Ім'я файлу: Генеза_Практ._4.doc
Розширення: doc
Розмір: 125кб.
Дата: 17.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Практ._6.doc

Практична робота №4 (семінарське заняття)

Тема 4. Історичні аспекти розвитку шрифтів. Історія циркуля





  1. Що таке маюскульне та мінускульне письмо?


Маюскульне  — це таке алфавітне письмо, літери якого мають однакову висоту та перебувають у межах двох уявних паралельних ліній і не мають верхніх[en] та нижніх[en] виносних елементів. За формою — це великі літери.
Мінускульне письмо характеризується наявністю чотирьох уявних рівнобіжних ліній: середньої пари ліній, в які вписується корпус літери, і двох зовнішніх, що визначають межі витягування штрихів літери або опущення їх у вигляді петель, гачків тощо. За формою — це малі літери.


  1. На зміну якому письму приходить латинське унціальне письмо?


Згідно традиційної теорії розвитку римського листа, унциал є «спадкоємцем» рустічного листи, яке, в свою чергу, розвинулося з капітального квадратного. Стверджувалося, що на пергаменті унциал придбав свою округлу форму і виносні елементи.


  1. Чому саме до середини IX століття у західноєвропейському письмі відбувається бурхливий розвиток?


Середньовічне мистецтво західного світу охоплює широкий спектр територій і часу, понад 1000 років мистецтва в Європі, а часом і на Близькому Сході і в Північній Африці. Воно включає в себе основні художні напрямки та періоди, національне і регіональне мистецтво, жанри, відродження, прикладне мистецтво та самих митців.

Історики мистецтва намагаються класифікувати середньовічне мистецтво в основні періоди і стилі, часто з певними труднощами. Загальноприйнята схема включає в себе наступне: пізні фази раннього християнського мистецтвамистецтво періоду міграційвізантійське мистецтвоострівне мистецтводороманське мистецтвороманське мистецтво і готичне мистецтво, та багато інших періодів в межах цих основних стилів. Крім того, кожний регіон, в основному в процесі становлення націй або культур, мав свій особливий художній стиль, наприклад, англо-саксонське мистецтво або скандинавське мистецтво.


  1. Що таке глаголиця та кирилиця?


Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ[1] в 862863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту, додавши для передачі звуків, відсутніх у грецькій мові, літери, запозичені з глаголиці
Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної ЄвропиПівнічної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу алфавітів слов'янських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, розробленій в IX столітті в Першому Болгарському царстві, в Преславській книжній школі[1][2][3]. Використовується у багатьох слов'янських мовах Південно-Східної і Східної Європи, Північної Євразії, а також неслов'янських мовах, що зазнали впливу російської. Станом на 2011 близько 252 мільйонів осіб в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом, з яких половина мешкає в Росії.


  1. Чому епоха Ренесансу є етапом повернення до античних форм?


Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.


  1. Чому епоха Відродження є епохою становлення принципів побудови шрифтів?

Найповніша і найпослідовніша еволюція Відродження проходила в Італії. Відродження — це могутній культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., в ході якого відбулося подолання духовної диктатури і деспотії церкви. Виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука. Небувалого розквіту досягло у ту пору образотворче мистецтво. Характерними ознаками культури Ренесансу були такі:


  1. Що таке класична антиква?


Антиква (від лат. antiquus — стародавній) — вид латинського друкарського шрифту з вертикально оформленим накресленням. Антиква містить малі та великі знаки, що відповідають двом віхам донабірної еволюції латинського шрифту: від римського капітального (початок нашої ери) до каролінгського мінускула 8 століття. Рукописна форма сформувалася на початок 15 століття. В другій половині 15 століття антиква ввійшла в набір та друк: перший відомий випадок датований 1476 роком.


  1. Які два напрями існували в розвитку шрифтів XIX століття?


Шрифти до самого початку ХХ століття поділялися умовно на клас "Антикви" і клас "Брускові". У Німеччині, Англії і Новому Світі був присутній додатковий клас - фрактура, що цілком природно виробився послідовно від Текстури та Ротунди в розвинену Фрактуру, або «готичний» шрифт.


  1. Які особливості в історичному розвитку шрифтів у Радянському Союзі?

У складі Радянського Союзу перебувала низка народів, що мали давню писемну традицію, водночас більшість народів, що опинилися в СРСР, здобули писемність лише в кінці XVIII — на початку XIX століття. Писемності багатьох народів російської півночі та деяких інших регіонів були розроблені в період існування СРСР.

Старописьменна традиція була в українців, білорусів та росіян (кирилиця), балтійських народів (латиниця), грузинів та вірмен (національні абетки). Мусульманські народи ПоволжяКавказуСередньої Азії обмежено користувалися арабським письмом.

З кінця XVIII століття з метою християнізації язичників та мусульман починається переклад релігійних книг мовами народів Росії. У всіх цих книгах використовувався кириличний шрифт. З середини XIX століття починається дуже обмежене видання букварів для неслов'янських народів Росії також виключно з використанням кириличного шрифту.

До початку XX століття відносяться перші спроби стандартизації національних орфографії та алфавітів. Як правило, рішення про стандартизацію приймалися на вчительських з'їздах, але часто ці рішення не виконувалися, оскільки найбільша друкарня національних книг в Казані продовжувала користуватися своїми шрифтами та власними правилами.


  1. Що таке картографічний шрифт та його призначення?


Картографічні шрифти є невід’ємною частиною змісту карти та призначені для підписів об’єктів, пояснювальних підписів, які розміщені на спеціальних картах у межах території картографування. Шрифти використовуються для умовних позначень кількісних та 264 якісних характеристик. Шрифти також призначені для підпису назв карт, масштабів та текста в зарамковому оформленні.


  1. Назвіть класифікацію картографічних шрифтів.

— рукописний-написаний від руки пером чи іншим інструментом на папері або іншому матеріалі;

— рисований - нанесений пензликом або іншим інструментом на той чи інший предмет або матеріал, цим шрифтом виконують художні підписи;

— гравірований- вирізаний або висічений на твердому матеріалі (камені, металі, дереві тощо); використовується на пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо;

— друкарський- з рельєфними буквами і знаками, з яких складають (набирають) тексти для друкування на папері.

  1. Історія розвитку циркуля.

Історія циркуля налічує близько трьох тисячоліть. Міфи Стародавньої Греції приписують його винахід майстру Талосу, племіннику Дедала. З античності відомі задачі на побудову за допомогою циркуля та лінійки, згадані в «Началах» Євкліда. Багато циркулів знайдено в Помпеях, сталевий циркуль знайдений на розкопках у Новгороді.

Гуцульські мосяжники для викреслювання кругових ліній на металі використовували схожий на циркуль інструмент — друлівни́к (від нім. Dreule). Він складався з циліндричного стрижня (била), у торець якого вставлявся сталевий стрижень (писачок) з розгалуженим кінцем. При прорізуванні круга одне з вістер (сердешник) знаходилося в центрі, а друге (околичник) окреслювало коло. Вище писачка на било надівався диск-маховик (кочало), а ще вище — поперечний вороток (валок), на кінцях якого був закріплений шнурок (мотузок), що проходив через отвір у верхньому кінці била. Обертанням валка мотузок намотувався на било, а далі порухами валка догори-донизу било з писачком приводилося в обертання.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас