбутнє людської цивілізації залежить виключно від реалізації обдарованості людей

  Саме тому одним із основних завдань системи національної освіти суверенної України є формування творчо активної, всебічно розвиненої особистості. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творчий розвиток особистості, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. Сухомлинський зазначав, що «…без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини». Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність. Проблема розвитку творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, а й мислителів, філософів.

Дослідженням питань творчості, таланту, геніальності цікавилися ще від часів Давньої Греції. Видатний філософ Аристотель вважав, що талант – це природний  дар, вроджена здібність людини. Платон  у праці «Світова душа» стверджував, що в основі творчості лежить Божа іскра.  У загальновідомому «Повчанні Володимира Мономаха дітям» знаходимо цікаві педагогічні ідеї про важливість розвитку в юному віці ініціативи, працелюбства, додержання гуманістичних стосунків між людьми.Григорій Сковорода стверджував, що від природи в людині закладені великі творчі можливості, потрібно тільки створити умови для їх розвитку. 

Пізніше С.Русова, Г.Ващенко та ін. видатні українські педагоги переконували, що школа повинна давати учневі не лише певну суму знань, а й формувати самосвідомість, активність, творчу фантазію.У бурхливі 20  роки XX ст., коли метою суспільства і школи було формування нової людини, з'явилася педагогіка розвитку особистості, яка опиралася на дослідницький та евристичний методи, проектну технологію. Найхарактерніші тенденції цього процесу проявилися у специфіці та особливостях тих педадогічних інновацій, які набули яскраво вираженої особистісно орієнтованої гуманістичної спрямованості, коли освіта знову повернулась до інтересів, потреб та запитів учня.
Сучасні педагоги ведуть пошук та експерементують, спираючись на теоретичні розробки В.І.Кузьміної, яка досліджувала проблеми творчості.
В.Леві так характеризує ступені творчості: «У своїх думках, у собі людина відкриває новий, ще дивовижніший світ.А надалі потрібно знайти себе в суспільстві, себе в людстві, себе у Всесвіті.»

У сучасній педагогічній літературі знаходимо такі визначення: Творчість – діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку. Творчі здібності – це індивідуально – психологічні  особливості, які дають змогу успішно виконувати творчу діяльність. Науковці до структурних компонентів творчих здібностей відносять уяву, схильність до сумнівів, гнучкість мислення, уміння переносити знання в нову ситуацію, створювати нові образи.

Особливості творчих особистостей такі:

·                                      Здатність висловлювати широке розмаїття ідей;

·                                      здатність породжувати нові нестандартні ідеї, бажання вдосконалювати вже зроблене;

·                                      здатність легко асоціювати віддалені поняття;

·                                      гнучкість мислення, багата уява, розвинена інтуїція.

 

Необхідність розвитку творчих здібностей продиктована сучасними суспільними пріоритетами, які відповідають основним положенням Закону України «Про освіту» (1991 р.), Закону України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.).

Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто залишається нереалізованим через об'єктивні чинники. Завдання школи - забезпечити, щоб їх було якомога менше; прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме своєю пізнавальною активністю, буде самостійно мислити, приймати неординарні рішення, свідомо вибирати свою життєву позицію, генерувати оригінальні ідеї.

Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя  людини.  Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери». 
На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов. Уроки рідної мови та літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності. Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові й літературі, тому що саме ці предмети , на мою думку, найглибше пронизують свідомість і підсвідомість людини, доносять інформацію про навколишній світ.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалити їх, щоб вони стали творчими. Завдання учителя - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. Отже, вчитель повинен пам'ятати, що він не бог, а лише людина, старший товариш, який не повинен, хоча й може помилятися. Його функція на сучасному уроці - функція диригента. «Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його. Прийми лише перешкоду, і він сам покотиться», - писав Григорій Сковорода. 

У своїй роботі користуюся такими заповідями :

·                                                          Кожна дитина талановита.

·                                                          Кожна дитина має право на помилку.

·                                                          Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

У таких умовах педагог повинен бути :

                                                        Педагог

















































               Філософ                           Майстер                         Психолог

  

            Віра в життя                Віра в дитину                  Віра в себе

 

 Сучасне суспільство вимагає від учителя не тільки високих професійних знань і навичок, але й найкращих загальнолюдських якостей, володіння знанням у багатьох галузях життя, особливо психологією міжлюдських відносин, креативного мислення, навіть гарного смаку.

 

У своїй діяльності  використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:

- повага до бажання учнів працювати самостійно;
- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
- надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів     досягнення мети;
- індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
- заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;
- виключення будь-якого тиску на дітей;

- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
- надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;

- добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
- терпиме ставлення до можливого безладдя;

- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
- переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.

  Що таке творча особистість? Як її виховати?Які методи і технології треба використовувати на уроках, щоб допомогти учневі знайти себе, свій творчий потенціал?

