Ім'я файлу: Реферат ( право та моралі) 25.09.22 (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 26.04.2023
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра права

Реферат

З дисципліни «Правознавство»

Мораль і право

Виконала студентка 2 курсу, групи ХТ – 121 б

Алієва Таміла Вусалівна

Керівник :

Доцент Гаєвая Олександра Валентинівна

Харків 2022

Зміст

  1. Вступ…………………………………………………………………….3

  2. Поняття та ознаки права ...……………………………………………..3

  3. Єдність права і моралі…………………………………………………..6

  4. Відмінність права і моралі …………………………………………...8

  5. Взаємодія права та моралі…………………………...…………………9

  6. Висновки……………………………………………………………..10

  7. Джерела інформації………………………………………………….11


1.Вступ

У регулюванні суспільних відносин право взаємодіє з мораллю. Застосування норм права вимагає проникнення в етичну оцінку життєвих відносин, обставин у конкретній юридичній справі (зокрема при розгляді сімейних, багатьохцивільних і кримінальних справ).

2. Поняття та ознаки права

Право, як вид соціальних норм, виникає тільки з появою держави, саме вона створює ці соціальні норми з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин.

Існує багато визначень поняття право:

  • - право - система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу та примусу / Скакун О.Ф. /;

  • - право - це система загальнообов'язкових, формально визначених, установлених або санкціонованих державою, гарантованих і забезпечених нею правил поведінки, що тісно між собою зв'язані та регулюють суспільні відносини між людьми в інтересах певної частини (більшої чи меншої) населення в соціально неоднорідному суспільстві / Олійник А.Ю. /;

  • - право - це система загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих, встановлених або санкціонованих державою норм (правил поведінки), які виражають волю домінуючої частини населення соціально неоднорідного суспільства, встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин і спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі, а також до загально-соціальних потреб і охороняються державою (Кравчук М.В.);

  • - право - це система загальнообов'язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих державою норм, які встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин та виступають регулятором суспільних відносин (Семерак О.).

Множинність визначення права залежить від різних поглядів авторів на істотні ознаки права, його суті та функцій, але узагальнивши ці погляди можна підкреслити, що право - це система загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин і які забезпечуються різними засобами державного впливу, в тому числі державним примусом.

Ознаками, що характеризують право є:

  • 1) право встановлюється чи санкціонується державою:

    • - від імені держави правові норми встановлює Верховна Рада України (ст. 92 Конституції України підкреслює, що виключно законами України визначаються і встановлюються правила поведінки, визначені в цій статті), або народ шляхом референдуму;

    • - правові норми санкціонуються в підзаконних нормативних актах уповноваженими державними органами (відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України має санкцію видавати укази, а відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів - постанови, в яких містяться санкціоновані норми);

  • 2) право є загальнообов'язковим, тобто приписи правових норм повинні виконуватися тими суб'єктами, яким вони адресовані;

  • 3) право є формально визначеним:

    • - з формальної сторони кожна правова норма е тільки письмовою;

    • - з визначеної сторони в нормі права закріплюється тільки один зміст, який не допускає подвійного тлумачення;

  • 4) право характеризується нормативністю - воно складається із норм, які формально визначені у вигляді статей нормативно - правових актів (Конституції України, законів/ підзаконних нормативно - правових актів);

  • 5) право регулює не всі, а тільки найважливіші суспільні відносини, які потребують правової регламентації. Суспільні відносини, неврегульовані правом регулюють інші соціальні норми. Немає правових норм які б регулювали відносини дружби, кохання та інші;

  • 6) право виражає суб'єктивні права та юридичні обов'язки фізичних, юридичних осіб та інших суб'єктів правових відносин;

  • 7) право має всеохоплюючий характер, воно регулює різні сфери суспільних відносин (конституційні, адміністративні, фінансові, трудові, сімейні, кримінальні та інші відносини);

  • 8) право діє у часі, просторі та по колу осіб:

    • - дія права у часі означає, що правові норми набувають чинності одночасно із нормативно - правовим актом, змістом якого вони є. Так, "Закон набуває чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше його опублікування" (ст. 94 Конституції України).

    • Припинення дії правових норм відбувається одночасно з припиненням дії нормативно-правового акту або заміни його іншим актом. За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України);

    • - дія права у просторі означає, що воно здійснює свій вплив на території держави;

    • - дія права по колу осіб означає, що воно регулює відносини всіх осіб, перебуваючих на її території, а громадян України і за її межами. В той же час окремі особи усуваються

від дії норми права у певних випадках.

Так, ст. 80 Конституції України закріплює положення про те, що народним депутатам гарантується депутатська недоторканність, вони не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, аналогічно не є підсудними у кримінальних справах судам України дипломатичні представники іноземних держав у разі вчинення ними злочину на території України, їхня відповідальність вирішується дипломатичним шляхом (ст. 6 Кримінального кодексу України). Вищевідзначене свідчить про те, що загальні норми поширюють свою дію на все населення, спеціальні - на певне коло осіб (державних службовців, військовослужбовців, пенсіонерів тощо), а виняткові усувають певних осіб від дії загальних і спеціальних норм;

  • 9) право є системою норм, тобто це внутрішньо узгоджена цілісність, єдність і погодженість правових норм, що базується на об'єднавчих закономірностях та їх розподіл на взаємопов'язані елементи - галузі, підгалузі права та правові інститути. Правова система має велике значення для полегшення знаходження будь-якої правової норми з метою її реалізації;

  • 10) право характеризується відносною стабільністю, воно регулює суспільні відносини протягом тривалого часу, в той же час зміни життя суспільства вимагають вдосконалення правової системи держави, тому правотворчі органи постійно змінюють ті правові норми, які не відповідають вимогам нового часу, тобто право є динамічним;

  • 11) право забезпечується різноманітними засобами впливу держави, а в необхідних випадках примусовою силою державного апарату.

Право будь-якої держави є унікальним засобом регулювання найважливіших суспільних відносин і досягнення соціального компромісу.

4. Єдність права та моралі

Єдність права і моралі полягає в наступному:

1) системність. Право і мораль — це системи соціальних норм;

2) єдина мета. Право і мораль переслідують одні й ті ж цілі — впорядкування суспільних відносин, утвердження свободи, рівності, гуманізму і справедливості;

3) збіг приписів. Приписи права і моралі багато в чому збігаються. Одні й ті ж акти поведінки право і мораль забороняють або рекомендують;

4) однакове коло адресатів. Право і мораль адресуються одному колу осіб;

5) єдині цінності. Право і мораль виникають як фундаментальні загальнолюдські цінності, як показники соціального і культурного прогресу суспільства.

5. Відмінність права та моралі

1) способи встановлення . Правові норми створюються або офіційно визнаються державою, а норми моралі не є продуктом якоїсь спеціальної цілеспрямованої діяльності, вони виникають і розвиваються в суспільстві стихійно. На відміну від права мораль має неофіційний (недержавний) характер;

2) методи забезпечення. Право забезпечується і охороняється державою, яка стежить за дотриманням правових норм і карає тих, хто їх порушує, а мораль спирається на силу громадської думки, а її внутрішнім гарантом виступає совість людини;

3) форма виразу. Правові норми виражають волю держави і закріплюються в спеціальних юридичних актах, аморальні норми виникають і існують у свідомості людей;

4) оцінні поняття. В оцінці поведінки людей право оперує поняттями правомірного і неправомірного, законного і незаконного, караного і некараного, а мораль оцінює людські вчинки з позицій добра, справедливості, совісті, честі, обов'язку;

5) різний характер відповідальності за порушення і різний порядок реалізації відповідальності. Порушення норми права служить підставою негативної реакції держави у вигляді юридичної відповідальності. Форми юридичної відповідальності та порядок її реалізації строго регламентовані законом. Інший характер носить відповідальність за порушення норм моралі. Тут немає ні встановлених форм, ні чіткої процедури. До порушника застосовуються різні форми морального впливу (бойкот, висміювання, публічне засудження), які складаються стихійно;

