ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА 3 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА В УКРАЇНІ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ. СПЕЦІАЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ.
Усне практичне завдання
Охарактеризуйте систему спеціальної освіти України.
У процесі демократизації українського суспільства неабиякого поширення набувають ідеї гуманізації освіти й пріоритетів особистості.
Ринкова економіка та демократична система соціально-політичного облаштування України висувають нові вимоги до системи освіти, зокрема, до освіти осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Йдеться, перш за все, про забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти й подальшої активної участі у житті суспільства всіх без винятку громадян.
Неприйнятна нині освітня система, за якої учні пасивно одержують академічні знання і не вступають в активну взаємодію із соціумом. Проблема соціалізації та інтегрування в загальноосвітній простір дітей з порушеннями психофізичного розвитку посідає особливе місце і викликає багато суперечок і нарікань.
Система спеціальної освіти в Україні має вертикально-горизонтальну структуру.
Вертикальна структура базується на вікових особливостях учнів і рівнях загальноосвітніх програм.
Горизонтальна структура враховує психофізичний розвиток дитини, особливості її пізнавальної діяльності та характер порушення.
Вертикальна структура визначається віковими періодами:
раннього дитинства ( від 0 до 3 років);
дошкільний період ( з 3 до 6-7 років);
період шкільного та професійного навчання ( з 6-7 до 16-21 років).
У період від 0 до 3 років (раннє дитинство) діти перебувають на домашньому утриманні, у дитячих дошкільних закладах, діти-сироти - у будинках дитини. Спеціальну допомогу діти з порушеннями психофізичного розвитку можуть одержувати в центрах раннього втручання, центрах реабілітації, психолого-медико-педагогічних центрах та спеціальних дошкільних закладах.
Для дітей дошкільного віку з особливостями психофізичного розвитку функціонують: спеціальні дитячі дошкільні заклади, дитячі навчальні заклади компенсуючого типу, спеціальні групи при дошкільних навчальних закладах комбінованого типу, дошкільні групи при спеціальних школах, реабілітаційні центри.
Основними державними навчальними закладами для дітей з особливостями психофізичного розвитку шкільного віку є: спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, навчально-реабілітаційні центри та спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах масового типу.
Визначте, як демократичні процеси вплинули на функціонування освітньої системи.
Перехід України до демократичного суспільства, правової держави та ринкової економіки потребували докорінного реформування системи освіти. Це виявлялося передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства; у зміцненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; бюрократизації всіх ланок освітньої системи.
Демократичні процеси вплинули на функціонування освітньої системи:
| 1 | Вплив загальносвітових тенденцій глобалізації на національну систему освіти; |
| 2 | Вплив демократизації українського суспільства на систему освіти |
| 3 | Визнання прав усіх етнічних спільнот на збереження і розвиток своєї самобутності і культури в сучасній освіті |
| 4 | Відповідність підготовки фахівців інтересам перш за все регіону, а вже потім держави |
| 5 | Деполітизованість сучасної освіти |
| 6 | Університетська автономія (надання університетам більшої незалежності з боку держави у вирішенні питань |
| 7 | Вплив приєднання української системи вищої освіти до Болонського процесу на процес демократизації освіти |
Обов’язкову демократизацію управлінської діяльності його керівників, педагогічного та учнівського колективів, формування демократичного стилю керівництва, наявність та ефективність функціонування колегіальних органів управління, учнівського самоврядування, співробітництва, співтовариства.
У прикладному плані демократизація управління закладом освіти включає такі напрями:
1) делегування певної частини прав і повноважень адміністрації таким громадсько–демократичним структурам, як педагогічна рада, методичні об’єднання, учнівське самоврядування;
2) забезпечення виборності та звітності цих управлінських структур;
3) уміле та максимальне використання творчого потенціалу керівників шкіл, учителів, учнів, батьків і широкої громадськості .
Певним протиставленням, на думку Л. В. Маргуліної, є демократизація навчально–виховного процесу (протиставленням – тому, що окреслені засоби демократизації управління відносять до менеджменту освіти, а демократизація самого навчання – до педагогічної галузі).
Демократизація навчання – це впровадження демократичних засад у спільну діяльність учителя та учнів на уроці. Вона докорінно змінює взаємовідносини між учителем та учнями, тобто змінює традиційну систему “суб’єкт – об’єктних” відносин на “суб’єкт – суб’єктні”. За умови сформованості “суб’єкт – об’єктних” відносин у навчанні вчителеві відводиться роль активної діяльнісної одиниці цього процесу, а учневі – роль пасивного “споживача” знань. В умовах сформованості “суб’єкт – суб’єктних” відносин учень виступає в ролі замовника знань з усіма притаманними йому індивідуальними особливостями.
“Суб’єкт – суб’єктні” відносини сприяють підвищенню значущості і відповідальності учня за набуття знань, умінь та навичок, тобто ставлять його у більш активну позицію; сприяють усвідомленню кожним учнем себе як особистості, своєї соціальної ролі, свого місця в навчальному процесі, своїх функціональних обов’язків.
Винятково важливу роль у демократизації навчання має свобода слова, гласність, самовираження особистості учня, розвиток критики та самокритики. Педагогу необхідно на занятті створювати такі ситуації, у розв’язанні яких активну участь брали б учні: висловлювали свої думки, виступали в ролі опонентів по відношенню до вчителя та своїх товаришів, вносили поправки, пропозиції, давали поради. Інтегратором колективної думки повинен бути педагог, але без жорсткої регламентації дій учнів (студентів), без нав’язування своєї думки, своїх переконань.
Свобода думки – це перша сходинка до творчості і демократизму
Отже, демократизація освіти проявляється через проникнення принципів демократії в усі складові системи освіти структуру навчальних закладів, яка інтенсивно модернізується, управління, зміст і процес навчання, кадрову політику тощо.
Зазначте позитиви й негативи стихійного інтегрування.
| Позитиви | Негативи |
| 1. Для дітей дошкільного віку з особливостями психофізичного розвитку функціонують: спеціальні дитячі дошкільні заклади, дитячі навчальні заклади компенсуючого типу, спеціальні групи при дошкільних навчальних закладах комбінованого типу, дошкільні групи при спеціальних школах, реабілітаційні центри. | 1. Уніфікованість, що унеможливлює забезпечення освітніх потреб всіх учнів, що мають особливості психофізичного розвитку, утруднює впровадження різноваріантних навчальних програм та внесення необхідних змін та додатків до навчальних планів; |
| 2. Основними державними освітніми закладами для дітей з особливостями психофізичного розвитку шкільного віку є: спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, навчально реабілітаційні центри та спеціальні класи при цих закладах. | 2. Ізольованість дітей з психофізичними порушеннями в спеціальних школах-інтернатах, які на сьогодні є основними спеціальними освітніми закладами, і яка має багато негативних соціальних наслідків, зокрема, відчудження сім`ї від виховного процесу; соціальна інфантильність учнів; обмеженість розвитку життєвих компетенцій. |
| 3. Спеціальні навчальні заклади для дітей з особливостями психофізичного розвитку реалізують програми початкової, основної та середньої (повної) загальної освіти, складені на основі Державного стандарту спеціальної освіти. | 3. Недостатня соціально-практична спрямованість навчального процесу, наслідками якої є: низький рівень сформованості соціально-побутової компетентності учнів, незадовільна орієнтація в системі соціальних норм і правил та відсутність навичок самостійної життєдіяльності |
| 4. Горизонтальна структура спеціальної освіти в Україні представлена 8- ма типами спеціальних закладів: для дітей з порушеннями слуху, слабочуючих, з порушеннями зору, слабозорих, з тяжкими порушеннями мовлення, з порушеннями опорно-рухового апарату, для розумово відсталих, затримкою психічного розвитку. | 4. Недостатня індивідуалізованість та особистісна зорієнтованість навчально-виховного процесу наслідками якої є труднощі емоційного та особистісного розвитку учнів, неадекватні уявлення про свої якості, здібності й можливості; |
| 5. Досвід функціонування спеціальних закладів в Україні дозволяє констатувати значні досягнення, що мають ці освітні осередки. До безперечних досягнень можна віднести: створення в спеціальних навчальних закладах достатньої матеріальної бази; забезпечення відповідних умов для надання корекційної допомоги; організацію професійно-трудової підготовки, навчання та відпочинку. | 5. Низька ефективність корекційно-розвивальних занять, що зумовлює низький рівень комунікативної компетентності, замкнутості. ізольованості |
| 6. Корекційні заняття забезпечують не лише виправлення порушень психофізичного розвитку, а й забезпечують вплив на особистість в цілому з метою досягнення позитивних результатів в її навчанні, вихованні та інтеграції у суспільство. | 6. Відсутність ліцензійованого психолого-педагогічного інструментарію для діагностики порушень, що утруднює правильне комплектування спеціальних закладів й організацію відповідного навчання |
| 7. Варто відмітити у роботі спеціальних закладів такий важливий напрям художньо-естетичне виховання, що є важливою складовою навчально-виховної роботи. | 7. Недостатнє науково-методичне та навчальне забезпечення освітнього процесу дітей з важкими патологіями, атиповими порушеннями, що потребують додаткових освітніх та корекційно-реабілітаційних послуг |
Усне практичне завдання
1.Прокоментуйте слова Л.Виготського та наведіть відповідні приклади з власного досвіду: «При всіх перевагах наша спеціальнашкола відрізняється тим основним недоліком, що вона замикає своговихованця... у вузьке коло шкільного колективу, створює відрізаний ізамкнутий світ, у якому все прилаштовано і пристосовано до дефектужиття. Наша спеціальна школа натомість, щоб виводити дитину зізольованого світу, як правило, розвиває в ній навички, якіпризводять до ще більшої ізольованості й посилюють її сегрегацію .Через ці недоліки не лише паралізується загальне виховання дитини,а й спеціальна виучка зводиться майже нанівець».
Основним завданням виховання дитини з порушеннями розвитку є:
її включення в життя;
здійснення компенсацій порушень шляхом активізації діяльності збережених аналізаторів.
Оскільки „дитяча дефективність” пов’язана не стільки з біологічними факторами, скільки з соціальними наслідками.
У запобіганні цих „соціальних наслідків” інтеграційні процеси в освіті мають першочергове значення, оскільки, “проблема інтеграції в спеціальній освіті не вичерпується тільки включенням дитини з особливими потребами до колективів здорових дітей. Інтеграційні тенденції спостерігаються у змісті спеціальної освіти, в системі навчальних закладів для дітей з відхиленнями в розвитку. Ці тенденції перспективні, оскільки пов’язані із загальними процесами розвитку науки і цивілізації” .
В Україні, інтеграційні процеси в освітній системі розпочалися з 90-х років у зв’язку з розпадом СРСР і кардинальною перебудовою державного устрою, зумовлені прийняттям національних анти дискримінаційних законодавчих актів, що були ухвалені з урахуванням основних положень Декларацій ООН.
Реорганізація й оновлення національної системи педагогічної освіти відбувається на основі принципів демократизації, гуманізації та модернізації, визнання права кожної дитини на одержання освіти, адекватної її пізнавальним можливостям. Це спонукає до пошуку оптимальних шляхів її реформування з метою повної соціалізації дітей з порушеннями психофізичного розвитку, їх інтеграції у суспільство через впровадження інклюзивної освіти.
Разом з тим, в освітній практиці спостерігається ініціювання вровадження в практику питань інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в масові навчальні заклади лише з боку батьків цих дітей, громадських організацій, які опікуються цими питаннями та фахівцями, що задіяні в галузі спеціальної освіти.
Водночас, як засвідчує проведений аналіз міжнародних нормативноправових документів щодо здобуття освіти неповносправними та досвіду впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання в розвинених країнах світу, саме широкі громадські кола за підтримки педагогічної громадськості, фахівців, урядовців є ініціаторами проведення кардинального освітнього реформування в країні.
Вправа
Підберіть з власного досвіду приклад педагогічної ситуації, що ілюструє стихійне інтегрування дитини з порушеннями психофізичного розвитку у загальноосвітній простір та прокоментуйте. Після виконання завдання - обговорення з групою в аудиторії.
Не маю педагогічного досвіду,тому прокоментую на загальному приклад вцілому.
Найчастіше до інклюзивнoї фoрми навчання залучаються діти з особливими освітніми потребами із затримкою психічного розвитку, з мовленнєвими вадами, з дитячим труднощі, пов’язані з особливостями особистісного розвитку дитини.
Тому основними завданнями психолого-педагогічного супроводу є:
церебральним паралічем, із сенсорними порушеннями, з порушеннями поведінки та емоцій. Труднощі, які перешкоджають таким дітям успішно ввійти у навчальний процес можна згрупувати таким чином:
труднощі, пов’язані зі зниженим інтелектуальним розвитком;
труднощі, пов’язані з несформованістю мотивації до навчання;
труднощі, пов’язані з недостатньою саморегуляцією;
актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;
формування позитивних міжособистісних стосунків у дітей із порушеннями психофізичного розвитку з їхніми ровесниками у процесі внутрішньо шкільної інтеграції;
консультування батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їхньої дитини тощо.
Діяльність практичного психолога має бути спрямована на досягнення загальних цілей, визначених психолого-медикопедагогічним консиліумом. Психолог формує в дитини навички взаємодії з дітьми та дорослими, розвиває комунікативні навички, проводить роботу з профілактики та корекції дезадаптованої поведінки, з корекції порушень в розвитку пізнавальної сфери і т.п. Однак усі ці заходи обв’язково погоджуються з усією командою спеціалістів та повинні бути спрямовані на рішення найбільш важливих завдань на певний період.
Отже, позитивним результатом психологічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі є її включення в загальний навчальний простір й суспільне життя, тому що завдяки цьому в дітей з ООП покращуються не тільки навчальні досягнення, соціальні навички, позитивне світосприйняття, а й здоров’я; а кожна дитина – це особливий, неповторний світ, пізнати який може лише той, хто небайдужий до її долі.
Картка для аудиторної самостійної роботи
| Основні поняття | Зміст |
| Система спеціальної освіти | Складова частина системи комплексної медико-педагогічної, професійної та соціальної реабілітації осіб, які мають психічні та фізичні порушення. |
| Спеціальна школа- інтернат | Навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно-розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. |
| Навчально-реабілітаційний центр | Навчальний заклад, метою діяльності якого є реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень. |
| Стихійне інтегрування Класифікація порушень психофізичного розвитку | Інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України, як один з напрямів гуманізації всієї системи освіти, відповідає пріоритетам державної політики, що окреслені в „Національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті” і, полягають у: „особистісній орієнтації освіти; створенні рівних можливостей для дітей та молоді у здобутті якісної освіти; забезпеченні варіативності здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей” тощо Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку мають відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими чи набутими розладами. Залежно від типу порушення виокремлюють такі категорії дітей: з порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом); з порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниженим зором); з порушеннями інтелекту (розумово відсталі, із затримкою психічного розвитку); з мовленнєвими порушеннями; з порушеннями опорно-рухового апарату; зі складною структурою порушень (розумово відсталі сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін.); з емоційно-вольовими порушеннями та дітей з аутизмом. |
Завдання для письмового самостійного виконання
1. Проаналізуйте та поясніть на прикладі основні функції ПМПК, скориставшись поданим витягом з «Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медикопедагогічні консультації»: «Діяльність ПМПК спрямована на:
виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років;
направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ і закладів системи праці та соціального захисту населення;
консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку.
Інклюзивно-ресурсний центр створений з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження.
Функції ІРЦ:
Навігаційна. Підтримка батьків дітей з особливими освітніми потребами у визначенні та отриманні доступу до існуючих послуг для забезпечення соціальних, емоційних та освітніх потреб своїх дітей.
Інформаційна. Надання інформаційних ресурсів щодо забезпечення додаткової підтримки дітей з особливими освітніми потребами батькам, педагогам та іншим зацікавленим особам.
Відстоювання прав. Забезпечення підтримки батькам та іншим зацікавленим особам у відстоюванні прав дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти.
Завдання ІРЦ:
1) проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо програми навчання, особливостей організації психолого-педагогічної допомоги відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дитини;
2) надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (не відвідують навчальні заклади), здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах та не отримують відповідної допомоги;
3) ведення реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в центрі (додаток 1), за згодою батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;
4) ведення реєстру навчальних закладів, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту та громадських об’єднань, а також реєстру фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі фахівців дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), навчально-реабілітаційних центрів, громадських об’єднань (додаток 2), за згодою фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами;
5) надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів з питань організації інклюзивного навчання;
6) надання методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психолого-педагогічної допомоги таким дітям;
7) взаємодія з педагогічними працівниками дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів щодо виконання рекомендацій, зазначених у висновку центру, проведення оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами;
8) надання консультацій батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами стосовно мережі дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів для здобуття повної загальної середньої освіти, наявних освітніх, медичних, соціальних ресурсів для надання допомоги таким дітям;
9) надання консультативно-психологічної допомоги батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей;
10) провадження інформаційно-просвітницької діяльності шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
11) взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту, службами у справах дітей, громадськими об’єднаннями щодо виявлення та надання своєчасної психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами починаючи з раннього віку в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів; підготовка звітної інформації про результати діяльності центру для засновника, відповідного структурного підрозділу з питань діяльності центру, а також аналітичної інформації для відповідного центру.
2. Скориставшись даними ПМПК по вашій області, підрахуйте кількість дітей з особливостями психофізичного розвитку, що навчаються умовах стихійного інтегрування.
В останні роки зберігається стійка тенденція збільшення кількості дітей, які потребують особливої уваги, зростає питома вага цих дітей серед загальної кількості дитячого населення. Це діти з особливими освітніми потребами, серед яких значний відсоток – діти з інвалідністю.
З метою виявлення дітей з особливими освітніми потребами, залучення їх до корекційного навчання, особливо в ранньому віці, проведення просвітницької та консультативної роботи серед населення в області функціонують обласна та 25 районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій.
Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з порушеннями розвитку місцевими органами управління освітою створено та постійно поновлюються банки даних на дітей з освітніми потребами. За оперативними даними органів управління освітою, медичних установ, Сумській області налічується:
28 750 дітей з порушеннями у психофізичному розвитку (у тому числі 3 296 дітей з інвалідністю), що становить 17,3% від загальної кількості дітей регіону. (у 2016 році – 28 540 дітей, із них 3 170 – з інвалідністю).
Домінуючими серед порушень у розвитку дітей є порушення мовлення, зору, слуху, опорно-рухового апарату, норм інтелекту, розумового розвитку, затримка психічного розвитку. Серед дітей з особливими освітніми потребами виділяється категорія дітей з розладами аутичного спектру – 136 дітей, із них 102 дитини з раннім дитячим аутизмом, для яких характерні стійкі порушення комунікативних функцій, соціальної взаємодії з різним рівнем інтелектуальних та мовленнєвих можливостей.
Раннє виявлення дітей із порушеннями у психофізичному розвитку, залучення батьків до процесу виховання та навчання є одним із пріоритетів діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій області. У 2016 році до консультацій звернулися 3 420 дітей та підлітків з порушеннями у психофізичному розвитку, уперше виявлено 2 772 дитини з особливими освітніми потребами, серед яких 71,2% – діти дошкільного віку (1 975).
Спеціалістами консультацій проводиться консультативна, роз’яснювальна робота серед громадськості, батьків щодо можливих форм і методів виховання та навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
За 2016-2017 навчальний рік спеціалістами обласної та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій проведено 150057 консультацій, що носили тематичний та методично-консультативний характер. Консультування проводилось як на базі консультацій, так і під час виїздів у райони області, спеціальні дошкільні заклади та загальноосвітні школи (школи-інтернати), лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти.
У 2016-2017 навчальному році спеціалістами обласної ПМПК було проведено 886 корекційно-розвиткових занять.
Діти з інвалідністю, діти з особливими освітніми потребами здобувають освіту в рамках діючої системи загальної середньої освіти в різних типах навчальних закладів, у тому числі у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах).
Діти з особливими освітніми потребами навчаються у 293 закладах освіти:
226 загальноосвітніх навчальних закладах;
14 спеціальних навчальних закладах;
70 закладах комбінованого типу;
74 навчально-виховних комплексах;
1 центрі розвитку;
3 навчальних закладах іншого типу.