Головним показником творчої особистості вважаю наявність творчих здібностей, які забезпечують успішне виконання нестандартних завдань. Щоб навчити дитину творчо підходити до вирішення певних завдань, слід на уроці словесності організувати свою роботу за трьома напрямками:

1) правильно формувати цільову настановку, цілепокладання (відзначати, перелічувати всі факти, що підлягають засвоєнню; давати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну виучуваного матеріалу; формувати критичне ставлення до підручника; робити прогнозування);
2) активізувати контроль за сприйняттям (визначати й пояснювати незрозуміле, суперечливе, неправильне);

3) підвищувати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного, установлення причинно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.

           Крім того, хочу наголосити, що добрі результати дає дотримання принципів навчально-виховного процесу:

·                                      принцип розвитку, який враховує вікові та індивідуальні особливості учнів;

·                                      принцип самодіяльністі, коли учні відчувають себе співучасниками навчально- виховного процесу;

·                                      принцип самоорганізації, який передбачає вміння організувати й спланувати свою діяльність на уроці

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути?  Сучасний урок  - це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є


 

Основними завданнями сучасного уроку є:

-                           відповідність навчального матеріалу з української мови та літератури вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;

-                           реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розливальної;

-                           урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;

-                           реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;

-                           інтегральність уроку (використання між предметних зв’язків);

-                           цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;

-                           практична спрямованість уроку – всебічний мовленнєвий розвиток учнів

У працях сучасних методистів сформульовані основні вимоги до уроків мови та літератури, які орієнтують учителя на те, щоб кожен його урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів учнів, формуванню навичок самостійного здобуття знань, прищеплюванню любові до праці.

 Вимоги до сучасного уроку


 

.  

 Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:


Працюючи в школі більше 20 років, на кожен урок іду як на перший. Намагаюсь , щоб кожне заняття принесло задоволення школярам, тому постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього й  своїх учнів 

Знаю: кожне дитя – особливе, від природи наділене унікальними здібностями.

А тому пріоритетним завданням для себе (як і для кожного вчителя)  вважаю розвиток творчого начала дитини.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми

 « Розвиток творчої особистості засобами інтеграції інноваційних технологій  на уроках української мови й літератури»

У чому ж полягає особливість моєї роботи на уроці з  дітьми?

Насамперед, це  застосування традиційні форми роботи, але своєрідно поєднаних з новітніми прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані . Такі форми роботи поєднують раціональні та емоційні види діяльності , надають простір ініціатив дітей. Я пропоную модель діяльності вчителя з розвитку творчих здібностей школярів на уроках української мови і літератури, яку створила у тісній співпраці із колегою Василенко Д. А.



Як я практично розвиваю творчі здібності дітей.

1. Підхоплюю думки учнів та оцінюю їх тут же, підкреслюючи їхню оригінальність.
2. Підсилюю інтерес дітей до нового.
3. Вчу учнів систематично оцінювати кожну думку.
4. Виробляю терпиме ставлення до нових понять, думок.
5. Учу дітей цінувати свої та чужі думки, фіксувати їх у зошиті.
6. Пропоную цікаві факти, випадки, ідеї.
7. Створюю проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування, уяви.
8. Розвиваю критичне ставлення.

 

Найголовнішим своїм завданням у будь-якій ситуації вважаю створення у класі творчої атмосфери. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага до інтелектуальної сили дитини.

       На сьогодні існує  багато різних педагогічних технологій. , орієнтованих на творчий розвиток особистості. У своєму доробку представлю ті технології, які, на мою думку, є найбільш ефективними  у вихованні людини – творця, людини духовної, гуманної, самодостатньої. Крім того, застосування таких оптимальних педагогічних технологій у кінцевому результаті повинні сформувати не лише творчі здібності, при яких учень буде виявляти   гнучкість розуму, фантазії, натхнення; матиме власну точку зору, виявлятиме ініціативу; буде нестандартним, неординарним; а й набуде такі особистісні якості:

– когнітивні (пізнавальні) – уміння відчувати навколишній світ, ставити запитання, обґрунтовувати своє світорозуміння, вступати у змістовний діалог чи дискусію, робити висновки;

– оргдіяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення, програмувати дії; самоаналіз і самооцінка;

– комунікативні – здатність до неконфліктної взаємодії з іншими суб'єктами й навколишнім світом .

Як вище було зазначено, основною формою організації навчальної діяльності учнів  залишається урок.  У своїй педагогічній практиці використовую традиційні уроки з елементами інноваційних технологій і нестандартні уроки.                     Нетрадиційні, нестандартні уроки активізують розумову діяльність учнів, стимулюють мислення, уміння думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки й помилки своїх товаришів. Вони сприяють розвиткові пізнавальних інтересів учнів. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша. Такі уроки дають змогу розвивати зв’язне мовлення учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

За новою навчально-виховною концепцією вивчення української мови учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, послуговуватися нею в різних ситуаціях. Саме нетрадиційні уроки допомагають  це зробити.

    Дослідження дидактів (Ю.Бабанського, М.Скаткіна, І.Лернера), психологів (Г.Костюка, І.Синиці, С.Рубінштейна, Б.Ананьєва), методистів (В.Неділька, Є.Пасічника, Н.Волошиної, Б.Степанишина) і досвід учителів-словесників переконують: правильний вибір форм і методів навчання – запорука ефективності уроку, що, крім усього іншого, допомагає виробити в учнів творчу самостійність.  (схема №1 див. додаток №1 )

Конкретизуючи, слід, зокрема, назвати метод творчих завдань і вправ, евристичну бесіду з використанням проблемних запитань і створенням проблемних ситуацій, проблемні лекції. На широке впровадження заслуговують такі види навчальних занять: семінари-диспути, конференції, конкурси на найкращий твір, літературні вечори,

У своїй практиці  використовую такі  форми роботи, що сприяють творчому розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови:

·                                      фразеологічні хвилинки;

·                                      дослідницька діяльність;

·                                      захист малюнків;

·                                      словесне малювання;

·                                      вільне письмо;

·                                      життєві ситуації.

·                                      пізнавальні ігри;

·                                      рольові ігри; 

У своїй  роботі практикую  схематизовану подачу теоретичного матеріалу як на уроках української мови, так і літератури.

Так, новий матеріал з мови корисно подавати дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. ( ДИВ ДОДАТОК №1) Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися.

На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Необхідно прагнути до схематизованої подачі теоретичного матеріалу як на уроках мови та к і літератури. Це допоможе учням ( пізніше студентам )

ефективно використовувати час на лекціях, під час самостійної роботи з книгою, непомітно, в межах іншої навчальної теми, умінню оформлювати презентації.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв'язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об'єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім.

На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня. ( Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор див .Додаток №1)

    Найефективнішим засобом, що сприятиме творчій активності та спрямованості учня, розвиватиме його уяву, мислення є впровадження  інноваційних технологій

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання: ігрові технології , інтерактивні технології , особистісно зорієнтоване навчання, проектне навчання ,

Використання гриу навчанні є дійсно актуальною проблемою, яка обґрунтовано висвітлена в працях багатьох педагогів, психологів і методистів.

Л. С. Виготський розумів гру як сприятливе середовище для зародження пізнавальних сил учня і як підґрунтя для перетворення ігрових дій в розумові, назвав її дев'ятим валом навчання і виховання.

В. О. Сухомлинський писав, що без гри не має й не може бути повноцінного розумового розвитку.

Гра - це унікальна діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток учня, перетворює навчання в радісний процес, а й непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмового матеріалу, формує уміння і навички.

Особливо доречно й навіть необхідні ігрові прийоми в навчанні, коли низька мотивація навчання, слабо розвиненні процеси сприйняття, пам'яті, уваги. Головне зауваження:  максимальне наближення гри до дійсності; тобто, створення таких умов, коли б школяр не здогадувався про мотивацію поведінки вчителя. А це можливо тільки за умови, що вчитель не просто гарно розуміється на технологіях, а живе в середині створеної ним дійсності.

Основна мета використання ігрового методу - створення мотивації досягнення успіху в навчанні.

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Як же добитися цього? Як організувати навчання, урок, на якому учні вчаться не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами, як же знайти такий засіб, що дозволить учневі відчути радість пізнання!

В дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що й забезпечує їх ефективність.

Відомий педагог К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються «Всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля»

Щоб забезпечити високу працездатність до останніх хвилин уроку, треба дати мотиваційний старт. Тому на початковому етапі уроку пізнавальна гра має велике значення в розвитку активності учня. Урок повинен бути насичений такими вправами і іграми, які б дали змогу чередувати види діяльності учнів.

Під час оголошення теми уроку можна використати  гру «Зашифрована тема», створена на об'єднані кросвордного диктанту та гри «Угадай букву». Проводиться кросвордний термінологічний диктант, а учень відкриває відповідний номер, де є перша буква терміна, або поняття, таким способом визначається тема уроку. Тут і зацікавленість, і активізація і повторення термінології, засвоєної раніше, тобто актуалізація знань учнів.

Добре активізує  інтелектуальну діяльність учнів гра «Константивізм», де учні за приголосними відновлюють слово і пояснюють термін, назву, прізвище і т. п.

Наприклад, під час вивчення теми «Літературні казки» для роботи в парах чи малих групах можна дати таке завдання: за літерами, що позначають приголосні звуки, відновіть слово і поясніть термін(завдання можна ускладнити, запропонувавши утворити речення, міні-текст і т.п.- все залежить від рівня загальної підготовки, та такі завдання добре сприяють розвитку творчої уяви).

Проте є інші ігри, що крім пізнавально-інтелектуальної активності впливають на розвиток тих чи інших здібностей учнів. (створена «Методична скарбничка.Інтелектуально-творчі завдання» (Див Додаток), де зроблена спроба систематизації ігор за їхньою методичною цінністю.

 На всіх етапах уроку використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене" у спілкування.У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе.

Комментарии
скачати

© Усі права захищені
написати до нас