Ім'я файлу: 1-10.docx
Розширення: docx
Розмір: 67кб.
Дата: 31.12.2020
скачати

  1. Системи рухомого зв'язку та їх види


http://semenowa.vk.vntu.edu.ua/file/6f25607f1ef56361272e1f53f00b7346.pdf
https://studfile.net/preview/7460190/

СРЗ – це така система, основною ознакою якої є те, що абонент може постійно рухатися у будь-якому напрямку під час надання послуг зв’язку.

Види СРЗ:

  • Стільникова або мобільна

  • Супутникова

  • Транкінгова або професійна

  • Бездротова

  • Пейджингова.

Відмінною рисою є те що абоненти можуть рухатись у будь-якому напрямку при цьому не розриваючи сеансу зв’язку.

Коли стільниковий телефон знаходиться у режимі очікування, його приймальний пристрій постійно сканує або всі канали системи або тільки керуючий. Для виклику відповідного абонента, всіма базовими станціями по керуючим каналам передається сигнал виклику. Стільникового телефон абонента, що викликається, при отриманні цього сигналу відповідає по одному з вільних каналів керування. Базові станції, що прийняли сигнал відповідь, передають інформацію про його параметри у центр комутації, який перемикає розмову на БС де зафіксовано максимальний рівень сигналу стільникового телефону абонента, що викликається.

Система стільникового зв’язку складається з:

-рухома станція(мобільна, абонентська)

- базова станція

+- центр комутації(+основні регістри: гостьовий, домашній, апаратури, центр аутентифікації).

  1. Професійні системи рухомого зв'язку

https://studfile.net/preview/5157169/page:2/

Професійні системи рухомого радіозв'язку (ПСРР) створювалися і розвивалися спочатку для забезпечення службової діяльності державних струк­тур, правоохоронних органів, поліції, промислових груп і ряду інших структур.

Найчастіше ПСРР є багатостанційними системами з вільним доступом абонентів до загального приватного ресурсу. Такі системи називаються транкіговими(від англ. trunk - загальний стовбур). Ці системи характеризуються послідовним (скануючим) пошуком вільного каналу або виділеним каналом управління.

  1. Системи персонального радіо виклику

Система персонального радіовиклику -  система радіозв’язку, спрямована на односторонню передачу інформації обмеженого об’єму в межах зони обслуговування. Найчастіше система персонального радіовиклику призначена для звязку з абонентами, місце розташування яких не відоме, тому такі системи також називають пошуковими. Абонент отримує повідомлення через індивідуальний радіоприймач – пейджер. Система радіовиклику на відміну від стільникових та транкінгових систем працює на одній робочій частоті.


  1. Стільникові системи рухомого зв'язку

Стільникова система радіозв’язку забезпечує мобільність зв’язку. Системи досягають мобільності, передаючи дані по радіохвилях.

Пейджинговий зв’язок — це проста и недорога форма мобільного зв’язку. Антена чи супутник передають на радіо короткі повідомлення абонентам. Приймачі — це зазвичай обладнання типу звукової сигналізації, які показують повідомлення на маленькому екрані. Передача даних одностороння. Системи сповіщення призначені для того, щоб забезпечити абонентам надійний зв’язок скрізь, де б вони не були. Це потребує потужних передавачів і малих об’ємів даних для максимального охоплення зазначеної області кожного передавача.

Стільниковий телефон чи інший пристрій, який може з’єднуватись зі стільниковою радіомережею, називатимемо рухомою станцією. Стільникова мережа складається зі стаціонарних і радіосекцій. Така мережа зазвичай називається LMN — громадська наземна мобільна мережа. Мережа складається з таких об’єктів:

рухома станція (MS) — пристрій, який використовується для зв’язку через стільникову мережу;

(BST) базова станція — передавач (приймач, який передає) отримує сигнали по інтерфейсу радіомережі;

мобільний центр перемикання (MSC) — серце мережі, що надсилає й обслуговує запити, зроблені в мережі;

контролер базової станції (BSC) — керує зв’язком між групою BSTS і окремим MSC;

громадська телефонна мережа, що переключає (PSTN) — наземна секція мережі.


  1. Супутникові системи рухомого зв'язку

Супутниковий зв’язок складається з великих радіомаяків — відповідачів, які настроєні на специфічну радіочастоту. Вони посилюють сигнал, а потім повторно передають його на радіо в іншій частоті. Вони є невід’ємними пристроями радіопередачі. Недолік супутникового зв’язку — це те, що вони розміщені на великій відстані. Час губиться через відстані, по яких передають радіохвилі.


  1. Ділення території на стільники

Ділення територій на стільники(соти) роблять для того щоб використовувати менш потужні антени(це дає менше випромінювання), а також для обмеження кількості використовуваних частот.

Є два способи:

1) базується на вимірюванні статистичних хар-тик розповсюдження сигналів в системах зв.

2) базується на вимірюванні чи розрахунку параметрів розповсюдження сигналу для конкретного району.

Використання малопотужних антен, обмежене використання частот.

При реалізації першого способу вся територія ділиться на однакові за розміром стільники, а потім за допомогою закону статистичної радіофізики визначаються їх розміри та відстані до інших зон, у межах яких виконуються вимоги допустимого взаємного впливу. Для оптимального (тобто, без перекриття або пропускання ділянок) розділення території на стільники можна використовувати лише три геометричні фігури: трикутник, квадрат та шестикутник. Найбільш підходящою фігурою є шестикутник, оскільки якщо антену з круговою діаграмою спрямованості встановити в його центрі, то буде забезпечено доступ до всього стільника.

Більш доцільним є другий спосіб розділення на зони обслуговування. У цьому випадку вимірюють або обчислюють параметри системи для ви- 11 значення мінімальної кількості базових станцій, що забезпечують задовільне обслуговування абонентів на всій території, визначають оптимальне місце розташування базової станції з врахуванням рельєфу місцевості, можливість використання направлених антен, пасивних ретрансляторів і сумісних центральних станцій у момент пікового навантаження


  1. Повторне використання частот

Кожен зі стільників обслуговується своїм передавачем з невисокою вихідною потужністю і обмеженою кількістю каналів зв'язку. Це дозволяє повторно використовувати частоти каналів цього передавача у іншому, віддаленому на значну відстань, стільнику. Теоретично такі передавачі ЦК КБС СС КБС КБ С КБС БППС БППС БППС С БС 13 можна використовувати і у сусідніх стільниках. Але на практиці зони обслуговування можуть перекриватися під впливом різних чинників, наприклад, через зміну умов поширення радіохвиль. Тому в сусідніх стільниках використовуються різні частоти. Приклад побудови стільників при використанні трьох частот показано на рис.1.4. Група стільників з різними наборами частот називається кластером. Визначальним параметром кластера є розмірність – кількість частот, що використовуються в сусідніх стільниках. Розмірність кластера, наведеного на рис. 1.4, дорівнює трьом. На практиці це значення може досягати п'ятнадцяти.

Основною ідеєю, на якій базується принцип стільникового зв'язку, є повторне використання частот у несуміжних стільниках. Першим способом організації повторного використання частот, який застосовувався у аналогових системах, був спосіб, що використовує антени базових станцій з однаковими діаграмами спрямованості. Він пропонує передачу сигналу однакової потужності у всі напрямки, що для абонентських станцій еквівалентне прийманню завад від всіх базових станцій зі всіх напрямків.

  1. Що таке частотний параметр системи?

Частотний параметер системи звязку – це параметер який характеризує її смугу частот для передачі користної інформації.




  1. Що таке кластер

Група стільників з різними наборами частот називається кластером.

Визначальним параметром кластера є розмірність – кількість частот, що використовуються в сусідніх стільниках. Розмірність кластера, наведеного на рис. 1.4, дорівнює трьом. На практиці це значення може досягати п'ятнадцяти.



  1. Що таке роумінг?


Ро́умінг (англ. roaming — «бродити, мандрувати») — процедура надання послуг зв'язку (мобільний зв'язок, Wi-Fi) абоненту поза зоною покриття «домашньої» мережі (або базової станції) шляхом використання ресурсів базової станції іншого оператора мобільного зв'язку.

Слід зазначити, що термін «роумінг» має кілька значень. Роумінг у базовому розумінні є міжнародний роумінг у мобільному зв'язку. Міжнародний роумінг можливий як для стандарту GSM, так і для стандартів CDMA, UMTS, iDEN

Роумінг працює через автоматичне перемикання між базовими прийомопередавальними станціями. Якщо відбувається перемикання між станціями одного оператора, однієї мережі, наприклад, під час руху, такий роумінг називається внутрішньомережевим.

При міжмережевому роумінгу використовуються базові станції іншого оператора мобільного зв'язку поза зоною дії основного оператора абонента. Найчастіше використовується міжнародний роумінг, який доступний завдяки домовленості між операторами стільникового зв'язку. Під базовою станцією слід розуміти точку доступу Wi-Fi або базову станцію мобільного зв'язку. Існує також і національний роумінг (при наявності домовленостей між операторами).

Прикладом дії роумінгу в стільниковому зв'язку GSM є робота мобільного телефону в режимі розмови без розриву зв'язку під час руху в транспорті - телефон автоматично перемикається між базовими станціями, завдяки алгоритму дії мобільного зв'язку.

Прикладом дії роумінгу в Wi-Fi є наявність стабільного сигналу при виході з радіуса дії однієї точки доступу й входження в радіус дії іншої з тим же SSID і на тому ж каналі. Слід також зазначити, що для цього поля стійкої дії точок доступу повинні перекриватися на 20-30%.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас