Тема 4. Національні екосистеми інновацій
Кейс 4.1. Національна інноваційна система Фінляндії – Фонд «Tekes» та Фондове агентство «Sitra»
Фінляндія стала першою країною, яка прийняла концепцію національної інноваційної системи як основного елемента політики у сфері науки й технології. Вона є однією з провідних країн світу за обсягами інвестицій у наукові дослідження, кошти яких розподіляються Міністерством праці та економіки і Міністерством освіти. Вузівська наука складає основну частку фундаментальних й частину прикладних досліджень країни, яка фінансується Академією Фінляндії - це центральний науковий адміністративний орган підконтрольний Міністерству освіти.
Крім Академії Фінляндії фінансують науку фонд «Sitra», що діє під егідою Парламенту країни, і національне фондове агентство з технологій та інновацій «Tekes», яке є підзвітним Міністерству праці та економіки країни.
Фінське агентство «Tekes» є одним з найбільш важливих інститутів розвитку країни, що підтримують дослідницьке співтовариство, сектор індустрії та сервісу. «Tekes» щорічно виділяє фінансові ресурси більш ніж для 60% інноваційних проектів, пропонованих у Фінляндії (близько 1500 проектів реального сектора економіки і близько 600 проектів державного сектора), більше 80% з яких, за статистикою, виявляються успішними. Ключовим напрямком діяльності «Tekes» є фінансова підтримка малих інноваційних підприємств на посівний стадії, при цьому надається сприяння у створенні нових інноваційних підприємств і полегшується їх доступ до приватного капіталу.
Пріоритетними також є проекти, що забезпечують створення робочих місць, і інтернаціональні проекти, відкривають доступ до нових світових ринків. Максимальний обсяг фінансування за кожною заявкою може досягати 1 млн євро. Відзначається, що більшість проектів інвестується на умовах їх співфінансування приватним капіталом, що є індікатором їх привабливості для реального сектора економіки.
Агентство реалізує ряд програм, в рамках яких надає наступні сервіси малим інноваційним підприємствам: фінансування (відшкодування витрат на реалізацію проекту в рамках затверджених нормативів); експертизу; розвиток стратегічних центрів науки, технологій та інновацій; міжнародну кооперацію; інформаційну підтримку. Для зростаючих підприємств «Tekes» пропонує послуги бізнес-акселераторів, приватних компаній, що надають доступ до інвестиційних ресурсів та мережі бізнес-партнерів. Особливість фінських бізнес-акселераторів полягає в тому, що вони є не консультантами, а співінвесторами startup-компаній, а отже, комерційно зацікавлені в їх ефективному функціонуванні.
«Tekes» спільно з Академією наук Фінляндії є координатором цільових програм, ініційованих органами державної влади Фінляндії, а також реалізує власні програми, що забезпечує випереджальний розвиток перспективних галузей і сфер діяльності.
Значущій напрямок інноваційного розвитку Фінляндії - реалізація кластерних ініціатив в пріоритетних напрямках науки і технологій, які отримали своє поширення в рамках програми Стратегічних центрів науки, технологій та інновацій (SHOK), яке реалізується «Tekes» спільно з Академією наук Фінляндії.
Система центрів створена на умовах державно-приватного партнерства і являє собою унікальну платформу (у тому числі віртуальну -міжнародну та національну дослідницьку мережу) для співпраці компаній, які впроваджують інновації, з науковими колективами. У результаті НДДКР, здійснюваних у рамках центрів, отримані результати світового рівня, що створюють основу для подальшого зростання ділової активності та добробуту суспільства. Застосування принципу відкритих інновацій сприяє розвитку формованих на базі центрів кластерів і залученні більшої кількості учасників.
У цілому аналіз ініціатив «Tekes» з формування інноваційної екосистеми в Фінляндії грунтується на фінансуванні на конкурсній основі найбільш затребуваних інноваційних проектів, рівень яких визначається в більшості випадків опосередковано, з використанням підприємств реального сектора економіки. Програми агентства сприяють розвитку тісної кооперації між генераторами та споживачами інновацій, забезпечуючи супровід всього ланцюжка інноваційного циклу.
Національний науково-дослідний фонд «Sitra» створює ефективну фінансову та консалтингову підтримку для інноваційних компаній на початковій стадії і стадії росту за напрямками, відповідним певним в рамках науково-технологічного форсайта глобальним викликам: біоекономіка, енергетика, зміна клімату, природних ресурсів, машинобудування і металообробка , харчова галузь та ін. Кожне з пріоритетних напрямків фінансується з спеціально виділеного фонду в обсязі від 0,5 до 2 млн євро на кожен інноваційний проект.
Фонд Sitra є інтегратором венчурних партнерських мереж у Фінляндії і Європі, забезпечуючи доступ інноваційних компаній до венчурних фінансових ресурсів. Проекти, які підтримуються фондом, носять переважно глобальний і соціально орієнтований характер. Фонд виступає їх організатором, інтегруючи суб'єкти інноваційної діяльності для реалізації проекту, гарантом і монітором. У результаті діяльності фонду реалізовані такі значущі ініціативи, як кіоски здоров'я в шопінг-центрах, муніципальні сервісні центри, сервісні ваучери на надання медичних і соціальних послуг та ряд інших.
Таким чином, в Фінляндії створено міцну та ефективну систему інноваційного розвитку, яка базується на скоординованій діяльності урядового сектору та бізнесу.
Джерела:
1. http://www.mirec.ru/old/index.php%3Foption=com_content&task=view&id=182.html
2. www.tekes.fi - Официальный сайт Центра развития технологий «TEKEC»
3. www.sitra.fi/fi - Официальный сайт Национального фонда исследований и развития «СИТРА»
Питання:
1. Як Ви вважаєте, чому Фінляндія стала країною, яка прийняла концепцію національної інноваційної системи як основного елемента політики у сфері науки й технології?
2. Назвіть ключові особливості національної інноваційної системи Фінляндії?
3. Поясніть, чим займається агентство «Tekes», її функції ? Які реалізує програми для: а) малих підприємств; б) зростаючих підприємств?
4. Як ви гадаєте, які функції виконує національний науково-дослідний фонд «Sitra»?
5.На Вашу думку, чи можливо застосувати досвід Фінляндії для розвитку інноваційної системи України ? Чи буде це ефективно? Відповідь обґрунтуйте.
Кейс 4.2. Університет Аалто: комплексний підхід до вирощування інноваційних компаній
Другим за величиною і значимістю вищим навчальним закладом м. Гельсінкі є університет Аалто, який створено в 2010 р шляхом об'єднання трьох вузів. В університеті навчається понад 17 тис. студентів у трьох кампусах, у тому числі в районі Отаніємі, де розташовуються найбільші бізнес-центри, більше 800 компаній, штаб-квартира Nokia. Університет Аалто включає 6 шкіл: інженерну, економічну, хімічну, природничих наук, електропостачання, дизайну і мистецтв.
Унікальна концепція університету створює передумови для розвитку інноваційного бізнесу на ранніх стадіях його життєвого циклу і забезпечує системний коучинг зацікавлених підприємців у рамках освітніх мультидисциплінарних міжнародних програм з різних аспектів ведення інноваційного бізнесу.
Ключовою особливістю вищої освіти у Фінляндії є його чітка інноваційна спрямованість, що сприяє розвитку малого інноваційного підприємництва в студентському середовищі, активне формування startup-команд та ефективне вирощування інноваційних компаній на базі розгалуженої системи інноваційної інфраструктури, підтримуваної урядом. Основним фактором успіху інноваційного проекту є наявність згуртованої проектної команди, яка дозволить виконати завдання, що стоять перед малим інноваційним підприємством на всіх стадіях його життєвого циклу. У зв'язку з цим магістерські програми Фінляндії забезпечують підготовку життєздатних команд проекту на основі оптимального поєднання в процесі навчання проектного та групового методів.
Найбільш цікавим досвідом реалізації подібних технологій є програма International Design Business Management (IDBM), в основу якої покладено баланс трьох складових - дизайну, технологій та бізнесу, у зв’язку з чим групи магістрантів чисельністю 5-7 чоловік формуються з фахівців різних напрямків - інженерів, програмістів, технологів, економістів, дизайнерів, які навчаються спільно і виконують рішення однієї наскрізної задачі протягом всього періоду навчання - виконання реального інноваційного проекту в інтересах конкретної великої або середньої національної або транснаціональної компанії.
В університеті створена особлива інфраструктура Aalto Factories, що включає Центри колективного користування обладнанням, центри моделювання та прототипування, дослідне виробництво. Наявність Aalto Factories є суттєвою конкурентною перевагою університету, так як забезпечує можливість доведення інноваційних проектів до стадії комерціалізації власними силами, а також високу практичну спрямованість навчання на природничо-наукових та інженерних спеціальностях. Стратегічним пріоритетом інноваційного розвитку університету Аалто є дослідницька кооперація з провідними науково-дослідними, технологічними центрами, великими корпораціями і компаніями, що створює можливості проведення наукових досліджень для практичних цілей бізнесу, в тому числі студентами та аспірантами в рамках освітніх програм, забезпечує вивчення потреб реального сектора економіки як базису для форсайт-управління науковою та інноваційною діяльністю вузу.
Ключові елементи інноваційної інфраструктури університету формують особливе середовище, сприяння розвитку новаторства. Діяльність Центру підприємництва Аалто спрямована на виявлення перспективних інноваційних ідей, які народжуються у викладачів і студентів університету, та сприяння їх реалізації за допомогою надання системи бізнес-послуг, необхідних на ранній стадії проекту (експертиза, пошук джерел фінансування, формування команди проекту, коучинг, менторство і ін.). Центр підприємництва Аалто координує трансфер технологій і управління інтелектуальною власністю, забезпечує формування ефективного середовища для генерації інновацій в університеті, виявляючи ключові можливості і потреби інноваторів, забезпечуючи їх зв'язок із зовнішнім середовищем.
Важливим фактором успіху фінської інноваційної системи є наявність висококваліфікованої багатоступінчастої комплексної системи навчання підприємництву, яку реалізує в університеті Аалто Центр малого підприємництва. Підготовка до самостійного ведення бізнесу здійснюється як в рамках основних освітніх програм, так і доступною широкому колу зацікавлених осіб системою додаткової освіти, що включає Молодіжну бізнес-академію, Міжнародний тиждень підприємництва, Startup-кафе, систему бізнес-наставництва, програми навчання підприємництву для компаній і персоналу, дистанційну підготовку через міжнародні університетські мережі.
В цілому інноваційна інфраструктура університету Аалто являє собою комплексну системну структуру, що забезпечує потреби суб'єктів інноваційної діяльності на всіх етапах реалізації проекту, вона реалізує ланцюжок взаємозалежних і взаємообумовлених заходів, послідовно сприяють успішної комерціалізації всіх найбільш перспективних інноваційних ідей, що виникають в університетському середовищі.
Джерело: А.А. Мальцева, П. Кархунен/ Феномен Финляндии:развитие инфраструктуры генерации и трансфера инноваций как фактор экономического роста/. – Выпуск 6 2012 с. 108-122
Питання:
1. Використовуючи інформацію кейсу, поясніть концепцію діяльності університету Аалто?
2. Що собою представляю програма International Design Business Management (IDBM)?
3. Як Ви вважаєте, що є стратегічним пріоритетом інноваційного розвитку університету Аалто?
4. Розкрийте сутність інноваційної інфраструктури університету Аалто.
Кейс 4.3. Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge в Україні
У 2015 р. в університеті «КПІ»відбулася подія, що в недалекому майбутньому зможе забезпечити той самий прорив, про який ми мріємо, – створено першу в Україні інноваційну екосистему Sikorsky Challenge (ІE Sikorsky Challenge). Це підтримуване НТУУ "КПІ" та Науковим парком "Київська політехніка" середовище, в якому здійснюється трансфер технологій, вирощуються технологічні ідеї, запускаються і розвиваються стартапи – малі інноваційні технологічні підприємства. Саме те середовище, в якому відбувається повне технологічне коло – від пошуку ідеї нового бізнесу до залучення інвестицій та створення стартап-компаній.
Структурно інноваційна ІE Sikorsky Challenge виглядає так:
• Стартап Школа Sikorsky Challenge;
• Фестиваль інноваційних проектів "Sikorsky Challenge";
• Бізнес-інкубатор "Sikorsky Challenge";
• Інноваційно-технологічне середовище "Sikorsky Lab";
• Центр інтелектуальної власності;
• Венчурний фонд Sikorsky Challenge та інші фонди.
Головною метою ІЕ "Sikorsky Challenge" є запуск і підтримка великого числа успішних стартапів. А основними завданнями – залучення та відбір креативних та амбітних молодих людей; навчання відібраних учасників інноваційному підприємництву, допомога в розробці проектів бізнес-ідей; пошук інвесторів / бізнес-ангелів (так називають інвесторів, які вкладають кошти навіть тоді, коли ризики є достатньо високими) для інвестування в перспективні проекти (перший і другий раунд інвестицій); виведення кращих стартап-проектів на конкурс інноваційних бізнес-проектів Фестивалю "Sikorsky Challenge"; підтримка учасників на всіх стадіях проекту – від відкриття до запуску стартап-компаній. Відтак до роботи в ньому залучається якнайбільше авторів інноваційних технологічних ідей – науковців, винахідників, аспірантів, студентів; високопрофесійних тренерів, менторів, експертів, які мають практичний досвід; фондів, інвесторів, бізнес-ангелів, причому як українських, так і закордонних.
Початковою та, можливо, найважливішою сходинкою в інноваційній екосистемі є Стартап Школа Sikorsky Challenge. Вона була створена на базі НТУУ "КПІ" в 2013 році. Ця Школа дає молодим і амбітним фахівцям знання і навички, за допомогою яких винахідник під керівництвом ментора здолає шлях від формулювання назви стартапу до першої презентації перед інвесторами. Упродовж 4-х місяців учасники першого випуску під керівництвом професійних тренерів навчалися інноваційного підприємництва-стартаперства, роботи в команді, розробляли власні ідеї та бізнес-проекти, набували досвіду в презентаціях та пітчах. Перший випуск Стартап Школи відбувся 23 травня цього року.
Підготовка цієї групи здійснювалася за програмою "Стартап у сфері мобільних додатків". Програма була розрахована на молодіжну аудиторію і спрямована на створення успішних стартап-компаній у сфері мобільних додатків з використанням технологій WEB 3.0. Учасниками першої групи стали 22 переможці конкурсу (із 64 претендентів). За три місяці навчання майбутні інноваційні підприємці набули знань та навичок прикладного програмування на платформі Android; сформували 18 бізнес-ідей та вибрали 7 кращих з них; а потім, згуртувавшись навколо цих ідей, створили 7 команд і доопрацювали ідеї до рівня додатків для мобільних пристроїв; розробили 7 бізнес-моделей; провели апробацію ідей на потенційних клієнтах; розробили бізнес-проекти та презентації.
Два проекти першої групи Стартап Школи були презентовані керівникам інвестиційного фонду "AVentures". Це проекти "TechnoEyes" – система на основі мобільних додатків для розробки маршрутів руху, що допомагатиме людям із вадами зору орієнтуватися у просторі, та "MYOG" – пристрій для розпізнавання рухів кисті та передпліччя, який може використовуватися для інтерактивної взаємодії з мобільними пристроями. Нині Фонд "AVentures" розглядає можливості їх подальшого фінансування.Закінчивши Стартап Школу, учасники залишаються у середовищі інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge і на кожному наступному етапі отримуватимуть фахову допомогу в пошуку інвесторів / бізнес-ангелів та створенні прототипів бізнес-продуктів.
Попереду у випускників першої групи Стартап Школи – участь у Фестивалі інноваційних проектів "Sikorsky Challenge" і відкриття стартап-компанії в Бізнес-інкубаторі "Sikorsky Challenge".
Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (INESC) покликана здійснювати відбір, залучення та навчання креативних людей для створення власного бізнесу та старпаів. INESC допомагає учасникам у пошуку інвесторів та просуванні стартапів.
Джерело: http://kpi.ua/ecoino
Питання:
1. Чи знаєте Ви про існування інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge в Україні?
2. Які ключові елементи входять до структури ІE Sikorsky Challenge?
3. Що на Вашу думку є головною метою будь-якої інноваційної екосистеми? Поясніть основні завдання інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge?
4. Як Ви вважаєте, які навички Ви отримаєте у Стартап Школі Sikorsky Challenge?
Кейс 4.4. Освіта та інновації: куди рухатися Україні?
We need fashion and passion to become entrepreneurs
Роман Зінченко,
координатор мережі енергетичних інновацій Greencubator
Україні слід переймати досвід країн, які успішно розвивають дух інновацій і підприємництва. Окрім таких речей, як створення бізнес-інкубаторів, забезпечення доступу до фінансування і фондового ринку, потрібно формувати у суспільстві моду на підприємництво та "пристрасть" до інновацій. Інколи відсутність екосистеми та пов’язані з цим обмеження є кращим рушієм підприємницького духу і стимулом до пошуку інноваційних рішень, аніж наявність добре розвиненої екосистеми. Африканські країни, зокрема Кенія і Нігерія, належать до світових лідерів у сфері мобільного банкінгу та інфраструктури мобільних платежів саме через відсутність екосистеми.
Найважливішим чинником формування інноваційної культури є не тверда інфраструктура (hard infrastructure), а м’яка (soft infrastructure), тобто підприємницький дух, прагнення до інновацій, а в деяких випадках — також наявність обмежень і перешкод, які мотивують людей бути інноваційними.
Візьмемо, до прикладу, iPhone або будь-який інший мобільний телефон. По суті, це інновація, яка була розроблена одразу після Другої світової війни. Скло Gorilla Glass було розроблене Corning ще на початку 1950-х років, але на початку 1960-х його виробництво зупинили через високу вартість. Тобто цей винахід лежав десь на поличці в Патентному відомстві понад 40 років, поки Стів Джобс не зателефонував Corning з пропозицією того, як цей продукт можна продати. Триматися свого коріння, повертатися до наукових основ дуже важливо, але інколи потрібно обрізати ці зв’язки, перебудувати, винайти заново. У цьому і полягає парадокс і одна з важливих характеристик успішної інноваційної екосистеми. Для творення підривних інновацій важливо розуміти дві речі: по-перше, більшість таких інновацій приходять ззовні, тобто з-поза меж відповідних галузей. Skype придумали не телекомунікаційні компанії. Мобільний додаток Uber створили не самі перевізники, а банки не інвестували в Square. Все це приклади підривних інновацій — аутсайдерів, яких самі галузі терпіти не можуть, бо вони "підривають" їхню маржу та моделі отримання прибутку. І це чудово, адже унеможливлює стагнацію ринку.
По-друге, не варто переоцінювати свою персональну роль у цьому процесі, оскільки багато інновацій з"являються випадково. Наприклад, віагру оригінально створили як серцевий препарат. Це була звичайна помилка, яка зараз приносить компанії-розробнику десятки мільярдів щороку.
Тобто аутсайдери та помилки відіграють важливу роль в інноваційних екосистемах. Внутрішній аналіз і дослідження невдач можуть стати значним чинником вибухового зростання для бізнесу. Якщо компанії хочуть, щоб в основі їхньої діяльності лежали інновації, вони не повинні боятися створювати свого роду "пісочниці" для гри з новими ідеями, результати яких можуть перетворитися на новий бізнес.
Джерело: http://delo.ua/education/osvita-ta-innovaciji-kudi-ruhatisja-ukrajini-289424/?supdated_new=1441533987 © delo.ua
Питання:
1. Як Ви вважаєте, який досвід інших країн слід переймати Україні у розвитку інновацій? Відповідь аргументуйте.
2. Ви згодні з тим, що одним з головних чинників формування інноваційної культури є наявність обмежень і перешкод? Відповідь аргументуйте.
3. У чому полягає парадокс успішної інноваційної екосистеми?
4. Як ви гадаєте, що таке «підривні інновації»? Наведіть приклади.
5. Які Ви знаєте випадкові інновації? Наведіть приклади.