Розрахунково-графічне завдання з дисципліни

Ім'я файлу: Особливості митного оформлення вантажу.docx
Розширення: docx
Розмір: 304кб.
Дата: 25.10.2022
скачати

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНЕ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Митне забезпечення зовнішньо-торговельних операцій»
за темою «Особливості митного оформлення вантажу»
студентка 3 курсу 3 групи

ДубицькаОлександраРусланівна

Вхідні данні для розрахунку:

Товар	Морепродукти (мідії)
Кількість	5500 кг
Вартість за інвойсом	4580 дол.США
Вид транспорту	морський
БУП	FAS-Хайфон
Країна-відправник	В’єтнам

Доцент кафедри ЕПТВР, к.е.н. Шпак Н.Г.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА ЗАДАНИМ ВАНТАЖЕМ 4

1.1 Умови зберігання та транспортування заданого вантажу 4

1.2 Особливості зовнішньої торгівлі між Україною та В’єтнамом 6

1.3 Аналіз імпортно-експортних операцій України за заданим вантажем 9

1.4 Завантаження контейнеру (транспортного засобу) 12

Типи контейнерів для перевезення морським шляхом 12

Правила завантаження 14

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗАДАНОГО ВАНТАЖУ 16

2.1Документи, необхідні для митного оформлення заданого вантажу у вільний обіг на митній території України 16

2.2Розрахунок митної вартості товару 17

Імпорт 18

2.3Розрахунок митних платежів 19

ВИСНОВКИ 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22

ВСТУП

Україна та В’єтнам мають чудові перспективи більш динамічного розвитку торговельно-економічних відносин. Згідно з дослідженнями, проведеними у рамках написання Експортної стратегії України, В’єтнам входить на сьогодні до переліку країн, з якими Україна недоторговує. Це стосується зокрема продукції агросектору. Сьогоднішні домовленості нададуть додаткового імпульсу аби надолужити втрачене і вже найближчим часом вийти на якісно новий рівень взаємовигідної співпраці"

Зовнішньоекономічна діяльність за умов ринкової відкритої економіки є надзвичайно важливим економічним сектором держави. Проте вона може бути й інструментом пригнічення народногосподарського комплексу.

Проблема полягає в тому, щоб знайти «золоту» середину між адміністративним управлінням і вільними економічними відносинами із закордонними партнерами. Таким критерієм повинен стати національний інтерес держави. Вибір шляхів розвитку зовнішньої торгівлі вже близько трьох століть перебуває в центрі уваги державних органів і вчених різних країн. У світі немає жодної держави, яка дозволила б собі в реальних умовах не регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність.

Найважливішим інструментом митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій є митний тариф. Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок, дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів і одержувати додатковий прибуток.

Митне регулювання – регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність 16 квітня 1991 року № 959-XII").

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА ЗАДАНИМ ВАНТАЖЕМ

1.1 Умови зберігання та транспортування заданого вантажу

Мідії належать до категорії продуктів, що не відрізняються тривалим терміном зберігання. Ключовим аспектом в даному випадку є вид, в якому купувалися морепродукти. Продаватися вони можуть свіжими, замороженими, в мушлі і без них, а також у спеціальних вакуумних упаковках. Кожен варіант має терміни придатності.

Мідії можна зберігати лише двома способами:

в холодильнику;
в морозильну камеру.

Нюанси зберігання мідій:

свіжі мідії треба зберігати лише в холодильнику (якщо молюски були куплені живими, то загинути вони через 2-3 дні, до цього моменту їх треба обов'язково вжити);
закриту упаковку з мідіями можна зберігати протягом терміну, зазначеного виробником, дотримуючись при цьому всіх рекомендацій;
живі мідії при зберіганні треба притиснути вантажем (вантаж не повинен бути надто важким, його головна функція – запобігання передчасному розкриттю черепашок, для цих цілей підійде звичайна тарілка);
живі мідії краще збережуть свою свіжість та смакові властивості, якщо прокидати їх льодом (зберігати їх треба також у холодильнику);
живі мідії у процесі зберігання можна накрити вологим рушником для збереження достатньої кількості вологи (мідії викладаються на піднос в один шар і прикриваються змоченою у воді тканиною);
якщо у процесі зберігання живих мідій став помітні мертві особини, їх треба якнайшвидше викинути (інакше інші мідії можуть почати гинути прискореними темпами);
зберігати мідії у воді не рекомендується (якщо морепродукти контактують з льодом, то його кубики повинні бути розміщені поруч із молюсками або поверх них);
заморожені мідії треба відразу поміщати в морозильну камеру для подальшого зберігання або вживати в їжу (після розморожування морепродукти в жодному разі не можна повторно заморожувати);

Скільки і за якої температури зберігати мідії

Свіжі мідії треба зберігати у холодильнику. Температурний режим має бути в діапазоні не вище +7 градусів. Розміщувати морепродукти можна на будь-якій полиці, але краще вибирати прохолодніші зони. За таких умов молюски збережуть свіжість і залишаться живими протягом 2-3 днів. Аналогічний термін зберігання буде у мідій, які розміщуються в холодильнику з метою розморожування.

При заморожуванні температурний режим безпосередньо впливає термін зберігання мідій:

якщо температура від -10 до -12 градусів, то молюски не втратить своїх смакових характеристик протягом 14 діб;
при температурі від -18 мідії в мушлі можна зберігати 3 тижні;
мідії без черепашок при температурі нижче -18 градусів залишаться свіжими протягом 1-2 місяців;
при шоковому заморожуванні мідії зберігаються кілька місяців (створити такі температурні режими в домашніх умовах дуже складно, тому цей показник стосується лише точок, що займаються реалізацією морепродуктів).

Дозволяється спільне перевезення мідій в одному вагоні
(контейнері) вантажів з іншими морепродуктами, які не сприйнятливі до запахів, за умови однакового способу їх обслуговування і на термін не більше встановленого для найменш стійкого вантажу.

1.2 Особливості зовнішньої торгівлі між Україною та В’єтнамом

Встановлення 23 січня 1992 р. дипломатичних відносин між Україною і Соціалістичною Республікою В’єтнам прискорило взаємодію в усіх сферах двостороннього співробітництва. З того часу зусиллями двох країн створено досить розвинену договірно-правову базу співпраці на міжурядовому та міжвідомчому рівнях. Серед укладених угод варто назвати Угоду між Урядом України та Урядом СРВ про торговельно-економічні відносини (1992 р.), Угоду про створення Міжурядової українсько-в’єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науко-технічного співробітництва (1993 р.), міжурядову угоду про заохочення і захист інвестицій (1994 р.).

Розвитку двосторонніх українсько-в’єтнамських відносин сприяв офіційний візит до СРВ Голови Верховної Ради України В. Литвина, який відбувся у грудні 2010 року. У березні 2011-го року відбувся державний візит до В’єтнаму Президента України. У рамках візиту була підписана низка двосторонніх документів. Головним підсумком візиту стало підписання Президентами України та СРВ Спільної заяви щодо встановлення відносин всебічного співробітництва та партнерства між Україною і В’єтнамом, в якій окреслюються основні напрямки, форми і механізми подальшої взаємодії з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Документом також визначено пріоритети співробітництва між Україною та СРВ.

Станом на кінець 2019-го р. українсько-в’єтнамська договірно-правова база нараховує понад п’ятдесят двосторонніх документів різних рівнів. Значна, як для таких віддалених країн, договірно-правова база двосторонніх відносин є загалом позитивним явищем, однак охоплює далеко не всі можливі сфери співробітництва. Проте, низка угод міжгалузевого рівня, протоколів про співпрацю між адміністративними одиницями, закладами освіти і науки двох країн роблять свій внесок до розвитку двосторонніх відносин.

Зовнішньое-eкономічні відносини між Україною і В’єтнамом регулюють наступні двосторонні органи високого рівня: – українсько-в’єтнамська Міжурядова комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, яка була створена у 1994 році і до складу якої входять представники Мінекономрозвитку, МЗС, Мінінфраструктури, Міненергетики, МОН, НАНУ, ДКАУ, МОЗ тощо.

Варто зазначити, що торговельно-економічні відносини між Україною і В’єтнамом загалом розвиваються не надто активно. Якщо упродовж 1990-х років загальний обсяг товарообігу між двома країнами складав близько 50- – 60 млн. доларів. США,, то починаючи з 2000-х років, перетнувши позначку у 100 млн. дол. США,, цей показник почав поступово зростати. Після різкого спаду у 2014 році, коли двосторонній товарообіг становив 416,6 млн. доларів. США, впавши на 21,6 % у порівняні з 2013 роком, він знову через декілька років почав повільно зростати, досягнувши позначки у 546,6 млн. дол. в 2018 році.

У структурі українського експорту до СРВ в останніми роками домінують продукція рослинного походження (переважно зернові та рослинна олія); чорні метали (переважно залізна руда) та вироби з них; машини, устаткування та механізми; продукція хімічної промисловості; транспортні засоби тощо.

Імпорт товарів з В’єтнаму представлений здебільшого головним чином машинами, устаткуванням та механізмами (здебільшогов основному мобільні телефони, комп’ютери та запчастини до них); продукцією рослинного походження (здебільшого в основному прянощі, рис, чай, кава, горіхи кеш’ю); живими тваринами і продукцією тваринництва (здебільшого в основному риба та морепродукти); взуттям, головними уборами і парасольками; текстилем та виробами з нього тощо.

Показники двосторонньої торгівлі між Україною і В’єтнамом (2013 – 2019 рр.) (млн. дол. США) показані на табл.1.

Таблиця 1.1 – Показники двосторонньої торгівлі між Україною і В’єтнамом (2013 – 2019 рр.) (млн. дол. США)

Тривалий час українська сторона утримувалась від започаткування формального переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та СРВ до завершення ґрунтовного дослідження цього питання. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України свого часу провело аналіз можливих наслідків укладення угоди про ЗВТ між Україною і В’єтнамом, який показав, що створення зони вільної торгівлі прискорить темпи зростання ВВП України в середньому на 0,07 % та збільшить обсяг ВВП України відповідно на 1,25 млрд. грн. і 1,39 млрд. грн. протягом перших двох років після укладення цієї угоди.

Таке зростання має відбутись завдяки збільшенню експорту української металургійної та хімічної продукції, а також продукції машинобудування до СРВ. Негативні ж наслідки від створення зони вільної торгівлі з В’єтнамом прогнозуються для підприємств легкої та рибної промисловості України.

В даний момент, Україна імпортує з В'єтнаму такі товари, як: морепродукти, текстильні вироби, мобільні пристрої, взуттю, різні фрукти, рис, каучук. А у свою чергу, В'єтнам імпортує з України такі товари як: борошно, різні хімічні речовини, добриво, різні метали як залізо і стали і їх вироби, різні виробничі машини і їх запчастини, транспортні засоби. Якщо подивитися на загальному фоні співпрацю між Україною і В'єтнаму, можна сказати, що показники зовнішньої торгівлі між двома країнами досить скромні.

За офіційними даними, Україна імпортує товарів з В'єтнаму у розмірі $159, 9 млн, а загальний об'єм імпорту рівне $42, 35 млрд, тобто складає усього лиш 0,38 % від загального об'єму імпорту. А В'єтнам імпортує українських товарів у розмірі $75,8 млн, а загальний об'єм імпорту складає $165, 65 млрд, то есть0, 046% від загального об'єму.

Проте, якщо придивитися – можна сказати, що умови співпраця між двома країнами в економічному сфері довільно багатообіцяючі. На приклад, структура експорту і імпорту товарів не носить конкуруючий характер, а навпаки – взаємодоповнюючий. В майбутньому В'єтнам може запропонувати Україні такі товари, як: кава, зелений чай, будівельні матеріали, які є сильними сторонами в'єтнамської економіки. В своєму чергу, щоб збалансувати обсяги міжнародної торгівлі з В’єтнамом, Україна може експортувати до країни такі потенційні товари, як: м'ясні продукти (курка, яловичина), молоко і молочні продукти, соняшникові масло, різні компоненти для корму, кольорові метали і продукти їх походження.

1.3 Аналіз імпортно-експортних операцій України за заданим вантажем

Останнім часом особливо часто можна почути про користь і необхідність у раціоні харчування морепродуктів. Кальмари, мідії, краби й креветки особливо цінні як джерело йоду й білка, який засвоюється майже у два рази краще й швидше, ніж білок, що міститься в м'ясі. За вмістом поживних речовин морепродукти схожі з рибою, але є і деякі відмінності. Морепродукти є цінними постачальниками білка (18-20%). На відміну від риби, білок в морепродуктах має більш волокнисту структуру і тому засвоюється трохи складніше, зате швидше дає відчуття ситості. Зміст вуглеводів не перевищує 1%, за винятком мідій (1,9%) і устриць (4,7%), але навіть ця мізерна кількість додає м'ясу морепродуктів приємний солодкуватий присмак.

Останнім часом попит на мідії зріс, а наскільки ми знаємо, за законами ринку разом з попитом має рости і пропозиція. В гонитві за великими грошима виробники починають все більше порушувати умови вирощування і це згубно відбивається на якості виробленої ними продукції.

Враховуючи важливість рибної галузі в забезпеченні населення продовольством, а також необхідністю збереження та відтворення рибних запасів, питаннями рибальства і міжнародної торгівлі рибою та морепродуктами активно займається цілий ряд міжнародних організацій.

Визначальна роль у цій системі належить ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) та СОТ (Світова організація торгівлі).

На сьогодні 65% загального обсягу споживання риби та морепродуктів в Україні забезпечується імпортом. При цьому український ринок далекий від насичення: середнє споживання риби в останні роки залишається на 15-20% нижче рекомендованих норм. Оскільки внутрішнє виробництво незначне через низький рівень технологічної оснащеності риболовецьких господарств і квотування вилову риби у внутрішніх водах, існує значний потенціал для збільшення обсягів імпорту. Одним із чинників, які перешкоджають збільшенню обсягів імпорту риби та морепродуктів в Україну, є нещодавні зміни в державному регулюванні галузі (митні правила, ветеринарно-санітарний контроль, правила сертифікації рибної продукції).

На сьогоднішній день на українському ринку представлено більше ніж 3000 операторів, однак внутрішній ринок характеризується високирівнем концентрації: 5 компаній постачають 75% продукції, представленої на ринку.

На сьогоднішній день виділяють п’ять основних компаній на українському ринку риби: Українська Східна Рибна Компанія (УСРК), Скандинавія Фіш, Міжнародна група морепродуктів, Рікон та Кліон, а офіційними даними порівняно з попередніми роками об’єм імпорту зріс на 81 тис. тон – до 330 тис. тон. Значну частку українського імпорту морепродуктів займає Норвегія (до 75%). Інші 25% ділять між собою Аргентина, країни Балтії, Іспанія, Росія та інші морські держави.

Імпорт мідій в Україну зростає, це зумовлено тим, що потреби населення в морепродуктах, а саме в мідіях – ростуть. З іншого боку, ріст масового попиту на мідії та інші морепродукти, на думку експертів, обумовлені не лише тільки інтересом споживачів, а скільки розширенням «рибного» меню в кафе та ресторанах, а також розвитком мережі загального харчування з морським нахилом.

Ринок мідій в Україні насичений такими торговими марками, як: «Водный Мир» постачальником якої є Україна, «Акула» (Китай), «Camanchaca Mussel» (Данія), «Kaluri» (Чілі), «Pescadona » (Іспанія). Якість морожених мідій представлених на ринку суттєво відрізняється. Загалом показники якості залежать від фірми – виробника та постачальника. В зв’язку з цим проведення аналіз мідій різних виробників, які пропонуються на ринку України, є актуальним дослідженням.

Слід зазначити, що з кожним роком збільшується ринок нерибних морепродуктів: кальмарів, креветок, мідій, голонтурії, морської капусти, тощо. Вітчизняний споживач усвідомив високу харчову цінність цих продуктів і тому вони стали продуктом високого попиту специфічного сегменту споживачів середнього класу та з високими доходами. Практично кожний ресторан має страви, виготовлені з морепродуктів. На це реагує торгівля і намагається забезпечити торгові підприємства різноманітним асортиментом риби та нерибними водними продуктами.

В умовах марикультури Чорного моря, м’ясо мідій характеризується вищим вмістом білка порівняно з такою Білого, Баренцового морів і молюсків їхніх природних популяцій. Висока температура води Чорного моря створює сприятливіші умови для біосинтезу білка в м’яких тканинах молюсків.

Енергетична цінність біломорських мідій марикультури значно вища за марикультуру і природну популяцію інших морів. Їхня висока калорійність зумовлена значним рівнем вуглеводів і ліпідів на фоні середнього вмісту білка.

1.4 Завантаження контейнеру (транспортного засобу)

Типи контейнерів для перевезення морським шляхом

Не всі товари однотипні, тому для їх перевезення існують кілька видів контейнерів:

Для перевезення продуктів харчування (морепродукти) необхідно купувати контейнери, які створюють та зберігають для товару певні умови. Продукти перевозять лише у рефрижераторах, звичайними контейнерами перевезення заборонено;
Якщо товару не потрібно створення певних умов, його можна перевозити в стандартному контейнері. Так перевозять меблі, предмети повсякденного попиту, електротехніку тощо;
Якщо необхідно перевезти хімічну речовину в рідкому стані, використовується танк-контейнер;
Ізольований контейнер потрібен для перевезення хімічних речовин, що не в рідкому стані;
З особливою обережністю, у спеціальних контейнерах транспортуються небезпечні вантажі, які потребують особливих умов (для їхнього перевезення необхідно отримати спеціальний дозвіл);

Для перевезення або довготривалого зберігання рибу й морепродукти вкладають у картонні або дощаті ящики, короби, бочки, мішки, рогожані тюки. Особливо цінну рибу поштучно загортають у пергамент. Упаковка маркується та завантажується у рефконтейнер. Зазвичай це 20, 40 або 45-футові морські контейнери з холодильною установкою.

Рефконтейнери від компанії «Контейнери України» ідеально підходять, тому що:

Сертифіковані за ISO та для перевезення харчових вантажів.
Перевозяться будь-яким видом транспорту: авто, ЗД, морським.
Працює в будь-яких погодних умовах при температурі -30…+50°С.
Обладнані датчиками температури та вологості.
Ці дані передаються на індикатор для можливості постійного контролю.
Діапазон підтримуваних температур -40…+30°С.
Проста цифрова система управління.
Низька собівартість експлуатації й ТО.
Енергоефективні: споживана потужність 4,5-5,5 кВт/год.
Адаптовані до роботи на основі автономного дизель генератора навіть в умовах пустелі.

Залежно від обсягів вантажу та його ваги вибирають рефи вантажопідйомністю від 23 до 27 тис. кг.

Рисунок 1.1 – Рефконтейнер 20, 40 и 45 футів
Швидкість перевезення (велика або вантажна)
швидкопсувних вантажів установлюється відправником і зазначається
у перевізних документах.

Правила завантаження

Для того, щоб вантаж прибув у місце призначення у належному стані, необхідно виконувати певні правила завантаження контейнера:

Вантаж у контейнер вантажиться у належній тарі – обов'язок замовника входить пред'явлення вантажу у необхідній тарі. Якщо товар не вимагає спеціальної тари або можна обійтися полегшеною тарою, замовник повинен сам забезпечити збереження свого товару. Також замовник повинен запобігти можливості пошкодження контейнера від товару, що перевозиться (наприклад, пошкодження гострими частинами вантажу). Для цього підійде будь-який ізоляційний матеріал, пінопласт, гумові прокладки або кілька шарів звичайного паперу.
Щоб попередити рух вантажу під час транспортування, його слід зміцнити за всі стінки контейнера. Особливу увагу слід приділити дверям. Для фіксування вантажів використовуються такелажні кріплення, кріплення здійснюється за кутові стійки та поздовжні балки, що йдуть зверху та знизу.
Завантажувати контейнери необхідно за рекомендаціями з упаковки насипних вантажів або транспортних одиниць (CTU) для перевезення будь-якими видами транспорту морем або сушею. Такі Рекомендації опубліковує Міжнародна морська організація (IMO) та Міжнародна організація праці (ILO).
Навантаження повинно проходити при обов'язковому горизонтальному положенні контейнера – для надійного транспортування та збереження товару, що перевозиться, сам товар повинен бути розподілений рівномірно, а контейнер мати найстійкіше положення, тобто горизонтальне. Інакше може статися поломка дверей або стінок контейнера, коли при крені вантаж усією масою натисне на одну із сторін
Між вантажем та дверима контейнера має бути вільне місце, щоб вантаж не зміг видавити двері та для того, щоб контейнер вільно відкривався.
Категорично забороняється прибивати тару вантажу до контейнерів цвяхами. Для закріплення вантажу використовують спеціально встановлені щити, упорні бруски, застосовуються ланцюги, рамки розпірні (дошки перетином від 20 х 100 мм). Прибивання вантажу до підлоги або стін контейнера не допускається.
Закріпити вантаж можна мотузками, тросами, натяжними стрічками, ременями, сталевими чи пластиковими стрічками, або ланцюгами.
Не допускається велика величина проміжків між стінками контейнера і вантажем – така величина не повинна перевищувати 200 мм. Якщо при навантаженні утворюються проміжки більшої величини, їх необхідно заповнити. Для цього підійдуть непотрібні порожні піддони, бруски з дерева або надувні пристосування.
Центр маси вантажу - вантаж потрібно розподіляти так, щоб в одній частині контейнера не занурювалося товару більше 60%, вантаж повинен бути рівномірно розподілений.
Вага товарів, що завантажуються, не повинна перевищувати норм – так, у великотоннажний контейнер можна завантажити вантаж, масою не більше 1500 кг. У середньо тоннажний - до 1000 кг.
Різні за формою та вагою вантажі в один контейнер слід вантажити, враховуючи певні вимоги – важкий вантаж мають у своєму розпорядженні в центрі контейнера, легші товари по краях. Неприпустиме встановлення важких вантажів на легені. Якщо вантажиться кілька одиниць різної маси та форми, кожну одиницю закріплюють окремо.
Вантаж у контейнері повинен переміщатися акуратно – не допускається переміщення товару у контейнері волоком, кантувати вантаж так само заборонено.

Завантаження контейнера в Україні має відбуватися лише з урахуванням цих правил, це убезпечить замовника від економічних втрат.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗАДАНОГО ВАНТАЖУ

2.1Документи, необхідні для митного оформлення заданого вантажу у вільний обіг на митній території України

ПЕРЕЛІК документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Документи, обов’язкові для подання:

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення, коносамент (Bill of Lading) тощо.

3. Зовнішньо-економічний договір

4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб’єкта зовнішньо-економічної діяльності або її копія, завірена цим суб’єктом

8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника

12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD

13. Посередницький договір

14. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

15. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

16. Документи, що визначають країну походження товарів

17. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

18. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов’язкових платежів)

19. Векселі (відповідно до законодавства)

20. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування

2.2Розрахунок митної вартості товару

Контрактна (фактурна) вартістьтовару в зовнішньоторговельних операціях визначається угодами.

Фактурна вартість - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу або міни.

Саме визначена в зовнішньоторговому контракті ціна (вартість) товару є вихідною базою (основою) для визначення митної вартості товару.

Контрактна ціна встановлюється на фізичну одиницю товару, наприклад, кілограм (тонну), метр, метр квадратний, кубометр, штуку, літр, кіловат-годину, комплект та ін.

Таким чином, вартість операції може перевищувати фактично сплачену ціну чи таку, що підлягає оплаті. Вона може включати додаткові елементи витрат. Якщо вони не відображаються в ціні, необхідно так відкоригувати цю ціну, щоб вона враховувала ці елементи.

Момент перетину митного кордону, а саме:

• для морських і річкових перевезень при експорті - завершення митного оформлення в порту завантаження на території України, при імпорті — початок митного оформлення в першому порту розвантаження або перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом порту;

FAS (FREE ALONG SIDE SHIP) - ФРАНКО ВЗДОВЖ БОРТА СУДНА (...назва порту відвантаження)

Термін "Франко вздовж борта судна" означає, що продавець здійснив поставку, коли товар розміщений вздовж борта судна на пристані, на ліхтерах у вказаному порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрат або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FAS на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту.

Розрахунок фактурної і митної вартостей на умовах FAS:

Імпорт

Фактурна вартість =	Митна вартість =
Ціна товару +	Фактурна вартість товару +
+ Митні збори та платежі у країні експорту	+ Навантаження на борт судна
+ Транспортні витрати до борту судна	+ Транспортні витрати до першого порту на території України
	+ Витрати на страхування

Термін FAS застосовується тільки при морських та річкових перевезеннях. На проданий покладаються всі витрати до моменту розміщення товару на пристані порту у країні-експортері. Покупець несе витрати з завантажений товару па судно і транспортування вантажу до місця призначення.

2.3Розрахунок митних платежів

Необхідно нарахувати суму митних платежів, що сплачується до бюджету при митному оформлені імпорту заданого товару.

До митних платежів, що потрібно нарахувати у роботі відносяться:

Мито - це загальнодержавний податок, що стягується з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за переміщення товарів через митний кордон України.

Митні платежі повинні бути нараховані у національній валюті України за курсом НБУ на день митного оформлення.

Залежно від того, у якій формі встановлена ставка, мито розраховується наступним чином:

Адвалерне мито (встановлюється у відсотках до митної вартості):

М_адв = Мв * См_адв/100 = 4580*5/100 = 229 %.

де М_адв – ввізне адвалерне мито

Мв – митна вартість товару, що імпортується = 4580 $.

См_адв – адвалерна ставка мита (пільгова) = 5.

Специфічне мито (встановлюється у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці оподатковуваних товарів):

М_спец = N * Cм_спец * К = 5500 * 8 * 37,45 = 1 647 800 грн.

де М_спец – ввізне специфічне мито

N – кількість товару, що імпортується, у відповідних фізичних одиницях = 5500 кг.

См_адв – специфічна ставка мита (повне) = 8.

К – курс НБУ іноземної валюти по відношенню до гривні (якщо ставка мита встановлена в іноземній валюті) = 37,45 грн за 1$ cтаном на 22.10.2022р.

Комбіноване мито – поєднує адвалерні та специфічні особливості нарахування:

М_комб = min (М_адв; М_спец)

де М_комб – ввізне комбіноване мито

М_адв – ввізне адвалерне мито

М_спец – ввізне специфічне мито

М_комб = min (229%; 1 647 800 грн)

Податок на додану вартість (ПДВ) в Україні - це непрямий податок, який включається у вартість товару чи послуги та оплачується покупцем, але до бюджету перераховується продавцем. При імпорті товарів платником ПДВ є будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків при переміщенні товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу. Ставка ПДВ в Україні складає 20%.
При імпорті товарів в Україну ПДВ розраховується наступним чином:

ПДВ = (Мв + М + А) * 20%

де Мв – митна вартість товару, що імпортується

М – нараховане ввізне мито

А – сума акцизного податку

ПДВ = (4580 + 1 647 800 + 0) * 20% = 1 982 856 грн.

Після розрахунку митних платежів, результат необхідно продемонструвати у 47 графі вантажної митної декларації, яка формується у вигляді наступної таблиці 2:

Таблиця 2 – Вантажна митна декларація

Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	СП
(1)	(2)	(3)	(4)	(5)
020	229 %	5	1 647 800	01
024	5500 кг	8	1 647 800	01
028	4580 $	20%	1 982 856	01

ВИСНОВКИ

Під час виконання розрахунково-графічного завдання було розглянуто умови зберігання та транспортування заданого вантажу, проаналізовано особливості зовнішньої торгівлі між Україною та В’єтнамом, проаналізовано імпортно-експортні операції України вантажем (мідіями), розглянуто завантаження контейнеру.

Також в роботі було досліджено документи, що необхідні для митного оформлення заданого вантажу у вільний обіг на митній території України, проведено розрахунок митних платежів.

Після розрахунку митних платежів було складено вантажну митну декларацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Митний кодекс. 2012 р. (Відомості Верховної Ради України (ВВР),2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552).
Постанова КМУ № 960 від 24 жовтня 2018 р. «Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)». -Електроний ресурс. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF#Text.
Герчаківський С.Д. Митна справа. Навчальний посібник/ Герчаківський С.Д., – Тернопіль: Вектор, 2020. – 316 с.

3. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: підручник / О. П. Гребельник. – 5-те вид., перероб. та допов.; Університет ДФС України. – Ірпінь: 2019. – 410 с. – (Серія «Податкова та митна справа в Україні», т. 128).

4. Онищенко С.П., Шпак Н.Г., Коробкова О.М. та ін. Митно-транспортні операції у системі морських перевезень. Навчальний посібник. - Одеса: Фенікс, 2015.-162с.

5. Науково-практичний коментар до Митного кодексу України : у 3 т. / [П. В. Пашко, В. Ю. Хомутиннік, Т. І. Єфименко, К. В. Антонов, І. Г. Бережнюк та ін.]. – К.: ДННУ «Акад. фін. управління», 2012. – 526 с.

скачати