Ім'я файлу: Кухта Ваколя_тези.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 02.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Документ PDF.pdf
Венеричні захворювання.docx
Самостійна_робота_Купрєєва_В'ячеслава_Олександровича.pptx


РЕГІОНАЛЬНА ПЕРІОДИКА ПРО МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ


Марія Кухта,

Зоряна Ваколя,

Проаналізовано актуальність проблеми морального виховання учнівської молоді в різних умовах суспільно-історичного розвитку, зокрема в контексті національного державотворення й утвердження ціннісних орієнтацій і життєвих пріоритетів. Розкрито фахову й просвітницьку функції педагогічних часописів Закарпаття міжвоєнного періоду, на сторінках яких порушувалися питання моральних принципів, переконань, громадянської і національної (української) спрямованості молоді, яка формувалася в освітньому просторі Чехословацької держави (1919 – 1938 рр.)

Ключові слова: моральне виховання, суспільно-історичний розвиток, закарпатська періодика, педагогічні часописи, Августин Волошин.
В Україні завдання морального виховання дітей та молоді набуває першочергового значення, оскільки розробляються теоретичні засади національної освітньої політики на принципах демократії та гуманізму і шляхи практичного їх упровадження в педагогічний процес Нової української школи. В контексті збагачення практичного досвіду морального виховання значний дослідницький інтерес складає закарпатська періодика 20 – 30-х рр. ХХ ст., адже впродовж першої половини ХХ століття Закарпаття перебувало у стані постійних суспільно-політичних зрушень, спричинених змінами в державному підпорядкуванні, що ускладнювали соціально-культурний розвиток краю. Водночас полікультурність населення краю вмотивовувала необхідність співіснування різних національних культур, що в свою чергу впливало на формування традицій морального виховання дітей та молоді.

Крім того, актуальність морального виховання засобами педагогічних періодичних видань можна пояснити зростаючим впливом мас-медіа на формування громадянських цінностей молодої генерації, насамперед моральних переконань, почуттів і поведінки дітей і юнацтва.

Умови суспільного розвитку в австро-угорський період (до 1918 р.) свідчать про те, що державна політика базувалася на ідеологічній та політичній складовій переваги угорських національних інтересів на Закарпатті. Особливо це було відчутно в духовній та освітньо-виховній сферах. Відповідно, державна політика обмежувала кількість неугорськомовних періодичних видань. Щоправда, на шпальтах однієї з місцевих провідних газет «Наука» робилися спроби зорієнтувати читачів у слов’янському національному виховному напрямі [311, с. 113].

Кардинально змінилися умови розвитку періодики та її змістове наповнення в чехословацький період (1919–1938 рр.). У цей час з’являється ціла низка різноманітних періодичних видань, які можна класифікувати за такими групами:

- суспільно-політичні;

- національно-культурні;

- професійні;

- партійні.

З-поміж названих груп періодичних видань особливу увагу в контексті можливостей безпосереднього впливу на формування морально-виховних ідеалів привертала професійно-педагогічна, освітня періодика («Народная школа», «Учитель», «Учительський голос» та ін.), яка виходила з друку в форматі офіційних друкованих органів державних освітніх управлінь і педагогічних громадських організацій. Автори зазначених часописів, насамперед педагоги, науковці, культурно-просвітні діячі, письменники та публіцисти, порушували питання змісту і форм морального виховання, їх посередництвом утверджувалося різноманіття ціннісних напрямів зазначеної проблеми.

Так, зокрема, часопис «Підкарпатська Русь» у 1 – 3 номерах за 1925 рік у матеріалі «Наша задача» повідомляв: «Кождый народ, котрий жиє и жити хоче, много занимаєся вопросами выховання. Они мають велике значіня особливо у нас, котрі тепер переживаєме роки одродженя. Для нас дуже важный є вопрос: яким способом можеме подати народу найбольше здоровых, сильных до тілесноі и духовноі праці способных громадян и сесим обезпечити собі побіду на полю конкуренціі з другими народами… Дорослых уже тяжко нам зреформовати, и просто увага наша обернена к молодшой верстві, к руськой дітині» [157, с. 1].

У 3 – 6 номерах газети «Учитель» з продовженням друкувалися статті Франца Агія про національне виховання, де наголошувалося й на моральному та патріотичному вихованні дітей та молоді [313, с. 118–119; 314, с. 89–90; 315, с. 87–90].

В об’єднаному номері 7 – 10 «Учителя» за 1930 рік заслуговують на увагу статті А. Федорка про суть громадянського виховання на історичних землях Чехословаччини і на Закарпатті. Особливу роль у цьому контексті автор відводив школі: «Ціль всіх державних установ – служити загалові. Така ціль і школи… В школі являється така сприятлива нагода до плекання громадянської думки, якої більше ніколи не буде. Особливо висші маси подають знамениту основу, на якой молодіж можна підготовити для громады, для державы» [318, с. 113]. Чимало уваги автор статті відводить вихованню морального самопочуття й громадянського хисту, які за його глибоким переконанням «повинні розвиватися одне побоч одного» [318, с. 115]. Одним із завдань налагодженої співпраці освітніх і державних установ було створення такого суспільного ладу, який, з одного боку, давав простір для розвитку в молоді вдачі, свобод, прав і здібностей усіх, з другого – не витворював би для інших привілеї, які обмежують окремі групи населення.

Демократизація суспільних відносин у чехословацький період сприяла тому, що моральні ідеали, які займали значне місце в освітньо-виховному процесі, сприяли реалізації виховного потенціалу молоді з перспективною метою залучення її до корисних справ на благо суспільного розвитку. Серед духовних і матеріальних засад виховних цінностей виділялися, насамперед, ідеали свободи та життя, любові, дбайливості, колективізму, гідності, урівноваженості, волелюбності, впевненості в собі, людяності, відкритості, відповідальності, цілеспрямованості, патріотизму тощо.

Наприкінці 1930-х років на теренах регіону особливої гостроти набула проблема національного вишколу, що проявилося в змісті пропаганди чітко виваженої мовної політики, поширенні конкурентних підручників тощо.

До прикладу, «Учительський голос» як орган товариства «Учительська громада» друкував чимало матеріалів виховного спрямування, зокрема: «За наше шкільництво» [51, с. 39–41], «За національне обличчя нашої школи» [51, с. 62–70], «Наш обов’язок» [51, с. 42–43], «Чи оправдана наша бездіяльність на многих ділянках нашого культурно-господарського життя?» [51, с. 50–61] та багато інших, у змісті яких цілеспрямовано наголошувалося на динамічному й ефективному моральному вихованні молодої генерації закарпатців і поширенні серед неї засадничих цінностей громадянина («Спомини»).

Україномовне і національно налаштоване видання «Пробоєм» основний акцент робило на вихованні національної свідомості українців краю, особливо критикуючи політику чеських, угорських та русофільських періодичних видань, що розколюють моральний потенціал молоді. Виходячи з цього, один з авторів «Пробоєм» Степан Росоха задавав риторичні запитання: «Чи загально в українській суспільности на Підкарпатті виховується молодь відповідно до тих життєвих завдань? Чи ті ціли, які в сучасну пору мусять бути здійснені, є основою виховання нашої молоді?» [270, с. 12].

Зауважимо, що вражає відкритість викладу й саме національна українська спрямованість змісту статей. Вважаємо, що це було можливим, з одного боку, гуманістичним світоглядом тогочасного президента Чехословаччини – педагога за освітою Г.Масарика, з іншого, – постаттю А.Волошина, проводира прогресивного учительства краю, відданого патріота, монсиньйора греко-католицької церкви і талановитого публіциста.

Отже, короткий аналіз означеної проблеми дозволяє стверджувати: увага до змісту морального виховання учнівської молоді була й залишається основоположним принципом державотворення, а в сучасних умовах – гарантією забезпечення соціальної стабільності й миру в суспільстві, цементування почуття толерантності та взаємоповаги усіх його членів.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
скачати

© Усі права захищені
написати до нас