МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
з навчальної дисципліни
«Державний кредит»
На тему: ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Виконав:
здобувач вищої освіти групи: ФБі-18-1
Баранова Катерина Олексіївна
Перевірила:
Ріппа Марія Богданівна
Ірпінь 2021
Ключові слова: зовнішній державний борг; обслуговування державного боргу; структуразовнішньогодержавногоборгу;валовийвнутрішнійпродукт;вартістьобслуговуваннядержавногоборгу.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Вектор розвитку, який обрала Україна на довгострокову перспективу, передбачає побудову самодостатньої держави із високим рівнем соціально-економічного розвитку. Досягнення такої цілі передбачає розв’язання найбільш актуальних проблем економічного простору, важливе місце серед яких займає проблема управління та обслуговування зовнішнього державного боргу України.
Не зважаючи на те, що збільшення зовнішніх запозичень є одним із джерел фінансування основних потреб економіки в умовах дефіциту бюджету, а також рефінансування боргу попередніх періодів, неефективне управління такими ресурсами та обслуговування державного боргу може посилити ефект від економічної кризи та призвести до невиконання державою своїх зобов’язань.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика управління та обслуговування зовнішнього боргу знайшла своє відображення у працях багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед таких можемо виділити здобутки Барро Р., Бьюкенена Д., Вахненко Т.П., Геєця В.М., Девіса Р., Карлберга М., Кейнса Дж., Козюка В.В., Кравчук Н.Я., Крисоватого А. І., Кучер Г.В., Лернера А., Лісовенка В.В., Луцишин З.О., Ляшенко Ю. І., Модільяні Ф., Пинзеника В. М., Рікардо Д., Слав’юк Н. Р., Сороченко В.В. , Фрідмана Ф.та інших. Проте, виникнення нових загроз як світовій, так і вітчизняній економіці, зумовлює необхідності пошуку нових підходів до управління зовнішнім державним боргом у відповідності із сучасними викликами.
Виклад основного матеріалу дослідження. Державний борг як макроекономічний важіль займає провідні позиції у регулюванні національної економіки. Бюджетним кодексом України визначено, що державний борг - це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1] . Водночас, Вахненко Т. П. визначає державний борг як суму фінансових зобов’язань загального сектора державного управління, що мають форму договірних, стосовно внутрішніх і зовнішніх кредиторів, щодо відшкодування
залучених коштів і виплати відсотків[2].
В структурі державного боргу виокремлюють зовнішній та внутрішній державний борг. Під державним зовнішнім боргом розуміють кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, що залучаються державою на підставі міжнародних договорів України [1]. Також, до зовнішнього державного боргу відносяться облігації зовнішньої державної позики(далі - ОЗДП). Під ОЗДП слід розуміти державні боргові цінні папери, які розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу [3].
Динаміка зовнішнього державного боргу України тісно пов’язана із основними тенденціями розвитку національної економіки. Окрім того, основні орієнтири боргової політики базуються на тих ефектах, які можливо отримати шляхом здійснення тих чи інших запозичень. На нашу думку, окремі ефекти від зовнішнього боргу доцільно розглядати шляхом дослідження його впливу на основні макроекономічні показники в контексті короткострокової та довгострокової перспективи. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що в різних періодах дія буде проявлятися по різному, а така діагностика взаємозв’язку зовнішнього боргу із макроекономічними показниками, з одного боку, дає можливість побудови виваженої стратегії із управління зовнішнім державним боргом, а з іншої – оцінити в майбутньому її ефективність.
Сьогодні одним із основних показників у контексті впливу зовнішнього боргу на економічну ситуацію у державі виступає відношення боргу до ВВП країни [3]. Бюджетним кодексом України, у відповідності до рекомендацій, визначених Маастрихськими критеріями, визначено, що державний борг не повинен перевищувати 60% від ВВП, а дефіцит бюджету – 3% [1]. Поряд з тим, застосування підходу країн з розвиненими фінансовими ринками у питаннях державного боргу в українських реаліях, на нашу думку, може спричинити зростання ризиків фінансової дестабілізації та сприяти неефективному управлінню боргом.
У науковій літературі відсутній єдино узгоджений підхід вчених та практиків щодо визначення граничного рівня відношення державного богу до ВВП, за якого відбувається негативний вплив на економіку держави дещо різняться. Для прикладу, Канер, Греннес та Келер-Гейб дійшли висновку, що значення даного показника є різним для розвинутих країн та держав із слабкою економікою, а саме не більше 77, 1 % та 64 % ВВП відповідно. Якщо розглядати відношення зовнішнього боргу до ВВП країни, то науковці вважають граничним значенням, при якому зовнішні позики мають позитивний ефект на економічне зростання, на рівні 30-35% від ВВП країни [4].
Порівнюючи динаміку ВВП України за 2014-2020 років та динаміку зовнішнього державного боргу, можемо зробити висновок, що між даними показниками існує пряма залежність (рис. 1). Як бачимо із рисунку, зростання ВВП відбувається на фоні постійного зростання зовнішнього боргу. Незважаючи на те, що зростання зовнішнього державного боргу є не єдиним фактором зростання ВВП, все ж існує позитивний вплив досліджуваного показника на економічне зростання, що лише підкреслює важливість ефективного управління зовнішнім боргом.
4000,003500,00
3000,00
3083,40
3675,72
2500,00
2000,00
1500,00
1000,00
1365,12 1430,29
1042,71
2034,43
1240,02
2445,58
1374,99 1397,21
1159,22
1518,93
500,00
611,69
0,00
2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017р. 2018 р. 2019 р. 2020 р.
Зовнішній борг ВВПРис. 1. Динаміка ВВП та зовнішнього боргу України у 2014-2020 роках*, млрд грн
*складеноавторомнаоснові[5;6]
Не менш важливим є перевищення темпів зростання економіки над темпами нагромадження зовнішньої заборгованості, оскільки зворотній процес збільшить тиск на видаткову частину державного бюджету, що негативно позначиться на інших сферах економічно-соціального життя країни [7].
Якщо розглядати зовнішній державний борг в короткостроковій перспективі, то такі запозичення дають змогу зменшити (або не збільшувати) фінансування бюджету шляхом податкового навантаження. Як показала практика 2020 р. в Україні, в період карантинних обмежень збільшення податкового тягаря з метою фінансування дефіциту бюджету було неможливим. В умовах зростання дефіциту та загострення економічної кризи зовнішні запозичення на пільгових умовах дають можливість державі уникнути ризику дефолту, а також уникнути секвестру бюджету в розрізі видатків на соціальну сферу [8]. Однак, з точки зору довгострокової перспективи та необхідності обслуговування та погашення зовнішнього боргу, надмірні розміри запозичень слугуватимуть ризиком зниження ефективності податкової політики.
Негативний ефект на економічне становище в короткостроковому періоді внаслідок залучення зовнішніх позик також проявляється в умовах надмірної їх акумуляції, оскільки це посилює макроекономічну нестабільність і підвищує вразливість фінансової системи держави до дії зовнішніх шоків. Проте незначні темпи зростання зовнішнього боргу, що супроводжуються високим рівнем економічного розвитку та помірною
інфляцією, як правило не призводять до дисбалансів в економічному середовищі держави, а навпаки сприяють цьому.
Аналізуючи структуру державного боргу України протягом 2013-2020 років. можемо спостерігати, що зовнішній борг складає основу державного боргу України у всіх роках (табл.1).
Таблиця 1.
Структура державного та гарантованого державою боргу України протягом 2013-2020 років
| Рік | Державний борг, млрд грн | Зовнішній борг, млрд грн | Частка, % | Внутрішній борг, млрд грн | Частка,% | Держборг/ ВВП, % |
| 2013 | 584,1 | 300,0 | 51,4 | 284,1 | 48,6 | 40,1 |
| 2014 | 1100,6 | 611,7 | 55,6 | 488,9 | 44,4 | 70,2 |
| 2015 | 1572,1 | 1042,6 | 66,3 | 529,5 | 33,7 | 79,4 |
| 2016 | 1929,8 | 1240,1 | 64,3 | 689,7 | 35,7 | 81,0 |
| 2017 | 2141,7 | 1374,9 | 64,2 | 766,8 | 35,8 | 71,8 |
| 2018 | 2168,6 | 1397,2 | 64,4 | 771,4 | 35,6 | 60,9 |
| 2019 | 1998,3 | 1159,2 | 58,0 | 839,1 | 42,0 | 50,3 |
| 2020 | 2 551,9 | 1 518,9 | 59,52 | 1 033,0 | 40,48 | - |
*побудованоавторомнаосновіданихджерела[7]
Як видно із таблиці, у 2014 р. відбулося зростання державного боргу на 88,4% (в т.ч. через ЗДБ на 103,9%), що спричинено початком глибокої економічної кризи. Окрім того, криза 2014-2015 років не лише спричинила різке зростання відношення боргу до ВВП країни із 40,1% до 70,2%, а відобразилась також на майбутніх періодах.
Завдяки активній борговій політиці у відповідності із Стратегією управління дежавним боргом у 2018- 2019 роках вдалося зменшити боргове навантаження , а саме відношення державного боргу до ВВП на кінець року становило 50,3% [3]. Окрім того, в рамках виконання цієї стратегії у 2017 р. було проведено активну операцію з управління державним боргом, яка знизила ризик рефінансування державного боргу наступних двох років та створила можливості для майбутніх правочинів з метою подальшого вирівнювання графіка погашення державного зовнішнього боргу України, а також сприяла стимулюванню попиту інвесторів на ОЗДП [3]. Відтак, вже у 3 кварталі цього ж року Україна здійснила перший з часів реструктуризації державного зовнішнього боргу у 2015 р. випуск ОЗДП на суму 3,0 млрд. дол. США (або 78,9 млрд грн) [9].
Криза, спричинена поширенням Covid-19, стала причиною падіння основних макроекономічних показників у 2020 році. Зростання бюджетного дефіциту загострило необхідність здійснення державних запозичень. Несприятлива політична ситуація у країні вплинула на відносини із міжнародними фінансовими організаціями, а також обмежений доступ до зовнішніх ринків призвели до рекордного продажу короткострокових та середньострокових ОВДП у 4 кварталі поточного року, який у грошовому еквіваленті склав 73 млрд грн, середня дохідність становила 10-12 % [10].
Зовнішній борг за підсумками 3 кварталу 2020 р. становив 1187,2 млрд. грн. [10]. У структурі зовнішнього державного боргу 54% становили ОВЗП, 46% - кредити серед яких найбільшу питому вагу мають кредити від міжнародних фінансових організацій (далі - МФО) (рис. 2).
Рис. 2. Структура зовнішнього державного боргу України станом на 30.09.2020 р., млрд грн.*
*побудованоавторомнаосновіданихджерела[5;7]
За строками погашення у структурі зовнішнього државного боргу переважають довгострокові зобов’язання, частка яких становить 83,9%. Така тенденція зберігалася і в попередніх роках відповідних періодів (рис. 3).
Рис. 3. Зовнішній державний борг України у 2017-2020 р.р. за строками погашення*, млрд грн
*побудованоавторомнаосновіданихджерела[5;7]
Залучення зовнішніх запозичень на довгостроковій основі збільшує позитивний ефект від таких запозичень, оскільки не створює додаткового навантаження із погашення боргу у короткострокових періодах. Водночас, ринок внутрішніх державних запозичень має протилежні тенденції.
Переважання короткострокових та середньострокових позик зумовлено поведінкою потенційних інвесторів, зокрема іноземних. В умовах кризових коливань, іноземні інвестори надають перевагу менш дохідним, але й менш ризиковим ОВДП інших країн. Щоб мати змогу залучити необхідний обсяг фінансування для покриття дефіциту державного бюджету, в грудні 2020 р. було здійснено продаж короткострокових ОВДП за підвищеними ставками, що загострило проблему обсулговування та погашення державного боргу у 2021 року [5; 7].
За підсумками 4 кварталу 2020 р. вартість короткострокових зовнішніх зобов’язань становила від 1% до 9% в дол. США та 0,1% до 8% у євро; довгострокових - від 1,29% до 9% дол. США та 0,42% до 16% у євро (табл. 2.).
Таблиця 2.
Вартість зовнішніх запозичень за підсумками 4 кварталу 2020 року*, %
| Короткострокові | Довгострокові | ||||||||
| дол. США | євро | дол. США | євро | ||||||
| ставка | частка угод | ставка | частка угод | ставка | частка угод | ставка | частка угод | ||
| 1-3,7 | 32 | 0,1-2,7 | 24 | 1,29-3,9 | 17 | 0,42-5,6 | 81 | ||
| 3,7-6,3 | 45 | 2,7-5,4 | 24 | 3,9-6,4 | 58 | 5,6-10,8 | 16 | ||
| 6,3-9,0 | 23 | 5,4-8,0 | 52 | 6,4-9,0 | 17 | 10,8-16 | 3 | ||
*побудованоавторомнаосновіданихджерела[10]
Аналіз платежів за державним боргом показує, що за підсумками 2020 р. обсяг ресурсів на погшення та обслуговування зовнішнього державного боргу становить лише 38,1% від загального обсягу, натомість 61,9% припадає на погашення та обслуговування внутрішнього боргу, а у прогнозі на 2021 р. таке співвідношення становить 29,4% та 71,6% відповідно. Тенденції переважання платежів за внутрішнім боргом порівняно із зовнішнім спостерігалися і у попередніх роках (рис. 4).
