Ім'я файлу: обосливосты складання кошторису.docx
Розширення: docx
Розмір: 74кб.
Дата: 05.01.2024
скачати
Розширення: docx
Розмір: 74кб.
Дата: 05.01.2024
скачати
Що таке кошторис?
Почнемо з визначення поняття кошторису, яке наведено у п. 30 ч. 1 ст. 2 БКУ[1].
Кошторис — це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень
ВАЖЛИВО! Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років
Це одне з найважливіших правил діяльності бюджетних установ, закріплене у ч. 1 ст. 48 БКУ.
Саме від правильності складання кошторису залежить уся діяльність бюджетної установи.
Про всяк випадок нагадаємо: до бюджетних установ належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування,а також організації, створені ними у встановленому порядку, які повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету (п. 12 ч. 1 ст. 2 БКУ).
Під час складання, затвердження, виконання кошторисів та внесення до них змін слід керуватися Порядком № 228[2].
Кошторис має дві складові. Зобразимо їх на схемі нижче.
Склад кошторису бюджетної установи у розрізі фондів
Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв’язання двох основних завдань:
визначення обсягу доходів і видатків, пов’язаних із діяльністю окремих структурних одиниць та підрозділів установи;
забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами із різних джерел, які дозволені законодавством.
Обов’язковість складання кошторису
Незалежно від того, чи веде установа бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності вона має складати кошториси. Це випливає з п. 3 Порядку № 228.
УВАГА! Складання кошторису є обов’язковим для всіх бюджетних установ
Форма кошторису затверджена наказом № 57 [3].
Кошторис може бути:
індивідуальний, тобто кошторис окремої бюджетної установи;
зведений, тобто кошторис складений головним розпорядником бюджетних коштів, який є зведенням індивідуальних кошторисів. Такий кошторис не вимагає затвердження. Подають зведений кошторис Мінфіну або місцевим фінорганам.
Планування та складання кошторису
Передусім необхідно скласти проєкт кошторису.
При цьому організацію та координацію роботи розпорядників нижчого рівня зі складання проєктів кошторисів забезпечують саме головні розпорядники бюджетних коштів.
Для цього головні розпорядники доводять розпорядникам нижчого рівня, які знаходяться в їх мережі, вказівки щодо складання проєктів кошторисів. Ґрунтуються такі вказівки на методрекомендаціях Мінфіну та місцевих фінорганів щодо складання розпису відповідного бюджету.
В свою чергу, розпорядники нижчого рівня під час складання проектів кошторисів мають забезпечити дотримання принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, а також дотримання вимог законодавства під час проведення розрахунків до кошторису. Водночас розпорядники зобов’язані слідувати законодавчим приписам щодо розподілу видатків бюджету та надання кредитів з бюджету відповідно до КЕКВ і класифікації кредитування бюджету, визначення показників надходжень бюджету в частині доходів, фінансування або повернення кредитів, додержання тарифних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.
Під час визначення обсягів видатків у проєктах кошторисів слід враховувати (п. 13 Порядку № 228):
нормативно-правові акти, які регулюють діяльність головного розпорядника у відповідній галузі (сфері діяльності), у т. ч. надання послуг, гарантованих державою, та інших послуг, що надаються фізичним та юридичним особам (публічних послуг);
зобов’язання, передбачені договорами (контрактами);
періодичність виконання окремих бюджетних програм, а також окремих заходів, які здійснюються в межах бюджетних програм;
ціни і тарифи на відповідні товари (роботи, послуги), закупівлю яких передбачається здійснювати у межах бюджетної програми.
ВАЖЛИВО! Під час визначення обсягів видатків головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи
Це випливає з п. 20 Порядку № 228. При цьому слід орієнтуватися на:
основні виробничі показники і контингенти, встановлені для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо);
обсяг виконуваної роботи;
штатну чисельність;
необхідність здійснення видатків на охорону праці;
погашення дебіторської і кредиторської заборгованості;
реалізацію окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.
При цьому насамперед слід забезпечити бюджетними коштами видатки на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендій, а також оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
УВАГА!
Під час визначення обсягів видатків у проєкті кошторису установи слід неухильно дотримуватися режиму економії коштів і матеріальних цінностей
Таку вимогу містить п. 20 Порядку № 228.
Так, до кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.
Розрахунки до кошторису
Важливо розуміти, що абсолютно за кожним КЕКВ показники видатків, включені до проєкту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками. Крім того, видатки за КЕКВ необхідно деталізувати за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
Цього вимагає п. 22 Порядку № 228.
Водночас видатки на заробітну плату та нарахування за КЕКВ 2111 та 2120 відповідно слід планувати, виходячи зі штатного розпису та розрахунку фонду оплати праці та передбачених законодавством ставок ЄСВ.
Ці розрахунки є невід'ємною частиною кошторису.
Форму розрахунків розпорядники нижчого рівня погоджують з головним розпорядником, в мережі якого вони знаходяться.
Розгляд і затвердження кошторисів
Наступним етапом є затвердження кошторисів. І тут одразу виникає логічне запитання: а хто саме має їх затверджувати?
Відповідь знаходимо у п.п. 32 — 35 Порядку № 228.
Так, за загальним правилом кошториси затверджуються керівником установи вищого рівня. Про це зазначено у п. 32 Порядку № 228. Утім, випадки, зазначені у п. 33 Порядку № 228, становлять виняток. Саме цей пункт містить інформацію щодо деяких органів, бюджетних установ та тих, хто затверджує їх кошториси. Для зручності та наочності згрупуємо інформацію про затвердження кошторисів у таблиці.
Затвердження кошторисів
| Складає кошторис | Затверджує кошторис |
| Секретаріат Кабміну | Держсекретар Кабміну за погодженням з Мінфіном у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату Кабміну |
| Міністерства за бюджетною програмою «Керівництво та управління» | Держсекретар міністерства за погодженням з Мінфіном |
| Міністерства за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом міністерства | Керівник міністерства |
| Територіальні органи міністерств | Держсекретар міністерства |
| Інші центральні органи виконавчої влади за бюджетною програмою «Керівництво та управління» | Керівники центральних органів виконавчої влади за погодженням з Мінфіном |
| Інші центральні органи виконавчої влади за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом центрального органу виконавчої влади | Керівники центральних органів виконавчої влади |
| Територіальні органи центрального органу виконавчої влади | Керівники центральних органів виконавчої влади |
| Обласні та Київська міська держадміністрації | Голови відповідних держадміністрацій |
| Президія національних академій наук за бюджетними програмами «Наукова і організаційна діяльність президії» | Керівники національних академій наук за погодженням з Мінфіном |
| Президія національних академій наук за іншими бюджетними програмами, які виконуються безпосередньо апаратом цих установ | Керівники національних академій наук |
| Бюджетні установи, які утримуються за рахунок бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, бюджетів районів у містах | Міські, сільські, селищні голови відповідних територіальних громад або керівники відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (районних у місті рад) |
| Бюджетні установи, залучені до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану | Керівники бюджетних установ у разі надання таких повноважень головним розпорядником |
| Національні заклади вищої освіти, яким безпосередньо встановлені призначення у держбюджеті | Керівники цих закладів за погодженням з головним розпорядником, якщо інше не передбачено законодавством |
| Заклад фахової передвищої освіти, який є структурним підрозділом або відокремленим структурним підрозділом закладу вищої освіти, що не має статусу юридичної особи | Головний розпорядник, якщо інше не передбачено законом |
| Заклади фахової передвищої та вищої освіти, які утримуються за рахунок бюджетних коштів та установи, які не мають установи вищого рівня | Райдержадміністрації або виконавчі органи відповідних місцевих рад |
Затвердження планів
Разом з кошторисом доходів та видатків затверджують також:
План асигнувань загального фонду бюджету — це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов’язань;
План надання кредитів із загального фонду це помісячний розподіл надання кредитів з бюджету, затверджених у загальному фонді кошторису, за класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань;
План спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) — це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спецфонді кошторису, за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету або класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань, в розрізі доходів бюджету за кодами класифікації доходів бюджету, фінансування бюджету за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, повернення кредитів до спецфонду бюджету за КПКВК і класифікації кредитування бюджету;
План використання бюджетних коштів — це розподіл бюджетних асигнувань в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Для узагальнення далі називатимемо їх просто планами.
Підстава для затвердження кошторису
Підставою для затвердження кошторисів та планів є показники витягів з розпису.
При цьому кошториси та плани повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.
Безпосередньо затвердження кошторисів
Кошторис затверджують за загальним і спеціальним фондами на плановий бюджетний період без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.
Кошторис, плани і штатні розписи установ затверджує керівник установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати. Це передбачено п. 38 Порядку № 228