Ім'я файлу: РЕФЕРАТ 11.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 16.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Модуль 2 _.pptx
раздел 2 теплица.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»
Факультет систем управління літальних апаратів
Кафедра інтелектуальних вимірювальних систем та інженерії якості
Реферат
з дисципліни «Психологія та педагогіка вищої школи»

(назва дисципліни)
на тему «Педагогічна рефлексія»

Виконав: студент 5 курсу,

групи № 354

напряму підготовки (спеціальності)

152 «Метрологія та інформаційно вимірювальна техніка»

(шифр і назва напряму підготовки (спеціальності))

Прищепа О.А.

(прізвище й ініціали студента)

Перевірив: доц. Жарікова С. Б.

(посада, науковий ступінь, прізвище й ініціали)
Національна шкала: __________

Кількість балів: _____

Оцінка: ECTS ____

Харків – 2020

Зміст

ВСТУП

1. Сутність та особливості педагогічної рефлексії

2. Педагогічні умови формування рефлексії вчителя

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Реформи та соціально-економічні зміни, які відбуваються у різних галузях життя, вимагають особистості, яказдатна творчо вирішувати суспільні, особисті та професійні проблеми. У зв’язку з цим сучасному суспільству необхідна нова освіта та нові підходи до підготовки вчителя. Адже саме вчитель виступає тим суб’єктом, який продукує громадянина нової генерації: з новим мисленням, мобільного, рефлексивного, здатного до нестандартного вирішення проблем, відповідального за свої рішення. Сучасній школі необхідний вчитель, який здатний до аналізу (дослідження) сучасних педагогічних реалій та суб’єктного самопізнання.

Зміни у системі вищої школи створюють реальну передумову для оновлення всіх сегментів навчального процесу.Традиційна система підготовки педагогічних кадрів не може ефективно вирішити завдання формування студентів як суб’єктів інтелектуального, духовного і професійного самопізнання. Водночас, сучасні освітні тенденції обумовлюють необхідність формування нового педагогічного мислення, розвиток особистісно-значущих якостей, які сприяють формуванню високої педагогічної культури. Вчитель як суб’єкт педагогічного процесу є головним виконавцем будь-яких перетворень у системі освіти.

Сутність та особливості педагогічної рефлексії

Педагогічна діяльність за своєю суттю має рефлексивний характер. Він виявляється в тому, що педагог, організовуючи діяльність учнів, прагне «дивитися» на себе і свої дії ніби очима учнів, ураховуючи їх погляди, мотивацію, емоційний стан. Рефлексія педагогічної діяльності протікає не тільки на стадії діагностики, але і на стадії прогнозування та організації педагогічної взаємодії, коли вчитель моделює та реалізовує свої дії як учасника міжсуб’єктних стосунків. У процесі педагогічної рефлексії він ідентифікує себе з педагогічною ситуацією, змістом педагогічної взаємодії, учнями, різними моделями і технологіями педагогічної діяльності.

Характеризуючи структуру педагогічної рефлексії, необхідно враховувати структуру педагогічного процесу та педагогічної взаємодії. Оскільки педагогічний процес передбачає синтез діяльностей вчителя й учнів, то в структурі рефлексії доцільно виділити такі компоненти: рефлексія педагогом діяльності учнів, власної діяльності, педагогічної взаємодії, рефлексія учнями своєї діяльності, роботи вчителя, педагогічних взаємодій. Всі компоненти рефлексії в педагогічному процесі обумовлені рефлексією учнів власної діяльності. Ця обставина формує необхідність рефлексії діяльності педагога та педагогічної взаємодії.

Учені виділяють такі функції рефлексії в педагогічному процесі: діагностична –виявлення рівня взаємодії між учасниками педагогічного процесу, рівня її ефективності; прогностична –моделювання, проектування майбутньої діяльності і педагогічних взаємодій; організаційна –виявлення способів і засобів організації продуктивної діяльності і педагогічних взаємодій; комунікативна –забезпечення продуктивного спілкування вчителя й учнів; смислотворча –формування у свідомості учасників педагогічного процесу смислу їх власної діяльності; мотиваційна –визначення спрямованості і цільових установок діяльності; корекційна –спонукання суб’єктів педагогічного процесу до корегування власної діяльності івзаємодії.Виокремлення функцій, їх реалізація сприяє підвищенню розвивального потенціалу рефлексії в педагогічному процесі, дає змогу вибудувати логіку рефлексивної діяльності вчителя й учнів.

Рефлексія як механізм зняття проблеми конфлікту може бути охарактеризована як культуротвірна здатність особистості. З цих позицій рефлексію можна визначити як процес і результат самоаналізу суб’єктом свідомості, поведінки, внутрішніх психічних актів і станів, власного досвіду, особистісних структур. Рефлексія –важливий фактор розвитку особистості, формування її культури і професіоналізму.

До основних критеріїв розвитку рефлексивних здібностей студентів, на нашу думку, належать такі: усвідомлення змісту навчального матеріалу, його основних ідей і положень; оволодінняраціональними прийомами засвоєння навчального матеріалу; оволодіння прийомами обробки змісту (розуміння логіки викладу, виділення ключових понять, уміння переказувати своїми словами); оволодіння прийомами систематизації (написання анотацій, есе, резюме, створення схем, таблиць); уміння здійснювати логічну кваліфікацію тексту (виділення фактів, теоретичних постулатів, принципів, гіпотез); знання вимог, що висуваються до якості засвоєного матеріалу; уміння розробити систему контрольних завдань для визначеннярівня засвоєння.Таким чином, рефлексія в педагогічному процесі –це:

1)процес і результат фіксації суб’єктами педагогічної взаємодії стану власного розвитку і причин, які його забезпечують ;

2)процес самоідентифікації суб’єкта педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей конкретної ситуації;

3)взаємовідображення, взаємоцінка взаємодії учасників педагогічного процесу;

4)відображення вчителем внутрішнього світу і рівня розвитку учня та навпаки.

Вчені С. Степанов та І. Семенов вважають, що рефлексію досліджують у чотирьох основних аспектах: кооперативному, комунікативному, особистісному та інтелектуальному. З огляду на проблематику нашого дослідження, акцент зроблено на особистісному аспекті рефлексії, який є індивідуальною формою виявлення свідомості.

Рефлексія допомагає вчителю уявити учня не тільки об’єктом, але й суб’єктом педагогічного процесу, зрозуміти сутність суб’єкт-суб’єктних відносин.Навички педагогічної рефлексії, здатність аналізувати власну діяльність і прогнозувати результати її впливу на учнів значно підвищують професійну компетентність та ефективність діяльності.

Рефлексія допомагає побачити те, що відбувається, очима співрозмовника. В цьому випадку можна говорити про здатність до децентрації, тобто про уміння чи здатність поставити себе на місце іншої людини, врахувати її позицію. Такий зворотній зв’язок може бути ефективним, якщо здійснюється з бажанням допомогти учневі, стимулює його до формування самооцінки та саморозвитку.Досліджуючи проблему формування педагогічної рефлексії у майбутніх учителів, ми взяли до уваги теорію розвитку (О.Ананьєв, К.Альбуханова-Славська, І.Кон, С.Максименко, В.Моргун, А.Реан, В.Ядов та ін..). Науковці зазначають, що педагогічна рефлексія не є незмінним особистісним утворенням. Її розвиток є об’єктивнимпроцесом, складовою загального процесу професійно-особистісного зростаннявчителів. Цей динамічний та постійний процес володіє потенціаломудосконалення та маєна меті перетворення студента із об’єкта в суб’єкт професійної освіти.

Ця умова має на меті розвинути внутрішні механізми активності, спонукати потребу покращити стан власної самоорганізації, сформувати готовність до рефлексивної діяльності.Формами вияву позитивного ставлення до рефлексивної діяльності виступають цілеспрямовані пізнавальні дії, мобільність використання здобутих знань та умінь, бажання постійно здійснювати самоосвітню і рефлексивну діяльність.Успішне здійснення рефлексивної діяльності можливе лише при наявності у студентів глибоких та усвідомлених знань про предмет і способи здійснення рефлексії (друга умова). Дуже часто студенти мають певну систему знань та вмінь, але у них відсутні навички щодо формування способів діяльності. Їх можна сформувати, засвоївши основні групи знань: теоретико-методологічні, психолого-педагогічні, дидактико-технологічні знання (системність та осмисленість знань; основні об’єкти педагогічної рефлексії; оволодіння розумовими операціями: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація та ін.; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, причиново-наслідкові зв’язки, формулювати гіпотези та ін.); самостійність оцінних суджень).

Для успішної організації рефлексивної діяльності (третя умова) необхідно враховувати особливості розумової, мотиваційної, емоційно-вольової сфери особистості, її фізичного і психічного стану. Важливу роль при цьому відіграють диференціація та індивідуалізація навчання. Водночас для формування рефлексивної діяльності необхідна її алгоритмізація, тобто однозначний покроковий опис певних дій з діагностики особистісних станів та компонентів навчально-виховного процесу. Володіння алгоритмами дасть можливість розв’язувати завдання найбільш оптимальним шляхом. Зважаючи на складність та динамічність навчально-виховного процесу, необхідна розробка алгоритмів здійснення рефлексивної діяльності на рівні кожного його компонента: аналізу ситуації; цілепокладання; планування; реалізації плану; аналізу процесу реалізації плану і одержаного результату щодо його відповідності поставленій меті.

Цілепокладання на рівні всіх елементів забезпечує цілеспрямованість рефлексивної діяльності. Педагогічний супровід формування рефлексії спрямований на дотримання балансу між змістом знань та інтелектуальним рівнем студента, розумовим напруженням та психологічними особливостями студента, що унеможливить розумове перевантаження та втомлюваність. Такий підхід вимагає комплексного використання ефективних методів, форм і засобів навчання, зміни видів діяльності.Моніторинг результатів навчального процесу в контексті особистісних досягнень (четверта умова) пов’язаний з дослідженням внутрішньо властивих відношень, опис і інтерпретація яких повністю залежать від конкретних методологічних основ у контексті яких здійснюється рефлексія. Необхідною умовою реалізації системної сутності моніторингу є підпорядкованість всіх компонентів моніторингу його меті, відповідність критеріїв оцінки педагогічного об’єкта його сутності, адекватність методів збору інформації критеріям оцінки, поєднання методів кількісної і якісної оцінки, узгодженість дій суб’єктів моніторингу, їх залежність від мети.

Педагогічні умови формування рефлексії вчителя

Аналіз науково-педагогічної літератури (Ю.Бабанський, І.Бех, І.Зязюн, О.Пєхота Н.Кузьміна, А.Маркова, Л.Мітіна, О.Савченко та ін..) та особливості організації і можливості навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах стали основою для визначення комплексу педагогічних умов, які б сприяли формуванню у студентів педагогічної рефлексії та самоаналізу.

З огляду на близькість та взаємозалежність понять «рефлексія» (спроможність людини зробити своє власне «я», свою особистість, свідомість предметом самодослідження, здатність відображати себе та свої вчинки) та «самоаналіз» (рефлексивна діяльність, яка спрямована на детальне вивчення та аналіз різних аспектів окресленого предмета), можемо стверджувати, що визначені для формування самоаналізу педагогічні умови будуть актуальними і для формування педагогічної рефлексії. До них ми віднесли: розвиток позитивного ставлення до аналітичної діяльності та усвідомлення сутності педагогічної рефлексії; формування комплексу дидактико-технологічних і рефлексивних знань і вмінь у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; забезпечення педагогічного супроводу рефлексивної діяльності на рівні всіх компонентів навчально-виховного процесу; моніторинг результатів навчального процесу в контексті особистісних досягнень.

При визначенні умов ми намагались врахувати загальноосвітні стандарти, на основі яких розробляються освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, навчальні плани та методи, засоби і форми професійної підготовки. Загально-дидактичні принципи; особливості педагогічної та аналітичної діяльності; психологічний аспект організації навчання лягли в основу визначення комплексу достатніх та необхідних умов, які сприятимуть формуванню педагогічної рефлексії. При реалізації першої педагогічної умови (формування у студентів позитивного ставлення до рефлексивної діяльності) навчально-виховний процес у ВНЗ спрямований на формування позитивного ставлення студентів до предмета і процесу діяльності, насамперед пізнавальної, на створення таких ситуацій, які дають змогу цілеспрямовано мотивувати всіх суб’єктів педагогічного процесу на рефлексивну діяльність через знаходження кожним з них свого особистісного смислу, особистісної користі в здійсненні цієї діяльності. В результаті забезпечується розвиток у студентів такої здібності, яка на думку В.Франкла, «дає людині можливість знаходити унікальні смисли, приймати незалежніаутентичні рішення». Особливість протікання та ефективність рефлексивної діяльності буде залежати від мотиву, який спонукає діяльнісну активність суб’єкта, тобто які особистісні смисли її стимулюють.

ВИСНОВКИ

Отже, педагогічна рефлексія студентів є значущою складовою комплексного процесу професійно-педагогічної підготовки і сприяє самопізнанню та професійному самовдосконаленню. За допомогою педагогічної рефлексії вчитель може успішно планувати власну діяльність та керувати нею, знаходити оптимальні шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, творчо осмислювати педагогічні процеси, виходити з внутрішніх конфліктних станів. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні організаційно-методичних засад формування педагогічної рефлексії у навчально-виховному процесі ВНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.ГородиськаО.М. Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу / О.М.Городиська // Наукові записки Тернопільськогонаціонального педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. –Тернопіль, 2010. –No3. –С.43–48.

2.ГуткинаИ.М. Культурное пространство личности / И.М.Гуткина // Личность в социальном пространстве России : сб. статей. –Саратов, 2000. –С.162.

3.КашлевС.С. Интерактивные методы обучения педагогике / С.С.Кашлев. –Минск : Вышейшая школа, 2004. –176 с.

4.Методология рефлексии концептуальных схем деятельности поиска и принятия решений / Н.Г.Алексеев, В.К.Зарецкий, И.С.Ладенко, И.Н.Семенов. –Новосибирск : НГУ, 1991. –74с.

5.СеменовИ.Н. Рефлексия в организации творческого мышления и саморазвитии личности [Електронний ресурс] / И.Н.Семенов, С.Ю.Степанов // Вопросы психологии. –1983. –No 2. –С.35–42. –Режим доступу: http://www.voppsy.ru/issues/1983/832/832035.htm.

6.СеменовИ.Н. Современные проблемы психологии творчества, рефлексии и проектирования [Електронний ресурс] / И.Н.Семенов, С.Ю.Степанов // Вопросы психологии. –1984. –No5. –С.169–170. –Режим доступу: http://www.voppsy.ru/issues/1984/845/845169.htm.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас