Ім'я файлу: Реферат 2-МО Волков (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 27.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
история славарь.docx
Борисов Company Тютюкіна Ю. В..docx
Реферат.docx

Міністерство освіти і науки України

АЗОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Національного університету «Одеська морська академія»

Кафедра «Природничо-наукові і гуманітарні дисципліни»


Реферат

з дисциплiни

«Організаційно-правове забезпечення діяльності морського транспорту»

за темою: «Відповідальність перевізника за договором перевезення пасажирів морським транспортом»


Студента 2 курса

спеціальності «МО»

Волков І.О.

Перевiрив ст.викладач

Шейхадинов А.З.


Номер залiкової книжки 18030


Марiуполь, 2020

Зміст:
Вступ........................................................................................................
стр.

1.
Зміст договору……………………...………………………………….
4

2.
Права перевізника та пасажира……………………………………….
8




Висновок..................................................................................................
9




Список використаних джерел...............................................................
10











Вступ

У всіх країнах світу транспорт є однією з важливих галузей народного господарства та складовою частиною міжлюдських стосунків. Сам процес перевезень не виробляє нового продукту, але виступає як сполучна ланка між підприємствами, сприяючи функціонуванню інших галузей економіки, розв'язанню соціальних задач, раціональному та гнучкому використанню виробничих сил, забезпечуючи обороноздатність країни.

Тому державна політика становлення та розвитку транспортного комплексу України передбачає забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту всіх форм власності та входження транспортного комплексу України до європейської і світової транспортної системи. На сьогоднішній час чи не найпоширеніша функція транспорту полягає у перевезенні пасажирів. Щорічно обсяги перевезення пасажирів збільшуються.

На даний момент вважається, що для задоволення потреб у перевезенні пасажирів та багажу необхідні транспортні засоби й комплекси, які мають бути побудовані й повинні перебувати у відповідному технічному стані, своєчасне впровадження заходів технічного переозброєння і передових методів з вдосконалення всіх ланок транспортної системи. Досягнення стратегічних результатів, які повинна забезпечувати транспортна система, залежить від виконання вищезазначених завдань.

1.Зміст договору

У спеціальному розділі КТМ (гл. IX) дається визначення договору, вказуються його боку, містяться формулювання понять "багаж" і "каютний багаж", визначаються періоди перевезення пасажира, регулюються питання відповідальності перевізника, її межі та деякі інші питання. Визначення договору морського перевезення пасажира (п. 1 ст. 177 КТМ) фактично відтворює формулювання ст. 786 ГК. Ознаки договору, його предмет не мають будь-яких особливостей.

Сторони договору вказані в п. 2, 3 ст. 177 КТМ. Кодекс визначає перевізника як особа, яка уклала договір морського перевезення пасажира, або особа, від імені якої укладено такий договір, незалежно від того, чи здійснюється фактично перевезення пасажира такою особою або фактичним перевізником. Як бачимо, в наведеному визначенні міститься істотна обмовка про те, що перевезення може бути здійснена фактичним перевізником. Цей учасник перевізного процесу не є стороною договору морського перевезення пасажира. Такий висновок випливає з даного в п. 2 ст. 177 КТМ визначення фактичного перевізника , згідно з яким це "інше, ніж перевізник, особа, яка, будучи судновласником, фактично здійснює все перевезення пасажира або її частина". Наведене визначення не бездоганна, оскільки не відповідає на питання: на якій підставі він здійснює перевезення пасажира або її частина? Мабуть, такою підставою повинно бути доручення, за аналогією з формулюванням визначення фактичного перевізника, який здійснює перевезення вантажу, в якій вказується, що їм є будь-яка особа, якій перевізником доручена перевезення вантажу або його частини (п. 1 ст. 173 КТМ). Закріплене в КТМ визначення пасажира приведено при розгляді особливостей пасажирських перевезень морським транспортом на початку параграфа.

КТМ введено таке специфічне, що не застосовується на інших видах транспорту поняття, як періоди перевезення пасажира. Вони складають час, в рамках якого перевізник несе відповідальність за життя і здоров'я пасажира, а також за збереження його багажу. Відносно пасажира і його каютного багажу це:

- період, протягом якого пасажир і його каютний багаж знаходяться на борту судна;

- період посадки та висадки пасажира;

- період, протягом якого пасажир і його каютний багаж доставляються водним шляхом з берега на судно або навпаки, якщо вартість такого перевезення включена у вартість квитка або використовується для такої допоміжної перевезення судно надано перевізником в розпорядження пасажира.

Чи не зараховується до періоду перевезення пасажира час знаходження його на морському вокзалі, причалі або в іншій портовій споруді чи на ньому. Разом з тим щодо каютного багажу до нього ставиться період, протягом якого пасажир перебуває на морському вокзалі, причалі або в будь-якому іншому портовому спорудженні або на ньому, якщо цей багаж прийнято перевізником, його працівником чи агентом і не видано пасажирові.

Що стосується іншого багажу, який не належить до каютного, то період його перевезення охоплює час з моменту прийняття такого багажу перевізником, його працівником чи агентом на березі або на борту судна до моменту видачі його перевізником, його працівником чи агентом пасажирові.

Основні обов'язки перевізника, прямо випливають з договору морського перевезення пасажира, полягають в своєчасної та безпечної доставки пасажира в пункт призначення.

Доставка пасажира в пункт призначення за розкладом вимагає від перевізника виконання ряду інших зобов'язань більш приватного характеру.

Одним з них є подача морського судна для посадки пасажирів у встановлений час. З урахуванням закріплення в КТМ періодів перевезення пасажира цей обов'язок вважається виконаним при подачі в зазначений час судна до причалу, з якого здійснюється посадка пасажирів на судно, або подача допоміжного судна для доставки пасажира з берега на борт судна, що знаходиться на рейді. Затримка може негативно позначитися на виконанні наступної обов'язки перевізника, що полягає в відправленні морського судна в рейс за розкладом, і в кінцевому підсумку призвести до несвоєчасного прибуття в пункт призначення.

Важливо також, щоб в процесі перевезення перевізником витримувалися встановлені розкладом терміни заходу морського судна в проміжні пункти і особливо в пересадочні пункти, запізнення в які вимагає від перевізника продовження терміну дії квитків транзитних пасажирів, які не змогли продовжити подальший рух, на весь час затримки.

Встановлена КТМ відповідальність перевізника за затримку відправлення судна або прибуття його з запізненням є одним з дієвих правових засобів щодо забезпечення виконання перевізником вимоги своєчасної доставки пасажирів до пункту призначення.

Питання забезпечення безпеки доставки пасажира в пункт призначення особливо актуальний для морських перевезень не тільки в зв'язку з природними катаклізмами, а й поширенням піратських нападів на морські судна. У зв'язку з цим вживаються заходи, що далеко виходять за рамки цивільних правовідносин, на рівні узгоджених дій держав, наприклад з конвоювання морських суден в небезпечних районах. Що стосується заходів цивільно-правового характеру, то це перш за все дотримання перевізником вимог по підготовці судна до рейсу, подачі для посадки пасажирів технічно справного транспорту. Це також покладання КТМ на капітана судна обов'язків, пов'язаних із вжиттям заходів щодо забезпечення безпеки плавання судна, підтримання порядку на судні, запобігання заподіяння шкоди судну і перебувають на ньому людям і вантажу (ст. 61).

Недотримання зазначених вимог, що призвело до смерті пасажира або пошкодження його здоров'я, тягне за собою відповідальність перевізника як винної особи (п. 1 ст. 186 КТМ). Вимога забезпечення безпеки пасажира поширюється на всі періоди перевезення, тобто періоди посадки і висадки пасажира, доставки водним шляхом з берега на судно і, навпаки, з судна на берег.

Прийнявши пасажира на борт судна і перевіривши перевізні документи, перевізник зобов'язаний надати йому місце, вказане у квитка. При неможливості виконання цього обов'язку перевізник повинен запропонувати пасажиру інше місце тієї ж категорії, а в разі відсутності таких місць - місце нижчої категорії з виплатою різниці у вартості проїзду.

Можливо також пропозицію пасажиру місця вищої категорії без стягування різниці у вартості проїзду. Якщо пасажир відмовився від запропонованих варіантів і зажадав розірвання договору перевезення, перевізник зобов'язаний повернути йому вартість проїзду. А в разі вимоги пасажира про продовження терміну придатності квитка і надання права проїзду наступним рейсом перевізник зобов'язаний задовольнити цю вимогу. Наступний обов'язок перевізника полягає в належному сервісному обслуговуванні пасажира на борту судна. Перевізник повинен надати йому передбачений договором перевезення комплекс послуг. Мова йде не тільки про повноту цих послуг, тобто кількісному показнику, а й про якість, відповідність їх класності судна і категорії придбаного пасажиром квитка.

Необхідно мати на увазі, що набір сервісних послуг визначається можливостями обох сторін договору - перевізника і пасажира. Як підкреслюється в юридичній літературі, якщо рівень безпеки забезпечується всім пасажирам в рівній мірі, то рівень комфорту залежить від можливостей перевізника і бажань пасажира, причому переважно за додаткову плату .

