Ім'я файлу: Реферат ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ .docx
Розширення: docx
Розмір: 41кб.
Дата: 04.12.2023
скачати
Пов'язані файли:
гігієна.docx
реферат соматичні захворювання.docx

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.»

ЗМІСТ

ВСТУП..…………………………………………………………………....
3

1 ПОНЯТТЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ………….....
5

2 ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………………………….
7

3 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ….........................................................
11

ВИСНОВКИ………………………….…………………………………….
16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…….………………………
17


ВСТУП
Документаційно-інформаційна діяльність в сучасних реаліях є обширною, різнобічною невід’ємною складовою всіх сфер суспільного життя (політичної, економічної, культурної, технічної тощо) й впливає на всі галузі освіти, науки й техніки, фінансів і виробництва. Зростання обсягів документообігу, швидкий розвиток інформатизації всіх сфер життєдіяльності суспільства в Україні робить актуальною проблему підготовки висококваліфікованих фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, які зможуть ефективно та якісно працювати з величезним обсягом документів та інформації.

Так, як Україна має честь входити в інформаційно високотехнологічний простір, зростання комунікативності й інформаційної насиченості життя, інтеграції й глобалізації економіки, культури та соціальної сфери вимагає високого рівня комунікативної компетентності фахівців із документознавства та інформаційної діяльності. Це формує пріоритетну потребу в посиленні комунікативного фактора, як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців даного напрямку, що передбачає внесення змін у структуру, плани, цілі й завдання такої підготовки.

З огляду на актуальність проблеми застосування та формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, як головного елемента професійної підготовки є підвищення уваги вчених до її дослідження. Вивчення та дослідження зазначеної проблематики здійснювали: В. Бездрабко, Г. Власова, Н. Гайсинюк, Л. Демчина, С. Дубова, С. Кулешов, Н. Кушнаренко, О. Матвієнко, Ю. Палеха, Є. Плешкевич, Л. Філіпова, С. Харченко, Г. Швецова-Водка.

Мета даної роботи полягає в дослідженні поняття, системи формування та реалізації комунікативної компетентності, як необхідної умова професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні аспекти комунікативної компетентності, поняття, формування, навчально-методичне забезпечення.

Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

- розкрити поняття комунікативної компетентності;

- дослідити формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності;

- проаналізувати навчально-методичне забезпечення системи формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: історико-логічний, проблемно-цільовий, порівняльний, аналіз наукової літератури, узагальнення, систематизація, порівняння й зіставлення різних поглядів на аспекти досліджуваної проблеми.

1 ПОНЯТТЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Комунікативна компетентність – це здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування [3]. Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню.

Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх ви рішень . У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

Структура спілкування складається з:

  • перцептивного аспекту;

  • комунікативного аспекту;

  • інтерактивного аспекту [1].

Комунікативну компетентність можна розглядати як складову спілкування. Тоді комунікативний процес розуміється як «інформаційний процес між людьми як активними суб'єктами, з урахуванням відношень між партнерами» [8].

Часто «комунікацію» розуміють як синонім спілкування, підкреслюючи, що комунікативний вплив є психологічним впливом одного комуніканта на іншого з метою зміни його поведінки [1]. Це означає, що відбувається зміна самого типу відносин , що склався між учасниками комунікацій. Є й широке розуміння «комунікації», яке застосовується у зв'язку з розвитком системи масових комунікацій у суспільстві.

Комунікативній компетентності характерні такі складові:

  • орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда [7];

  • спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при постійній видозміні психічних станів , міжособистісних відносин і умов соціального середовища [7];

  • адекватна орієнтація людини в самій собі - власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації [2];

  • готовність і уміння будувати контакт з людьми [2];

  • внутрішні засоби регуляції комунікативних дій [3];

  • знання, уміння і навички конструктивного спілкування [9];

  • внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії [11].

Комунікативна компетентність явлчє собою структурний феномен, що містить як складові цінності, мотиви, установки, соціально-психологічні стереотипи, знання, уміння , навички.

Однією із складових комунікативної компетентності є уміння усвідомлювати і долати комунікативні бар'єри. Такі бар'єри можуть виникати, наприклад, при відсутності розуміння ситуації спілкування, що викликається розходженнями між партнерами (соціальними, політичними, релігійними, фаховими , які породжують різну інтерпретацію тих самих понять, що обумовлюють різноманітне світовідчуття, світогляд, світосприймання ). Бар'єри у комунікації можуть носити також психологічний характер, відображаючи індивідуальні психологічні особливості тих, хто спілкується, їхні сформовані відношення : від дружби до ворожості по відношенню один до одного.

Отже, комунікативна компетентність постає як важлива якість та здібність особистості, що виконує функцію адаптації й адекватного функціонування особистості в соціумі, містить у собі установки , стереотипи, позиції спілкування, ролі, цінності тощо особистості, творчий потенціал особистості.

2 ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розв’язання проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності вимагає розроблення й обґрунтування відповідної педагогічної системи, яка дає можливість:

  • уявити й розкрити внутрішню структуру,

  • розглянути структурні елементи зазначеної системи в єдності, взаємозв’язку й взаємозалежності,

  • систематизувати інформацію відносно досліджуваної проблеми,

  • інтегрувати різноманітні уявлення про шляхи її розв’язання.

Педагогічна система формування комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є підсистемою в системі вищого рівня – професійної підготовки студентів і має реалізуватися в межах складників комунікативної підготовки студентів (культурного, соціального, інформаційного, мовного, самоосвітнього), а також у всіх видах їхньої діяльності в закладах вищої освіти (навчальній, практичній (виробничій), науково-дослідній, самоосвітній, громадсько-виховній тощо) [6].

Основними орієнтирами під час визначення мети й завдань системи процесу підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є:

  • стандарти вищої освіти України,

  • освітньо-кваліфікаційну характеристика випускника відповідного профілю,

  • національна рамка кваліфікацій,

  • сформульовані в них вимоги до освітніх програм, до компетентностей випускників ЗВО [5].

Формування комунікаційної компетентності студентів сьогодні є важливим завданням школи, вирішення якого надає можливість випускникам закладів вищої освіти ефективно вбудуватись у стрімко змінний сучасний глобальний світ, набути широкого культурного й соціального кругозору, інформаційної й мовленнєвої досконалості, готовності до саморозвитку комунікаційної компетентності упродовж усього життя.

Отже, про досягнення мети підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, дає підстави свідчити про такі показники:

  • здатність до ефективної професійно-комунікативної діяльності,

  • наявність умінь розв’язувати складні комунікативні проблеми в нестандартних ситуаціях,

  • критично мислити й сприймати інформацію,

  • логічно викладати й адекватно відстоювати власні думки,

  • ефективно вести переговори,

  • конструктивно вирішувати конфлікти,

  • толерантно взаємодіяти з представниками інших культур,

  • виявляти високу соціальну активність, гнучкість, мобільність, підприємливість.

Відповідаючи суспільним пріоритетам і соціальним вимогам, логіка побудови системи формування комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності і досягнення означеної мети потребують вирішення таких завдань:

  • урахування структури комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності;

  • особливості змісту її компонентів та складників комунікативної підготовки;

  • обґрунтування й розроблення технологічного програмно-змістового й навчально-методичного забезпечення означеної системи, що сприяло б цілісному формуванню всіх складників і компонентів комунікаційної компетентності;

  • визначення педагогічних умов, які забезпечують ефективність системи формування комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності;

  • відбір моніторингового інструментарію з метою відстеження динаміки процесу формування означеної компетентності для виявлення відповідності його бажаному результату й за потреби коригування.

Розробку системи формування комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності здійснено відповідно до вимог сукупності методологічних підходів:

  • компетентнісного,

  • комунікативного,

  • аксіологічного,

  • системного,

  • синергетичного,

  • культорологічного,

  • особистісно-діяльнісного,

  • деонтологічного,

  • акмеологічного.

Ці підходи виступають методологічною основою, застосування яких у комплексі визначає стратегію педагогічного проектування і, як результат, уможливлює оптимальне досягнення мети – сформованість комунікаційної компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

При підготовці фахівців із документознавства та інформаційної діяльності також застосовується принципу гуманізації, який полягає у створенні оптимальних умов для формування комунікаційної компетентності, розвитку в них комунікативно значущих та індивідуально-психологічних якостей (людяності, здатності й навичок дотримуватися гуманних норм, моральної культури, загальнолюдських правил і етики комунікативної поведінки, доброзичливості й чуйності у ставленні до інших, уважності до чужих потреб, відкритості, тактовності, справедливості тощо). Важливою умовою для цього є організація освітнього процесу на засадах особистісно-діяльнісного підходу, на основі рівноправної суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача й студентів та студентів між собою, гуманізації їхніх стосунків, щирості, взаєморозуміння, поваги, довіри тощо [12].