6) сфери дії. Мораль регулює, як правило, міжособистісні відносини (між друзями, членами однієї сім'ї), а право регулює відносини, найбільш значущі з погляду суспільства в цілому, а саме — відносини власності, владні відно сини, трудові та управлінські відносини, відправлення правосуддя;

7) ЗМІСТ. Правові норми характеризуються більшою конкретністю розпорядження, моральні вимоги відрізня­ються релятивізмом, тобто відносністю. Не завжди одно­значно можна оцінити вчинок людини як моральний або аморальний. Тоді як із точки зору права межа між право­мірним і неправомірним завжди очевидна.

6.Взаємодія права та моралі

Зазвичай, щоб підкреслити відмінність між правом і мораллю, використовують такий вираз: «Зовнішній формалізм права, внутрішня змістовність моралі» (право - формально, мораль - змістовна) .

Варто звернути увагу, що у ХХІ ст. право і мораль перебувають у тісному взаємозв’язку. Вони часто взаємозумовлюють одне одного, а часом діаметрально протилежні. Це свідчить про їхню діалектичну взаємодію, спільні та відмінні сторони.

Мораль виникає ще у первісному суспільстві, коли люди починають замислюватись над такими поняттями, як добро, зло, справедливість, гідність, честь, милосердя. Мораль зароджується ще до поділу суспільства на класи, ще до виникнення інституту держави.

Право виникає тоді, коли виникає суспільство і з’являється потреба в регулюванні суспільних відносин, узгодженні потреб окремих індивідів із потребами більшості. Воно виражає волю держави, правосвідомість народу та окремих соціальних груп. Право має чітку структуру і відповідне юридичне оформлення у державно-правових актах.

Право й мораль слугують загальній меті, відповідають чітко окресленим потребам сучасного соціуму – узгоджують інтереси особистості й суспільства, забезпечують права і свободи кожної людини, а також слугують підтримці громадського порядку. Їхня єдність утверджує культ справедливості у тій чи іншій державі, визначає межі і поле діяльності як окремої людини, так і суспільства в цілому.

7.Висновки

По-перше, цінність права і моралі в суспільстві мають потужний вплив на формування правосвідомості особистості. У сучасному суспільстві мораль виступає показником якості правозастосування. Рівень суспільної свідомості встановлює свої правила моралі, що віддзеркалюються у створенні нових правових норм та додержання існуючих.

По-друге, людські цінності, що побудовані на гуманізмі, свободі волевиявлення, справедливості, честі та почуттям боргу мають моральне підґрунтя за допомогою якого відбувається процес правотворчості. Не зважаючи на різноманіття національностей, що проживають на території України, рівень моралі та гідності населення підвищуються, тому з часом правосвідомість також зростає. Для того, щоб встигати за модернізованим суспільним життям в Україні потрібно постійно зміцнювати духовні та патріотичні цінності єдності в суспільстві, без яких неможлива масова зацікавленість його членів у додержанні і реалізації законності при формуванні правової Держави. У підсумку можна зазначити, що соціальні регулятори як право і мораль постійно зближуються і взаємодіють між собою для досягнення спільних цілей.

Джерела інформації

  1. pidru4niki.com

  2. http://www.etica.in.ua/

  3. http://studies.in.ua/

  4. Федорук Н. М. Мораль та суспільний прогрес: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Н. М. Федорук; Харківський університет повітряних сил. – Харків, 2005.

  5. Суперечності взаємодії моралі і права в сучасному українському суспільстві: матеріали Всеукр. наук.­практ. конф., 30 трав. 2019 р. / Нац. юрид. ун­т ім. Ярослава Мудрого. – Х: Право, 2019. – 200 с

скачати

© Усі права захищені
написати до нас