Ім'я файлу: Курсова робота регіональна економіка.docx
Розширення: docx
Розмір: 1005кб.
Дата: 02.07.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 1005кб.
Дата: 02.07.2020
скачати
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА
АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ В БУДІВНИЦТВІ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему:
«Регіональна економіка Львова»
Виконав: ст.гр. ЕП-31
Вихор Т.А.
Перевірив: Бондар О.А.
Київ 2020
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку регіону.
1.Географічне розташування, суміжні території.
2. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика грунтів та гідрологія.
3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови.
4. Демографічна ситуація, ринок праці.
5. Людський розвиток.
6. Економічний розвиток та підприємництво.
7. Види економічної діяльності, що володіють інноваційним потенціалом.
8. Міжнародне співробітництво.
9. Розвиток інфраструктури.
10.Туристичний потенціал.
II. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
ВСТУП
Львівська область – конкурентоспроможний реґіон з високим рівнем інвестиційної та туристичної привабливості, інноваційної активності, розвиненими креативними індустріями, соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою, ландшафтним різноманіттям та багатими природними і рекреаційними ресурсами, розвиненим людським потенціалом.
Вигідне географічне положення та розвинені зовнішньоекономічні зв’язки сприяють інтеграції реґіону у світову економіку, розширенню географії та залученню різних форм міжнародного співробітництва.
Володіючи значним соціально-економічним потенціалом, реґіон потребує кроків влади щодо підвищення добробуту населення, а це можливо за умов подолання зростаючої міграції трудових ресурсів та молоді, вирішення низки економічних, соціальних, екологічних та безпекових проблем.
Перспективи покращення якості життя населення області пов’язані з ефективністю реалізації реформ місцевого самоврядування і територіальної організації влади, охорони здоров’я, освіти, які вимагають більш активної позиції від місцевих органів влади задля ефективного використання внутрішнього потенціалу реґіону. Це обумовлює необхідність визначення обґрунтованих пріоритетів стратегічного розвитку реґіону, консолідації зусиль та ресурсів усіх суб‘єктів реґіонального розвитку для вирішення найбільш важливих проблем.
Стратегічне бачення прогресивного поступу реґіону закладено в Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (далі – Стратегія), документі, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку області, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку реґіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності. На основі
Стратегії розроблятимуться обласні цільові програми та реалізовуватимуться проєкти реґіонального розвитку. Стратегія розроблена на підставі Закону України «Про засади державної реґіональної політики», Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення реґіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених реґіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації реґіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації».
У Стратегії враховано цільові орієнтири, закладені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України (схвалено Верховною Радою України 04.10.2019 р.), пріоритети розвитку гірських територій, передбачені Державною програмою розвитку реґіону українських Карпат на 2021-2027 роки (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 р. №880).
Розроблення документу відбувалося з дотриманням принципів інноваційності, відкритості, паритетності, координації, доповнюваності, диверсифікації та концентрації ресурсів. Визначення пріоритетних видів економічної діяльності відбувалося на засадах смарт-спеціалізації із застосуванням європейського підходу.
До розробки Стратегії було залучено ключових суб'єктів реґіонального розвитку, серед яких: представники бізнесу, освіти, науки, громадськості, інституцій реґіонального розвитку, а також органів місцевої влади. Для забезпечення врахування широкого кола інтересів, загального розуміння та підтримки реалізації напрямів Стратегії обласною державною адміністрацією та обласною радою налагоджено партнерські взаємини із громадськими радами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та науковими інституціями. Тому головний стратегічний документ області є надбанням усіх залучених до процесу розробки Стратегії сторін з метою забезпечення суспільної підтримки реалізації заходів та проєктів Стратегії.
Мета Стратегії полягає у перетворенні Львівщини на територію європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною.
Досягнення мети Стратегії передбачатиме формування комплексної системи заходів, які базуючись на аналізі результатів виконання затвердженої у 2016 р. Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року, розумінні актуальних проблем соціально-економічного розвитку реґіону, мікрореґіонів та територіальних громад, зможуть забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі екологічно невиснажливої, енергоефективної та інноваційно орієнтованої промисловості та біоекономіки, креативних індустрій.
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку реґіону
1. Географічне розташування, суміжні території
Львівська область є прикордонним реґіоном, що знаходиться на заході України і межує із країною-членом ЄС – Республікою Польща (довжина кордону 258 км). На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході – з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю. Площа території області становить 21,8 тис.км² (3,61% території країни). Протяжність області з півночі на південь – 240 км, із заходу на схід 210 км. Область знаходиться на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів.
Відстань від м. Львів до:
Києва – 541 км;
Варшави
398 км,
Будапешту
574 км,
Братислави
779 км,
Бухаресту
814 км,
Праги
859 км,
Берліну
925 км.
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА
АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ В БУДІВНИЦТВІ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему:
«Регіональна економіка Львова»
Виконав: ст.гр. ЕП-31
Вихор Т.А.
Перевірив: Бондар О.А.
Київ 2020
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку регіону.
1.Географічне розташування, суміжні території.
2. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика грунтів та гідрологія.
3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови.
4. Демографічна ситуація, ринок праці.
5. Людський розвиток.
6. Економічний розвиток та підприємництво.
7. Види економічної діяльності, що володіють інноваційним потенціалом.
8. Міжнародне співробітництво.
9. Розвиток інфраструктури.
10.Туристичний потенціал.
II. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
ВСТУП
Львівська область – конкурентоспроможний реґіон з високим рівнем інвестиційної та туристичної привабливості, інноваційної активності, розвиненими креативними індустріями, соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою, ландшафтним різноманіттям та багатими природними і рекреаційними ресурсами, розвиненим людським потенціалом.
Вигідне географічне положення та розвинені зовнішньоекономічні зв’язки сприяють інтеграції реґіону у світову економіку, розширенню географії та залученню різних форм міжнародного співробітництва.
Володіючи значним соціально-економічним потенціалом, реґіон потребує кроків влади щодо підвищення добробуту населення, а це можливо за умов подолання зростаючої міграції трудових ресурсів та молоді, вирішення низки економічних, соціальних, екологічних та безпекових проблем.
Перспективи покращення якості життя населення області пов’язані з ефективністю реалізації реформ місцевого самоврядування і територіальної організації влади, охорони здоров’я, освіти, які вимагають більш активної позиції від місцевих органів влади задля ефективного використання внутрішнього потенціалу реґіону. Це обумовлює необхідність визначення обґрунтованих пріоритетів стратегічного розвитку реґіону, консолідації зусиль та ресурсів усіх суб‘єктів реґіонального розвитку для вирішення найбільш важливих проблем.
Стратегічне бачення прогресивного поступу реґіону закладено в Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (далі – Стратегія), документі, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку області, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку реґіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності. На основі
Стратегії розроблятимуться обласні цільові програми та реалізовуватимуться проєкти реґіонального розвитку. Стратегія розроблена на підставі Закону України «Про засади державної реґіональної політики», Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення реґіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених реґіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації реґіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації».
У Стратегії враховано цільові орієнтири, закладені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України (схвалено Верховною Радою України 04.10.2019 р.), пріоритети розвитку гірських територій, передбачені Державною програмою розвитку реґіону українських Карпат на 2021-2027 роки (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 р. №880).
Розроблення документу відбувалося з дотриманням принципів інноваційності, відкритості, паритетності, координації, доповнюваності, диверсифікації та концентрації ресурсів. Визначення пріоритетних видів економічної діяльності відбувалося на засадах смарт-спеціалізації із застосуванням європейського підходу.
До розробки Стратегії було залучено ключових суб'єктів реґіонального розвитку, серед яких: представники бізнесу, освіти, науки, громадськості, інституцій реґіонального розвитку, а також органів місцевої влади. Для забезпечення врахування широкого кола інтересів, загального розуміння та підтримки реалізації напрямів Стратегії обласною державною адміністрацією та обласною радою налагоджено партнерські взаємини із громадськими радами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та науковими інституціями. Тому головний стратегічний документ області є надбанням усіх залучених до процесу розробки Стратегії сторін з метою забезпечення суспільної підтримки реалізації заходів та проєктів Стратегії.
Мета Стратегії полягає у перетворенні Львівщини на територію європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною.
Досягнення мети Стратегії передбачатиме формування комплексної системи заходів, які базуючись на аналізі результатів виконання затвердженої у 2016 р. Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року, розумінні актуальних проблем соціально-економічного розвитку реґіону, мікрореґіонів та територіальних громад, зможуть забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі екологічно невиснажливої, енергоефективної та інноваційно орієнтованої промисловості та біоекономіки, креативних індустрій.
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку реґіону
1. Географічне розташування, суміжні території
Львівська область є прикордонним реґіоном, що знаходиться на заході України і межує із країною-членом ЄС – Республікою Польща (довжина кордону 258 км). На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході – з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю. Площа території області становить 21,8 тис.км² (3,61% території країни). Протяжність області з півночі на південь – 240 км, із заходу на схід 210 км. Область знаходиться на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів.
Відстань від м. Львів до:
Києва – 541 км;
Варшави
398 км,
Будапешту
574 км,
Братислави
779 км,
Бухаресту
814 км,
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА
АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ В БУДІВНИЦТВІ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему:
«Регіональна економіка Львова»
Виконав: ст.гр. ЕП-31
Вихор Т.А.
Перевірив: Бондар О.А.
Київ 2020
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку регіону.
1.Географічне розташування, суміжні території.
2. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика грунтів та гідрологія.
3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови.
4. Демографічна ситуація, ринок праці.
5. Людський розвиток.
6. Економічний розвиток та підприємництво.
7. Види економічної діяльності, що володіють інноваційним потенціалом.
8. Міжнародне співробітництво.
9. Розвиток інфраструктури.
10.Туристичний потенціал.
II. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
ВСТУП
Львівська область – конкурентоспроможний реґіон з високим рівнем інвестиційної та туристичної привабливості, інноваційної активності, розвиненими креативними індустріями, соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою, ландшафтним різноманіттям та багатими природними і рекреаційними ресурсами, розвиненим людським потенціалом.
Вигідне географічне положення та розвинені зовнішньоекономічні зв’язки сприяють інтеграції реґіону у світову економіку, розширенню географії та залученню різних форм міжнародного співробітництва.
Володіючи значним соціально-економічним потенціалом, реґіон потребує кроків влади щодо підвищення добробуту населення, а це можливо за умов подолання зростаючої міграції трудових ресурсів та молоді, вирішення низки економічних, соціальних, екологічних та безпекових проблем.
Перспективи покращення якості життя населення області пов’язані з ефективністю реалізації реформ місцевого самоврядування і територіальної організації влади, охорони здоров’я, освіти, які вимагають більш активної позиції від місцевих органів влади задля ефективного використання внутрішнього потенціалу реґіону. Це обумовлює необхідність визначення обґрунтованих пріоритетів стратегічного розвитку реґіону, консолідації зусиль та ресурсів усіх суб‘єктів реґіонального розвитку для вирішення найбільш важливих проблем.
Стратегічне бачення прогресивного поступу реґіону закладено в Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (далі – Стратегія), документі, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку області, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку реґіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності. На основі
Стратегії розроблятимуться обласні цільові програми та реалізовуватимуться проєкти реґіонального розвитку. Стратегія розроблена на підставі Закону України «Про засади державної реґіональної політики», Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення реґіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених реґіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації реґіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації».
У Стратегії враховано цільові орієнтири, закладені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України (схвалено Верховною Радою України 04.10.2019 р.), пріоритети розвитку гірських територій, передбачені Державною програмою розвитку реґіону українських Карпат на 2021-2027 роки (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 р. №880).
Розроблення документу відбувалося з дотриманням принципів інноваційності, відкритості, паритетності, координації, доповнюваності, диверсифікації та концентрації ресурсів. Визначення пріоритетних видів економічної діяльності відбувалося на засадах смарт-спеціалізації із застосуванням європейського підходу.
До розробки Стратегії було залучено ключових суб'єктів реґіонального розвитку, серед яких: представники бізнесу, освіти, науки, громадськості, інституцій реґіонального розвитку, а також органів місцевої влади. Для забезпечення врахування широкого кола інтересів, загального розуміння та підтримки реалізації напрямів Стратегії обласною державною адміністрацією та обласною радою налагоджено партнерські взаємини із громадськими радами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та науковими інституціями. Тому головний стратегічний документ області є надбанням усіх залучених до процесу розробки Стратегії сторін з метою забезпечення суспільної підтримки реалізації заходів та проєктів Стратегії.
Мета Стратегії полягає у перетворенні Львівщини на територію європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною.
Досягнення мети Стратегії передбачатиме формування комплексної системи заходів, які базуючись на аналізі результатів виконання затвердженої у 2016 р. Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року, розумінні актуальних проблем соціально-економічного розвитку реґіону, мікрореґіонів та територіальних громад, зможуть забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі екологічно невиснажливої, енергоефективної та інноваційно орієнтованої промисловості та біоекономіки, креативних індустрій.
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку реґіону
1. Географічне розташування, суміжні території
Львівська область є прикордонним реґіоном, що знаходиться на заході України і межує із країною-членом ЄС – Республікою Польща (довжина кордону 258 км). На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході – з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю. Площа території області становить 21,8 тис.км² (3,61% території країни). Протяжність області з півночі на південь – 240 км, із заходу на схід 210 км. Область знаходиться на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів.
Відстань від м. Львів до:
Києва – 541 км;
Варшави
398 км,
Будапешту
574 км, МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА
АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ В БУДІВНИЦТВІ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему:
«Регіональна економіка Львова»
Виконав: ст.гр. ЕП-31
Вихор Т.А.
Перевірив: Бондар О.А.
Київ 2020
ЗМІСТ
ВСТУП
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку регіону.
1.Географічне розташування, суміжні території.
2. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика грунтів та гідрологія.
3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови.
4. Демографічна ситуація, ринок праці.
5. Людський розвиток.
6. Економічний розвиток та підприємництво.
7. Види економічної діяльності, що володіють інноваційним потенціалом.
8. Міжнародне співробітництво.
9. Розвиток інфраструктури.
10.Туристичний потенціал.
II. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
ВСТУП
Львівська область – конкурентоспроможний реґіон з високим рівнем інвестиційної та туристичної привабливості, інноваційної активності, розвиненими креативними індустріями, соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою, ландшафтним різноманіттям та багатими природними і рекреаційними ресурсами, розвиненим людським потенціалом.
Вигідне географічне положення та розвинені зовнішньоекономічні зв’язки сприяють інтеграції реґіону у світову економіку, розширенню географії та залученню різних форм міжнародного співробітництва.
Володіючи значним соціально-економічним потенціалом, реґіон потребує кроків влади щодо підвищення добробуту населення, а це можливо за умов подолання зростаючої міграції трудових ресурсів та молоді, вирішення низки економічних, соціальних, екологічних та безпекових проблем.
Перспективи покращення якості життя населення області пов’язані з ефективністю реалізації реформ місцевого самоврядування і територіальної організації влади, охорони здоров’я, освіти, які вимагають більш активної позиції від місцевих органів влади задля ефективного використання внутрішнього потенціалу реґіону. Це обумовлює необхідність визначення обґрунтованих пріоритетів стратегічного розвитку реґіону, консолідації зусиль та ресурсів усіх суб‘єктів реґіонального розвитку для вирішення найбільш важливих проблем.
Стратегічне бачення прогресивного поступу реґіону закладено в Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років (далі – Стратегія), документі, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку області, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку реґіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності. На основі
Стратегії розроблятимуться обласні цільові програми та реалізовуватимуться проєкти реґіонального розвитку. Стратегія розроблена на підставі Закону України «Про засади державної реґіональної політики», Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення реґіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених реґіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації реґіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації».
У Стратегії враховано цільові орієнтири, закладені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України (схвалено Верховною Радою України 04.10.2019 р.), пріоритети розвитку гірських територій, передбачені Державною програмою розвитку реґіону українських Карпат на 2021-2027 роки (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 р. №880).
Розроблення документу відбувалося з дотриманням принципів інноваційності, відкритості, паритетності, координації, доповнюваності, диверсифікації та концентрації ресурсів. Визначення пріоритетних видів економічної діяльності відбувалося на засадах смарт-спеціалізації із застосуванням європейського підходу.
До розробки Стратегії було залучено ключових суб'єктів реґіонального розвитку, серед яких: представники бізнесу, освіти, науки, громадськості, інституцій реґіонального розвитку, а також органів місцевої влади. Для забезпечення врахування широкого кола інтересів, загального розуміння та підтримки реалізації напрямів Стратегії обласною державною адміністрацією та обласною радою налагоджено партнерські взаємини із громадськими радами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та науковими інституціями. Тому головний стратегічний документ області є надбанням усіх залучених до процесу розробки Стратегії сторін з метою забезпечення суспільної підтримки реалізації заходів та проєктів Стратегії.
Мета Стратегії полягає у перетворенні Львівщини на територію європейських цінностей та високої якості життя, можливостей для розвитку особистості та бізнесу, реґіон з конкурентоспроможною інноваційною економікою, чистим довкіллям, збереженою культурною спадщиною.
Досягнення мети Стратегії передбачатиме формування комплексної системи заходів, які базуючись на аналізі результатів виконання затвердженої у 2016 р. Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року, розумінні актуальних проблем соціально-економічного розвитку реґіону, мікрореґіонів та територіальних громад, зможуть забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі екологічно невиснажливої, енергоефективної та інноваційно орієнтованої промисловості та біоекономіки, креативних індустрій.
І. Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку реґіону
1. Географічне розташування, суміжні території
Львівська область є прикордонним реґіоном, що знаходиться на заході України і межує із країною-членом ЄС – Республікою Польща (довжина кордону 258 км). На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході – з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю. Площа території області становить 21,8 тис.км² (3,61% території країни). Протяжність області з півночі на південь – 240 км, із заходу на схід 210 км. Область знаходиться на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів.
Відстань від м. Львів до:
Києва – 541 км;
Варшави
Братислави
Праги
Вигідне географічне розміщення області зумовлене його прикордонним статусом та розвиненими міжнародними комунікаціями, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, що сприяє розвитку транскордонного співробітництва, активному використанню транзитного потенціалу, розвитку міжнародного співробітництва та активізації економічних, соціальних, науково-технічних, культурних, екологічних та інших зв’язків між прикордонними реґіонами сусідніх країн.
2. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика ґрунтів та гідрологія
Львівська область знаходиться на крайньому заході України в межах Волинської і Подільської височин та перетинає три природні зони: лісову, лісостепову і зону висотної поясності Карп ат. На території області виділяють п’ять природних районів – гірські Карпати на півдні, до них прилягає Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) – в центральній частині, Мале Полісся і Волинська височина – на півночі.
Карпатські гори в межах Львівської області носять назву Східні Бескиди.
Вони складаються з ряду повздовжніх паралельних хребтів з м’якими низькогірними формами рельєфу і простягаються з північного заходу від кордону з Польщею на південний схід до вододілу р.р. Опору і Мізунки.
Довжина їх становить 60 км. Прикарпатська височина на всьому протязі відділена від Східних Бескидів добре вираженим тектонічним уступом, а на сході межує з Подільською височиною. Вона характеризується грядово-горбистим типом рельєфу з загальним нахилом на північний схід – від Карпат до долини р. Дністер. Подільська височина – це припіднята рівнина, через яку проходять вододіли між ріками басейнів Сяну, Західного Бугу, Прип’яті і Дністра. Подільська височина характеризується сильно розчленованим ерозійним рельєфом. Мале Полісся знаходиться в межах обширного пониження рельєфу між Волинською і Подільською височинами , яке витягнуте від м. Рава-Руська на заході до м. Броди на сході.
Мале Полісся – це плоскохвиляста рівнина, яка характеризується наявністю акумулятивних та денудаційних форм рельєфу. На півночі Львівської області заходять відроги Волинської височини, яка відділена від Малого Полісся широтним підняттям рельєфу до 50-75м.
Поверхня Волинської височини представлена плоскими, злегка хвилястими межиріччями з пологими схилами. У межах області утворилися грунти мінеральні (піщані, суглинкові, глинисті) та органічні (торфовища), підзолистого, дернового, чорноземного і буроземного типів грунтотворення з різними грунтоутворюючими та підстелюючими породами.
На височинах, вкритих лесовидними суглинками сформувались грунти сірі лісові та чорноземи опідзолені та вилуговані. Львівська область розташована в межах Головного європейського вододілу. В її межах переважають дрібні ріки – витоки основних річок Дністра і Західного Бугу. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стир) і Балтійського (Буг, Сян) морів.
3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови
Природно-ресурсний потенціал
Львівська область налічує понад 470 родовищ мінерально-сировинних ресурсів. Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту поклади вугілля, сірку, торф, озокерит кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина.
Мінерально-сировинні ресурси Львівської області на 41,6 % охоплюють паливно-енергетичну сировину (нафту, вільний газ, конденсат, кам’яне і буре вугілля, торф), друге місце належить покладам, які необхідні для виробництва будівельних матеріалів (34,9 %), третє - покладам прісних і мінеральних підземних вод (19,5 %), решта припадає на такі корисні копалини, як самородна сірка, сіль (натрієва, магнієва й калійна), германій, озокерит (загалом близько 4,0 %).
Родовища паливно-енергетичної сировини у реґіоні розташовані нерівномірно і мають два осередки: райони Червонограда (кам’яне вугілля) і Дрогобича (нафтогазові поклади).
У Львівській області наявно 38 родовищ вільного газу, добувні поклади яких становлять 114,9 млрд м³, а це 8,4 % від загальних запасів України.Із них три родовища – Гаївське, Більче-Волицьке і Хідновицьке – є найбільшими за обсягами видобутку газу (близько 5 % від видобутку по Україні).
Всього в області експлуатують 35 родовища газу – метану, загальний видобуток яких складає 0,94 млрд. м³. Для п’яти родовищ розраховано промислові запаси інших видів газоподібних корисних копалин – етану, пропану і бутану. Їхнє добування здійснюють лише на Бориславському і Заводівському родовищах, а обсяги не перевищують 7 тис. т. Загальні ресурси метану в межах басейну оцінюють в 10 млрд м³. Необліковані викиди метану в атмосферне повітря простежуються на всіх шахтах ДП «Львіввугілля». Видобуток газу та нафти з 2014 р. зростає.
Нафта у Львівській області виявлена у 19 родовищах з добувними промисловими покладами 216,0 млн т, що становить 18,8 % від загальних запасів по Україні. Розробляють 11 покладів нафти, на яких щороку добувається 4,2 % від загальнодержавного видобутку. Розвідані запаси нафти відпрацьовані на 70–75 %, однак існують потенційні ресурси реґіону, які освоєні лише на третину.
Газовий конденсат на Львівщині представлений вісьмома родовищами з добувними промисловими покладами понад 2 млн т, що становить 1,1 % від загальних запасів по Україні. Більшість родовищ розміщені в межах Дрогобицького передгір’я.
Нетрадиційний (сланцевий) газ. Значну економічну і енергетичну перспективу як для області, так і для України мають нещодавно відкриті поклади сланцевого газу на так званій «Олеській площі», яка розташована на території Львівської та Івано-Франківської областей і займає близько 6,5 тис. км².
Кам’яне вугілля розробляють у Львівсько-Волинському басейні і розміщені у Червоноградському і Південно-Західному геолого-промислових районах. В межах районів наявно майже 700 млн т кам’яного вугілля або 70–90 % усіх запасів басейну. У межах Тяглівського і Любельського родовищ, загальні запаси яких у два рази переважають запаси діючої частини басейну і становлять 1,1 млрд. т, у перспективі можна побудувати ще п’ятьвісім нових шахт.
На території Львівської області нараховують 128 родовищ торфу, серед яких 46 періодично розробляються. Запаси торфу по області становлять 67,3 млн м³.
У надрах Львівщини виявлено, оцінено і промислово освоєно багато видів гірничохімічної і гірничорудної сировини (сольові ресурси, сірка та карбонатна сировина для цукрової промисловості , озокерит). Найвища щільність родовищ припадає на райони Борислава, Дрогобича і Стрия. Бориславське родовище озокериту з промисловими запасами 113,67 тис. т. Від початку 90-х років минулого століття обсяги видобутку озокериту невпинно зменшувалися, а від 1995 р. його розроблення остаточно припинено.
У межах Львівської області розвідано 15 соляних родовищ, з яких розробляють лише Стебницьке і Дрогобицьке родовища кухонних солей, а також Стебницьке калійних і магнієвих солей.
На території області під промислові розробки родовищ самородної сірки було виділено понад 12 тис. га. За обсягом розвіданих запасів сірки область посідала перше місце в Україні та одне з перших місць у світі – за видобутком й експортом. Нині поклади самородної сірки не розробляються.
Львівська область має великі й різноманітні запаси мінеральної сировини. Сировинна база будівельних матеріалів налічує 14 видів корисних копалин (гіпс, вапняк, крейда тощо)Ю які представлено 175 родовищами, із яких 64 розробляють. Вони є сировиною багатоцільового використання, а будівельна галузь – лише одна з них. Більшістю з них реґіон повністю задовольняє внутрішні потреби та має значний експортний потенціал.
Сумарний видобуток різної будівельної сировини щороку становить понад 2,5 млн м³, головно, покладів вапняку, гіпсу, глини і піску.
Цементна сировина за своїм значенням належить до першої десятки найважливіших видів мінеральних ресурсів. Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (вапняки, гіпси, крейда, мергелі) та глинисті (глини, суглинки, леси, глинисті сланці, аргіліти) породи, які використовують у певних пропорціях у шихті.
Водні ресурси
Головними річками області є Дністер, Західний Буг, Стрий, Бистриця, Стир, Вишня, Рата, Солокія. У цілому ж на теренах Львівщини нараховують 8950 річок різних рангів сумарною довжиною 16343 км, серед них 242 річки довжиною понад 10 км кожна загальною протяжністю 5538 км.
В межах області налічується 20 водосховищ, які розташовані в басейнах річок Дністра, Західного Бугу та Сяну.
Важливим природним багатством області є мінеральні води. Найбільш відомі Моршинські, Трускавецькі і Велико-Любенські джерела, а також Немирівське і Шкло. Лікувальні торф’яні грязі розвідані на ділянці Великолюбінського родовища.
Важливим елементом реґіональних ресурсів є мінеральні підземні води представлені близько 60-ма родовищами з балансовими запасами 5,4 тис. м³/добу, із них 21 родовище експлуатують. Особливо інтенсивно використовують мінеральні води Передкарпаття (курорти Трускавець, Моршин і Шкло), Бескидського низькогір’я (Східниця і Верхнє Синьовидне) та Розточчя й Опілля (Немирів, Великий Любінь і Розділ).
Лісові ресурси
Середня лісистість території області становить 31,8 % (по Україні – 16 %). Площа лісового фонду складає близько 694,7 тис. га (понад 8 % всіх лісів України), вкритих лісом територій – 623 тис. га. Основні масиви лісів зосереджені в горах та на півночі області. На Малому Поліссі переважають соснові і сосново-дубові ліси, на Розточчі – соснові і буковососнові, на Подільській височині - буково-дубові та грабово-дубові, на Передкарпатті – дубовобуково-ялицеві, в Карпатах – букові, ялицево-букові, ялицеві і ялинові ліси. Середній вік насаджень Львівської області складає 60 років, при цьому він вищий в гірській частині і менший на рівнинних і передгірських територіях.
Клімат
Клімат Львівщини помірно-континентальний, з м’якою зимою, затяжною вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Територія Львівської області належить до зони надмірного зволоження. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.
Отже, наявні у Львівській області кліматичні умови, природні мінеральні та водні ресурси є сприятливими не лише для ведення промислової та сільськогосподарської економічної діяльності, а й розвитку рекреаційно-оздоровчого туризму.
4. Демографічна ситуація, ринок праці
Львівська область є реґіоном з високою щільністю населення та високим рівнем урбанізації.
На 1 січня 2019 року у Львівській області проживало 2522 тис. осіб (6,0% від загальної кількості населення в Україні), серед них 1537,7 тис. осіб (61%) проживали у містах та селищах міського типу, 984,3 тис. осіб (39%) у сільській місцевості. Населення м. Львова – 724,7 тис. осіб (28,7% населення області).
Демографічну ситуацію, що склалась у Львівській області характеризують: - зменшення чисельності населення. Порівняно з підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, тобто за період 2002-2019 рр. чисельність населення скоротилась на 104,5 тис. осіб (на 4,0%) (рис. 4).
Упродовж 2018 року населення області зменшилось на 7587 осіб (на 0,3%). Серед районів області за цей період найбільше скоротилося населення Перемишлянського та Жидачівського районів – на 19,9% та 17,8% відповідно.
Натомість у трьох районах області кількість жителів зросла: у Пустомитівському – на 7,6%, Яворівському – на 2,3%, Жовківському – на 1,5%. Спостерігаємо нижчі темпи скорочення населення Львівської області в порівнянні з загальнонаціональним показником. Так, за останні 17 років від часу перепису темпи скорочення населення у Львівській області є значно меншими (-3,7%), ніж в Україні загалом (-7,9%);
- структурні зміни розподілу населення за типом поселення, що засвідчують активізацію процесу урбанізації: за 17 років, що минули від останнього перепису, міське населення області зменшилось лише на 1,4%, або на 21 тис. осіб, тоді як сільських жителів стало менше на 7,9% (на 83,5 тис. осіб).
- «старіння» населення зумовлене збільшенням частки людей старшого віку. Середній вік населення області на дату проведення останнього перепису населення становив 37,4 років, на 1 січня 2019 року – 41 рік. Частка населення у віці понад 65 років на 01.01.2019 року становила 14,6% проти 14% у 2002 році. Серед сільських жителів частка населення у віці понад 65 років сягала 15,2% (в Україні – 16,5% та 17,4% відповідно);
- наявність статево-вікових диспропорцій, що проявляється у переважанні кількості жінок. У 2019 році кількість жінок становила 1317 тис. осіб, а чоловіків - 1186,7 тис. осіб. При цьому кількісна перевага жінок над чоловіками спостерігається у віці після 40 років і з кожним наступним роком збільшується (рис. 6). До того ж меншим є середній вік чоловіків - у 2019 році він становив 37,7 роки, 42,2 роки – у жінок. У 2018 році середня очікувана тривалість життя для жінок – 78,4 року, для чоловіків – 68,3 року (в Україні – 76,7 та 66,7 року відповідно);
Рис. 1. Схема статево-вікової структури Львівської області у 2018 р.
- структурні зміни у демографічному навантаженні. У порівнянні з 2002 роком загальне навантаження на населення працездатного віку дещо зменшилось, зокрема, зменшилось навантаження особами 0–14 років та зросло особами вікової категорії 65+. Середній показник демографічного навантаження в реґіоні станом на 01.01.2019 року становив 475 особи – 228 особами 0–14 років та 247 особами віком 65 і старшими. У 2001 році середній показник демографічного навантаження був більшим і становив 483 особи ( 274 особи у віці 0–14 років і 209 у віці понад 65. Показник демографічного навантаження в області є одним з найнижчих серед реґіонів після Харківської області та м. Києва;
- природне скорочення населення внаслідок перевищення кількості померлих над кількістю народжених. Станом на 01.01.2019 року природне скорочення населення становило – 9473 особи, а рівень природного приросту -3,8 (рис.7). Природне скорочення населення є більшим у сільській місцевості і сягає -5027 осіб, натомість у міських поселеннях показник становить - 4446 осіб;
Рис. 2. Динаміка природного приросту/скорочення та міграційного руху населення (2002-2018 рр.), тис. осіб.
- зниження рівня народжуваності. У порівнянні з 2014 роком (у цьому році зафіксована найвища народжуваність в області з початку століття) у 2018 році рівень народжуваності знизився з 30,3 тис. осіб до 23,3 тис. осіб. Рівень народжуваності у Львівській області перевищує загальнодержавний показник (87 немовлят на 10 тис. наявного населення). Найвищий рівень народжуваності був у Турківському, Сколівському та Жовківському районах, найнижчий – у Трускавці та Моршині;
- зростання рівня смертності. Порівняно з 2005 роком в області кількість померлих збільшилась на 2545 осіб, а рівень смертності – на 5,1%. У 2018 році у Львівській області померло 32,7 тис. осіб, а рівень смертності становив 130 осіб на 10 тис. наявного населення. Смертність чоловічого населення вища, порівняно з жіночим – різниця у рівні смертності за статевою ознакою коливається від 10% і до 24%.Рівень смертності населення сільської місцевості зазвичай більш ніж на третину перевищує аналогічний показник у міській місцевості (у 2018 році розрив склав 33,0%). Найвищий рівень смертності спостерігається у Перемишлянському та Жидачівському районах (у 2018 році – 189 та 181 особа на 10 тис. наявного населення відповідного району), найнижчий – у Новому Роздолі, Дрогобичі та Яворівському районі (у 2018 році – 97, 104 та 109 осіб відповідно);
- зниження рівня смертності дітей до 1 року. Впродовж 2011-2019 року рівень смертності дітей цієї вікової групи зменшився з 9,4 до 7. Із 163 немовлят померло 94 хлопчики і 69 дівчат, що відображає загальну тенденцію;
- активізація міграційного руху населення. У 2018 році в області міграційними переміщеннями було охоплено 75,4 тис. осіб, що на 19,9 тис. більше, ніж у попередньому році. Потік прибулих становив 38,6 тис. осіб і збільшився на 9,6 тис. осіб; потік вибулих – 36,8 тис. осіб і збільшився на 10,3 тис. осіб. Додатне сальдо міграції у 2018 році становило 1886 осіб або 0,7 особи у розрахунку на 1000 осіб. Мешканці міст і селищ міського типу більш мобільні. У 2018 році у міських поселеннях коефіцієнти прибуття та вибуття становили по 15,6 особи на 1000 осіб наявного населення, тоді як у сільській місцевості – відповідно 14,9 та 13,0 особи.
На ринку праці Львівщини спостерігається низка позитивних тенденцій. Позитивною є динаміка зростання кількості зайнятих та зменшення безробіття впродовж останніх п’яти років.
Так, за 2014-2017 рр. чисельність зайнятих в області зросла на 36,8 тис. осіб, а рівень зайнятості працездатного населення збільшився вся на 3,0 %.
У 2018 р. загальна кількість економічно активного населення становила 1061,2 тис. осіб (93% населення працездатного віку) та 78,7 тис. осіб (7% населення працездатного віку, що були безробітними відповідно до методології МОП). Рівень безробіття за 2014-2018 рр. знизився на 1,8%.
Важливою проблемою на ринку праці Львівської області є значні обсяги неформальної зайнятості. За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності чисельність неформально зайнятого населення в реґіоні становила у 2018 р. 150,8 тис. осіб, що на 54,0 тис. осіб менше, ніж у 2017 р.
Попри наявність позитивних тенденцій на ринку праці Львівщини спостерігається низка структурних дисбалансів. Про невідповідність попиту і пропозиції на ринку праці області свідчить частка працевлаштованих громадян. Так, у 2018 році працевлаштовано 16,3 тис. осіб, що становить лише 31,7% від кількості громадян, які мали статус безробітного.
Професійно-кваліфікаційний дисбаланс ринку праці Львівської області спричинений тим, що 59,8% безробітних мають вищу освіту, тоді як у банку вакансій, зареєстрованих у Львівському обласному центрі зайнятості, 76,3% пропозицій працевлаштування для представників робітничих професій. За видами економічної діяльності: кожна п’ята вакансія пропонувалася на підприємствах та установах переробної промисловості; 16% – в оптовій та роздрібній торгівлі; 10% – у сільському, лісовому та рибному господарстві. У розрізі професій найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників (водіїв, трактористів, швачок, електромонтерів, слюсарів, електрогазозварників, токарів, дорожніх робітників, мулярів, продавців, кухарів, молодших медичних сестер, соціальних робітників тощо), а також на професіоналів та фахівців з досвідом роботи (бухгалтерів, лікарів, спеціалістів державної служби, вчителів, юристів, фармацевтів, провізорів, інженерів різних галузей).
Отже, демографічна ситуація має негативний вплив на формування трудового потенціалу області, оскільки кількість населення області щорічно зменшується внаслідок природного скорочення зумовленого зниженням рівня народжуваності та зростання рівня смертності. Не сприяє покращенню демографічної ситуації зростаюча освітня та трудова міграція населення реґіону. до того ж зниження рівня безробіття не вирішує проблему забезпечення трудовими ресурсами економіки області.
1 2 3 4