Ім'я файлу: problemi-transportnoyi-logistiki-vantazhnih-perevezen-v-ukrayini
Розширення: pdf
Розмір: 274кб.
Дата: 16.10.2020

БОЙЧЕНКО МВ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
2) структура, об’єми інновацій (включаючи інно- вації за сферами діяльності, за об’ємом впрова- дження);
3) освітня та наукова діяльність регіону (кількість університетів та динаміка кількості випускників, кіль- кість населення з вищою освітою, діяльність аспіран- тури та докторантури, кількість населення, що займа-
ється науковою діяльністю та показники результатів цієї наукової діяльності, аналіз та характеристика дія- льності існуючих регіональних кластерів);
4) якість управління (даний показник повинен характеризуватись за допомогою експертного оціню- вання якості регіонального та місцевого самовряду- вання, оскільки статистичні дані є показниками, які залежать від параметру, що досліджується);
5) бізнес-середовище (оцінювання характеристик легкості ведення бізнесу, а також параметрів функціо- нування бізнес-середовища вимагає отримання досто- вірної інформації від представників бізнес-середо- вища);
6) прямі іноземні інвестиції (обсяг, структура та динаміка прямих іноземних інвестицій відображає характер іноземних зв’язків регіону та дозволяє розро- бити перспективний пан співробітництва з інозем- ними країнами з метою розбудови економіки та соці- ального простору регіону). Велика різноманітність факторів впливу на регіо- нальну конкурентоспроможність за висновками з до- слідження Портера передбачає врахування великої кі- лькості факторів, що ускладнює отримання результа- тів оцінювання. До того ж, описані вище фактори ді- ляться на фактори прямого впливу («жорсткі») та опо- середкованого впливу («м’які»). Визначення факторів потрібно для чіткого уявлення при побудові моделей економічного розвитку регіонів з метою підвищення конкурентоспроможності.
References
1. Vrtenova, L. (2009). Evaluation of factors of Re- gional Competitiveness / 3
rd central European Conference in Regional Science — CERS, рр. 1404 — 1414.
2. Porter, J.M. (1990). The Competitive Advantage of
Nations. New York, Free Press.
3. European Comission. Sixth periodic report on the social and economic situation and development of the regions of the European Union. Luxembourg, European
Commission, 1999.
4. Skokan, K. (2004). Konkurenceschopnost, inovace a klastry v regionбlnнm rozvoji. Ostrava, Repronis.
5.
Akos D. Evaluation of the Regional
Competitiveness of the Hungarian Regions. Hungarian
Statistical Review, Special Number 14, рр. 27
− 45.
6. Chitea, M.A., Dona, I. (2016). Evaluation of territorial competitiveness. Case study: South-East region and Tulcea country. Scientific Papers Series Management,
Economic Engineering in Agriculture and Rural Development,
Vol. 16, Issue 1.
7. Balestrieri, M. (2014). Rurality and ompetitiveness.
Some observation on the local area: the case of Sardinian
Region. International Journal of Rural Management, Vol 10
(2), рр. 173-197.
8. Mikuљ, O., Franić, R., Grgić, I. (2012). The evaluation of rural competitiveness in creating a policy of rural development in Croatia. Journal of Food, Agriculture
& Environment, Vol.10 (2), рр. 962-969.
9. Aiginger, K.A. (1998). Framework for Evaluating the Dynamic Competitiveness of Countries. Structural
Change and Economic Dynamics, No 9, рр. 159—188.
10. Paas T. Evaluating the competitiveness of the countries in the Baltic sea region.
11. Sachs, J., Zinnes, C., Eilat, Y. (2000). Systemic
Transformation in Transition Economies. Discussion
Papers, Harvard University for International Development,
Vol. II. Benchmarking Competitiveness in Transition
Economies. Cambridge.
12. The Global Competitiveness Yearbook 2003—
2004. World Economic Forum, 2003.
13. Mereuta C., Albu, L., Iordan, M., Chilian, M.
(2007). A Model to evaluate the regional competitiveness of the EU regions. Romanian Journal of Economic
Forecasting, №3, рр. 81-102. МВ. Бойченко др екон. наук,

НТУ «Дніпровська політехніка» МОН України, м. Дніпро
ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ
ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ Постановка проблеми. Однією з основних ознак розвитку світової економіки є прискорення процесів глобалізації, які визначають тенденції розвитку націо- нальних економік і суттєво впливають на систему еко- номічних відносин. Становлення ринкових економіч- них відносин посилює роль транспорту, робить більш актуальними головні завдання транспорту приско- рення обороту матеріальних цінностей, доставки гото- вої продукції, перевезення людей. Світовий досвід по- казує, що процеси глобалізації приводять до значного зростання обсягів перевезень, руху товару і, відпо- відно, вантажних потоків, як внутрішніх, так і міжна- родних, у тому числі транзитних.
Але в Україні існує багато проблему сфері ван- тажних перевезень, які потребують свого вирішення.
Однією з цих проблем є незадовільний стан логістики таких перевезень, тому ця сфера потребує її подаль- шого реформування.
Вивченість проблеми. Проблеми транспорту, ефективного його функціонування, логістики переве- зень розглядали в своїх роботах багато вчених. Серед них можна відміти роботи С. Гриценка [2], ЮС. Іва- нова [3], В. Кутирєва [7], І. Лебідь [7], Т. Маселка [4],

БОЙЧЕНКО МВ В. Наумова [5], А. Пасічника [7], О. Соколової [6], В. Швеця [11-12]. Проблемам та перспективам роз- витку автомобільного транспорту, аналізу логістичної діяльності підприємств і ринку автоперевезень, карто- графічного забезпечення транспортних вантажних по- токів присвячено роботи М. Бабій [8], Н. Гамана [1], В. Дзюри [8], П. Поповича [8], П. Чуваєва [10], О. Шевчук [8], Н. Трушкіної [9].
Незважаючи на широке коло наукових дослі- джень з обраної теми, встановлення проблем транс- портної логістики, в тому числі вантажних перевезень, потребує подальших наукових розробок. Все це знач- ною мірою обумовило вибір теми даного дослідження та його цільову спрямованість.
Метою даного дослідження є виявлення існуючих проблем транспортної логістики вантажних переве- зень в Україні.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сьо- годні в цій сфері існує велика кількість проблем, які потребують негайного та першочергового вирішення.
Насамперед це високий рівень зношеності основних засобів інфраструктурних об’єктів, який призводить до виникнення аварійних ситуацій, а в кінцевому резуль- таті до неефективного функціонування економіки та стає загрозою для національної безпеки країни, бо ни- зька якість транспортної інфраструктури призводить до додаткових непродуктивних витрат, які фактично гальмують ріст реального ВВП.
Аналіз стану транспортної логістики дозволив ви- явити основні її проблеми: неефективне використання маршрутів доставки продукції від виробника до споживача; незадовільний стан автомобільних доріг; слабку
інфраструктуру транспорту недостатню кількість ван- тажних терміналів, а також їх низький техніко-техно- логічний рівень; відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних транспортних засобів, що відповідають сві- товим стандартам високий рівень фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту неефективне використання власного і найманого рухомого складу втрати від простою в очікуванні завантаження/ розвантаження транспортного засобу; втрати від неефективної роботи (умисне розкра- дання паливно-мастильних матеріалів або навіть ван- тажів, «ліві рейси», низька продуктивність транспорт- ної сфери через слабку систему мотивації та/або низь- ку кваліфікацію персоналу тощо).
Неефективне використання маршрутів доставки
продукції від виробника до споживача
Існують звичайні транспортні підприємства, ке- рівництво яких не надто замислюється про оптиміза- цію процесу доставки, тому оперативність і якість їх послуг далеко не завжди відповідає високим стандартам. Для знаходження найкоротшого шляху, а також методів складання збірно-розвізних маршрутів вико- ристовують «напівручні» методи, які не дозволяють отримати оптимальний результат, проаналізувати, до чого призведуть певні зміни маршруту за вимогою за- мовника. Але певна кількість транспортних підпри-
ємств для побудови оптимальних маршрутів руху вже готові вкладати чималі гроші в програмне забезпе- чення, здатне автоматизувати процес пошуку най- більш раціонального маршруту слідування. Деякі під- приємства вдаються до послуг зовнішніх перевізників. У цьому випадку найкраще звернутися до логістичного оператора — компанії, яка здатна оптимізувати сам процес транспортування за допомогою: збору консолі- дованого вантажу від кількох відправників, складання оптимальних маршрутів руху, підключення більш ефективного виду транспорту напевному етапі маршруту.
Незадовільний стан автомобільних доріг; слабка ін-
фраструктура транспорту недостатня кількість ван-
тажних терміналів, а також їх низький техніко-тех-
нологічний рівень З проблемою вкрай поганого стану автомобільних доріг стикаються не тільки перевізники, а практично кожен громадянин нашої країни. Вирішенням усіх цих проблему першу чергу повинна займатися держава. Й треба відмітити, що прийнята 30 травня цього року
Національна транспортна стратегія до 2030 року «Drive
Ukraine 2030» передбачає їх вирішення.
Національна стратегія «Drive Ukraine 2030» є вкрай амбітною, вона повинна покласти край бальза- муванню старої заіржавілої радянської спадщини і відкрити шлях докорінній модернізації транспортної
інфраструктури, бо неможливо нескінченно латати дороги або модернізовувати вагони, яким по 40 і більше років. В «Drive Ukraine 2030» передбачено, що через 12 років в Україні буде 10 автобанів, побудованих за принципом концесії. Почати будівництво першої платної дороги в Міністерстві планують вже в
2019 році — нею стане дорога з Києва до Білої Церкви.
Перш за все розвиватимуть напрямки Львів-Київ-
Харків-Донецьк, Київ-Керч, Полтава-Дніпро. Також в стратегії передбачена міжнародна інтеграція україн- ських автошляхів: Go Highway, Via Carpatia, продов- ження Одеса-Рені до Греції.
Щоб нові та вже побудовані дороги не руйнува- лись та служили якомога довше, на них працювати- муть більше 100 комплексів автоматичного вагового контролю. Містить стратегія й новації, наприклад, бу- дівництво інтелектуальних доріг для руху безпілотного транспорту, створення системи контролю трафіку (з використанням Big Data). Також — створення Smart- road: пілотної дороги, що генерує електроенергію.
Також буде повністю імплементована Угода про асоціацію з ЄС і утворена єдина транспортна та інфра- структурна мережа з Європою, що дозволить забезпе- чити конкурентоспроможну та ефективну транспортну систему, інноваційній розвиток транспортної галузі та наявність безпечного, екологічно чистого та енерго- ефективного транспорту.
Відсутність практично на всіх видах транспорту
сучасних транспортних засобів, що відповідають світо-
вим стандартам високий рівень фізичного і морального
зносу рухомого складу транспорту Рано чи пізно будь-яка техніка зношується, тому потрібно точно визначити момент, коли для оптиміза- ції витрат її краще продати або використати в якихось
інших операціях. Існує безліч методів розрахунку амортизації. Який з них вибрати, кожне підприємство- перевізник визначає, виходячи зі своїх завдань і по- треб. Також воно повинно розрахувати свої можливо- сті щодо придбання нового транспорту, яке буде від- повідати вимогам часу. І дуже важливо, що Україна також долучилася до розробки транспорту нового по- коління, який дасть вантажним і пасажирським пере-

БОЙЧЕНКО МВ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ везенням безпрецедентну швидкість і революційні технології. Якщо країна буде в змозі забезпечити свою транспорту галузь таким транспортом, то це буде ви- гідно і його виробникам, і підприємствам-перевізни- кам.
Неефективне використання власного і найманого
рухомого складу
Керівництва підприємства-перевізника дуже часто не бажають, а скоріше бояться, «зв’язуватися» від- разу з декількома відправниками, тому вантажопід- йомність транспортного засобу, який використову-
ється для перевезення, експлуатується неефективно.
Але збірний вантаж — це значне збільшення прибутку для підприємства-перевізника. Інколи воно може на- віть знизити ціну для відправників, що позитивно по- значиться на його іміджі. Цілком зрозуміло, що таке транспортування вимагає більшої уваги, але якщо зай- матися будь-яким бізнесом, то бажано на високому рівні.
Втрати від простою в очікуванні завантаження/
розвантаження транспортного засобу
Найбільш трудомісткою складовою частиною транспортного процесу є саме вантажно-розвантажу- вальні роботи, особливо при автомобільних перевезен- нях. Унаслідок недостатньо високого рівня механізації навантаження-розвантаження вантажів, нечіткої коор- динації дій різних підприємств при перевантаженні вантажів у транспортних вузлах або з деяких інших причин простій автомобілів при вантажно-розванта- жувальних роботах і/або в очікуванні їх залишається досить значним. При ефективному логістичному підході оптиміза- ція процесів навантаження-розвантаження почина-
ється з раціональної роботи складів як при забиранні вантажу зі складу у відправника, так при здачі його на склад вантажоодержувача. Тобто, до моменту прибуття транспортного засобу вантаж повинен знаходиться в транспортній тарі та упаковці, його місцезнаходження не буде потребувати додаткових пошуків на складі, партія вантажу або контейнер потрібно сформувати з урахуванням вантажопідйомності транспортного за- собу, а засоби навантаження-розвантаження бути під- готовлені до цих робіт.
Відправник повинен заключати договір на всі ро- боти, у тому числі й на навантаження-розвантаження.
Але треба мати на увазі, що стосується автомобільних перевезень, то згідно ще зі ст. 142 Статуту автомобіль- ного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.69 р. № 401, простоєм автомобіля вважається затримка або невикористання транспортного засобу, що починається після закін- чення, перевищення або порушення строків, передба- чених для здійснення будь-яких дій (наприклад, строку вантажно-розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо). Тому у договорі треба перед- бачати штрафні санкції за такі простої.
Втрати від неефективної роботи (умисне розкра-
дання паливно-мастильних матеріалів або навіть ван-
тажів, «ліві рейси», низька продуктивність транспорт-
ної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку
кваліфікацію персоналу тощо)
Однією з найважливіших проблем транспортної логістики є забезпечення цілісності та схоронності вантажу, тим більше, що не завжди виходить це здій- снити. Подібні ризики потребують страхування конкретного вантажу. Дуже важливо страхувати товар не мінімально, аза його реальною вартістю.
Позбавитися інших негативних аспектів низької продуктивності транспортної сфери можливо за раху- нок, з одного боку, матеріального заохочення за сум- лінну роботу, аз іншого — за невідворотнє покарання за будь-які порушення не тільки у вигляді штрафних санкцій, а аж до звільнення чи навіть заборони взагалі працювати на транспорті.
Дуже часто проблеми транспортної логістики ви- никають, коли існує необхідність організувати взаємо- дію різних видів транспорту, бо у такому випадку мо- жуть значно зростати терміни доставки. Тай контро- лювати такі перевезення набагато складніше внаслідок того, шо на будь-якому етапі вантаж може стати жертвою форс-мажорних обставин.
Складнощі можуть виникнути при вибудовуванні маршруту перевезення, бо сьогодні доводиться врахо- вувати безліч чинників і не завжди є можливість до- ставити товар дійсно найшвидшим і найзручнішим шляхом. Тому за вантажем потрібно ретельно стежити, хоча навіть новітні комп’ютерні розробки в цій галузі ще не дозволяють повною мірою вирішувати моніто- рингову проблему транспортної логістики. Це стосу-
ється практично всіх моментів: відстеження стану вантажу, зв’язку з водієм, визначення точного розта- шування транспортного засобу тощо.
Щодо використання сучасних технологій у тран- спортній логістиці, то слід відмітити явний дефіцит ін- формації про відповідне програмне забезпечення. На жаль, спеціалізованих програм не так і багато, тим бі- льше що практично неможливо знайти об’єктивну аналітику щодо їх переваг і недоліків. А враховуючи досить високу вартість цих програм, не дивно, що під- приємства-перевізники не так часто їх покупають. Ви- рішення даної проблеми транспортної логістики зале- жить у першу чергу від розробників програмного за- безпечення, які повинні не тільки створювати якісний продукта й в дохідливій формі доносити його пере- ваги та відмінності від аналогічних пакетів програм.
Тільки тоді розробник зможе продати свій товар, ло- гістична фірма отримує потрібне програмне забезпе- чення, а відправники — можливість відправити свій вантаж на більш вигідних умовах.
Тобто, транспортна логістика повязана з без- ліччю труднощів, подолання яких під силу виключно чітко скоординованим діям логістичних фірм, які ма- ють по-справжньому професійних співробітників.
Логістика вантажоперевезень — це свого роду ми- стецтво управління вантажопотоками для організації раціонального перевезення вантажів з максимальною ефективністю і мінімізацією втрат. Спеціаліст з тран- спортної логістики повинен виконувати цілий комплекс робіт, які спрямовані на оцінку і розподіл тран- спортних витрат, а також на управління вантажопото- ком для оптимізації процесу перевезення, будь то зви- чайний квартирний переїзд або міжнародні вантажо- перевезення. Логіст повинен враховувати такі чин- ники, як розробка маршруту з урахуванням особливостей регіону (стан доріг, інтенсивність руху, кліматичні умови тощо) з відповідним розрахунком тривалості та

БОЙЧЕНКО МВ 25
протяжності шляху та вибором оптимального виду транспорту вибір ефективного виду страхування ризиків; розрахунок витрат на складське зберігання та на навантаження-розвантаження; можливість формування збірних вантажів тощо.
Висновки. У результаті дослідження встановлені основні проблеми транспортної логістики та акценто- вано увагу не тільки на вирішенні цих проблема й на тому, що комплекс логістичних розрахунків може за- безпечити надійність та ефективність вантажопереве- зення. Внаслідок чого можливо уникнути непередба- чених ризиків і витрат, зменшити накладні витрати і втрати, скоротити терміни доставки. Список використаних джерел

1.
Гаман НО. Картографічне забезпечення тра- нспортних логістичних потоків в Україні. URL: http://maptimes.inf.ua/CH_04/8.pdf.
2.
Гриценко С.І. Можливості маркетингу та ло- гістики в сталому розвитку регіонів України. Вісник
економічної науки України. 2017. № 1 (32). С. 36—39.
3.
Іванов СВ. Транспортно-логістичні кластери в контексті розвитку транспортної системи України та окремо взятого економічного району. Економічний віс-
ник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 15-22.
4.
Маселко Т.Є. Проблеми управління транспо- ртно-логістичними системами України та перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_2/3 01_Maselko_17_2.pdf.
5.
Наумов В.С., Вітер НС. Методика форму- вання альтернативних транспортно-технологічних систем доставки вантажів. Восточноевропейский журнал передовых технологий. Математика и кибернетика — фундаментальные и прикладные науки. № 5/4 (53). С. 16—19.
6.
Соколова О.Є. Теоретико-методологічні ос- нови формування транспортно-логістичної системи
України. URL: http://www.lib.nau.edu.ua/Journals/3_27
_2010/Sokolova.pdf.
7.
Пасічник А.М., Лебідь І.Г., Кутирєв В.В. Тра- нспортно-логістична інфраструктура України: про- блеми та перспективи розвитку. Управління проектами,
системний аналіз і логістика. К, 2012. Вип. 10. С. 192—
198.
8.
Попович П.В., Шевчук ОС, Бабий МВ,
Дзюра В.А. Анализ рынка автотранспортных перевозок Украины. Вісник машинобудування та транспорту.
2017. № С. 124—130.
9.
Трушкіна Н.В. Статистичний аналіз динаміки показників логістичної діяльності підприємств. Су-
часні тенденції розвитку регіонів, підприємств та їх
об’єднань. Дніпро: Пороги, 2018. С. 271—283.
10.
Чуваєв П.І. Проблеми та перспективи розви- тку автомобільного транспорту України. Вісник Сев-
НТУ. Серія: Машиноприладобудування та транспорт.
2013. Вип. 143. С. 196—198.
11.
Швець В.Я., Жаран К.С. Розвиток логістич- ного потенціалу як ключовий фактор удосконалення діяльності промислових підприємств. Наука й еконо-

міка. 2012. №4 (28). Т. 2. С. 233—237.
12.
Швець В.Я., Кочерга А.В. Основні проблеми та удосконалення методів логістичного аудиту на під- приємстві. Вісник сертифікації залізничного транспорту. 2013. № 12 (6). С. 9—14.
References
1. Haman
N.O.
Kartohrafichne zabezpechennia
transportnykh lohistychnykh potokiv v Ukraini [Cartographic
provision of transport logistics flows in Ukraine]. (n.d.).
maptimes.inf.ua. Retrieved from http:
//maptimes.inf.ua/CH_04/8.pdf [in Ukrainian].
2. Hrytsenko S.I. (2017). Mozhlyvosti marketynhu ta lohistyky v stalomu rozvytku rehioniv Ukrainy [Opportuni- ties of Marketing and Logistics within Sustainable Develop- ment of Ukrainian Regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (32), рр. 36—39 [in Ukrainian].
3. Ivanov S.V. (2018). Transportno-lohistychni klas- tery v konteksti rozvytku transportnoi systemy Ukrainy ta okremo vziatoho ekonomichnoho raionu [Transport and logistic clusters in the context of the transport system de- velopment of Ukraine and special economic region].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the
Donbas, 1 (51), рр. 15-22 [in Ukrainian].
4. Maselko T.Ye. Problemy upravlinnia transportno-
lohistychnymy systemamy Ukrainy ta perspektyvy rozvytku v
konteksti yevropeiskoi intehratsii [Problems of management of
transport-logistic systems of Ukraine and prospects of
development in the context of European integration]. (n.d.).
nbuv.gov.ua. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/ portal/ chem_biol/nvnltu/17_2/301_Maselko_17_2.pdf [in
Ukrainian].
5.
Naumov V.S., Viter N.S. (2011). Metodyka formuvannia alternatyvnykh transportno-tekhnolohich- nykh system dostavky vantazhiv [Methodology of for- mation of alternative transport and technological systems of delivery of cargoes]. Vostochno-yevropeyskiy zhurnal
peredovykh tekhnologiy. Matematika i kibernetika —
fundamental'nyye i prikladnyye nauki — East European
Journal of Advanced Technology. Mathematics and
Cybernetics - Fundamental and Applied Sciences, 5/4 (53), рр. 16—19 [in Ukrainian].
6. Sokolova O.Ye. Teoretyko-metodolohichni osnovy
formuvannia transportno-lohistychnoi systemy Ukrainy [The-
oretical and methodological foundations of the formation of
transport-logistic system of Ukraine]. (n.d.). lib.nau.edu.ua.
Retrieved from URL: http://www.lib.nau. edu.ua/
Journals/3_27_ 2010/Sokolova.pdf [in Ukrainian].
7. Pasichnyk A.M., Lebid I.H., Kutyriev V.V. (2012).
Transportno-lohistychna infrastruktura Ukrainy: problemy ta perspektyvy rozvytku [Transport and logistics infrastruc- ture of Ukraine: problems and prospects of development].
Upravlinnia proektamy, systemnyi analiz i lohistyka — Project
management, system analysis and logistics, issue 10, рр. 192-
198 [in Ukrainian].
8.
Popovich P.V., Shevchuk O.S., Babiy M.V.,
Dzyura V.A. (2017). Analiz rynka avtotransportnykh perevozok Ukrainy [Analysis of the market for road transport of Ukraine]. Visnyk mashynobuduvannia ta
transportu — Journal of Mechanical Engineering and
Transport, 2(6), рр. 124—130 [in Russian].
9.
Trushkina N.V. (2018). Statystychnyi analiz dynamiky pokaznykiv lohistychnoi diialnosti pidpryiemstv
[Statistical analysis of the dynamics of indicators of logistic activity of enterprises]. Suchasni tendentsii rozvytku
rehioniv, pidpryiemstv ta yikh obiednan — Contemporary
trends in the development of regions, enterprises and their as-
sociations. Dnipro, Porohy, рр. 271—283 [in Ukrainian].
10. Chuvaiev P.I. (2013). Problemy ta perspektyvy rozvytku avtomobilnoho transportu Ukrainy [Problems and

БОРЕЙКО В. І
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ prospects of motor transport development in Ukraine].
Visnyk SevNTU. Seriia: Mashynopryladobuduvannia ta
transport — Visnyk SevNTU. Series: Machinery and equip-
ment and transport, issue 143, рр. 196-198 [in Ukrainian].
11.
Shvets V.Ya., Zharan K.S. (2012). Rozvytok lohistychnoho potentsialu yak kliuchovyi faktor udoskona- lennia diialnosti promyslovykh pidpryiemstv [Development of logistics potential as a key factor in improving the activi- ties of industrial enterprises]. Nauka y ekonomika — Science
and Economics, vol. 2, рр. 233-237 [in Ukrainian].
12. Shvets V.Ya., Kocherha A.V. (2013). Osnovni problemy ta udoskonalennia metodiv lohistychnoho audytu na pidpryiemstvi [Main problems and improvement of methods of logistic audit at the enterprise]. Visnyk
sertyfikatsii zaliznychnoho transportu — Bulletin of Certification
of Railway Transport, 12 (6), рр. 9-14 [in Ukrainian]. В. І. Борейко

академік АЕН України, др екон. наук,
Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Водні ресурси відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні держав, оскільки, без них неможливе існування живих орга- нізмів, рослинного світу та мікроорганізмів. До того ж сьогодні вони активно використовуються у техноло- гічних процесах промислового, житлово-комуналь- ного, сільськогосподарського та будівельного ком- плексів. Водночас, діяльність зазначених комплексів та зростання обсягів продукування побутових і про- мислових відходів спричиняються до забруднення на- земних та підземних водойм, що ставить суспільство перед нерадісною перспективою дефіцитом води в майбутньому. Тому, виникає необхідність пошуку шляхів підвищення ефективності використання вод- них ресурсів та зменшення їх забруднення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Оскіль- ки, водні ресурси є передумовою існування всього живого на Землі, то питання їх ефективного викорис- тання завжди було в полі уваги провідних світових та вітчизняних вчених, серед яких слід виділити роботи
О.
Ф.
Балацького, Л.
А.
Волкової, М.
М.
Гіроля,
Л.
М.
Горєва, Ю.
М.
Грищенка, С.
І.
Дорогунцова, П.
І.
Коваленка, М.
Я. Лемешева, Л.
Г. Мельника, Є.
В. Мі- шеніна, Н. Ф. Реймерса, Ю. Ю. Туниці, В. М. Трегоб- чука, МА. Хвесика, В. Я. Шевчука, А. В. Яцика та ін. В своїх публікаціях науковці наголошують на важливості та необхідності ощадливого використання водних ресурсів. Так, наприклад, вчені Л. М. Горєв, С. І. Дорогунцов та МА. Хвесик зазначають: Напру- жений стан з ресурсами прісних воду багатьох районах світу, прогресуюче забруднення річок і водойм обумовлюють необхідність пошуку нових способів еко- номії води, удосконалення технології очищення стічних вод, більш широкого використання нетрадиційних джерел водопостачання» [1, с. 61].
Невирішена частина проблеми. Незважаючи на значну кількість публікацій з досліджуваної проблеми, сьогодні в багатьох промислово розвинутих країнах світу, в тому числі і в Україні, відношення до викори- стання водних ресурсів залишається на споживаць- кому, марнотратному рівні, що визначило актуаль- ність нашої статті.
Метою статті є обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання водних ресурсів в Україні.
Завданням статті є
— з’ясування ролі водних ресурсів у виробничо- господарській діяльності та задоволенні житлово-побу- тових потреб населення;
— проведення аналізу використання і забруднення водних ресурсів в Україні;
— обґрунтування шляхів підвищення ефективно- сті використання водних ресурсів в Україні.
Результати дослідження. На зорі зародження люд- ської цивілізації прісні водні ресурси використовува- лися тільки для питних потреб і тоді вважалося, що вони не обмежені — потрібно було тільки їх знайти. Протез часом воду почали використовувати у сіль- ському господарстві та для будівництва. Але, різко по- треба у водних ресурсах зросла після того як їх почали використовувати у промислових технологічних проце- сах, теплоенергетиці та житлово-комунальному госпо- дарстві. До того ж у ХХ столітті було винайдено таза- лучено у виробництво продукти нафтопереробки, різ- номанітні хімічні, біологічні, радіоактивні речовини, які після переробки та використання попадають в на- земні та підземні водні об’єкти, забруднюючи їх. При цьому, порушення водного середовища завдає великої матеріальної шкоди суспільству. За- бруднені водні ресурси вимагають додаткових витрат держави і суб’єктів господарювання на їх очищення та спричиняють загибель водних біоресурсів; зростає рі- вень захворюваності населення і свійської худоби. Але найбільше витрати держави зростають у тому випадку, коли для забезпечення своїх потребу прісних водах вона змушена транспортувати їх на далекі відстані, до- бувати з великих глибин, або опріснювати.
Наприклад, в країна Європейського Союзу що- річні збитки в рибному господарстві, завдані кислот- ними дощами, які виникають в результаті накопи- чення в атмосфері оксидів сірки, складають 30 млн дол. Навіть у такій країні як Швеція, 20% всіх озер забруднені кислотними дощами [2, с. 163]. Великих збитків через забруднення водних об’єктів шкідливими скидами зазнає економіка Укра-
їни. Так, у результаті діяльності промислового комплексу в атмосферу і водні об’єкти України викида-
ється біля четвертої частини всього об’єму промислових викидів бувшого Радянського Союзу, переміщається

скачати

© Усі права захищені
написати до нас