| Розділ 1. Предумови впровадження електронного урядування електронного урядування | |
| 1.1 Загальні засади впровадження електронного урядування | |
| 1.2 Законодавче забезпечення розвитку електронного урядування | |
| Розділ 2. Модель державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства | |
| 2.1 Надання державних послуг з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій електронного урядування | |
| 2.2. Закордонний досвід електронного урядування на прикладі Великобританії | |
| Розділ 3. Шляхи підвищення активності впровадження електронного урядування в Україні | |
| ВИСНОВКИ | |
| СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | |
| ДОДАТКИ | |
ВСТУП
В умовах глобалізації та розбудови інформаційного суспільства традиційні способи взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадянами та бізнесом стають недостатньо ефективними. Для створення нових, більш зручних методів доступу до інформації та послуг все частіше застосовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ).
Електронне урядування (далі - е-урядування) − це форма організації державного управління, яка за рахунок широкого застосування новітніх ІКТ забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави та суспільства, надання повного комплексу державних послуг для всіх категорій громадян та суб’єктів господарювання.
Впровадження е-урядування передбачає реалізацію послідовного, комплексного та індивідуалізованого підходу до надання державних послуг та інформації для населення. Це означає структурну перебудову функціонування державних органів і їх взаємодії з громадянами, організаціями та власними співробітниками.
Впровадження е-урядування є складним процесом, що вимагає значних фінансових витрат і вирішення цілого комплексу взаємозалежних політичних, правових, адміністративних і технологічних тощо проблем.
Предмет дослідження є характеристика заходів впровадження е-урядування в Україні.
Об’єктом дослідження є е-урядування в Україні, яке на сьогодні дуже актуальне.
Мета курсової роботи полягає у тому, щоб визначити та охарактеризувати шляхи підвищення ефективності впровадження електронного урядування в Україні.
Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити наступні завдання:
розкрити засади впровадження електронного урядування;
дослідити законодавче забезпечення розвитку електронного урядування;
окреслити надання державних послуг з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій електронного урядування;
дослідити закордонний досвід е-урядування;
визначити шляхи підвищення активності впровадження електронного урядування.
Інформаційною базою для виконання курсової роботи є наукова література з обраної теми дослідження та актуальна інформація на просторі Інтернету, які в системному порядку викладають основні проблемні та актуальні питання впровадження е-урядування в Україні.
ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ
ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
Загальні засади впровадження електронного урядування
Електронне урядування передбачає перехід до вироблення та прийняття урядових рішень, які базуються виключно на безпаперових технологіях із одночасним забезпеченням ефективного залучення до цього процесу громадськості, реалізацію комплексного та індивідуалізованого підходу до надання державних послуг користувачам з одночасним усуненням їх від безпосереднього контакту з державними службовцями (деперсоніфікація). Воно має забезпечити радикальне підвищення якості урядових рішень із одночасним різким скороченням термінів їх розробки та прийняття і є одним з визначальних факторів адміністративної реформи, трансформаційних перетворень в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з користувачами та власними співробітниками
Впровадження е-урядування є складним процесом, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних та фінансових ресурсів та вимагає вирішення комплексу, правових, організаційних і технологічних тощо проблем.
Схвалена «Концепція розвитку електронного урядування в Україні» (Концепція), яка є основою для, програмних документів з питань впровадження електронного урядування , які на сьогоднішній день чинні та передбачають формування в країні ефективної системи електронного урядування, спрямованого на задоволення інтересів та потреб фізичних і юридичних осіб, за такими ключовими напрямами, як модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян та бізнесу за допомогою ІКТ; модернізація державного управління за допомогою ІКТ, управління розвитком електронного урядування.
В Концепціїї розглянуто особливості функціонування електронного урядування в умовах надзвичайного та кризового стану, особливого періоду та запропоновано підходи до побудови антикризового електронного урядування.
Розвиток інформаційного суспільства в Україні передбачає цілеспрямовану узгоджену діяльність всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування з формування та реалізації державної політики розбудови інформаційного суспільства як невід’ємної складової державної політики сталого розвитку України. У формуванні державної політики розвитку інформаційного суспільства виділяють два етапи.
З першим етапом (1998-2006 рр.) пов’язують прийняття законів України “Про Національну програму інформатизації”, ”Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронний цифровий підпис”, низкою актів Уряду, які започаткували формування нормативно-правової бази інформатизації, а саме побудову: телекомунікаційної системи, системи національних інформаційних ресурсів, інформатизацію стратегічних напрямків розвитку економіки, безпеки та оборони, соціальної сфери тощо. В той же час окремої державної політики з впровадження електронного урядування не було, точніше була невдала спроба її формування в рамках програми “Електронна Україна”.
На другому етапі були прийняті закони України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, а також сукупність інших нормативно-правових актів, спрямованих на конкретизацію та деталізацію вищевказаних законів.
На третьому етапі, в 2019 році, відбулося створення Міністерства цифрової трансформації України. Саме це стало великим кроком у розвитку інформаційного суспільства Україні.
Електронне урядування побудоване з двох взаємопов’язаних підходів. По-перше, це бізнес-модель, адаптована до сучасних потреб та прийнята з боку підприємницького сектора, сутність якої полягає в отриманні конкурентних переваг завдяки реалізації таких заходів, як безперервний процес удосконалення, зосередження уваги на основних повноваженнях публічних адміністрацій та реорганізації їх внутрішніх адміністративних процесів. По-друге, це використання широкого спектру ІКТ. Електронне урядування - це також адаптація державного управління до умов інформаційного суспільства, сутність якого полягає у налагодженні взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування між собою, з громадянами та бізнесом за допомогою сучасних ІКТ.
Враховуючи вище викладене, у галузі державного управління багатьох країн світу виникла потреба в адмініструванні електронного урядування. Оскільки передумовою для ефективної розробки і впровадження електронного урядування є здатність управлінців самостійно і разом з іншими аналізувати державну політику та комплекси ситуацій, які чекають на своє залагодження і по яких необхідно приймати конкретні рішення, розробляти різноманітні варіанти рішень, обмірковувати їх переваги і недоліки, приймати і обґрунтовувати належні управлінські рішення.
За прогнозами вчених та фахівців одним з основних чинників впливу на процеси розвитку інформаційного суспільства, зокрема впровадження електронного урядування, в середньостроковій перспективі в Україні відбулась, надалі буде розвиватися через пандемію covid-19, яка сьогодні охопила усі сфери життєдіяльності нашого суспільства та держави. Добре розвинуте е-урядування може рятувати здоров’я, а можливо й життя людей.
«Держава в смартфоні» вже настала – жартують інколи тепер в Україні. Вимушена самоізоляція мільйонів людей різко збільшила значення інтернету та всього, що можна зробити з його допомогою. Від отримання інформації та здійснення покупок – до вирішення питань бізнесу чи чогось, пов’язаного із взаємодією з державними органами.
Серед іншого, нинішня пандемія підкреслює важливість руху України в напрямку подальшого і максимального розвитку електронного урядування. Цілком очевидно, що саме це може мінімізувати втрати держави та сприяти реалізації інтересів суспільства – в тому числі й особливо за таких от несподіваних і небезпечних криз як нинішня.
Черги чи скупчення в державних установах, банках та інших місцях – звісно, все це лише сприяло би поширенню небезпечного вірусу. Держава та бізнес нині максимально обмежують роботу установ та офісів, намагаючись звести до мінімуму контакти між людьми.
З огляду на міжнародний досвід розвиток електронного урядування воно є одним з основних факторів забезпечення успішності реформування та підвищення конкурентоспроможності країни. Реформа будь-якої галузі в сучасних умовах спрямована на широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення необхідного рівня ефективності та результативності. Адже саме інструменти е-урядування здатні забезпечити значне покращення якості обслуговування фізичних і юридичних осіб та підвищення відкритості, прозорості та ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Крім того, розвиток електронного урядування та демократичних процесів, застосування загальновизнаної системи демократичних цінностей, зокрема щодо участі громадян та інститутів громадянського суспільства в процесах формування та реалізації державної політики, відіграє ключову роль у забезпеченні економічного та соціального прогресу в державі.
З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій з метою розширення можливостей участі громадян у процесі державотворення та державного управління все більше застосовуються інструменти електронної демократії.
Електронна демократія – форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах, що дає змогу: посилити участь, ініціативність та залучення громадян на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні до публічного життя; поліпшити прозорість процесу прийняття рішень, а також підзвітність демократичних інститутів; поліпшити зворотну реакцію суб’єктів владних повноважень на звернення громадян; сприяти публічним дискусіям та привертати увагу громадян до процесу прийняття рішень.
Найбільш поширеними інструментами електронної демократії, що застосовуються сьогодні в Україні як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети). Також створені ресурси для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, у тому числі з використанням електронних платформ, наприклад “Громадянське суспільство і влада”, “Розумне місто” чи “Єдина система місцевих петицій”, які поєднують у собі кілька електронних інструментів участі.
Застосування сучасних інноваційних підходів, методологій та технологій, нормативно-правового врегулювання принципів:
«цифровий за замовчуванням» - забезпечення будь-якої діяльності органів влади (у тому числі надання публічних послуг, забезпечення міжвідомчої взаємодії, взаємодії з фізичними та юридичними особами, інформаційно-аналітичної діяльності) передбачає електронну форму реалізації як пріоритетну, а планування та реалізацію будь-якої реформи, проекту чи завдання — із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій);
«одноразове введення інформації» - реалізація підходу, за якого фізичні та юридичні особи лише один раз подають інформацію до органів влади, а у подальшому ця інформація повторно використовується органами влади для надання публічних послуг та виконання інших владних повноважень з дотриманням вимог захисту інформації та персональних даних);
«сумісність за замовчуванням» - здійснення проектування та функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем в органах влади відповідно до єдиних відкритих вимог та стандартів для забезпечення їх подальшої сумісності та електронної взаємодії та повторного використання; а також застосування перспективних форм організації виконання завдань і проектів розвитку електронного урядування, зокрема публічно-приватного партнерства, сприятимуть формуванню ефективної системи електронного урядування в Україні для задоволення інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб, вдосконалення системи державного управління, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання соціально-економічного розвитку країни.
Для досягнення мети слід забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямами:
модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій:
запровадження електронних послуг, у тому числі адміністративних, в усіх сферах суспільного життя, а також надання інтегрованих електронних послуг за життєвими та бізнес-ситуаціями;
реалізація принципу єдиного вікна (“one-stop-shop“) шляхом забезпечення розвитку та функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг як єдиної точки доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг;
розвиток електронних публічних закупівель, електронних договорів і рахунків, електронних аукціонів;
стимулювання використання електронних послуг фізичними та юридичними особами;
оприлюднення та регулярне оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до суспільного інтересу, кращих світових практик, встановлених вимог щодо якості даних і відкритості та прозорості діяльності;
стимулювання розвитку на базі відкритих даних загальнодоступних проектів і сервісів (соціальних, громадських, медійних та комерційних), у тому числі у співпраці з органами влади, для підвищення відкритості та ефективності їх діяльності, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу;
розвиток інституту електронних звернень та електронних петицій;
запровадження електронних форм зворотного зв’язку на офіційних веб-сайтах органів влади, у тому числі тематичних, для отримання якісного зворотного зв’язку з різних питань;
широке залучення громадських об’єднань та профільних асоціацій до планування розвитку та моніторингу стану розвитку електронного урядування;
стимулювання використання електронних інструментів залучення громадян та підтримка громадських ініціатив у сфері електронного урядування;
модернізація державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій:
запровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
розвиток електронної взаємодії суб’єктів владних повноважень на базі системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі підключення базових державних реєстрів і баз даних, центрів надання адміністративних послуг, а також розвиток транскордонної електронної взаємодії;
розвиток організаційної, технічної та семантичної інтероперабельності інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади, у тому числі поширення унікального номера запису в реєстрі єдиного демографічного реєстру для зв’язування даних в різних державних реєстрах та базах даних;
розвиток систем внутрішнього електронного документообігу в органах влади та системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;
запровадження державного електронного архіву та електронних архівів органів влади і визначення порядку передачі електронних документів в державний електронний архів та порядку їх архівного зберігання;
визначення порядку приймання-передачі електронних документів до державних архівних установ, архівних установ районних держадміністрацій та міських рад;
управління розвитком електронного урядування:
формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного урядування шляхом запровадження, розвитку та взаємодії таких державних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем:
система електронної взаємодії органів виконавчої влади;
система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
інтегрована система електронної ідентифікації та аутентифікації;
електронний кабінет громадянина;
веб-портал електронного урядування gov.ua, у тому числі єдиний державний веб-портал відкритих даних та єдиний державний портал адміністративних послуг;
спеціальні захищені мережі передачі даних, у тому числі національної системи конфіденційного зв’язку;
захищена електронна пошта;
захищені центри обробки даних, у тому числі з використанням хмарних технологій;
формування базових державних реєстрів, у тому числі оцифрування паперових носіїв, та покращення якості даних в державних реєстрах;
Підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування шляхом виконання таких завдань:
1 2 3