Ім'я файлу: ізл.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 20.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Есе «Методи і засоби навчання психології в школі майбутнього».do
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 20.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Есе «Методи і засоби навчання психології в школі майбутнього».do
СЕМІНАР №1
Розвиток німецького романтизму.
Початок ХІХ ст. у Німеччині ознаменувався подіями, які вплинули на культурне життя країни. Науковці Г. Давиденко та О. Чайка виділяють такі передумови виникнення романтизму [3, с. 32]:
– світоглядні: ідеї братів Шлегелів, Ф. Шеллінга, І. Канта, Й. Фіхте;
– естетичні: сентименталізм, угрупування «Буря і натиск», творчість Й. Гете і Ф. Шіллера, теорія народності Гердера.
– історичні: історичні події в Європі, зокрема Велика Французька революція 1789-1794 рр. Німеччина І пол. ХІХ ст. – це країна, яка пережила духовне розчарування у Великій Французькій революції 1789-1794 рр. та потерпала від Наполеонівських військ. Французька революція вважається головним переломним моментом в історії західних країн. Розчарування в ідеалах Великої Французької революції охопило багатьох романтиків та яскраво відбилося у їхній творчості. Революції не вдалося на краще перебудувати суспільство, встановити гармонію. Усе скінчилось насильством, «якобинською диктатурою» (радикальні демократи), в якій опинилося суспільство.
Романтизм як літературний напрям виник наприкінці ХVIII ст. у Німеччині та згодом поширився на інші країни Європи та Америки. Як зазначає вчений Ковалів Ю., визначальними для романтизму стали [7, с. 350]: заперечення логоцентризму, культу розуму, запровадження ідеалізму у філософії, історизму, апологія особистості, неприйняття егалітарності, обстоювання «аристократизму духу», увага до фольклору, фантастики, екзотики у світі-хаосі.
Романтики прагнули відійти від традицій класицизму, його канонів та захоплювалися почуттями для того, щоб виразити індивідуальність. Існуючі підходи щодо цього питання можна класифікувати так: І. (за Давиденко Г., Чайкою О.) [3, с. 33-34]:
передромантизм – явища і тенденції в європейській літературі ІІ пол. ХVІІІ ст., які підготували ґрунт для розвитку романтизму;
ранній романтизм (кін. ХVІІІ – поч. ХІХ ст.) – доба Наполеонівських військ та період Реставрації. Представники: Е.Т.А. Гофман, Г. Гейне. Основні риси: – універсалізм; – зв’язок з філософією; – тяжіння до міфу; – протиставлення дійсності та ідеалу.
розвинені форми (20-40 рр. ХІХ ст.) – Липнева революція у Франції, повстання у Польщі.
пізній романтизм (після революції 1848 р.)
Теоретична концепція романтичного мистецтва сформувалась у колі німецьких естетів і письменників, які були також авторами перших у Німеччині романтичних творів.
Романтизм у Німеччині пройшов 3 етапи розвитку:
1 етап — ранній (ієнський) — з 1795 до 1805 рр. У цей період була розроблена естетична теорія німецького романтизму і створені твори Ф. Шлегеля і Новаліса. Засновниками школи сієнського романтизму були брати Шлегелі — Фрідріх і Август Вільгельм. Їх будинок на межі 18-19 ст. став осередком молодих невизнаних талантів. До кола ієзуїтських романтиків входили: поет і прозаїк Новаліс, драматург Людвіг Тік, філософ Фіхте.
Німецькі романтики наділяли свого героя творчим талантом: поет, музикант, художник силою своєї фантазії перетворював світ, який лише віддалено нагадував реальність. Міф, казка, легенда, переказ складали ґрунт мистецтва сієнських романтиків. Вони ідеалізували далеке минуле (Середньовіччя), яке намагалися співставити із сучасним суспільним розвитком.
Естетична система сієнських романтиків характеризувалася намаганням відійти від показу реальної конкретно-історичної дійсності і зверненням до внутрішнього світу людини.
Саме ієнські романтики першими зробили вагомий внесок у розробку теорії роману і зі своїх суб’єктивно-романтичних позицій передбачили його бурхливий розквіт у літературі ХІХ ст.
2 етап — гейдельбергський — з 1806 до 1815 рр. Центром романтичного руху в цей період став університет у м. Гейдельберг, де навчались, а потім викладали К.Брентано і Л.А.Арнім, які відіграли провідну роль у романтичному русі на другому його етапі. Гейдельбергські романтики присвятили себе вивченню і збиранню німецького фольклору. У їхній творчості посилювалося відчуття трагічності буття, що мало історичний вплив і втілювалось у фантастиці, ворожій особистості.
В гурток гейдельбергських романтиків входили відомі збирачі німецьких казок брати Грімм. На різних етапах творчості до них був близький Е.Т.А.Гофман.
3 етап — пізній романтизм — з 1815 до 1848 р. Центр романтичного руху перейшов до столиці Прусії — Берліна. З Берліном пов’язаний самий плідний період у творчості Е.Т.А.Гофмана, тут же вийшла перша поетична книжка Г.Гейне. Однак у подальшому через широке розповсюдження романтизму по всій Німеччині і за її межами Берлін втрачає свою провідну роль у романтичному русі, оскільки виникає ряд локальних шкіл, а головне — проявляються такі яскраві індивідуальності, як Бюхнер і Гейне, які стають лідерами в літературному процесі всієї країни.
Таким чином, ми бачимо, що існують розбіжності в поглядах на періодизацію німецького романтизму. Це пов’язано з такими історичними подіями, які відіграли суттєву роль у розвитку Німеччини і позначилися на її культурному житті:
– Велика Французька революція 1789-1794 рр.;
– Наполеонівські війни;
– створення Рейнського союзу (1803-1804 рр.) та його розпад;
– розпад Священної Римської імперії; – поразка французів під Лейпцигом (1813 р.);
– створення Німецького союзу за рішенням Віденського конгресу (1814-1815 рр.);
– поразка буржуазно-демократичної революції в Німеччині 1848-1849 рр
Місе повісті-казки «Крихітка Цахес» у творчій спадщині Е.Т.А. Гофмана. Протистояння двох світів у творі.
Сатиричне змалювання картин життя у творі. Сатира на науку та освіту.
Образ крихітки Цахеса.