Національний Чернігівський Університет імені Т. Г Шевченка
Психолого – педагогічний факультет
РЕФЕРАТ
Вплив на людську психіку інформаційного середовища
Виконала:
студентка психолого – педагогічного факультету
групи ППФ – 21
Устименко Єлизавета Романівна
Перевірила:
Шлімакова Ірина Іванівна
м. Чернігів
2020 р.
ПЛАН
1. Психологічний вплив інформаційного середовища;
2. Вплив на людину фізичних факторів інформаційного середовища;
2.1. Інфразвук
2.2. Музичні феномени
3. Маніпулятивний вплив на свідомість особистості в інформаційному середовищі
ВСТУП
У рефераті розглянуто проблемні питання впливу інформаційного середовища на особистість людини. Розкриті наступні поняття: психологічний вплив, маніпуляція, інформаційне середовище. Описані можливі негативні наслідки негативного інформаційного впливу.
Психологічний вплив інформаційного середовища
В умовах сучасного суспільства найважливішим продуктом його життєдіяльності є інформація, її виробництво, поширення, використання. Інформація стає одним з головних чинників розвитку суспільства, а нові інформаційні технології є основою якісно нових механізмів розвитку в XXI столітті.
Глобальний розвиток інформаційного середовища, формування інтернаціональних інформаційних систем передбачає не тільки позитивний вплив, але й формує чимало проблем для людства в цілому, пов'язаних з його психологічною, моральною та правовою безпекою. Негативний вплив на психіку і свідомість людини інформації призводить до порушення сприйняття навколишньої дійсності, і як наслідок, деформації особистості. Існує безліч факторів інформаційного середовища, які можуть надати вплив на психологічну безпеку людини [4]. Такими факторами можуть бути: якісна і кількісна характеристика інформації (її обсяг, повнота, достовірність, кількість і т. і.), відповідність характеристик інформації параметрам реципієнтів і установкам навколишнього середовища, наявність в сучасних інформаційних технологіях специфічних елементів, що змінюють психічний стан великої кількості людей, наявність в інформаційних потоках вдосконалених фізичних носіїв інформації, що впливають безпосередньо на фізіологічні носії [6].
Виділяють два основних джерела інформаційно-психологічного ризику: інформаційне середовище, як інформацію що сприймає людина, а також особливості особистості (нездатність до фільтрації одержуваної інформації, особистісний конформізм, навіювання, функціональні зміни психіки людини, психоемоційний стрес, фрустрація, тривожність) [6].
Найбільшу інформаційну небезпеку для особистості можуть представляти різні спільноти і групи людей, в зокрема політичної, націоналістичної та релігійної спрямованості. Найчастіше члени таких спільнот, впливають за допомогою використання наукових знань і методів, апелюючи до фактів науки.
Відповідно до поглядів В. Д. Аносова і В. Е Лепського «негативний інформаційно-психологічний вплив – це, перш за все маніпулятивні дії на особу, на її емоційно-вольову сферу. Маніпуляція свідомістю – це специфічна форма управління людьми шляхом нав'язування їм ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу, або приховане психологічне примушення особи » [3].
Вплив на людину фізичних факторів інформаційного середовища
Вже сьогодні можна стверджувати, що запровадження нових інформаційних технологій і засобів комунікацій має потужні можливості як для ненавмисного, так і для цілеспрямованого впливу на поведінку величезних мас людей, на їхнє психічне і фізичне здоров'я.
Сучасні можливості застосування фізичних ефектів під час формування інформаційного середовища дуже різноманітні. Вони включають спеціальні візуальні і звукові впливи. Зокрема, вплив на людську психіку і здоров'я можуть здійснювати найпростіші світлові та звукові сигнали, що мають різний, зокрема і підпороговий рівень [5].
Інфразвук
Доведено, що досить ефективно впливають на людину звукові коливання з частотами нижче 16 Гц, які знаходяться в діапазоні" що безпосередньо не сприймається на слух. Найнебезпечнішим вважається проміжок від 6 до 9 Гц. Однак психофізіологічна дія інфразвуку залежить від особливостей його застосування. Так, у спеціальних дослідженнях не було виявлено значного впливу інфразвуку на людину, крім впливу на внутрішнє вухо і рівновагу. Під час дії дуже високих рівнів інфразвуку (> 140 дБ) з'являється виражений біль у вухах[5].
Музичні феномени
На сьогодні уже ні в кого не виникає сумнівів, що функціональна музика певним чином регулює емоційний стан, полегшує усвідомлення власних переживань, підвищує соціальну активність слухачів тощо. За обробку звукової інформації відповідальна частина скроневої частини мозку, розташована над слуховим каналом. Активність цієї частини в лівій півкулі найбільш виражена у тих осіб, що почали займатися музикою в ранньому віці, а також у людей, що володіють абсолютним слухом (тобто здатністю визначати висоту окремих звуків, не зіставляючи їх зі звуками відомої висоти).
Мелодії, що приносять людині радість, сповільнюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, сприяють розширенню судин і нормалізації кров'яного тиску, а дратівлива музика дає зовсім протилежний ефект. Деякі симфонічні твори, особливо Моцарта, змінюють кислотність шлункового соку. У зв'язку з цим обід у музичному супроводі виправданий не тільки з естетичного, але і з утилітарного погляду. Виявлено вплив музики на нейроендокринну функцію, зокрема на рівень деяких гормонів у крові, що відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні емоційних реакцій[5].
Маніпулятивний вплив на свідомість особистості в інформаційному середовищі
Основні аспекти маніпулятивного впливу, що доволі часто може зустрічатися в інтернет-середовищі. Насамперед, варто зазначити, що маніпуляція є прихованим управлінням людьми проти їхньої волі, під час якого ініціатор одержує однобічну перевагу чи вигоду за рахунок адресата впливу. Більшість авторів схиляється до думки, що маніпуляції здійснюються приховано, неявно, вважаючи це визначальною ознакою. Наступна важлива ознака – наявність контролю, причому деякі автори вважають його однією з найважливіших (хоча і не визначальних)характеристик. Як зазначає А.В. Кіриченко, медіа-маніпулятори використовують три види фільтрів інформації, які властиві кожній людині: 1) фільтри безпеки – спрямовані на виявлення
і нейтралізацію інформації, яка являє собою фізичну та психічну небезпеку для людини; 2) фільтри інтересу – захищають від перенасиченості інформацією, тому спрямовують увагу людини на дійсно цікаві аспекти; 3) фільтр інтимності – визначає безпечних людей, яким можна довіритися та розкрити власне «Я» [2].
С.Л. Братченко вирізняє кілька видів маніпулювання залежно від того, на чому намагається «зіграти» маніпулятор: 1) маніпулювання потребами (використання бажань, потягів, інтересів партнера); 2) «духовне» маніпулювання (формування в людини певних ідеалів і цінностей); 3) інтелектуальне маніпулювання (нав’язування людині думок, поглядів); 4) маніпулювання почуттями (використання емоцій, «пристрастей» партнера); 5) символічне маніпулювання (формування стійкої реакції людини на певні символи) [1].Важливо також згадати і основні складники маніпулятивного впливу. Аналіз літератури, присвяченої проблемі маніпуляції, дає змогу виділити найпоширеніші складники маніпулятивного впливу: 1) оперування інформацією; 2) приховування маніпулятивного впливу; 3) мішені впливу; 4) роботоподібність адресата впливу [7].
Проблеми маніпулятивного впливу на свідомість особистості в інформаційному середовищі буде неповним без формулювання основних правил поведінки, що знижують вразливість до впливу маніпуляторів, зокрема, і в мережі Інтернет,
до яких належать:
1) скорочення контактів;
2) відхід від захоплення;
3) зміна темпу;
4) відсіювання шуму;
5) непередбачуваність;
6) відключення емоцій;
7) діалогічність мислення;
8) створення контекстів;
9) створення альтернатив;
10) включення здорового глузду;
11)пошук кореня проблеми.
Література
Братченко С.Л. Экзистенциальная психология глубинного общения. Москва : Смысл, 2001. 197 с.
Васюк К.М. Мішені впливу в сучасній українській телевізійній рекламі. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 2 до Вип. 35. Том ІІІ (15). Київ : Гнозис, 2015. С. 34−41.
Ежевская Т. И . Психологическое воздействие информационной среды на современного человека // Психопедагогика в правоохранительных органах. – 2012. – № 3 (27).
Емелин В. А., Рассказова Е. И., Тхостов А. Ш . Психологические последствия развития информационных технологий // Национальный психологический журнал. – 2012. –№ 1 (7).
Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): Підручник / Остроухов В. В., Петрик В. М., Присяжнюк М. М. та ін.; за ред. Є. Д. Скулиша. - К. : КНТ, 2010.-776 с.
Міщенко, М. С. (2018). Психологічний вплив інформаційного середовища на людину в сучасному суспільстві.
Рощина, С. К., Грачова, Г. В., & Петрика, В. М. (2019). Психологична безпека у контексті маніпулятивного впливу на свідомість особистості.