Рис. 4. Платежі із погашення та обслуговування державного боргу України у 2017-2021 роках*, млрд грн
*побудованоавторомнаосновіданихджерелa[11]
Загалом, за підсумками 2020 р. було погашено 146,46 млрд грн зовнішнього боргу, здійснено обслуговування на 48,79 млрд. грн, серед яких: 40,28 млрд грн обслуговування комерційних позик; позики, надані МФО – 7,03 млрд грн; офіційні позики та інші зобов’язання лише 1,47 млрд грн. [10]. Погашення зовнішнього державного боргу перевищили передбачені у Бюджеті України на 2020 р., що перш за все пов’язано із коливанням курсу валют [9].
Залучити станом на грудень 2020 р. вдалося 179,9 млрд грн із запланованих 265,06 млрд грн. Найбільшу частку запозичень склали надходження від розміщення ОЗДП. Було здійснення розміщення 12- річних євробондів за ставкою 7,253% в доларах та 10-річних за ставкою 4,375 в євро (всього за ОЗДП залучено 89,3 млрд грн) [10]. Надходження від розміщення 10-річних облігацій у повній сумі спрямували на фінансування державного бюджету. Варто відмітити, що єврооблігації в сучасних умовах виступають не лише дешевшим способом запозичень порівняно із ОВДП, а також слугують неіфляційним способом покриття дефіциту державного бюджету.
Значну частину надходжень вдалося залучити у рамках програми Stand-by-2020 з Міжнародним валютним фондом, що склала 55,2 млрд грн.[10]. Проблема невиконання запланованих зовнішніх надходжень пов’язана передусім із проблемами у роботі з МВФ, що спричинена складною політичною ситуацією, що унеможливило отримання ще одного траншу.
У Законі України «Про державний бюджет на 2021 рік» заплановано здійснити зовнішніх державних запозичень на 204,5 млрд грн, що становить 29,1% від загальної суми запланованих запозичень. На погашення зовнішньої позики передбачено 98,9 млрд грн. що дещо нижче, аніж передбачено у графіку платежів[10]. Окрім того, у бюджеті закладено значний розмір державного дефіциту (близько 5,5% від ВВП), а основним способом його фінансування передбачають позики від міжнародних фінансових організацій. Така ситуація також свідчить про те, розмір державних запозичень буде коригуватися протягом року, а також держава активно продовжить залучати ресурси на внутрішньому ринку, а за наявності вільного доступу до зовнішніх ринків капіталу, продовжить активно використовувати довгострокові запозичення шляхом розміщення ОВЗП.
Аналіз співвідношення зовнішніх запозичень до витрат на обслуговування зовнішнього боргу у попередніх роках показує, вплив зовнішнього боргу за роками відрізняється, що спричинено низкою чинників (таблиця 3).
Таблиця 3.
Динаміка надходжень та виплат за зовнішнім боргом України у 2017-2020 років., млрд грн.
| Показник | 2017 р. | 2018 р. | 2019 р. | 2020 р. |
| Залучено зовнішніх позик | 103,4 | 108,2 | 79,8 | 179,9 |
| Сумарні боргові виплати за зовнішнім боргом | 102,1 | 109,3 | 130,8 | 195,3 |
| Сальдо | 1,3 | -1,1 | -51,0 | -15,4 |
*побудованоавторомнаосновіданихджерел[9]
Як видно із таблиці 3, лише у 2017 р. сальдо залучень-витрат мало позитивне значення. Негативне значення цього показника, свідчить про те, що всі ресурси, що залучалися із зовнішніх джерел, спрямовувалися на сплату зобов’язань за такими позиками. Найбільша негативна різниця спостерігається у 2019 р. Передусім це пов’язано з тим, що саме у цьому році відбувся активний прихід іноземних інвесторів на внутрішній ринок. Це, в свою чергу, дало можливість компенсувати зовнішні позики внутрішніми запозиченнями, однак вплив зовнішнього боргу на вітчизняну економіку набув негативних тенденцій.
Зовнішні боргові зобов’язання у більшості є довгостроковими. В сучасних умовах кризи, спричиненої поширенням Covid-19, Україні доцільно залучати зовнішні ресурси через механізм розміщення ОВЗП або пільгове кредитування від МФО.
Серед позик МФО станом на грудень 2020 р. найбільший розмір заборгованості Україна має перед Міжнародним валютним фондом (362,6 млрд грн). Серед інших кредиторів в цій групі: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (162,33 млрд грн); ЄС (139,31 млрд грн); Європейський інвестиційний банк (28,89 млрд грн); Європейський банк реконструкції та розвитку ( 24,12 млрд грн). Офіційні позики складають запозичення від урядів Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції та Японії [5; 9].
Співробітництво з МФО створює в Україні умови для розвитку приватного сектора економіки та сприяє проведенню ринкових реформ, забезпечує досягнення фінансової стабільності і запровадження повноцінної національної грошової одиниці, формування організаційно-правових засад реформування системи державного управління, а також вдосконалення системи соціального захисту населення [6]. Окрім того, враховуючи хронічний дефіцит державного бюджету, що унеможливлює здатність держави профінансувати важливі інвестиційні проекти, такі запозичення слугують порівняно дешевим способом залучення ресурсів. Ефективне управління такими позиками дасть змогу нівелювати негативні наслідки пов’язані із обслуговуванням та погашенням запозичень, що сприятиме економічному зростанню держави.
Висновки. Підсумовуючи вище викладений матеріал, можемо зробити висновок, що зовнішній борг є основою державного боргу України. Його структура включає позики від міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн, облігації зовнішньої державної позики, комерційні позики. Найбільшу частку у 2017- 2020 роках займали ОЗДП, що спричинено низкою переваг такого боргового інструменту.
Окрім цього, зростання ефективності управління повинно відбуватися за рахунок: формування механізму управління зовнішнім державним боргом;відхід від вибіркового аналізу ефективності;впровадження системи індикаторів боргової безпеки, розроблені Світовим банком та МВФ, у систему аудиту боргової безпеки України; оновлення підходу до визначення основних груп ризиків управління зовнішнім боргом; визначення оптимальної структури відношення зовнішнього боргу до ВВП, враховуючи основні аспекти та тенденції розвитку вітчизняної економіки, та інші.
На сучасному етапі розвитку, враховуючи дію коронакризи та необхідність відновлення економіки, доцільно здійснювати зовнішні запозичення, в т.ч. від МФО та шляхом розміщення ОЗДП. Перш за все, це дозволить залучити ресурси дешевше, аніж сьогодні є вартість запозичень на внутрішньому ринку. В період кризових коливань такі дії дозволять не посилювати податкового навантаження в країні та сприяти економічному відновленню. Окрім того, сьогодні позики МФО дозволяють фінансувати перетворення в соціальній сфері та державному будівництві. Це акцентує увагу на тому, що на державному рівні існує необхідність розробки державних інвестиційних програм.
Враховуючи сучасні тенденції, складно говорити про незалежність від міжнародних фінансових організацій в найближчі 5 років. В такій ситуації, Україні доцільно проаналізувати досвід сусідніх країн у питаннях відновлення боргової стійкості. Зокрема, на увагу заслуговує Польща, де процес відновлення економіки проходив під наглядом та за допомогою МВФ.
Список використаної літератури.
Бюджетний кодекс України зі змінами та доповненнями. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20150920#Text
Вахненко Т. П. Зовнішні боргові зобов’язання у системі світових фінансово-економічних відносин. Київ: Фенікс, 2006. С. 100-102.
Стратегія та програма управління державний боргом. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/osnovna-informacija
Caner, M., T. Grennes and F. Koehler-Geib. 2010. Finding the Tipping Point When Sovereign Debt Turns Bad, The World Bank, Policy Research Working Papers. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1651432
Статистика фінансових ринків. Офіційний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector- financial/data-sector-financial#2fs
Кириленко О., Стащук О. Оцінювання макроекономічних чинників формування фінансової безпеки України. Світ фінансів. 2017. Вип. 2 (51). С. 1-16.
Крисоватий А. І., Іващук О. Т. Фіскальні межі експансії боргових фінансів в Україні. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2010. № 2. С.14–25.
Кучер Г. В. Борговий механізм фінансування державних витрат. Бізнес Інформ. 2015. №8. C. 207-214.
Боргова статистика. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/borgova-politika
ОЗДП. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/ozdp