2. Права перевізника та пасажира

Істотним правом перевізника є право відмовитися від виконання договору морського перевезення пасажира. Воно може бути реалізоване тільки при настанні певних обставин, що не залежать від перевізника. Їх перелік дано в ст. 184 КТМ, це:

- військові або інші дії, що створюють загрозу захоплення судна;

- блокада пункту відправлення або пункту призначення;

- затримання судна за розпорядженням властей з причин, не залежних від сторін договору;

- залучення судна для державних потреб;

- загибель судна або його захоплення;

- визнання судна непридатним до плавання.

У разі якщо відмова перевізника від виконання договору морського перевезення пасажира пішов до відходу судна, він зобов'язаний повернути пасажиру всю плату за його провезення і за провезення багажу. При відмові ж від виконання договору після початку рейсу перевізник повинен повернути пасажиру частина плати за його провезення і провезення багажу в розмірі, пропорційному відстані, на яке перевезення пасажира не була здійснена. Крім того, перевізник зобов'язаний за свій рахунок доставити пасажира на його вимогу в пункт відправлення або відшкодувати реально понесені ним витрати.

Наступне право перевізника стосується зміни договору морського перевезення пасажира. Він має право затримати відхід судна, змінити маршрут перевезення пасажира, місце посадки і (або) висадки пасажира. Перераховані дії перевізник має право вжити за умови, що вони необхідні внаслідок стихійних явищ, несприятливих санітарно-епідеміологічних умов у пункті відправлення, пункті призначення або під час перевезення по маршруту перевезення пасажира, а також внаслідок інших обставин, що не залежать від перевізника. У зазначених випадках перевізник зобов'язаний за свій рахунок доставити пасажира на його вимогу в пункт відправлення або відшкодувати йому реально понесені витрати.

До прав пасажира, що знайшли закріплення в КТМ, відноситься перш за все право перевозити з собою безоплатно одну дитину у віці не старше двох років без надання йому окремого місця. У закордонному сполученні таке перевезення здійснюється за пільговим тарифом. Крім того, у внутрішній перевезенні пасажир має право перевозити відповідно до пільговим тарифом інших дітей у віці до двох років, а також у віці від двох до 12 років з наданням їм окремих місць.

Пасажир має право відмовитися від договору морського перевезення. Таким правом він може скористатися як до відходу судна, так і після початку рейсу в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки або висадки пасажирів. При цьому йому повертається вся сума, сплачена за проїзд і провезення багажу, або її частину. Якщо пасажир відмовився від договору морського перевезення не пізніше терміну, встановленого Загальними правилами, йому повертається вся сплачена ним сума за проїзд і провезення багажу. Крім того, вся сума повертається пасажиру в разі відмови від договору перевезення до відходу судна через хворобу або з причин, залежних від перевізника (наприклад, затримка відправлення судна в рейс).

Пасажир має право здати на зберігання перевізнику гроші, цінні папери, золото, вироби зі срібла, коштовності, прикраси, твори мистецтва або інші цінності. За здані цінності перевізник несе відповідальність за встановленими правилами. Якщо ж перераховані цінності не були здані пасажиром перевізнику, останній не відповідає за їх втрату і пошкодження.Пасажир має право перевозити з собою безоплатно каютний багаж в межах встановленої норми.

Висновок

Отже, договір перевезення вантажів – це вид цивільно-правового договору про надання послуг. За договором перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його правомочній на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Проте, слід зауважити, що незважаючи на важливе значення договору перевезення вантажів у цивільному обороті, їхній правовий статус ще недостатньо врегульований у чинному законодавстві України. Це спричиняє певні труднощі у його цивільно-правовому регулюванні. Необхідно внести відповідні зміни до цивільно-правового законодавства, а також – прийняти новий Цивільний кодекс у якому б знайшли своє правове закріплення договір перевезення вантажу. Надійне закріплення та захист даних прав сприятиме утвердженню цивілізованих ринкових відносин у нашій державі.

Список використаної літератури

1. Кабінет Міністрів України. Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.kmu.gov.ua

2. Міністерство освіти і науки України. Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua

3. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua/.

4. Авраменко И. М. Международное морское право: Учебное пособие / И. М. Авраменко. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 448 с.

5. Анцелевич Г. А. Международное морское право: Учебник / Г. А. Анцелевич. – К.: Слово, 2003. – 400 с.

6. Шемякін О. М. Міжнародне приватне морське право / О. М. Шемякін. – Одеса: ЛАТСТАР, 2000. – 272 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас