Ім'я файлу: Тема 7 задачі Каплун.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 23.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 8 задачі Каплун.docx
Тема 8 Робочий зошит-2 Каплун.docx
docsity-istoriya-hvorobi-zchmt-vdavleniy-perelom-sklepinnya-cher
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 23.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Тема 8 задачі Каплун.docx
Тема 8 Робочий зошит-2 Каплун.docx
docsity-istoriya-hvorobi-zchmt-vdavleniy-perelom-sklepinnya-cher
Тема 7. Цистит, простатит, уретрит, епідидиміт, каверніт.
ЗАДАЧА № 1
У молодої людини під час підтягування на перекладині раптово виник сильний біль в правій половині калитки. Хворий прийняв анальгін, але біль не зменшилась. Через три години від початку захворювання бригадою швидкої допомоги з діагнозом «гострий правобічний орхіт» був доставлений в лікарню. При огляді черговим урологом стан хворого визначено задовільним, температура тіла нормальна, гемодинаміка стабільна. Шкіра калитки не змінена. Ліве яєчко розташоване на дні калитки, безболісне, нормальної консистенції. Праве яєчко підтягнуто до зовнішнього отвору пахового каналу, незначно збільшене, щільної консистенції, болюче при пальпації. Сім’яний канатик потовщений. Виділень із зовнішнього отвору уретри немає. Аналіз сечі без патологічних змін.
Встановіть попередній діагноз.
Заворот яєчка (основний критерієм був задовільний стан та відсутність підвищення температури, що виключає запальну етіологію ураження яєчка/придатка)
Проведіть диференційну діагностику.
Проводитимемо з орхітом, епідидимітом, травмою яєчка, кістою сім’яного канатика з нагноєнням, флегмоною калитки.
Для цього аналізуємо зібраний анамнез, радіонуклідну тестикулографію і УЗД з доплерографією.
Перекручене яєчко не захоплює препарат при радіонуклідному дослідженні.
При епідидимоорхіті, навпаки, кровообіг посилюється і відбувається підвищене накопичення препарату.
+ використовуємо термографію яєчка: термоасиметрія при перекруті яєчка не перевищує 1,5-3°С, а при орхоепідидиміті - 2,5-5°С.
Яке обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
1) УЗД (сонографія) – виявлення пульсового кровотоку по яєчковій артерії (відсутній), виявлення стану кровопостачання яєчка (знижений артеріальний кровотік);
2) Радіоізотопне сканування – відсутнє захоплення РФП;
3) Термографія яєчка – термоасиметрія, велика зона “гарячого” світіння.
Визначте тактику лікаря.
Якщо від завороту яєчка пройшло 3-4 год (<6 год), ще є можливість його зберегти.
1.1 Проводиться зовнішня ручна деторсія з орхідопексією (для збереження фертильності);
1.2. При неефективності консервативної деторсії протягом 1-2 хв. хворому проводять операцію. Оголюється яєчко до білкової оболонки, здійснюється широка ревізія з визначенням форми перекруту. Яєчко вивихують у рану, роблять деторсію й оцінюють життєздатність органа. Для поліпшення мікроциркуляції і визначення цілості яєчка в ділянку сім’яного канатика вводять розчин новокаїну з гепарином.
2. Пацієнт встановлюється на диспансерний нагляд.
ЗАДАЧА № 2
Хворий 55 років, скаржиться на біль у правій половині калитки, підвищення температури тіла до 38 °C, лихоманку. Тиждень тому проводилась катетеризація сечового міхура. Об’єктивно: при пальпації болючість, набряк правої половини калитки, відсутність диференціювання між яєчком та придатком.
Встановіть попередній діагноз, проведіть диференційну діагностику.
Гострий орхіепідидиміт (захворювання з’явилося після катетеризації сечового міхура, ознаки запального процесу, не визначається межа між яєчком і придатком).
Диференц. діагностика:
Проводиться із заворотом яєчка, гострим ураженням гідатид і алергічним набряком калитки.
При перекручуванні яєчка воно утягнене і має щільну консистенцію. Сім’яний канатик сплющений, його пальпація над яєчком утруднена. Через набряк і запалення пропальпувати придаток не вдається.
+ застосовують радіонуклідну тестикулографію і термографія яєчка.
Перекручене яєчко не захоплює препарат.
При епідидимоорхіті, навпаки, кровообіг посилюється і відбувається підвищене накопичення препарату.
При термографії – термоасиметрія при перекруті яєчка не перевищує 1,5-3°С, а при орхоепідидиміті - 2,5-5°С.
Які обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
1) УЗД (сонографія) – збільшення придатка, знижена ехогенність, структура дифузно-однорідна/неоднорідна.
2) Термографія яєчка (в диференційній діагностиці);
3) Кольорове доплерівське картування – гіперваскуляризація придатка.
ЗАДАЧА № 3.
Хворий 30 років скаржиться на біль в промежині, часте сечовипускання вдень. Захворів 2 місяці тому. Нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний. При ректальному пальцевому огляді - болючість у правій частині передміхурової залози.
Встановіть попередній діагноз.
Гострий катаральний простатит (нормальна температура та самопочуття, біль в промежині, часте сечовипускання вдень, болючість у правій частині простати).
Яке обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
1) Загальний аналіз сечі (+ 3-склянкова проба): гнійні пробки, лейкоцитурія у 3 склянці;
2) Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, ядерний зсув вліво, збільшення ШОЕ;
3) УЗД (сонографія) – збільшення правої частини передміхурової залози.
Визначте тактику лікаря.
Лікування консервативне: виключити з раціону гострі страви, спиртні напої; стежити за регулярним випорожненням кишечника. Ввести спазмолітики і знеболюючі засоби, провести теплові процедури на ділянку промежини. Також ефективні гарячі сидячі ванни та гарячі мікроклізми з аспірином, ректальні супозиторії з анальгетиками.
Використовується антибіотикотерапія препаратами широкого спектру дії в поєднанні з сульфаніламідами.
Лікування продовжується до повного одужання для запобігання хронізації процесу.
ЗАДАЧА №4.
Хворий 31 років скаржиться на різь під час сечовипускання, виділення з сечівника, які виникли через три дні після незахищеного статевого акту.
Встановіть попередній діагноз.
Гострий трихомонадний/герпетичний уретрит (різь під час сечовипускання та виділення з сечівника, , які виникли через 3 дні після статевого акту).
Яке обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
1. Огляд зовнішніх статевих органів і зовнішнього отвору сечівника: можливе утворення еритем та везикул на головці статевого члена, крайній плоті та в човноподібній ямці (гепетичний уретрит);
2. Трисклянкова проба : наявність виділень у 1 склянці (ініціальна);
3. Бактеріоскопя зішкрібів з уретри: фарбування за Романовським-Гімзою для визначення збудника;
4. Бактеріологічне дослідження сечі: визначення збудника, його чутливості до антибіотиків;
5. ІФА, МФА, ПЛР: виявлення збудника інфекції.
Визначте тактику лікаря.
Антибіотикотерапія з вибором специфічних антибіотиків:
1) Трихомонадний уретрит: лікування контактних осіб; протитрихомонадні засоби – метронідазол (найефективніший), тинідазол, мілдронат; застосування імуномодуляторів і біостимуляторів, десенсибілізуючої і фітотерапії, вітамінів та ферментів, препаратів для покращення мікроциркуляції.
2) Герпетичний уретрит: антигерпетичні препарати – ацикловір (найефективніший), бревудин, флореналь; в рецидивні періоди – протигерпетична вакцина;