сенестопатії, агнозії, анестезії, алгії
Розлади відчуттів
Гіперестезія
підвищення інтенсивності відчуттів.
Звичайні подразники - світло, звуки, запахи, дотики здаються надмірно інтенсивними.
Гіпестезія
підвищення порогу чутливості до подразників.
Оточуючі предмети втрачають яскравість і чіткість, стають одноманітними, невизначеними. У звуках зникає сила і виразність, у кольорах відтінки.
Анестезія
повна втрата відчуттів, що може виникати як в окремих рецепторах, так і в декількох одразу
(глухота і сліпота одночасно).
Алгезія – втрата відчуття болю ( аналгезія)
16 жовтня 1846 р. Вільям Томас Мортон
Парестезія
відчуття неіснуючого подразника
анормальні відчуття вздовж провідних шляхів периферичних нервів (оніміння або поколювання, “повзання мурашок по шкірі”), зазвичай безболісні
поширений симптом багатьох неврологічних захворювань
Дизестезія - хворобливі і неприємні відчуття
Сінестезія
явище підміни рецептора, які полягають у тому, що зовнішній подразник, який адресований одному аналізатору, викликає одночасно відповідь з іншого або одразу декількох (запахи, звуки, кольори "зливаються в одне").
можуть виникати у творчих людей і не бути хворобливою ознакою.
Наприклад, відчуття картини, як музики.
Сенестопатії
різноманітні неприємні поліморфні відчуття, що динамічно локалізуються у різних ділянках тіла, внутршніх органах і мають невизначений (на відміну від вісцеральних галюцинацій) характер.
виникає за відсутності об'єктивного патологічного процесу в місці її локалізації ; проявляється відчуттям жару, стягування, перевертання і т.д.
частий симптом психічних захворювань, входить у структуру іпохондричного марення, депресивного синдрому, синдрому психічного автоматизму та
інших. Зустрічаються при шизофренії, депресивних станах та деяких видах інтоксикацій.
Термін був створений французьким психіатром
Ернестом Дюпре у 1907 році.
Алгії (психогенний біль)
Для них характерна лабільність локалізації болю, явна синхронність патологічних тілесних відчуттів з коливаннями настрою.
Неприємні хворобливі відчуття виникають переважно в ранкові або вечірні години, пов'язані з частими добовими коливаннями настрою.
Виникає відразу після психотравмуючої ситуації, часто є основою розвитку іпохондричного синдрому
– особливо на тлі відчуття тривоги, надмірної турботи про своє здоров'я, тенденції до постійного контролю за станом організму.
Логічна структура порушення відчуттів
Порушення сенсорного синтезу
(психосенсорні розлади)
Розлади сприняття
Дереалізація
відчудження світосприйняття з втратою орєнтації у часі та просторі.
напр., відчуття присутності в кімнаті сторонньої людини при наявності критичності до цього, зміни сприйняття плину часу
(час то зупиняється, то збігає занадто швидко) та розлади аперцепції -здатності пов’язувати між собою окремі явища.
З нею повязані симптоми, що виникають при поєднанні розладів сприйняття і пам’яті:
Deja-vu - “раніше бачене”;
Jamais vu - “ніколи не бачене”;
Deja entendu - “раніше почуте”.
У такому стані незнайомі хворим предмети чи ситуації сприймаються як давно відомі і, навпаки.
А. Ріск (1901) описав редуплікаційні парамнезії, при яких хворий одні й тіж самі події переживав у рзних варіаціях по декілька разів.
Деперсоналізація
стан, при якому порушується усвідомлення свого психічного і фізичного “Я”, власні думки і дії сприймаються відчуженими від особистості.
Як правило, розвивається на фоні дереалізаційних розладів. Може супроводжуватися розладом самоусвідомлення і зміною самооцінки, навіть до повної втрати відчуття власного “Я” і його єдності.
У деяких випадках (в силу відчудженості власних вчинків, думок, почуттів, що сприймаються хворими як наслідок сторонніх впливів), йдеться про маячну деперсоналізацію.
Метаморфопсії
викривлене за зовнішнім виглядом (на відміну від ілюзії, коли відбувається спотворення сприйняття по суті) зорове сприйняття величини (мікро-і макропсії) , форми
(дісморфопсіі) , збільшення кількості (поліопсія) і просторового розташування реальних предметів.
Розрізняють:
макропсії - предмети стають величезними;
мікропсії - неприродно зменшеними;
дисмегалопсії – деформуються, перекручуються у різних напрямках навколо осі;
порропсії - втрата відчуття перспективи;
порушення “схеми тіла” - сприйняття свого тіла, як зміненого. Хворому здається, що він став набагато важчим або легшим, зменшився або збільшився, змістилися окремі його частини, напр., голова відокремилась від тулуба, надзвичайно збільшилась або зменшилась.
Агнозія
повна “душевна сліпота”, неможливість впізнати та пояснити значення сенсорних відчуттів:
оптична агнозія — хворий бачить предмети, але не впізнає їх;
акустична агнозія — втрата здатності впізнавати предмети за характерними для них звуками;
тактильна агнозія — предмет не впізнається при обмацуванні його;
автопагнозія — невпізнавання частин власного тіла.
Акустична агнозія
порушення сприйняття звуків мовлення (фонем) при збереженні слуху
виникає при ураженні вторинних центрів скроневої частки домінантної півкулі
хворий не може вловити різниці між близькими фонемами (глухі/дзвінкі), тому не розуміє змісту почутих слів (сенсорна афазія), не може правильно відтворювати та писати їх, не впізнає предмети за їх звуками.
Види слухових агнозій:
Мовленева акустична агнозія — в її основі - порушення фонематичного слуху, який забезпечує диференціювання звуків мовлення (при ураженні зони Верніке), ступінь вираженості може бути різним — від повної нездатності розрізняти фонеми рідної мови до утрудненого розуміння акустично схожих фонем, складних слів. Вторинно страждають й інші види мовлення, напр., експресивна мова у грубих випадках являє собою «словесний салат», порушується письмо під диктовку, читання вголос.
Слухова агнозія - при ураженні ядерної зони слухового аналізатору справа. Хворий не впізнає звичних побутових, предметних та природних шумів (скрип дверей, шум води тощо).
Аритмія - людина не може правильно оцінити на слух та відтворити ритмічні структури. При ураженні правої скроні порушується цілісне сприйняття структурного оформлення ритму, при ураженні лівої — аналіз та синтез структури ритму, його відтворення.
Амузія - порушення здатності впізнавати та відтворювати знайому або щойно почуту мелодію. Ураження локалізується у скроневій частці правої півкулі.
Порушення інтонаційної сторони мови (просодики) - хворі не розрізняють
інтонацій у мовленні інших. Їхнє власне мовлення маловиразне. Характерне для правоскроневого ураження. При грубих формах утруднена ідентифікація мовлення за статтю, віком...
Ілюзії
Розлади сприняття
Ілюзія
хибне сприйняття реально існуючого об’єкту.
За органами відчуттів розрізняють: зорові, слухові, нюхові тактильні та смакові, ілюзії загального відчуття (стану в просторі)
Типи ілюзій: фізичні, фізіологічні, афективні, вербальні та парейдолічні
Фізичні ілюзії
викликані фізичними властивостями предмету
(напр., північне сяйво чи міраж в пустелі, оптична ілюзія: ложка, частково занурена у склянку з водою, сприймається як надламана).
Фізіологічні ілюзії
пов’язані з особливостями роботи периферичних чи центральних ланок аналізаторів (органів відчуттів).
Наприклад, при раптовій зупинці потягу здається, що оточуючі предмети ще рухаються.
Іноді у психічно хворих можуть виникати думки про спеціальне значення таких явищ.
Ілюзії вербальні
перекручене, хибне сприйняття змісту реальної розмови оточуючих. При цьому питання одного
із сторонніх співрозмовників, а також відповіді
іншого сприймаються хворим як зовсім інші.
У цих розмовах хворому чуються принизливі та образливі зауваження на його адресу, погрози розправи, що викликають у нього страх та тривогу.
Ілюзії афективні
виникають під впливом виражених коливань настрою або у зв'язку з гостро виникаючим афектом страху, тривоги, у стані напруженого чекання, тривожно-пригніченого настрою.
При подібних обставинах замість стетоскопу в руках лікаря хворий може побачити ніж чи пістолет, а у шумі вітру – дихання переслідувачів.
Ілюзії парейдолічні
(функціональні ілюзії) - спотворене сприйняття, особливий вид ілюзій, за яких зі складних візерунків (на килимі, шпалерах, замерзлому на морозі склі) виникають і поступово розвиваються складні, фантастичні, яскраві та динамічно мінливі картини.
Переважно виникають в ініціальних стадіях гострих психозів.
Ілюзії усвідомлення
(втіленого усвідомлення) - відчуття, що поряд нібито хтось перебуває; цей вид ілюзій був виділений Карлом Ясперсом.
є ознакою формування галюцинацій і марення
Галюцинації
Розлади сприняття
Галюцинації
несправжнє, уявне сприйняття неіснуючих подразників.
Класифікація за ступенем складності:
Прості (елементарні):
акоазми - елементарні слухові галюцинації (шум, тріск);
фотопсії - елементарні зорові галюцинації (спалахи, плями)
Складні - галюцинації з певним змістом (напр., музика)
Комбіновані - коли один об’єкт сприймається декількома аналізаторами.
За аналізаторами:
Зорові (оптичні) сприйняття неіснуючих зорових образів:
аделоморфні - нечіткі розмиті зорові образи;
мікро- та макроскопічні зменшені чи збільшені;
поліоптичні - чисельні однакові зорові образи;
аутоскопічні - хворий бачить поряд з собою власного двійника;
негативні аутоскопічні - хворий не бачить себе у дзеркалі;
геміаноскопічні - виникають в одній половині поля зору.
Слухові ( вербальні) сприйняття акустичних образів, голосів, яких насправді не існує. Голоси можуть бути:
коментуючими;
імперативними (особливо небезпечно);
контрастуючими (антагоністичними) - діалог голосів, які ведуть суперечку. Зазвичай частина голосів при цьому засуджує хворого, а частина виправдовує;
нейтральними - їх зміст не стосується особи хворого.
Тактильні
відчуття повзання по шкірі або під шкірою якихось істот напр., генітальні галюцинації Маніана
Нюхові
сприйняття уявних запахів різної ін тенсивності
і відтінків
Переважно, мають неприємний відразливий характер - трупний запах, гниття, запах сірководню.
Cмакові
їжа набуває невластивих їй смакових властивостей.
Як і при нюхових галюцинаціях, йдеться про відразливі відчуття, які викликають відмову від вживання їжі.
Нюхові та смакові галюцинації є ознакою несприятливого прогнозу при шизофренії.
Вісцеральні
хворий стверджує, що всередині його тіла, частіше в животі, є живі істоти - жаби, змії. Вони можуть “пересуватись, повзати” і т.д., викликаючи вкрай неприємні відчуття.
За повнотою розвитку
Істині галюцинації сприймаються як реальність і мають зовнішню проекцію, виразність та конкретність.
Справжні галюцинації частіше виникають при екзогенних психічних захворюваннях.
Псевдогалюцинації переважно супроводжують ендогенні психічні захворювання, характеризуются відсутністю екстрапроекції галюцинаторного образу і мають суб’єктивний характер.
Диференційна діагностика істиних та псевдогалюцинацій:
Критерій проекції.
Справжні мають зовнішню, а псевдогалюцинації - внутрішню проекцію в межах чуттєвого горизонту.
Критерій об’єктивної реальності і чуттєвої яскравості.
Справжні галюцинації мають для хворого всі ознаки реального сприйняття і трактуються, як існуючі насправді.
Критерій зробленості.
Справжні, на відміну від псевдогалюцинацій не переживаються як навіяні,
«пороблені” кимось.
Критерій актуальності поведінки.
При псевдогалюцинаціях поведінка хворих не завжди відповідає їх змістові ,
є певні елементи розуміння хворобливості свого стану.
Критерій соціальної впевненості.
При справжніх галюцинаціях хворі впевнені, що люди, які є поряд, відчувають ті самі переживання.
Критерій спрямованості на фізичне і психічне "Я".
Справжні галюцинації спрямовані переважно на фізичне "Я", а псевдогалюцинації - на психічне “Я” особи.
Критерій залежності від часу доби.
Істині галюцинації, як правило, посилюються надвечір, а псевдогалюцинації не мають добових коливань.
За етіопатогенезом
Афектогенні - виникають одразу після психотравми і відображають її зміст
Домінантні - виникають через поступове посилення психотравмуючої ситуації, коли певні думки на фоні потужного афекту стають домінантними (напр., при афективному психозі хворий може чути голоси, які під час депресивної фази засуджують його, а під час маніакальної - звеличують)
Рефлекторні - виникають разом із реальним подразником, але сприймаються в іншому аналізаторі і зникають після припинення дії подразника (напр., хворий під музику бачить сяйво)
Функціональні - реальний і галюцинаторний образи локалізуються в одному аналізаторі (під перестук колес хворий чує голос)
Викликані - симптом Ліпмана - надавлюванням на очні яблука можна викликати зорові галюцинації
Навіяні - симптом Рейхарта - хворий бачить на чистому аркуші паперу малюнки, читає текст
Особливі види галюцинацій
Гіпнагогічні - виникають при засинанні
Гіпнопомпічні - спостерігаються при пробудженні
Галюцинації типу Шарля Боне - виникають в органах відчуттів, на які впливає патологічний процес (напр., сліпий бачить; глухий чує і т.д.)
Екстракампінні - галюцинаторний образ виникає за межами поля зору (напр., хворий твердить, що за його спиною стоїть демон)
Галюциноз - психопатологічний стан, що характеризується постійною наявністю тих чи інших галюцинацій, частіше - слухових, при збереженні критичного ставлення до них. Спостерігається при алкоголізмі, шизофренії, епілепсії, органічних ураженнях головного мозку
Педункулярний галюциноз - описаний Лерміттом (1922): при ньому, як правило, надвечір виникають рухливі мікроптичні галюцинації
Галюциноз Plaut (1913) - один з проявів сифілісу головного мозку, характеризується слуховими галюцинаціями, які супроводжуються критичним ставленням до них з боку хворого.
Логічна структура порушення сприйняття
Розлади уваги
розсіяність - порушення здатності довгий час зберігати її цілеспрямованість
виснаженість - ослаблення інтенсивності, швидкий перехід активної уваги у пасивну
відволікання - підвищена рухливість, швидка зміна спрямованості, зосередженості,
інтенсивності уваги
малорухливість - інертність, фіксованість при труднощах у переключенні з одного об'єкта на
інший
звуження обсягу уваги - патологічна зосередженість, викликана слабкістю її розподілу між об'єктами
зменшення глибини уваги - характеризується переважанням пасивної уваги над активною
порушення спрямованості - прикутість уваги до явищ, що закривають собою від хворого інші важливі сторони життя
ослаблення здатності до розподілу уваги пов'язано з обмеженням обсягу уваги
парапрозексія - своєрідне порушення уваги, що виявляється у напруженому очікуванні і пошуку необхідного об'єкта уваги
апрозексія - вимкнення як довільної, так і мимовільної уваги, повна відсутність інтересу до подій і неможливість розбудити цей інтерес за допомогою зовнішнього заохочення
Порушення уваги входять до складу всіх позитивних і негативних синдромів.
Логічна структура порушення уваги
Розлади пам'яті
Логічна структура порушення пам'яті