«Створення художніх виробів як об’єктів предметного середовища»

ВСТУП
Дизайн являє собою сучасне поняття, що є широко вживаним в усіх сферах життя людини. Процес створення естетично досконалих та функціональних виробів є одним із провідних завдань сучасного дизайну. Це поняття бере свій початок від від англійського design, від італійського disegno, - це діяльність творчого спрямування, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу. В сучасних умовах його можна вважати основною рушійною силою естетизації предметного середовища, чим обумовлена актуальність даного дослідження. Знання основних підходів та законів створення художніх виробів у поєднанні з використанням технологічних та конструкційних характеристик матеріалів дозволяє створювати художні вироби із заданими функціональними та ергономічними властивостями.

Художнє конструювання, як практика дизайну, є своєрідним методом проектування предметного середовища. Виникло воно на певному етапі культурно-економічного розвитку суспільства, є продовженням культури та перебуває на зламі двох своєрідних галузей людської діяльності - технічної й естетичної. Взаємодія двох видів діяльності визначає специфіку дизайну як особливого виду творчої естетичної діяльності, що поєднує естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального виробництва.

Метою даної роботи є проаналізувати основні принципи проектування та дизайну на прикладі створення художнього виробу.

Досягнення мети передбачає виконання наступних завдань:

проаналізувати основні принципи створення художніх композицій;
охарактеризувати композиційні рішення, що використовуються в практиці створення художніх виробів;
дослідити колористичні принципи, що покладені в основу дизайну;
створити художній виріб та обгрунтувати вибір рішень щодо його створення;
навести економічне обгрунтування доцільності створення виробу.

Об’єктом дослідження є художній виріб.

Предметом дослідження є принципи та технології створення художніх виробів.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, синтез та порівняння, абстрагування, розрахунковий метод, графічний метод, аналітичний метод.

Базою дослідження послугували праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

Дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків та виконана на 28 сторінках.

Практична значущість даної роботи полягає у можливості запровадження у масове виробництво створеного художнього виробу та отримання прибутку.
РОЗДІЛ 1 ДИЗАЙН ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1 Основні закономірності створення композицій
Необхідною умовою забезпечення виразності об’єктів художнього конструювання є композиційна якість. Вона, в свою чергу, містить в собі співрозмірність, гармонійність та цілісність як фактори естетичної досконалості. Гармонійність форми, в свою чергу, характеризується відсутністю протиріччя між формами та фізичними характеристиками. Співрозмірність форм фрагментів композиції повинна перебувати у такому співвідношенні, яке не спотворює реальних властивостей об’єкта, що відтворено у виробі. Основу співрозмірності або масштабності становлять усталені уявлення про нормальні розміри і маси тих чи інших предметів та їх частин. Отже, гармонійність та співрозмірність форм доцільно вважати однією з найважливіших умов композиційної цілісності [10].

У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об’ємна, глибинно-просторова.

Фронтальна композиція - це композиція, що розташована в одній площині. Об’ємна ж композиція сприймається з усіх сторін. Глибинно-просторова композиція виконується таким чином, щоб передати собою глибину простору [6].

У композиції художньо-конструкторських виробів діють такі закони, як закон масштабу, закон пропорційності, закон контрасту (табл.1.1).

Таблиця 1.1 Закони створення композицій

№п/п	Закон	Тлумачення
1	Закон масштабу	Розкриває в собі художньо та логічно мотивовані метричні співвідношення між людиною та твором, а також оточуючим середовищем.
2	Закон пропорціності	Містить в собі інтуїтивну або свідому організацію прийомів площинного та об’ємно-просторового формотворення на основі кратних і простих співрозмірних величин.
3	Закон контрасту	Закон контрасту в композиції об’єктів художнього конструювання має дещо іншу дію, ніж у природі або суспільній свідомості. Якщо в природі закон контрасту діє невідворотно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, то в мистецтві художник вільний у виборі тотожностей, нюансу чи контрасту.

Джерело: за матеріалами [13]

Якщо для художнього твору притаманні наявні чітко виражені відмінності, нерівності та протиставлення, то це говорить про наявність контрасту композиції. Композиційні контрасти в об’ємно-просторовій формі можуть бути виражені співвідношенням протилежних пар (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Основні композиційні контрасти

№п/п	Вид контрасту	Приклад
1	Метричний контраст	Високий-низький, широкий-вузький.
2	Пластичний контраст	Опуклий-ввігнутий, динамічний-статичний, асиметричний-симетричний.
3	Матеріальний контраст	Матовий-глянцевий, прямий-нерівний.4
4	Контраст конструктивної ідеї

Джерело: за матеріалами [13]

В ході створення композиції важливу роль відіграють застосовані композиційні прийоми. Їх можна віднести до категорії, яка пов’язана із розробкою конструктивних ідей тектонічної структури, які, в свою чергу, посилюють емоційну та пластичну виразність композицій виробу. Основними композиційними прийомами є ритм, динаміка, статика, симетрія, асиметрія.

Ритм можна охарактеризувати як властивість, що є притаманною багатьом природним явищам. Ритмічність зустрічається як у природньому середовищі, так і є невід’ємною частиною антропогенного середовища, оскільки знаходить своє відображення в процесах та об’єктах, створених людиною. Як прийом художнього конструювання його можна окреслити у вигляді повторення елементів об’ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об’єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо).

Наступним композиційним прийомом є симетрія. Її можна охарактеризувати як наявність чіткої послідовності у розташуванні та поєднанні елементів структури художнього виробу. Принцип симетрії, як і ритмічність, також бере свій початок від природних процесів та має своє відображення в об’єктах, що створені людиною. Симетрія буває трьох видів (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 Характеристика видів симетрії

№п/п	Вид симетрії	Характерні властивості
1	Дзеркальна	Об’єкт має одну площину симетрії, і рівноправні фрагменти об’єкта відображаються один відносно одного аналогічно, як у дзеркалі.
2	Осьова	Трансляція частин об’єкта відносно одніє бо декількох осей.
3	Циклічно-обертова	Симетрична фігура рівномірно переміщується щодо осі, перпендикулярної до центра основи, обертається навколо неї, залишаючись у межах кривої.

Джерело: за матеріалами [17]

Асиметрія як прийом являє собою відсутність симетрії та є прямим вираженням незавершеності та невпорядкованості. Асиметрія за ідейним тлумаченням є протидію симетрії та є прямим вираженням індивідуальності.

Динаміка разом зі статикою створюють ілюзію руху об’єкта та цим самим забезпечують його емоційну забарвленість. Контраст, що має місце в метричних відношенням, створює динаміку як рух у напрямку від величини з меншою вираженістю до величини з більшою. Слабка динаміка, напроти, може бути виражена у вигляді нюансних співвідношень елементів. Статична структура утворюється як наявні тотожні відношення величини форми за трьома координатами.

В процесі створення художніх виробів можуть бути застосовані засоби виразності. До них відносяться текстура, фактура, колір, графіка, пластичність, ажурність. Колір разом із фактурою та текстурою є повністю залежними від природних властивостей конструкційного матеріалу та технологій, що застосовані в ході його обробки. Фактура може бути природною та технологічною. Природна фактура має місце у випадках, коли виріб створюється з природного необробленого матеріалу. Технологічна фактура може бути отримана в результаті обробки конструкційних матеріалів: кування, різання, шліфування, карбування, тощо. Фактура може бути умовно поділена на рельєфну, дрібно-рельєфну, гладку та шорстку [6].

Текстуру можна охарактеризувати як наявність або відсутність візерунків на поверхні виробу чи конструкційного матеріалу. Її вибір має бути обумовлений іншими композиційними рішеннями, що мають місце у виробі та у комплексі створювати враження гармонійності.

Колір можна охарактеризувати як здатність об’єктів викликати конкретне зорове відчуття виходячи зі спектрального відбитого або випромінюваного ними світла. Вони можуть бути поділені на дві групи: перша група має назву хроматичних, друга група-ахроматичних. До ахроматичних слід віднести чорний, білий та сірий кольори, оскільки вони характеризуються тільки обсягом відбитого світла або коефіцієнтом відбиття. На відміну від них, ахроматичні кольори відрізняються яскравістю, тобто відображають кількість світла, що падає на тіло [18].
1.2 Характеристика композиційних рішень у створенні художніх виробів
У ході створення художніх виробів мають бути враховані сучасні вимоги, які пред’являє штучне предметне середовище. Ці вимоги постійно змінюються та вдосконалюються, а тому і процес створення художніх виробів має враховувати змінні аспекти. На основі аналізу споживчих властивостей, а також обліку розуміння засобів задоволення потреб людини, може бути сформовано ряд вимог відносно оцінки якості проектування та виробництва промислових виробів [17]. Цей комплекс називається вимогами дизайну та містить в собі систему принципів і закономірностей, що відображають всю складність взаємин людини з предметним світом. Вимоги дизайну та перелік споживчих властивостей художніх виробів можна умовно поділити на чотири групи:

утилітарно-функціональні;
соціальні;
ергономічні;
естетичні [6].

Оцінювання суспільно корисних властивостей художнього виробу передбачає урахування групи вимог, що пов’язані з наявністю матеріальних витрат. Так, існують одноразові витрати, які відбуваються в ході виготовлення виробу, а також тривалі витрати, які відбуваються для підтримання виробу в функціональному та естетичному стані. А тому критерій оцінювання відповідності художніх виробів вимогам дизайну базується на результаті зіставлення величини корисного ефекту, отриманого в результаті виготовлення та використання художнього виробу, та витрат, що пов’язані з його виготовленням та обслуговуванням [25]. Художнє конструювання має в собі сенс особливого методу проектування виробів промислового виробництва, головним завданням якого є забезпечення високого рівня якості продукції. Метою художнього конструювання є постійне вдосконалення навколишнього середовища та естетизація матеріальної сфери побуту та праці людини.

Принципи, що покладені в основу художнього конструювання, полягають у наступному [10]:

комплексність у вирішенні питань утилітарності та функціональності, конструктивності, технологічності, економічності та естетики;
урахування характерних особливостей навколишнього середовища та конкретних умов, що мають місце в ньому;
єдність форми та змісту.

Вирішення утилітарно-функціональних питань традиційно є одним з найбільш вагомих аспектів художнього конструювання. Адже кожен створений виріб повинен відповідати своєму призначенню та виконуваним функціям. Сучасна практика відображає сутність першого принципу наступною формулою (рис.1.1):

Краса

Комплексність

Зручність

Корисність

= + +
Рис. 1.1 Складові принципу комплексності [13]

Кожен з елементів, зазначених на рисунку, перебуває у прямій залежністі від наступних чинників:

корисність- від технічних та економічних;
зручність - від ергономічних;
краса - від естетичних.

Виходячи з цього, процес художнього конструювання повинен мати своїм результатом оптимальну форму виробу, що повністю відповідає усім складовим формули. Виріб як об’єкт проектування повинен відповідати оточуючому середовищу і конкретним умовам: суспільним, кліматичним, соціальним, тощо. Досягнення усіх вищезазначених цілей передбачає використання інструментарію та методик художньо-конструкторського аналізу. Художньо-конструкторський аналіз - це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність.

Послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єктів проектування складається з наступних кроків:

формування інформаційної бази відносно виробу, шо планується виробляти;
добір аналогів виробу, що планується виробляти;
аналіз функціональних вимог виробу;
виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми;
аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;
аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і деталях, так і в цілому;
аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильової спрямованості;
загальний висновок по виробу [23].

Як правило, створюваний об’єкт має прототипи, що мають враховуватися в ході здійснення процесу проектування. Під прототипом слід розуміти виріб, що вже був виготовлний раніше та має аналогічну функцію та умови експлуатації. Якщо ж вироб не має прототипу, необхідно розглянути його аналоги-вироби, що мають близькі або подібні за змістом функції. Як правило, об’єкт має прототипи, тому їх необхідно враховувати у процесі проектування.

Не менш важливим етапом є аналіз функціональних вимог виробу. Його можна охарактеризувати як визначення його соціального значення, а саме: оцінювання та облік всіх якостей, які вказують на зв’язок «людина-виріб». Наступним вагомим аспектом є встановлення зв’язку «виріб-середовище».Після функціонального аналізу має бути проведений композиційний аналіз. Оцінювання композиційної якості виробу є кінцевою фазою, яка завершує та підсумовує всебічний аналіз утилітарних та функціональних вимог.
В загальному вигляді послідовність художнього конструювання об’єктів зображена в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 Послідовність художнього конструювання об’єктів технологічної діяльності

Стадії інженерного проектування	Етапи художнього конструювання	Результати роботи художника-конструктора
Технічне завдання	Попередній аналіз проектної ситуації.	Узгодження з дизайнером технічного завдання
Художньо-конструкторський аналіз	Розкриття якостей аналогів і комплексу зв’язків «людина - виріб» та «людина - середовище»	Узагальнення художньо-конструкторського аналізу.
Технічна пропозиція	Розробка художньо-конструкторської пропозиці.	Художньо-конструкторська пропозиція
Ескізний проект	Ескізне проектування	Ескізний проект
Технічний проект	Художньо-конструкторськие проектування; Економічне обґрунтування рішення; Оформлення проекту; Узгодження технічного проекту.	Художньо-конструкторський проект; Компонувальні креслення виробу; Модель виробу; Пояснювальна записка.

Джерело: за матеріалами [17]
1.3 Аналіз законів кольорознавства
Існує три основних закони кольорознавства. Виходячи з першого, для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний, який в результаті змішування з першим у певних пропорціях дає в результати ахроматичний колір [2, c 23]. Вони в парі утворюють допоміжні кольори, є контрастними один відносно одного та розташовуються на різних кінцях одного діаметра кольорового кола Іттена (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Кольорове коло Йоханеса Іттена [2]

За другим законом змішування двох хроматичних кольорів, що не є допоміжними, дає новий кольоровий тон, який знаходиться на кольоровому колі на однаковій відстані від кольорів, що підлягали змішуванню. Тому з будь-яких трьох кольорів, що розміщені на кольоровому колі на однаковій відстані один від одного, можна отримати, змішуючи їх у певних пропорціях, усі можливі кольорові тони та їх відтінки [18].

Третій закон кольорознавства свідчить, що результат змішування перебуває в прямій залежності від самих кольорів, але не від спектрального складу світлових потоків, що викликають ці кольори. Тобто, це говорить про можливість заміни спектрального кольору сумішшю інших кольорів спектру.

В ході створення художньої композиції важливу роль відіграє гармонія кольорів. Різні кольори та їх комбінації завдають різного впливу на сприйняття та відчуття людини, можуть призвести до виникнення певних асоціацій або емоцій, а тому колористичне рішення в створенні художньої композиції відіграє надзвичайно вагому роль як одна із умов сприйняття об’єкту кінцевим споживачем. В колористиці існують прості та складні поєднання кольорів [2]. При використанні простого поєднання з’єднують два допоміжних кольори, наприклад, червоний із зеленим, синій із жовтогарячим, фіолетовий із жовтим. За необхідності контраст може буде пом’якшено додаванням до поєднання третього нейтрального кольору.

У випадку складного поєднання додаткових кольорів один із них має бути використано з двома або більше відтінками. Це одним важливим аспектом є те, що три кольори не можуть бути використані в рівних пропорціях через велику інтенсивність композиції, а тому доцільно використовувати один колір як домінуючий.
Висновки до 1 розділу
В результаті теоретичного дослідження основних положень створення художніх композицій можна зробити підсумок, що процес створення художнього об’єкта передбачає дотримання технологічних етапів та закономірностей, які лежать в основі створення виробу як об’єкта зовнішнього середовища.

Серед головних принципів, що покладені в основу розробки виробів, можна виділити закон масштабу, закон пропорційності, закон контрасту. Технологічні прийоми, метою яких є досягнення естетичних функцій виробу є симетрія та асиметрія, динаміка та статика, ритм.

Критерій оцінювання відповідності художніх виробів вимогам дизайну базується на результаті зіставлення величини корисного ефекту, отриманого в результаті виготовлення та використання художнього виробу, та витрат, що пов’язані з його виготовленням та обслуговуванням. Метою художнього конструювання є постійне вдосконалення навколишнього середовища та естетизація матеріальної сфери побуту та праці людини.

Принципи, що покладені в основу художнього конструювання, полягають у наступному:

комплексність у вирішенні питань утилітарності та функціональності, конструктивності, технологічності, економічності та естетики;
урахування характерних особливостей навколишнього середовища та конкретних умов, що мають місце в ньому;
єдність форми та змісту.

Важливу роль в художньому конструюванні відіграють закони кольорознавства та відомості про правила поєднання та гармонії кольорів. Урахування всіх вищеперелічених аспектів є необхідною умовою створення виробу, який відповідатиме усім вимогам дизайну.

РОЗДІЛ 2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
2.1 Загальна характеристика художнього виробу
Композиція, створення якої було покладено в основу даної роботи, являє собою троянду, виготовлену з металу. Головна ідея твору полягає у трансформації традиційних методів зображення в ході створення виробу з використанням сучасних конструкційних матеріалів. Створена композиція має естетичне призначення.

В основу створеного виробу було покладено закони цілісності та тектоніки. Зображення об’єкта виконується за допомогою відтворення його елементів з металу та з’єднання зварюванням.

Цілісність внутрішньої структури виробу забезпечується за рахунок статичності зображення та розташування елементів виробу з урахуванням безпосереднього зв’язку з композиційним центром-бутоном троянди. Пропорційність структурних елементів забезпечує правдивість зображення та органічне поєднання основних та другорядних елементів композиції.

Опис композиційної побудови виробу необхідно починати з того, які основні закони покладено в її основу - закон масштабу, закон цілісності, закон пропорційності.

Виріб представляє собою прототип квітки, виконана з металу. Відтворення усіх рис, що притаманні квітці, досягається за допомогою прийому обробки конструкційних матеріалів-ковка.

Центром композиції є бутон троянди. Побудова композиції була основана на принципі дзеркальної симетрії з метою підкреслити довершеність квітки як частини природи, а також природи в цілому. Квітка, зображена на стеблі, оточена листями, символізує її як частину природи з одного боку, та як довершеність та красу,- з іншого.

Контраст, який досягається через використання чорного та золотистого кольорів та оздоблення композиції декоративними елементами, забезпечує враження статики та цілісності образу. Виріб викликає почуття гармонії та спокою.

Виріб має рельєфну фактуру, що забезпечується характером структурних елементів, з яких його виготовлено, та таким чином підвищує об’ємність та реалістичність зображення. Текстура зображення створена штучно за допомогою нанесення штрихів під час кування. Семантичні засоби, що були використані в ході створення виробу, несуть функцію розкриття образної складової виробу.

В композиції витримано закон метричності, тобто весь виріб виконано з урахуванням природних властивостей прототипу.

Інструменти, що були використані в ході створення композиції:

ножівка;
плоскогубці;
пальник;
дриль зі свердлом 6 мм;
лінійка;
голка;
керн;
чорнографітний олівець;
зварювальний апарат
горілка газова ручна.

Конструкційні матеріали:

лист заліза товщиною 1,5-2 мм;
машинне масло для антикорозійної обробки;
електрод;
фарби золотистого та чорного кольору.

2.2 Обґрунтування дизайнерських рішень при створенні композиції
Вихідним пунктом створення композиції став не сюжет, а ідея. Саме її розвиток є центральним аспектом даного твору: троянда, її природна краса та витонченість з одного боку, та єдність з природою -з іншого. Даний твір є класичним прикладом випадку, коли використання загальноприйнятих засобів та прийомів у інноваційній інтерпретації призводить до виникнення нових стилів. В даній роботі об’ємність була досягнута за рахунок використання рисок на елементах виробу, а оптична та колористична ілюзія була отримана за рахунок чергування чорного та золотистого кольорів, перламутрової текстури.

Мистецтво, що містить в собі новаторські ідеї, не може повністю керуватися канонічними та усталеними правилами, і тому руйнація стереотипів завжди супроводжує твори, які містять в собі нестандартні або не вживані раніше художні елементи.

Як уже зазначалося, визначником формотворення даного виробу залишається ідейний зміст. Художня композиція поєднує в собі зображення троянди як символу краси, витонченості та поєднання найкращих естетичних характеристик.

В даній художній композиції домінує статика, оскільки форми зближені за масами, текстурами та колористичним рішенням. Картина виконана в м’яких округлених формах.

Етапи створення художньої композиції:

1 етап: нанесення ескізу малюнка на лист металу чорнографітним олівцем. (рис. 2.1);

Рис. 2.1 Ескіз для виготовлення художнього виробу

2 етап: вирізати відповідні структурні елементи виробу;

3 етап: за допомогою молотка добитися вм’ятин у формі рисок, що забезпечують текстуру виробу;

4 етап: в центрі заготовок просвердлити дірку;

5 етап: приварити елементи троянди до стовбуру;

6 етап: за допомогою молотка та опалювача загнути листя до центру, утворивши бутон (рис. 2.2, 2.3);

Рис. 2.2 Технологічний етап створення художнього виробу

Рис. 2.3 Технологічний етап створення виробу

7 етап: за допомогою щітки по металу зачистити поверхню виробу;

8 етап: розжарити виріб та покрити машинним маслом;

9 етап: покрити виріб чорною фарбою, а потім фрагментарно золотистою.

Технологічна картка виробу зображена в табл. 2.1

Таблиця 2.1 Технологічна картка художньої композиції «Троянда з металу»

№п/п	Назва технологічної операції	Опис технологічної операції
1	Підбір матеріалів та інструментів	Підготувати лист металу, чорнографітний олівець, та інше обладнання, задане в переліку;
2	Створення ескізу	Нанесення ескізу для створення художньої композиції на метал за допомогою чорнографітного олівця
3	Створення основи композиції	Вирізання заготовок
4	Створення поверхні виробу	За допомогою молотка нанесення вм’ятин у формі рисок, що забезпечують текстуру виробу
5	Надання цілісності виробу	Приварювання відповідних структурних елементів до електроду, що виконує роль стовбура
6	Надання форми виробу	Загинання структурних елементів відповідно до прототипу;
7	Обробка поверхні виробу	Зачистка поверхні щіткою по металу;
8	Створення антикорозійного захисту	Розжарювання та обробка маслом;
9	Реалізація колористичного рішення	Обробка поверхні фарбами.

Джерело: розроблено автором з урахуванням [17]

Модель готового виробу зображена в додатку А.

Готовий виріб зображено на рис. 2.5

Рис. 2.5 Виріб «Троянда з металу»

2.3 Економічне обґрунтування проекту
Далі буде наведено орієнтовний розрахунок вартості готового виробу з урахуванням наступних аспектів:

сукупна вартість матеріалів, що були використані в ході виготовлення виробу;
оцінка складності та майстерності виконання роботи.

Розрахунок вартості роботи наведено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Розрахунок сукупної вартості готового виробу

Назва матеріалу	Ціна за одиницю (грн)	Витрата матеріалів	Усього (грн)
Оренда зварювального апарату	500,00	1 шт.	500,00
Лист заліза 2 мм	200,00	1 шт.	200,00
Оренда додаткового обладнання	200,00	1 шт.	200,00
Олівець чорнографітний	10,00	1шт.	10,00
Фарба по металу чорного кольору	200,00	1 шт.	200,00
Фарба по металу золотистого кольору	200,00	1 шт.	200,00
Масло машинне	260,00	1 шт.	260,00
Разом:			1570

Джерело: розраховано автором

Таким чином, собівартість даної роботи склала 1570 грн., округлимо до 1600.

Розрахуємо витрати на оплату праці за формулою:

де В_оп- величина оплати праці,

О_п- погодинна ставка оплати праці,

Ч_в- час, затрачений на виготовлення виробу.

Розрахунок собівартості художнього виробу:

=1600+400=2000 грн.
Розрахунок величини прибутку:

Розрахунок загальної вартості виробу:

Таким чином, кінцева вартість даного художнього виробу складає 2200 грн.

Висновки до 2 розділу
В рамках даного розділу було описано технологічні етапи створення художньої композиції «Троянда з металу» та обґрунтовано доцільність використання технік та матеріалів. Було надано детальну характеристику прийомам та підходам, що були використані в ході створення композиції, характеристики фактури та текстури виробу, його головної ідеї, настрою.

В основу створеного виробу було покладено закони цілісності та тектоніки. Зображення об’єкта виконується за допомогою відтворення його елементів з металу та з’єднання зварюванням.

Визначником формотворення даного виробу став ідейний зміст. Художня композиція поєднує в собі зображення троянди як символу краси, витонченості та поєднання найкращих естетичних характеристик.

Цілісність внутрішньої структури виробу забезпечується за рахунок статичності зображення та розташування елементів виробу з урахуванням безпосереднього зв’язку з композиційним центром-бутоном троянди. Пропорційність структурних елементів забезпечує правдивість зображення та органічне поєднання основних та другорядних елементів композиції.

Готовий виріб має естетичне призначення та може бути використано для оформлення інтер’єру та доповнення його дизайну.

Також було описано етапи виконання роботи та розраховано її орієнтовану вартість.

ВИСНОВКИ
В рамках першого розділу даної роботи було проведено аналіз законів та технологічних прийомів, що лежать в основі створення художньої композиції. Виходячи з результатів дослідження, можна зробити висновок, В результаті теоретичного дослідження основних положень створення художніх композицій можна зробити підсумок, що процес створення художнього об’єкта передбачає дотримання технологічних етапів та закономірностей, які лежать в основі створення виробу як об’єкта зовнішнього середовища.

Серед головних принципів, що покладені в основу розробки виробів, можна виділити закон масштабу, закон пропорційності, закон контрасту. Технологічні прийоми, метою яких є досягнення естетичних функцій виробу є симетрія та асиметрія, динаміка та статика, ритм.

Критерій оцінювання відповідності художніх виробів вимогам дизайну базується на результаті зіставлення величини корисного ефекту, отриманого в результаті виготовлення та використання художнього виробу, та витрат, що пов’язані з його виготовленням та обслуговуванням. Метою художнього конструювання є постійне вдосконалення навколишнього середовища та естетизація матеріальної сфери побуту та праці людини.

Принципи, що покладені в основу художнього конструювання, полягають у наступному:

комплексність у вирішенні питань утилітарності та функціональності, конструктивності, технологічності, економічності та естетики;
урахування характерних особливостей навколишнього середовища та конкретних умов, що мають місце в ньому;
єдність форми та змісту.

Важливу роль в художньому конструюванні відіграють закони кольорознавства та відомості про правила поєднання та гармонії кольорів. Урахування всіх вищеперелічених аспектів є необхідною умовою створення виробу, який відповідатиме усім вимогам дизайну.

В рамках даного розділу було описано технологічні етапи створення художньої композиції «Троянда з металу» та обґрунтовано доцільність використання технік та матеріалів. Було надано детальну характеристику прийомам та підходам, що були використані в ході створення композиції, характеристики фактури та текстури виробу, його головної ідеї, настрою.

В основу створеного виробу було покладено закони цілісності та тектоніки. Зображення об’єкта виконується за допомогою відтворення його елементів з металу та з’єднання зварюванням.

Визначником формотворення даного виробу став ідейний зміст. Художня композиція поєднує в собі зображення троянди як символу краси, витонченості та поєднання найкращих естетичних характеристик.

Цілісність внутрішньої структури виробу забезпечується за рахунок статичності зображення та розташування елементів виробу з урахуванням безпосереднього зв’язку з композиційним центром-бутоном троянди. Пропорційність структурних елементів забезпечує правдивість зображення та органічне поєднання основних та другорядних елементів композиції.

Готовий виріб має естетичне призначення та може бути використано для оформлення інтер’єру та доповнення його дизайну. Розрахунок економічної доцільності створення даного виробу показав, що вартість готового виробу складає 2200 грн.

Виходячи з того, яка мета була поставлена перед написанням даної роботи, а саме: проаналізувати основні принципи проектування та дизайну на прикладі створення художнього виробу, можна зробити висновок, що мета даної роботи досягнута. Описані та обґрунтовані технологічні прийоми, що були використані для створення художньої композиції, а також обґрунтована вартість готового виробу з урахуванням ціни витратних матеріалів, а також зусилля та майстерність автора роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Антонович Е. А. Декоративно-прикладне мистецтво: - Львів: Світ, 1992. 272 с. ISBN 978-5-9647-0161-5.
Буймистру Т. Колористика. Цвет - ключ к красоте и гармонии: М.: Ниола-Пресс, 2008. 236 с. ISBN 978-5-366-00366-7.
Бытачевская Т. Н. Искусство как формообразующий фактор в дизайне: М.: Архитектура-С, 2004. 236 с. ISBN 5-9296-0195-X.
Геврик Є. О. Охорона праці: Навч. посіб.: - К., Ніка-Центр, 2003. - 280 с. - ISBN 966-521-282-6
Георгиевский О. В. Художественно-графическое оформление архитектурно-строительных чертежей: - М: «Архитектура-С», 2004. - 77 с. - ISBN 978-5-9647-0161-3.
Голубева О. Л. Основы композиции: - М.: Изобразительное искусство, 2008. - 144 с. - ISBN 5-85200-045-0.
Грашин А. А. Методология дизайн-проектирования элементов предметной среды: - М.: Архитектура-С, 2004. - 232 с. - ISBN 5-9647-022-5.
Иттен И. Искусство цвета : - М.: Изд-во Д. Аронов, 2001. - 96 с. - ISBN 978-5-222-14402-2.
Керб Л. П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 252 с. - ISBN 966-574-288-4.
Крисциан Г. Визуализация идей: - М.: Вamp & К°, 2006. 203 с. ISBN 3-87439-662-2.
Кучерук Д. Ю. Естетичне сприймання предметного середовища: - К.: Наукова думка, 1973. - 143 с. - ISBN 966-630-138-Х.
Кэлоуэй С. Элементы стиля: - М.: Магма, 2006. - 292 с. - ISBN 5-93428-040-6.
Кэмпбелл Н. Элементы дизайна: - М.: Арт-Родник, 2008. - 176 с. - ISBN 978-5-9794-0096-9.
Логвиненко Г. М. Декоративная композиция: - М.: Владос, 2005. - 144 с. - ISBN 5-691-01055-7.
Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів/ А.С. Опальчук, Афтанділянц Є.Г., Роговський Л.Л., Семеновський О.Є.// Ніжин, ПП Лисенко М.М., 2013р. - 752с
Матила Г. Эстетика пропорций в природе и искусстве: - М.: Всесоюзная академия архитектуры, 1936. - 259 с.
Минервин Г. В. Основные задачи и принципы художественного проектирования. Дизайн архитектурной среды. Уч. пос.: - М.: Архитектура-С, 2004. - 96 с. - ISBN 5-9647-0001-2.
Пахомова А. В. Колористика. Цветовая композиция. Практикум: - М.: Изд-во В. Шевчук, 2011. - 232 с. - ISBN 978-5-94232-088-1.
Практикум з матеріалознавства. Навчальний посібник / Котречко О. О. Зазимко, К.Г. Лопатько, Є.Г. Афтанділянц, В. В. Гнилоскуренко.// Херсон: Олді Плюс, 2013.-с. 500
Сторожев М. В. Ковка и объемная штамповка стали : Справочник в 2-х т. / М. В. Сторожев. – 2–е изд., перераб. – М. : Машиностроение, 1967- 1968. – 2 т.
Сологуб М.А., Рожнецький І.О., Некоз О.І. Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство. К. Техніка, 2002. – с. 374.
Соколова М. В. Металлы в дизайне: - М.: МИСИС, 2003. - 175 с. - ISBN 5-87627-124-X.
Тиц А. А. Основы архитектурной композиции и проектирования. Учебник для высших учебных заведений: - М: Высшая школа, 1976. - 267 с. - ISBN 978-5-8265-0676-9.
Трубин В. Н. Система управления качеством проектирования технологических процессов ковки/ В. Н. Трубин, В. И. Макаров, С. Н. Орлов и др. – М. : Машиностроение, 1984. – 184 с
Устин В.Б. - Учебник Дизайна. Композиция, методика, практика. -М.,2009

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А