Отже, успішність процесу формування комунікаційної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності значною мірою залежить від підготовленості викладачів до його реалізації. Але значна частина професорсько-викладацького складу сучасних закладів вищої освіти не мають базової психолого-педагогічної освіти, хоча саме вона значною мірою визначає успішність реалізації ними всіх професійно-педагогічних завдань. Недостатній рівень педагогічної компетентності викладачів призводить до зниження ефективності професійної діяльності, рівня викладання навчальних курсів, організації навчально-дослідної та науково-дослідної роботи зі студентами.

3 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Навчально-методичне забезпечення розглядаємо як сукупність навчально-методичних матеріалів, а саме:

  • навчальних посібників,

  • методичних вказівок,

  • комплексів завдань і вправ до окремих навчальних дисциплін,

  • плани виховної роботи, які спрямовані на розв’язання досліджуваної проблеми;

та навчально-методичного інструментарію:

  • освітніх технологій,

  • форм,

  • методів,

  • засобів організації освітнього процесу,

  • орієнтованих на формування комунікативної компетентності студентів.

Ефективними технологіями навчання майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є:

  • особистісно-орієнтоване навчання,

  • дистанційне навчання,

  • технологія розвивального навчання,

  • проблемне навчання,

  • проектна технологія,

  • інформаційні технології навчання,

  • інтерактивні технології навчання й відповідні їм комунікативно спрямовані форми (лекції-бесіди, лекції-дискусії, лекції, конференції, лекції-візуалізації, лекції-екскурсії, лекції із заздалегідь запланованими помилками, проблемні лекції й відповідні семінари, спецкурси),

  • інтерактивні ігрові (ігрові дискусії, ігрові ситуації, ділові, інтелектуальні, рольові, ігри тощо),

  • неігрові методи («Портфоліо», «Брейнстормінг», «Круглий стіл», «Кейс-стаді», метод проектів тощо).

Застосування, вище зазначених технологій навчання, має забезпечити ефективне формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

Одним із найперспективніших шляхів формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є впровадження в освітній процес технології особистісно-орієнтованого навчання, що передбачає врахування індивідуальних потреб кожного студента в саморозвитку, самовизначенні й самореалізації, створення умов рівності й партнерства викладача та студентів, формування в майбутніх фахівців індивідуального стилю комунікативної діяльності.

Важливим завданням викладача є спрямування змісту освіти, форм і методів навчання й виховання на формування в кожного студента якостей комунікативно компетентної, самодостатньої, незалежної особистості.

Ефективність особистісно-орієнтованої освіти значною мірою залежить від правильності побудови змісту навчального процесу, відповідності його важливим вимогам, а саме:

  • навчальний матеріал і його виклад мають забезпечувати набуття і вияв кожним студентом суб’єктивно-комунікативного досвіду і спрямовуватися на постійне в ньому його перетворення;

  • постійне узгодження комунікативного досвіду студентів зі змістом здобутих комунікативних знань;

  • стимулювання кожного студента до самоаналізу й самооцінки та формування й самовдосконалення комунікативної компетентності;

  • створення умов для самостійного вибору студентами змісту й форм виконання завдань;

  • забезпечення умов для рефлексії як суб’єктної діяльності;

  • створення на заняттях практичних ситуацій (монологів, діалогів, полілогів) із метою активного спілкування й самовираження студентів, виявлення ініціативи, самостійності тощо;

  • застосування різних форм організації комунікативно спрямованої навчальної діяльності та інтерактивних методів із метою набуття студентами комунікативного досвіду й формування в них комунікативної компетентності [4].

Ефективними засобами реалізації особистісно-орієнтованого навчання з метою формування комунікативної компетентності студентів можуть бути:

  • метод діалогічного викладання - передбачає залучення студентів до формулювання й пошуку шляхів розв’язання проблем,

  • проведення лекцій-бесід,

  • семінарів-бесід,

  • лекцій-дискусій,

  • використання неігрових методів,

  • методу проектів,

  • ігрових методів – інтерактивних рольових ігор, ігрових ситуацій, ігрових дискусій, які сприяють успішному розв’язанню проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців і досягненню високого рівня її сформованості.

Підвищенню якості формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, розвитку в них інформаційно-комунікативної компетентності, сприяє широке впровадження в освітній процес сучасних комп’ютерних технологій. Персональний комп’ютер перетворився в потужний засіб освіти та роботи.

Організація освітніх інформаційних процесів у межах інформаційних технологій передбачає застосування:

  • комп’ютерних навчальних програм (електронні підручники, лабораторні роботи, тестові системи, тренінги тощо);

  • навчальних систем на базі мультимедійних технологій із використанням комп’ютерів і відеотехніки;

  • засобів телекомунікації (електронна пошта, Viber, телеконференції, локальні і регіональні мережі зв’язку, мережі обміну даними).

Ефективне використання комп’ютерів є важливим на всіх етапах професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності:

  • під час ознайомлення студентів із навчальною інформацією;

  • засвоєння навчального матеріалу в процесі роботи з комп’ютером;

  • повторення й закріплення засвоєних знань, умінь, навичок;

  • на етапі поточного й підсумкового контролю й самоконтролю досягнутих результатів навчання.

Особливо дієвим для формування комунікативної компетентності студентів є проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедійних технологій, що допомагає студентам активніше втручатися в процес навчання, ставити питання й отримувати більш детальні й доступні пояснення з незрозумілих розділів чи фрагментів навчального матеріалу. Навчання стає більш цікавим і емоційнішим, надає естетичне задоволення й підвищує якість взаємного співробітництва викладача й студентів. Одночасно збільшуються вимоги до кваліфікації викладача, зокрема до рівня його підготовки, знань комп’ютерної техніки й володіння навичками роботи з програмним забезпеченням, умілого використання сучасних досягнень інформаційних технологій та модернізації освітніх технологій, що позитивно позначається на формуванні комунікативної компетентності студентів.

Отже, застосування сучасних технологій навчання та засобів їх реалізації є одним із найперспективніших шляхів формування й розвитку комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності. Їх упровадження дозволить перетворити професійну підготовку майбутніх документознавців на сучасне інтерактивне навчання, змінити характер їхньої діяльності, змусити замість пасивних спостерігачів стати активними учасниками освіти, у якій особливого значення набуває ефективна комунікативна взаємодія на основі взаєморозуміння й взаємоповаги, що гарантуватиме досягнення передбачуваного результату – сформованості в майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності високого рівня комунікативної компетентності.
висновки
Отже, комунікативна компетентність майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є важливою складовою прояву професіоналізму в даній галузі. Гарно говорити, професійно налагоджувати контакт з людьми – це вміння, яке потрібно розвивати та опановувати.

Формуванню комунікаційної компетентності першочергово повинні приділяти викладачі зацікавивши здобувачів освіти у важливості цієї навички. А для цього професорсько-викладацький склад сучасних закладів вищої освіти повинні мати базову психолого-педагогічну освіту. Недостатній рівень педагогічної компетентності викладачів призводить до зниження ефективності професійної діяльності, рівня викладання навчальних курсів, організації навчально-дослідної та науково-дослідної роботи зі студентами.

Також важливим аспектом у вивченні комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності є застосування сучасних комп’ютерних технологій, які дозволяють швидко опрацьовувати та систематизувати велику кількість інформації, а також якісно та цікаво здійснювати навчання.

Комунікативна компетентність є важливою не лише для комунікативна компетентність майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, а для усіх, хто має бажання досягнути успіху.

список використаної літератури


  1. Андрєєва Г.М. Соціальная психологія., М, изд. “Аспект прогрес”, 2000;

  2. Введення в практичу соціальну психологію (під ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровської, О.В. Соловйової), 2006;

  3. Жуков Ю.М., Петровська Л.А., Растянніков П.В. Діагностика і розвиток компетентності в спілкуванні, 1990

  4. Ільїн Є. П. Мотивація и мотиви.: Пітер, 2006. С. 205–215.

  5. Кляшторний О. М. Інтегративні критерії якості вищої освіти. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Київ, 2013. Вип. 1. С. 14–17.

  6. Кожухова Т. В., Кайдалова Л. Г., Шпалінський В. В. Основи психолого-педагогічного дослідження. Харків : Вид-во НФаУ : Золоті сторінки, 2002. 240 с.

  7. Колектив. Особистість. Спілкування: словник соціально-психологічних термінів, 2007;

  8. Короткий психологічний словник, 1985.

  9. Крижанська Ю.С., Третьяков В.П. Граматика спілкування, 2000 ;

  10. Кращі психологічні тести для профвідбору та профорієнтації/ ред. А. Ф. Кудряшов.: Петроком, 2002. 318 с

  11. Основи конструктивного спілкування. Хрестоматія. Т.Г. Григорьєва, Т.П. Усольцева., 1997.

  12. Янишин О. К. Формування комунікативних умінь майбутніх документознавців засобами медіаосвітніх технологій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2011. 289 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас